Тисячолітнє містечко з вражаючою кількістю пам’яток на одиницю площі розташоване за 14 кілометрів від польського-українського кордону. Перемишль вважається одним із найдавніших на галицьких землях центрів єпископства: тут містилися резиденції православних , греко-католицьких та римсько-католицьких митрополитів.
Сьогодні на майже 70 тисяч містян тут діє 27 римсько-католицьких костелів , 2 храми УГКЦ і 2 православні церкви. Відсотково святинь на душу населення більше хіба що в Апостольській столиці, за що Перемишль і називають другим Ватиканом. Невеличке середмістя можна обійти за неповний день, проте завдяки його численним архітектурно-історичним пам’яткам прогулянка видасться цікавою і насичено. Тож гайда!
Площа Легіонів (Plac Legionów)
Саме з неї варто розпочати подорож Перемишлем , позаяк тут розташований справжній витвір мистецтва — центральний залізничний вокзал.
![](https://images.ctfassets.net/75018eualgmp/5C35Vfqe0QQRA0iSo5OvIE/e17861d6531c6c5d8a69ade3460c2d84/IMG_9179.jpeg)
Необарокову будівлю з напівкруглими вікнами та колонами звели у 1859−1860 роках одночасно із залізницею Краків − Львів. Завдяки ґрунтовній реконструкції , що завершилася 2012 року, вокзал виглядає достеменно, як століття тому, навіть відновлено стінописи з міськими панорамами художника Мар’яна Стронського та велетенський дерев’яний жирандоль, що освічує залу. Недарма перемишльський вокзал вважається одним із найкрасивіших у Польщі.
Цікаво , що частину площі Легіонів незабаром перейменують на провулок Волонтерів — на честь містян, які допомагали й продовжують допомагати українцям, що рятуються в Польщі від агресії РФ.
На завжди велелюдній площі розташовано чимало кав’ярень та магазинів , а до Старого міста звідси рукою сягнути. Тож прямуємо туди.
Ринок Старого Міста (Rynek Starego Miasta)
Площа Ринок у Перемишлі відрізняється від більшості центральних старовинних площ інших польських міст , адже вона розташована на похилому пагорбі. Нерівний насип колись зробили спеціально, щоб води Сяну не підтоплювали давні кам’яниці. Також площу вирізняє те, що на ній розкинувся сквер із химерними деревами.
![](https://images.ctfassets.net/75018eualgmp/50rJ4h5GlsBUntWfe9Hn57/8fb80e6b2c8c11ba822113df2b8f7aa0/Przemy__l_-_Rynek.jpg)
Передусім варто роздивитися будівлю ратуші , зведену в середині XVI століття — вона досі виконує ті самі адміністративно-політичні функції, що й впродовж останніх чотирьох століть. Під ратушею розкинулася мережа підземних ходів. Їх розташування максимально відповідає топографічному образу міста з XVI сторіччя. 400-метрові коридори запрошують на підземну екскурсію, сповнену таємницями історії Перемишля, зокрема діяльності його купців.
![](https://images.ctfassets.net/75018eualgmp/HAGAvElL4xlrM7CxtRaTo/d10ebb1abfa99de09c5f3e5ec2071809/Przemy__l__ratusz__HB1_.jpg)
![](https://images.ctfassets.net/75018eualgmp/7ttLlarYrAzk2kDX6dk7TJ/6264e006b8284c9f6543ecfcc2a3b2e7/Dom_w_Przemy__lu_ul._Rynek_15_prnt.jpg)
На Ринку також милують око численні ренесансні кам’яниці , найцікавіші розташовані на вищій частині площі. Наприклад, та, що під номером 15, — цінний взірець маньєризму.
Давні інтер’єри міщанського дому , фотостудію кінця ХІХ століття та справжній старовинний фонтан можна подивитися в Музеї історії Перемишля (кам’яниця під номером 9).
У центрі площі б’є фонтан зі скульптурним символом міста — ведмедями , які купаються у воді. Годі пройти без усмішки повз іще один пам’ятник — бравому солдату Швейку.
