Єжи Антчак
«Ночі і дні» (Noce i dnie, 1975)
Плакат фільму «Ночі і дні». Джерело: пресматеріали☆ Берлінський кінофестиваль
«Срібний ведмідь» за найкращу жіночу роль (Ядвіґа Баранська)
☆ Берлінський кінофестиваль
Нагорода Міжнародного союзу кінокритиків (UNICRIT)
Польські «Сто років самотності». Епічна сага, в якій на тлі історії Польщі другої половини XIX — початку ХХ століття розгортається життя двох поколінь родини Нєхціц. Фільм здобув кілька нагород у Європі та був номінований на «Оскар».
Анджей Вайда
«Канал» (Kanał, 1956)
Плакат фільму «Канал». Джерело: пресматеріали☆ Каннський кінофестиваль
Особлива нагорода журі
Фільм розповідає про один із епізодів Варшавського повстання 1944 року, коли польський загін намагається каналізаційними тунелями вибратися з окупованих німцями районів Варшави. Картина стала одним із головних прикладів оновлення польського кіно у 1950-х роках.
«Попіл і діамант» (Popiól i diament, 1958)
Плакат фільму «Попіл і діамант». Джерело: пресматеріали☆ Венеційський кінофестиваль
Нагорода Міжнародної асоціації кінокритиків (ФІПРЕССІ)
Найвідоміший фільм головного польського кінорежисера та найважливіша картина польської кіношколи. Дія фільму відбувається у травні 1945-го року. Здавалося б, війна закінчилася, але почалася нова — одних поляків проти інших, бійців опору проти комуністів, які насаджують новий лад.
Цей фільм внесли до списків своїх улюблених стрічок Мартін Скорсезе, Френсіс Форд Коппола та Хаяо Міядзакі. Крім того, «Попіл і діамант» надихнув Роджера Уотерса з Pink Floyd написати пісню «Two Suns in the Sunset», яка ввійшла до альбому «The Final Cut».
Коли 1961 року я подивився «Попіл і діамант», я навчався в коледжі Вашингтон-сквер. Після стрічки я повірив, що колись я і сам зможу знімати кіно. Фільм Вайди став для мене одкровенням.
<…>
Ця стрічка як галюцинація: я можу заплющити очі, і його образи спалахнуть переді мною з такою ж силою, як і коли я побачив їх уперше понад 50 років тому.
<…>
Я був приголомшений цим фільмом: майстерною режисурою, потужним сюжетом, дивовижними візуальними образами та шокуючим виконанням Збіґнєва Цибульського. Цей фільм так зачепив мене, що я зробив невеликий омаж Від фр. hommage — «вдячність, шана»; в мистецтві — робота-наслідування (і жест поваги) іншому художнику, музиканту тощо., дібравши для Чарлі в «Злих вулицях» такі самі окуляри, що й у героя Цибульського.
Мій батько палко захоплювався кінематографом. Він часто водив мене в кіно, з раннього дитинства. Я пам’ятаю фільми Одзу, «Викрадачів велосипедів» Вітторіо де Сіка, «Попіл і діамант» Анджея Вайди, «Щоденник сільського священника» Брессона. Я пам’ятаю їх набагато краще, ніж вестерни чи бойовики.
«Березняк» (Brzezina, 1970)
Плакат фільму «Березняк». Джерело: пресматеріали☆ Московський кінофестиваль
Золота нагорода
☆ Московський кінофестиваль
Нагорода за найкращу чоловічу роль (Даніель Ольбрихський)
Лірична притча про двох братів. Один із них помирає від хвороби, але бадьорий і сповнений життя і любові в душі, а інший, здоровий тілом, невтішно сумує за померлою дружиною. Це одна з найкращих ролей Даніеля Ольбрихського.
«Земля обітована» (Ziemia Obiecana, 1974)
Плакат фільму «Земля Обітована». Джерело: пресматеріали☆ Московський кінофестиваль
Золота нагорода
Картина про трьох молодих людей: польського шляхтича, єврейського біржового маклера та німецького комерсанта, які наприкінці XIX століття намагаються разом збудувати в Лодзі ткацьку фабрику. Фільм спочатку номінували на «Оскар», але він викликав скандал на показі в США і був звинувачений у антисемітизмі.
