Конгресмен США Браян Фіцпатрік. Джерело: Reuters / Forum

Конгресмен США Браян Фіцпатрік. Джерело: Reuters / Forum

Конгресмен США: Америка переконана, що Росія програє

Люди

«Ми голосуватимемо за пакет допомоги для України та держав, які приймають біженців. Ідеться про вісім мільярдів доларів. Це найбільша одноразова допомога іноземним урядам в історії США», — розповідає Браян Фіцпатрик, конгресмен США та колишній агент ФБР в Україні.

Марцін Маковський: Ви — один із конгресменів Комітету з міжнародних справ і прилетіли на польсько-український кордон , супроводжуючи держсекретаря Ентоні Блінкена. Чи були ви готові до того, що там побачили?

Браян Фіцпатрик: Я не знаю , чи можна бути готовим до таких речей. Сцени, свідком яких я став, зворушили моє серце. Діти плачуть, матері намагаються їх втішити, немає батьків — воюють на фронті. Я ніколи не думав, що ми житимемо в час, який наші дідусі й бабусі порівнюють із Другою світовою війною. Це було жахливо, але водночас це зміцнило мене у переконанні, що ми, демократичні країни Заходу, повинні триматися разом. Ми повинні допомогти Україні, і ніхто не робить цього краще, ніж Польща.

ММ: Ви говорили про війну та міграційну кризу також з українською стороною?

БФ: Так , у суботу я телефонував президенту Володимиру Зеленському , який надзвичайно вдячний президенту Анджею Дуді та полякам за підтримку, яку ви їм надаєте. Америка цього також не забуде.

ММ: До того , як ви потрапили у конгрес, ви служили в Україні агентом ФБР, допомагаючи тодішній українській владі боротися з корупцією. Я думаю, багато ваших друзів досі живуть там. Чи ви підтримуєте з ними зв’язки?

БФ: Так , я з усіма регулярно спілкуюся. Вони стійкі люди, але навіть на них впливають стрес і травматичні події останніх днів. Не кажучи вже про фізичну небезпеку, сигнали повітряної тривоги, втрату близьких та рідних. Вони розповідають, що хоча війна з Росією триває роками , зараз усі дуже шоковані злочинами Владіміра Путіна та російської армії. Це не можна залишати без реакції.

ММ: Що у такому разі збирається робити Америка?

БФ: Коли наша делегація повернеться , ми голосуватимемо за пакет допомоги для України та держав, які приймають біженців. Йдеться про вісім мільярдів доларів. Це найбільша одноразова допомога іноземним урядам в історії США.

ММ: Як ці ресурси будуть розподілені?

БФ: Грубо кажучи — три мільярди доларів буде виділено на техніку та озброєння , які підуть на фронт. І в цьому сенсі історія також позитивно оцінить Польщу, яка відправляє своїм сусідам ракетні комплекси та амуніцію. Решта, тобто п’ять мільярдів доларів, це гроші на гуманітарну допомогу, ліки, їжу, все, що потрібно людям, які тікають від війни. Ці гроші також підуть у Польщу.

ММ: Чи можна зробити більше з точки зору військової підтримки України?

БФ: Нам , безумовно, потрібно надати більшу підтримку з боку протиповітряної оборони. Без цього важко говорити про відправку допомоги, наприклад, Міжнародного червоного хреста. Росіяни бомблять мирних жителів, навіть гуманітарні коридори не є безпечні. Оскільки ми не можемо вірити жодному із запевнень Путіна , Україні треба дати зброю. Не обійдеться без підтримки Польщі, Туреччини, Болгарії, Хорватії, Румунії та Словаччини. Країни, які мають не лише ракетні системи, а й постсовєтські винищувачі, якими зможуть керувати українські пілоти. Натомість Сполучені Штати забезпечать постачання сучасної техніки та обладнання країнам-союзницям. Іншого шляху я не бачу.

ММ: Наскільки я розумію , ви посилаєтеся на слова секретаря Блінкена, який сказав, що «США дають зелене світло державам НАТО, які хочуть передати Україні бойові винищувачі». Водночас польська сторона не підтверджує такого наміру і прямо повідомляє, що не веде переговорів про надання МіГів та доступу до аеропортів.

БФ: Нам не потрібно , щоб польський уряд що-небудь підтверджував, потрібно, щоб він це зробив. Те, яким чином Варшава повідомляє про свої наміри , — це справа Варшави, проте це не змінює вихідної точки та мети, до якої ми повинні прагнути. А це — забезпечення безпеки в небі України. Я знаю, що Польща впорається із завданням, а за нею стоятимуть США, бо якщо ми не почнемо діяти зараз, проблема тільки посилиться.

Харків , зруйнований обстрілами росіян. Фото: Марієнко Андрій / УНIАН

ММ: Президент Володимир Зеленський також звернувся до США та лідерів західного світу з проханням заборонити польоти над Україною. На практиці це означало б безпосереднє протистояння між повітряними силами НАТО та російськими літаками.

БФ: Не обов’язково. Є кілька способів , якими ми можемо забезпечити Україні безпеку з повітря. Перший, про який вже йшлося, — доставка до Києва ракетних комплексів земля-повітря , ручних ракетних установок, безпілотників та винищувачів. Наразі у Конгресі США існує дуже сильна міжпартійна згода на надання Україні необхідної зброї. Ми не зупинимося, поки не зробимо цього.

Другий спосіб — заборонити польоти — тут є певні складнощі , але цей варіант також розглядається. НАТО не може виключити жодного сценарію.