![](https://images.ctfassets.net/75018eualgmp/nq6CgneSSRAXLhbQ9v45s/adb66dbc8c6b7aa6e1e3e2c9f45220ef/2015_Przemy__l__Pomnik_J__zefa_Szwejka_na_rynku.jpg)
Знаменитий персонаж Гашека колись був ув’язнений у місцевій буцегарні , а сьогодні став справжньою туристичною принадою Перемишля. Швейк сидить на ящику із боєприпасами, тримаючи в руці кухоль із пивом та люльку. А перед ним — собака. Подейкують, якщо потерти ніс бронзовому Швейку — буде вам щастя, а погони — чекайте підвищення по службі. Пройшовши трішки далі, ви побачите пам’ятник першим листоношам у повний зріст та їхнім помічникам — коням. Якщо ж ви зголодніли, радимо скуштувати в ресторані Cuda Wianki на площі Ринок запашний журек з грибами та картоплею.
Вулиця Владиче (Ulica Władycze)
Владиче — традиційна назва району в східній частині середмістя. Колись тут розташовувався осередок православних , а згодом греко-католицьких єпископів — владик, яким вулиця й завдячує своєю назвою.
Відразу привертає увагу 34-метрова вежа з оглядовою терасою. Її звели наприкінці XVIII століття як дзвіницю греко-католицької церкви , яка була ще тільки в планах. Після Першого поділу Польщі , за підтримки імператриці Марії Терези Габсбург, почали будувати храм, але відразу після смерті монархині будівельні роботи призупинили. Зараз на вежі діє величезний старовинний годинник, а що три години у трьох напрямках лунають звуки сурми — на згадку про те, що колись Перемишль був оточений муром із трьома брамами.
![](https://images.ctfassets.net/75018eualgmp/5d3nIgaQucF4ja5qX4n0I/8863977d41e78cc2229658d27fc9bdb6/unnamed__1_.jpg)
З 2001 року у вежі працює єдиний у Польщі музей дзвонів і люльок. Серед експонатів — понад п’ять десятків дзвонів XVII–XX століття та більш ніж 25 тисяч люльок. Перемишль славиться виробництвом останніх , зокрема, завдяки роду Фельчинських, який займається цим промислом ось уже вісім поколінь поспіль. Зараз у місті працює сім майстерень, що виготовляють люльки для всього світу.
Неподалік вежі розкинулася площа Незалежності — одне з улюблених місць відпочинку містян.
Вулиця Францисканська (Ulica Franciszkańska)
Це одна з найстаріших вулиць міста , що пролягає від площі Ринок до Львівської брами, звідси і її перша назва — Львівська.
Головною окрасою Францисканської є сакральний комплекс , до якого входять, зокрема, костел Святої Марії Магдалени й Непорочної Богоматері та монастир францисканців (орден діє в Перемишлі вже понад 770 років).
![](https://images.ctfassets.net/75018eualgmp/5GaQqiFwU4dFEWxk2xZa61/62130e1321fb3b93c668d890e969a136/unnamed__2_.jpg)
Костел звели у другій половині XVIII століття на місці церкви , збудованої 1378 року. В екстер’єрі будівлі поєднано елементи пізнього бароко та класицизму, а інтер’єр виконано в стилі рококо. Святиня вражає багатством скульптур і фресок, але головною її реліквією є мощі святого Вінсента, покровителя Перемишля.
Щороку в останню неділю серпня францисканці відправляють урочисту літургію , після якої разом з містянами проносять мощі святого середмістям Перемишля. У цей час відбувається і кількаденне гучне народне свято Вінсентіада, організоване мерією. Це велика народна забава в стилі ярмарку: тут можна скуштувати смаколики місцевих виробників, послухати виступи музикантів, спробувати своїх сил у конкурсі знань про святого Вінсента, взяти участь у цікавих екскурсіях тощо.
Вулиця Замкова (Ulica Zamkowa)
Старовинна вулиця веде до Перемишльського замку , який почали будувати в XIV столітті за Казімєжа Великого (того самого, який отримав Польщу дерев’яну, а залишив кам’яну).