«Диригент» (Dyrygent, 1979)
Плакат фільму «Диригент». Джерело: пресматеріали☆ Берлінський кінофестиваль
«Срібний ведмідь» за найкращу чоловічу роль (Анджей Северин)
☆ Кінофестиваль у Сан-Себастьяні
Нагорода Міжнародної асоціації кінокритиків (ФІПРЕССІ)
Драма про зіткнення двох світів, протиставлених і водночас нерозривно взаємопов’язаних. Відомий диригент — польський емігрант Джон Лясоцький — зустрічає Марту, дочку своєї колишньої коханої, і вирішує повернутися на батьківщину, щоб дати концерт. Оркестром, із яким він має виступити, керує чоловік Марти. Роль Марти — одна з найкращих у кар’єрі актриси Кристини Янди.
«Людина із заліза», (Czlowiek z żelaza, 1981)
Плакат фільму «Людина із заліза». Джерело: пресматеріали☆ Каннський кінофестиваль
«Золота пальмова гілка»
☆ Каннський кінофестиваль
Нагорода екуменічного журі
Один із головних фільмів часів «карнавалу “Солідарності»” Поточна назва періоду між серпнем 1980-го (підписання ґданських домовленостей) та груднем 1981 року (введення воєнного стану), що, зокрема, характеризувався свободою думки і слова., продовження фактично першого протестного польського фільму 1970-х років «Людина із мармуру». Польща охоплена страйковим рухом. Журналіст Вінкель отримав завдання зробити компрометувальний матеріал про лідера робітників Томчика. У результаті під питанням опиняється лояльність самого журналіста.
«Аїр» (Tatarak, 2009)
Плакат фільму «Аїр». Джерело: пресматеріали☆ Берлінський кінофестиваль
Премія Альфреда Бауера
☆ Європейська кіноакадемія
Нагорода Міжнародної асоціації кінокритиків (ФІПРЕССІ)
Камерна та дуже гарна картина, яку Вайда зняв за оповіданням Ярослава Івашкевича. Зріла жінка закохується в юнака, але їхній бурхливий роман закінчується трагічно. Збираючи на березі річки листя аїру для своєї коханої, юнак заплутується в чагарниках і тоне.
Томаш Васілєвський
«Сполучені штати кохання» (Zjednoczone stany miłości, 2016)
Плакат фільму «Сполучені штати кохання». Джерело: пресматеріали☆ Берлінський кінофестиваль
«Срібний ведмідь» за найкращий сценарій
Фільм про Польщу початку 1990-х років, коли країна формально жила вже новим життям, але у повітрі й надалі витав дух старої епохи. Чотири жінки різного віку та суспільного становища вирішують повністю змінити своє життя.
Кшиштоф Зануссі
«Ілюмінація» (Iluminacja, 1972)
Плакат фільму «Ілюмінація». Джерело: пресматеріали☆ Кінофестиваль у Локарно
«Золотий леопард»
«Я завжди знімаю одну й ту ж картину, в якій шукаю підтвердження того, що в житті є сенс...» — зазначив Кшиштоф Зануссі в одному з інтерв’ю. «Ілюмінація», мабуть, найбільше підтверджує цю тезу. В історію молодого студента Францішека, який намагається знайти відповіді на головні питання, вклинено документальні інтерв’ю з ученими.
«Рік спокійного сонця» (Rok spokojnego słońca, 1984)
Плакат фільму «Рік спокійного сонця». Джерело: пресматеріали☆ Венецйський кінофестиваль
«Золотий лев»
☆ Венеційський кінофестиваль
Премія Пазінетті за найкращий фільм
Перший великий тріумф Зануссі. Польсько-німецько-американська стрічка про трагічне кохання польки та американського офіцера, який приїхав після війни до Польщі розслідувати злочини нацистів.
