Щорічну нагороду Stand with Ukraine Awards призначають «за допомогу і підтримку на шляху до перемоги у війні, інтеграції до ЄС і НАТО, а також за внесок у розвиток польсько-українських відносин». Її заснували 2023 року активісти Євромайдану.
Вдруге Stand with Ukraine вручали традиційно під час відзначення Дня незалежності України — на варшавській Замковій площі. На святкуванні також виступили Джамала і гурт DagaDana, актори читали фрагменти творів антології «Війна 2022» у постановці Світлани Олешко.
2024 року лауреатами Stand with Ukraine Awards стало шеcтеро поляків і польок.
Щепан Твардох
Один із найвідоміших сучасних польських письменників, волонтер. Допомагає Україні з перших днів повномасштабного вторгнення. Спочатку Щепан Твардох відвозив українських біженців із польсько-українського кордону й шукав для них прихисток, згодом почав допомагати українському війську.
Щепан Твардох сам переправляє на фронт куплені автівки, дрони та спорядження — щоб особисто підтримати воїнів і побачити війну на власні очі.
Ця нагорода дуже важлива, але те, що я її отримав, — заслуга не моя, а тих, хто підтримує мої збори на допомгу Україні. Дякую кожному з вас.
Загалом письменник зібрав для України 1 мільйон 462 тисячі злотих.
Моніка Андрушевська
Воєнна кореспондентка, волонтерка, документаторка злочинів РФ. Після приїзду на Майдан журналістка вирішила залишитися жити в Україні. З самого початку російсько-української війни вона діставала та возила на передову аптечки, військову форму, спорядження, і звісно ж, писала репортажі. 2019-го Моніка Андрушевська отримала нагороду Спілки польських журналістів за статтю «Bierz ciało, póki dają» («Бери тіло, поки дають»), присвячену українським матерям, які шукають зниклих на війні синів.
Також Моніка Андрушевська допомагала родинам в’язнів у «ЛДНР» та окупованому Криму, возила дітей загиблих українських вояків на відпочинок до Польщі.
У березні 2022-го Моніка Андрушевська вивезла з-під обстрілів у Ірпені 30 людей. Згодом на деокупованих та прифронтових територіях вона почала збирати свідчення про звірства військових РФ — для Центру документування російських злочинів імені Рафала Лемкіна при Інституті Пілецького. Вже зібрано приблизно 700 свідчень від 60 людей й опубліковано перший звіт про сексуальне насильство.
Нагорода Ukraine Awards для мене дуже важлива: це один із показників того, що я на правильному шляху. Уже десять років як я покинула своє життя в Польщі, щоб допомагати українцям. Я ще 2014 року зрозуміла: ЗСУ стоїть на захисті не тільки України, а й моєї батьківщини. Всюди, куди приходить Росія, відбувається геноцид.
Єжи Кшановський
Бізнесмен, мільярдер, засновник компанії Nowy Styl, — одного з найбільших у Європі виробників офісних меблів. У 2003-2021 роках Єжи Кшановський як почесний консул України втілив чимало суспільно-економічних польсько-українських проєктів, головував у Польсько-українській господарчій палаті. Також бізнесмен матеріально допомагав у лікуванні майданівців та учасників АТО.
Після 24 лютого 2022 року Єжи Кшановський вивів увесь свій бізнес із РФ. Попри те, що якийсь час його фабрика у Харкові перестала працювати через обстріли, він продовжував платити зарплату працівникам, а тих, які хотіли виїхати з України, влаштував у Польщі. Єжи Кшановський безперестанно надсилав у Харків фури з продуктами й ліками, придбаними на приватні, а не фірмові кошти. Також бізнесмен забезпечував меблями центри для українських біженців у Варшаві, Перемишлі, Сопоті, Ґданську, Лодзі та Кракові.
Нагороду вдячності від українців Єжи Кшановському вручили його вдові Мар’я: у червні 2024 року 54-річного бізнесмена знайшли мертвим.
Мій чоловік повсякчас помагав Україні і дуже вболівав за її перемогу. Я знаю, що він би дуже радів цій нагороді.
Йоланта Кваснєвська
Перша леді Польщі за президентських каденцій Алєксандра Кваснєвського у 1995-2005 роках. З початку повномасштабної російсько-української війни благодійний фонд Йоланти Кваснєвської «Порозуміння без бар’єрів» допомагає українським біженкам та переселенкам.