І , звісно ж, із замком пов’язана романтична легенда. Кажуть, ночами на його височезних мурах зустрічаються духи закоханих: нещасної Ганни, багатої перемишльської містянки, і Яна, бідного ельзаського лицаря. Під час битви під Грюнвальдом він потрапив у полон , а в той час батьки дівчини віддали її заміж за каштеляна замку. Лицаря помилував король Владислав Ягайло, і той негайно кинувся на пошуки Ганни, але було запізно: дівчина за кілька днів до цього стрибнула з високої вежі й розбилася.
![](https://images.ctfassets.net/75018eualgmp/1O5Bw27kXoD1UaM3kgtEP4/058c59b90e3d10dfdd2ebcaa9b75a672/2015__Przemy__l__Zamek_Kazimierzowski__02_.jpg)
Будівлю не раз реставрували й перебудовували — збереглася лише надбрамна вежа.
Сьогодні в замку діє Перемишльський центр культури й мистецтва та найстаріший у Європі аматорський театр Fredreum. А ще старовинна споруда відкрита для туристів: тут можна побачити лапідарій (виставку зразків стародавньої писемності , виконаної на кам’яних плитах), зал короля Казімєжа Великого, камери тортур і підземелля. Також варто піднятися на оглядову вежу, з якої відкривається мальовнича міська панорама.
Замок можна відвідати щодня з 10-ї до 18-ї години. За повний квиток доведеться сплатити 8 злотих , пільговий обійдеться в 5 злотих.
Вулиця Біскупів (Ulica Biskupia)
Це улюблене місце для фотосесій містян. Туристи сюди практично не доходять — знайти затишну вуличку зі східцями непросто.
![](https://images.ctfassets.net/75018eualgmp/26kIooOu0ace8MSREuM17I/65baf525415a0797fc21ede2276ce390/Bazylika_Archikatedralna_pod_wezwaniem_Jana_Chrzciciela_w_Przemyslu.jpg)
Вулиця веде до найстарішої святині Перемишля — римсько-католицької катедри , яка до 1412 року була православною церквою. Храм перебудовували кілька разів відповідно до історичної доби й парафій того чи іншого обряду, яким почергово переходила святиня. Тому фасад катедри виконаний у стилі бароко, а інтер’єр зберігся готичним з часів середньовіччя. Варто потрапити й під землю до старовинних крипт, де поховані єпископи.
Вулиця Короля Казімєжа Великого (Ulica Króla Kazimierza Wielkiego)
Названа на честь останнього монарха династії П’ястів , завойовника Галицької Русі, Волині й Поділля. 1349 року, захопивши Перемишль, він наказав побудувати на Замковій горі мурований укріплений замок.
![](https://images.ctfassets.net/75018eualgmp/5RYE84lfiEjZsqyDH6N5qq/9946d7f95f65c8e52d72a4f883884f4f/Screenshot_-_2023-05-12T144437.981.png)
Нині на вулиці Казімєжа завжди людно. Тут розташовано чимало крамниць , кав’ярень і цукерень, де можна спробувати найсмачніші в місті пончики. Зокрема, цим славиться цукерня Fiore — таких смачних солодощів та морозива ви точно не куштували. Символом цього сімейного закладу, що існує вже понад 30 років, є ведмідь із морозивом у лапі.
Вулиця Комісії народної освіти (Ulica Komisji Edukacji Narodowej)
Під час прогулянки цією вулицею можна вдосталь намилуватися архітектурою стародавніх кам’яниць , збудованих лише з непарного боку (на протилежному — мури монастиря кармелітів).
Колись вулиця Комісії народної освіти називалася іменем єпископа Антонія Радиловського і на окремих кам’яницях ще видно таблички зі старою назвою. Загалом на будинках Перемишля нерідко можна побачити дві , три, а то й чотири адресні таблички: вони збереглися з різних історичних періодів, коли місто було в складі Австрійської імперії, Другої Речі Посполитої, ПНР, сучасної Польщі.
Старовинні кам’яниці на вулиці Комісії народної освіти мають характерні для перемишльських будівель «зрізані» кути та модерні балкони з ажурними кронштейнами.