«Життя як смертельна хвороба, що передається статевим шляхом»
(Zycie jako śmiertelna choroba przenoszona droga płciowa, 2000)
Плакат фільму «Життя як смертельна хвороба, що передається статевим шляхом». Джерело: пресматеріали☆ Московський кінофестиваль
«Золотий святий Георгій»
Кінострічка про літнього лікаря, який несподівано дізнається, що хворий на рак. Перед ним постає дилема: пуститись берега і самому припинити болючі страждання або, впоравшись із випробуваннями і навернувшись у віру, гідно закінчити свої дні.
Кшиштоф Кєсльовський
«Аматор» (Amator, 1979)
Плакат фільму «Аматор». Джерело: пресматеріали☆ Берлінський кінофестиваль
Нагорода імені Отто Дибеліуса від міжнародного євангелістського журі (програма «Форум»)
☆ Московський кінофестиваль
Золотий приз
Молодий батько після народження доньки купує аматорську кінокамеру, щоб знімати її перші кроки. Досить швидко він стає знаменитістю рідного містечка та отримує завдання фіксувати життя місцевого заводу. Щоправда, незабаром з’ясовується, що дирекції не потрібне фільмування проблем підприємства, навіть навпаки.
«Декалог» (Dekalog, 1988)
Плакат фільму «Декалог». Джерело: пресматеріали☆ Венеційський кінофестиваль
Нагорода Міжнародної асоціації кінокритиків (ФІПРЕССІ)
☆ Кінофестиваль у Сан-Себастьяні
Премія Міжнародної католицької організації у сфері кіно (OCIC)
Фільм, який приніс Кєсльовському культовий статус не тільки у Польщі, а й у Європі. Це цикл із десяти короткометражок, знятих за мотивами біблійних заповідей. Майже натуралістична точність опису пізньосовєтського побуту дивовижним чином поєднується тут із метафізичними пошуками.
Стрічку внесли до списків своїх улюблених кінокартин Стенлі Кубрик та Міра Наїр.
Я завжди неохоче відзначаю якусь конкретну особливість роботи великого режисера, бо це неминуче призводить до спрощень. Але щодо збірки сценаріїв [«Декалога»] Кшиштофа Кєсльовського та Кшиштофа Пєсевича доречно сказати, що вони мають на диво рідкісну здатність не просто розповідати свої думки, а й наповнювати їх драматургією. Вони роблять це з такою сліпучою майстерністю, що ви не помічаєте самої розповіді — і тільки пізніше виявляєте, як глибоко ці думки проникли у ваше серце.
«Короткий фільм про вбивство» (Krótki film o zabijaniu, 1987)
Плакат фільму «Короткий фільм про вбивство». Джерело: пресматеріали☆ Каннський кінофестиваль
Нагорода журі
☆ Каннський кінофестиваль
Нагорода Міжнародної асоціації кінокритиків (ФІПРЕССІ)
☆ Нагорода Європейської кіноакадемії
«Найкращий фільм»
Одна із серій «Декалогу», розширена режисером до самостійного повнометражного фільму. Картина викликала фурор на Каннському фестивалі і фактично відкрила світові Кєсльовського.
«Три кольори: Синій» (Trois couleurs: Bleu, 1993)
Плакат фільму «Три кольори: Синій». Джерело: пресматеріали☆ Венеційський кінофестиваль
«Золотий лев»
☆ Венеційський кінофестиваль
«Золоті Озелли» за найкращу роботу оператора (Славомір Ідзяк)
☆ Венеційський кінофестиваль
Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль (Жюльєт Бінош)
☆ Премія «Сезар»
«Найкраща актриса» (Жюльєт Бінош) і ще дві номінації
☆ 64-те місце у списку 100 найвеличніших фільмів різних країн за версією BBC
Трилогія «Три кольори» подарувала Кєсльовському не лише фестивальний, а й комерційний успіх, а самі фільми (разом із «Декалогом» та «Подвійним життям Вероніки») на найближче десятиліття стали еталоном європейського артхаусу. У циклі «Три кольори» режисер продовжив досліджувати метафізичні питання буття у ще більш абстрактній і водночас заворожливій формі.