Третій варіант — гуманітарна зона , заборонена для польотів, організована ООН відповідно до Женевської конвенції на час надання допомоги та евакуації цивільного населення. Ми мусимо реалізувати ці три сценарії, що не означає, що всі вони однаково реалістичні.

ММ: У Міністерстві оборони Росії попередили , що держави, які передадуть винищувачі Україні або нададуть свої аеродроми для бойових місій, будуть розглядатися як сторони конфлікту. Хіба це не ставить усіх нас на поріг Третьої світової війни?

БФ: Це блеф і стратегія сіяння паніки з боку Росії. Навіть вони не настільки позбавлені глузду , щоб вступити в безпосередній конфлікт із НАТО, а якщо наважаться, це буде найгірше рішення в їхньому житті. Якщо виступати зі слабкої позиції — розтягування військових ліній постачання, великих втрат та економічного банкрутства — залишаються саме такі хитрощі. Москва вважає, що шляхом ескалації напруги залякає Захід і змусить його бути пасивним, це єдиний шанс, який у них зараз є. Не даватимемо цю зброю їм у руки.

ММ: А як щодо нападу на АЕС і оголошення готовності застосувати ядерну зброю? Навіть якщо це тільки спроба залякати — це гра з вогнем.

БФ: Сьогодні я більше боюся пасивності Заходу , ніж цих дій. Якщо історія дала нам якийсь урок, то він такий: якщо небезпеку не придушити в зародку і створити простір для її зростання, вона почне загострюватися до рівня, коли її неможливо зупинити без величезних економічних і людських втрат.

Ми сьогодні — на зламі літа й осені 1939 року. Якби після вторгнення Німеччини до Польщі Франція та Великобританія замість «дивної війни» почали справжній штурм Берліна , Адольф Гітлер не зміг би захиститися. У нас не було б десятків мільйонів жертв , Європи в руїнах і Голокосту. Ми не можемо допустити , щоб це повторилося. Такі люди, як Владімір Путін, сильні рівно настільки, наскільки ми їм дозволяємо, адже вони живляться нашим страхом.

ММ: Однак у цьому міркуванні є певна прогалина. Що буде у ситуації , коли протиставляючись суперникові та накладаючи на нього санкції , ми заганяємо його в кут, роблячи непередбачуваним, а отже, більш небезпечним?

БФ: Погляньмо , що Росія зробила до цього часу. Атакувала територіальну цілісність демократичної держави, яка не мала агресивних намірів. Вона влучила ракетами у найбільший ядерний реактор Європи. Розбомбила дитячу лікарню, садочки, багатоквартирні будинки. Вона використовувала мирних жителів як живий щит, з’являються повідомлення про зґвалтування. Що гіршого може статися? Які ще події чекати, щоб почати реагувати? Переговори з Путіним лише дають йому час, а тиранові потрібно протистояти.

Харків , зруйнований обстрілами російських окупантів. Фото: Марієнко Андрій / УНIАН

ММ: Останніми днями в ЗМІ з’явилося багато інформації , яку важко перевірити, про нібито бунт російських служб проти Путіна. ФСБ буцімто передавала українській стороні дані розвідки, завдяки чому вдалося зупинити три замахи на президента Зеленського. Це достовірна інформація?

БФ: Наскільки мені відомо , так. Наша розвідка та звіти російських військовополонених показують, що значна частина солдатів не знала, що з навчань «Запад» підуть прямо на війну. Путін бреше навіть своїм солдатам, життя яких він ставить на шалі терезів, тому деякі його служби діють на власний розсуд. Росія має сучаснішу армію і більше військ, ніж Україна, але Америка переконана, що у кінцевому підсумку Росія не виграє цю війну, оскільки її припущення базуються на брехні, що призводить до дуже низького морального духу на полі бою.

ММ: Уже минув другий тиждень війни. Чого ми можемо очікувати далі? Чи змінять росіяни свою стратегію?

БФ: Звичайно , можна очікувати більшої жорстокості з боку їхньої армії, скупчення військ і великої спроби штурму Києва. Навіть якщо ця ціль буде успішною в довгостроковій перспективі, Путін і його люди страшенно недооцінили волю до опору українців і не врахували того факту, що багато з них народилося вже після розпаду Радянського Союзу і встигло познайомитися з демократію. Вони не дозволять поневолити, перетворити себе на російськомовну республіку. Протягом 14 років я був агентом ФБР, більшу частину часу займався контррозвідкою російського відділу. Я дуже добре розумію хід думок цих людей і їхні цілі.

ММ: Що саме?

БФ: Владімір Путін — як це не парадоксально — дуже слабка особистість. Він набирається сили , вселяючи страх у своїх сусідів. Піддаючись йому, ми даємо Росії кисень.

ММ: Проблема в тому , що, не зважаючи на погану ситуацію на фронті та міжнародні санкції , Путін отримує кисень і від простих росіян, які підтримують агресію проти України. Як ви думаєте, чи можна повалити цю владу зсередини?

БФ: Сьогодні цього не можна передбачити , але я переконаний, що Владімір Путін прорахувався, атакуючи Україну. Росіяни вже відчувають масштаби введених санкцій, їхнє життя кардинально змінюється. Питання в тому, чи будуть вони звинувачувати в цьому Захід, чи диктатора, який втягнув їх у безглузду війну з демократичним світом? У довгостроковій перспективі ця влада приречена на провал. Я давно в американській політиці й ще ніколи не бачив, щоб одна тема так об’єднала демократів і республіканців. Америка цього не забуде.

Переклала Ірена Шевченко

Стаття була опублікована на сайті видання Interia

Марцін Маковський profile picture

Марцін Маковський

Всі тексти автора

Читайте також