Це незвична нагорода. Наш фонд ось уже 28 років організовує різні акції допомоги. Коли почалася повномасштабна війна, ми вирішили всю свою діяльність зосередити на допомозі нашим найближчим сусідам.
Я безмежно вдячна багатьом організаціям зі всього світу, які передавали величезну допомогу та кошти нашому маленькому фонду — на допомогу Україні.
Ця війна колись має закінчитися, і хай вона закінчиться щонайшвидше. І хай українські жінки не втомлюються вірити: Україна буде ще сильніша і ще красивіша.
Завдяки проєкту Йоланти Кваснєвської «Релокація» приблизно 40 тисяч українських біженок знайшли прихисток у 44 країнах по всьому світу. Також фонд періодично організовує «Менторіади» — тижневі програми підтримки українських лідерок.
На прохання Міністерства здоров’я України фонд «Порозуміння без бар’єрів» закупив і передав українським лікарням апарати для вакуумної терапії загальною вартістю на понад 250 тисяч злотих. Також у співпраці з британськими колегами фонд передав чотири швидкі допомоги, понад 1200 теплих військових курток та інші необхідні речі.
Загалом фонд «Порозуміння без бар’єрів» спільно із Global Empowerment Mission передав в Україну гуманітарну допомогу на понад 50 мільйонів доларів
Ельвіра Нєвєра
Польсько-німецька режисерка та сценаристка документальних фільмів, волонтерка. Фільм Ельвіри Нєвєри «Синдром Гамлета» — про воєнну травму українців від російсько-української війни, починаючи з 2014 року — отримав низку міжнародних нагород, зокрема відзнаку 74-го Венеційського кінофестивалю, гран-прі на «Тижні критики» 75-го Локарнського кінофестивалю та «Золотий голуб» на кінофестивалі DOK Leipzig.
З початку повномасштабного вторгнення РФ, Ельвіра Нєвєра підтримує українців, зокрема регулярно надсилати допомогу майже сотні українських військових підрозділів: дрони, тепловізори, пікапи, мотовсюдиходи, ноші для евакуації поранених воїнів, турнікети та генератори.
Я допомагатиму доти, доки не закінчиться ця варварська війна, спровокована терористичною Росією. Я з перших вуст дізнаюся від українців про тортури, ґвалтування, викрадення, масові вбивства. І ці історії про жорстокість дуже важкі. Але те, що я помагаю, дає мені силу і надію, і теж дає силу і надію всім тим, хто сьогодні за нас воює.
Щоб допомога Україні була ще ефективнішою, Ельвіра Нєвєра разом із німецькими друзями заснувала громадську організацію EXISTENTIA. За кілька останніх місяців вона передала в Україну чотири бронемашини для евакуації. Також волонтерка підтримує мешканців прифронтових донбаських сіл, відправляючи їм, зокрема, самоскиди, які взимку возили дрова і вугілля в села під Бахмутом; машину з підйомником, яка допомагала в ремонті пошкоджених обстрілами електроліній.
Також вона регулярно надсилає допомогу українським захисницям і організовує програму психологічної реабілітації для жінок в Карпатах. Саме про них Ельвіра Нєвєра знімає новий документальний фільм.
Матеуш Водзінський (Exen)
Волонтер. Коли почалося повномасштабне вторгнення, він передав українським солдатам свою автівку, проте розумів, що така одноразова допомога — крапля в морі потреб ЗСУ. Тоді Exen (такий псевдонім волонтера в твіттері) запустив акцію «Позашляховики для фронту». Завдяки їй він разом із однодумцями збирає кошти, закуповує по всій Європі автівки, ремонтує їх, зокрема у львівських майстернях, і відправляє на фронт. Так українські воїни отримали вже понад 250 позашляховиків, причім Exen доправляє їх на передову особисто.
Дякую за цю нагороду організаторам, але передусім дякую людям, які майже три роки підтримують мою ініціативу. Я переконаний, що, возячи позашляховики на фронт, ми пришвидшуємо перемогу України над нашим спільним давнім ворогом.
За волонтерську діяльність 2023 року його відзначили Нагородою громадянина свободи.
Загалом Матеуш Водзінський зібрав понад 5,5 мільйона злотих на позашляховики для українських воїнів.