«Три кольори: Білий» (Trois couleurs: Blanc, 1993)
Плакат фільму «Три кольори: Білий». Джерело: пресматеріали☆ Берлінський кінофестиваль
«Срібний ведмідь» за найкращу режисерську роботу
Єдиний із фільмів циклу «Три кольори», знятий не французькою, а польською мовою. Колишній польський емігрант розлучається зі своєю дружиною-француженкою й опиняється на паризькій вулиці без копійки в кишені. Він не має грошей на квиток додому, але йому вдається переправитися до Польщі у валізі. На батьківщині він розуміє, що не може забути дружину і, провернувши кілька операцій на чорному ринку, вирішує обманом повернути її.
Кшиштоф Краузе
«Мій Никифор» (Mój Nikifor, 2004)
Плакат фільму «Мій Никифор». Джерело: пресматеріали☆ Кінофестиваль у Карлових Варах
«Кришталевий глобус»
☆ Кінофестиваль у Карлових Варах
«Найкращий режисер»
Фільм заснований на історії реальної людини — художника-самоука Никифора Криницького, якого порівнюють із найкращими художниками-примітивістами.
Войцєх Марчевский
«Тремтіння» (Dreszcze, 1981)
Плакат фільму «Тремтіння». Джерело: пресматеріали☆ Берлінський кінофестиваль
«Срібний медвідь»
☆ Берлінський кінофестиваль
Нагорода Міжнародної асоціації кінокритиків (ФІПРЕССІ)
☆ Берлінський кінофестиваль
Нагорода міжнародного євангелістського журі
☆ Берлінський кінофестиваль
Нагорода Європейської конфедерації художнього кіно
1955 рік. На очах 13-річного Томека органи держбезпеки арештовують батька. Хлопець опиняється у харцерському (скаутському) таборі, де закохується у керівничку загону, фанатичну комуністку.
Павел Павліковський
«Іда» (Ida, 2013)
Плакат фільму «Іда». Джерело: пресматеріали☆ «Оскар»
«Найкращий фільм іноземною мовою»
☆ Британська академія телебачення і кіномистецтва
«Найкращий фільм іноземною мовою»
☆ Нагорода Європейської кіноакадемії
«Найкращий фільм»
☆ Нагорода Європейської кіноакадемії
«Найкращий режисер» і чотири інші номінації
☆ 55-те місце у списку сотні найвеличніших фільмів XXI століття за версією BBC
Історія дівчини, яка виросла в монастирі та дізналася, що вся її сім’я загинула під час Голокосту. Разом зі своєю єдиною родичкою, яка тоді вціліла, вона вирушає на пошуки могили батьків. Те, що вони дізнаються наприкінці поїздки, перевертає їхнє життя з ніг на голову. Один із найтитулованіших фільмів Польщі XXI століття та єдиний на 2021 рік польський лауреат «Оскара».
«Холодна війна» (Zimna wojna, 2018)
Плакат фільму «Холодна війна». Джерело: прсматеріали☆ Каннський фестиваль
Приз за найкращу режисуру
☆ Європейська кіноакадемія
«Найкращий фільм»
☆ Європейська кіноакадемія
«Найкращий режисер»
☆ Європейська кіноакадемія
«Найкраща жіноча роль» (Йоанна Куліґ)
☆ Європейська кіноакадемія
«Найкраща робота сценариста» (Павел Павліковський)
☆ Європейська кіноакадемія
«Найкращий монтаж» (Ярослав Камінський)
☆ Європейська кіноакадемія
«Приз глядацьких симпатій»
Історія кохання музиканта та сільської дівчини, яку він бере у свій ансамбль. Їхній бурхливий та непростий роман розгортається на тлі історичних та політичних перипетій повоєнної Польщі. Музикант змушений емігрувати, дівчина прямує за ним. У результаті обоє повертаються до Польщі і залишаються разом до кінця, хоча кінець цей буде сумним.
Анджей Пйотровський
«Дорожні знаки» (Znaki na drodze, 1969)
Плакат фільму «Дорожні знаки». Джерело: пресматеріали☆ Кінофестиваль в Локарно
«Золотий леопард»
Виробнича драма, що розповідає про працівника транспортної бази Міхала, який вийшов із в’язниці та почав боротися зі зловживаннями та свавіллям. На його боці опиниться тільки диспетчерка Ядвіґа, але в результаті вони переможуть розкрадачів і будуть щасливі разом.
Роман Полянський
«Ніж у воді» (Nóz w wodzie, 1961)
Підпис під фото: Плакат фільму «Ніж у воді». Джерело: прес-матеріали☆ Венейський кінофестиваль
Нагорода Міжнародної асоціації кінокритиків (ФИПРЕССИ)
Трилер із любовним трикутником: чоловік із дружиною вирушають у плавання на яхті та беруть на борт випадкового супутника. Повнометражний дебют Романа Полянського, через який режисерові довелося покинути Польщу. Подейкують, про це особисто подбав лідер комуністичної Польщі Владислав Ґомулка. Фільм став першим в історії польським номінантом на премію «Оскар».
Це початок нового польського кіно.
«Піаніст» (The Pianist, 2002)
Плакат фільму «Піаніст». Джерело: пресматеріали☆ «Оскар»
«Найкращий режисер»
☆ «Оскар»
«Найкраща чоловіча роль» (Едрієн Броуді)
☆ «Оскар»
«Найкращий адаптований сценарій» (Рональд Харвуд, Владислав Шпільман)
☆ Каннський кінофестиваль
«Золота пальмова гілка»
☆ Премія Британської академії телебачення і кіномистецтва
«Найкращий фільм»
☆ Премія Європейської кіноакадемії
«Найкраща робота оператора» (Павел Едельман)
☆ Премія «Сезар»
«Найкращий фільм»
☆ Премія «Сезар»
«Найкращий режисер» і ще п’ять номінацій
☆ 90-те місце в сотні найвеличніших фільмів XXI століття за версією BBC
☆ 33-те місце в топ-250 фільмів за версією користувачів IMDb
☆ 32-е місце в сотні найкращих фільмів про війну за версії Rotten Tomatoes
Екранізація автобіографії польського піаніста Владислава Шпільмана, який пережив Голокост, і водночас особистий — принаймні, у біографічному сенсі — фільм Полянського. Картина стала тріумфом режисера.
Збіґнєв Рибчинський
«Танго» (Tango, 1980)
Плакат фільму «Танго». Джерело: пресматеріали☆ «Оскар»
«Найкращий короткометражний анімаційний фільм»
Єдиний польський анімаційний фільм, який став лауреатом «Оскара». Дія розгортається в одній кімнаті, яку поступово заповнюють 36 персонажів. Кожен із них примудряється займатися своєю справою, повністю ігноруючи інших і не перетинаючись із ними. До фіналу весь цей натовп поступово розсмоктується, і в кімнаті залишається літня дама, яка раптово прокидається після дивного сну.
Єжи Сколімовський
«Необхідне вбивство» (Essential Killing, 2010)
Плакат фільму «Необхідне вбивство». Джерело: пресматеріали☆ Венеційський кінофестиваль
Спеціальний приз журі
☆ Венеційський кінофестиваль
Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль (Вінсент Галло)
Трилер про афганського бранця, який утік з-під варти в самому центрі Європи, з Вінсентом Галло та Еммануелем Сеньє у головних ролях. Найтитулованіший фільм Єжи Сколімовського, який 1969-го змушений на багато років залишити Польщу та більшість своїх фільмів знімати за кордоном.
Войцєх Гас
«Рукопис, знайдений у Сарагосі» (Rękopis znaleziony w Saragossie, 1964)
Плакат фільму «Рукопис, знайдений у Сарагосі». Джерело: пресматеріали☆ Спеціальна премія об’єднання Círculo de Escritores Cinematográficos
Знаменитий фільм польського режисера-аутсайдера, який протягом кількох десятиліть знімав кіно паралельно до різних течій та кінопроцесів. Сюжет «Рукопису» збудований за принципом «історія в історії» і розгортається у кількох часових пластах. Під час облоги Сарагоси наполеонівський солдат знаходить старовинний рукопис, в якому розповідається про двох сестер — східних принцес в Іспанії XVIII століття. Намагаючись спокусити свого охоронця, вони одну за одною розповідають йому історії.
Цей фільм посів 436 місце у книзі «The 1001 Movies You Must See Before You Die». Крім того, його називали серед своїх улюблених Луїс Бунюель та Девід Лінч. А Мартін Скорсезе казав, що Гас — єдиний режисер, крім Фелліні, якому вдалося показати на екрані інший вимір реальності.
Мені подобається «Рукопис, знайдений у Сарагосі» — і роман Потоцького, і фільм Гаса. Я дивився його тричі, що для мене абсолютно винятковий випадок.
Це водночас еротично, жахливо і смішно… Охріненний фільм!
Аґнєшка Голланд
«Лихоманка» (Gorączka. Dzieje jednego pocisku, 1980)
Плакат фільму «Лихоманка». Джерело: пресматеріали☆ Берлінський кінофестиваль
«Срібний ведмідь» за найкращу жіночу роль (Барбара Ґрабовська)
Один із трьох повнометражних фільмів, знятих Аґнєшкою Голланд на батьківщині до еміграції. Дія картини розгортається під час польської революції 1905–1907 років, коли тодішнє Польське Королівство намагалося здобути незалежність від Російської імперії.
«Слід звіра» (Pokot, 2017)
Плакат фільму «Слід звіра». Джерело: пресматеріали☆ Берлінський кінофестиваль
Премія Альфреда Бауера
☆ Премія Європейської кіноакадемії
«Найкращий дизайн костюмів»
Кримінальна драма про колишню інженерку, а тепер сільську вчительку, яка намагається викрити винуватця загадкових убивств, що відбуваються в околиці. Усіх жертв убивств об’єднує одне — любов до полювання.
Малґожата Шумовська
«В ім’я…» (W imię… 2013)
Плакат фільму «В ім’я…». Джерело: пресматеріали☆ Берлінський кінофестиваль
Приз Teddy за найкращий художній фільм
☆ Берлінський кінофестиваль
Приз газети Siegessäule
Історія сільського священника з гомосексуальними нахилами, який намагається боротися зі своєю сексуальністю і боїться уявити, що буде, якщо мешканці села дізнаються про його таємницю.
«Тіло» (Cialo, 2015)
Плакат фільму «Тіло». Джерело: пресматеріали☆ Берлінський кінофестиваль
«Срібний ведмідь» за найкращу режисерську роботу
☆ Премія Європейської кіноакадемії
Приз глядацьких симпатій
Фільм про слідчого, який на місцях злочину звик безпристрасно споглядати найстрашніші ушкодження людського тіла. Проте він виявляється абсолютно безпорадний, коли бачить свою дочку, що страждає від анорексії.
«Обличчя» (Twarz, 2017)
Плакат фільму «Обличчя». Джерело: пресматеріали☆ Берлінський кінофестиваль
Гран-прі журі
Історія симпатичного та всіма улюбленого молодого чоловіка, якому через травму лікарі пересаджують обличчя. У результаті від нього відвертаються друзі, дівчина і навіть мати. Як зазначала режисерка фільму Малґожата Шумовська, «“Обличчя” — це метафора того, що нині відбувається в Польщі: страх перед чужим».
Ванда Якубовська
«Останній етап» (Ostatni etap, 1947)
Плакат фільму «Останній етап». Джерело: пресматеріали☆ Кінофестиваль у Карлових Варах
«Кришталевий глобус»
Перший у світі ігровий фільм про концтабір, який надовго став зразком кінокартин про Голокост.
Матеріал підготували Вячеслав Роґожніков, Анастасія Желтова, Анна Колпакова.
Переклала Ірена Шевченко
