Анджей Дуда: Сьогодні Україна є обличчям вільного світу

Володимире, дорогі друзі. Як мені зараз говорити, якщо від зворушення в горлі застряг клубок? Я з усього серця дякую вам.

Володимире! Дякую від імені Жешува і його мешканців, дякую від імені Підкарпаття й усього польсько-українського прикордоння, дякую від імені жителів цього регіону й усіх поляків. Величезна тобі подяка за чудові слова.

Ще не вмерла України
ні слава, ні воля,
ще нам, браття українці,
усміхнеться доля.

Не загине наша Польща,
поки ми живемо.
Все, що ворог в нас загарбав,
шаблею повернем.

Шановний пане президенте, дорогий друже Володимире, шановний пане голово, шановні пані й панове депутати, шановне товариство, вельмишановні гості, дорогі українські друзі. Сьогодні я перебуваю у прекрасному гордому Києві, столиці вільної, незалежної, демократичної України, яка вже майже 90 днів дає героїчну відсіч варварській агресії. Я також був тут 23 лютого, всього за кілька годин до початку російського вторгнення. Я був тут, щоби підтримати Україну та її народ у надзвичайно важкий час і запевнити: Польща ніколи не залишить Україну одну.

Анджей Дуда, Верховна Рада України. Фото: Якуб Шимчук / Канцелярія президента

Я був тут також понад місяць тому з давніми друзями вашої держави, президентами країн Балтії — Литви, Латвії та Естонії, — щоб обговорити конкретну допомогу для України. Під час того візиту до Києва в першій половині квітня я побував теж у Бородянці та Ірпені й на власні очі бачив сліди злочинів. Я бачив величезне людське горе. Я бачив страждання, біль, зруйновані будинки. Я бачив невимовну трагедію вашого народу. Я знаю, які страшні злочини скоїли варвари-загарбники в Бучі й інших місцях. Вони повинні відповісти за це перед національними верховними судами. Це потрібно для того, щоб у світі перемогла справедливість. Щоб перемогла свобода.

Але не зважаючи на величезні спустошення, жахливі злочини, величезні страждання, яких щодня зазнає український народ, російські загарбники вас не зламали. Не змогли. Я переконаний, що їм це ніколи не вдасться. І хочу на повен голос заявити: сьогодні Україна є обличчям вільного світу.

Як президент Республіки Польща я маю честь виступати перед вами — представниками українського народу — в українському парламенті, місці, де б’ється серце вільної, незалежної та демократичної України. Для мене це величезний привілей і честь, і великий дружній жест у бік Польщі й поляків. Тож я з усього серця дякую вам, друзі.

Вельмишановні депутати, високоповажні гості й передусім Володимире, шановний пане президенте, пане головнокомандувачу. Цей історичний момент дає Україні та Польщі неймовірний політичний шанс як двом близьким народам з однієї частини Європи.

Пане президенте, Володимире. Ти сам говорив, що разом нас понад 80 мільйонів і разом ми сильніші. Не можна змарнувати цей шанс.

Дорогі українські друзі. Хочу, щоб ви знали: ваші родичі — дружини, батьки, діти, онуки, мільйони людей, які, рятуючись від воєнної трагедії, змушені були виїхати з України, зокрема, до Польщі, — сьогодні в нашій країні — не біженці. Вони — наші гості. Запевняю вас, що в той час, коли ви так хоробро боретеся за незалежність своєї держави, вони в безпеці у польських домівках. І зможуть безпечно повернутися на батьківщину після того, як ви переможете російського окупанта. Я щиро переконаний, що саме так усе й буде.

Це своєрідний парадокс: велике зло, яке загарбники чинять в Україні, вивільнило велике добро. І це добро, дружні стосунки між мільйонами поляків та українців зроблять нас добрими сусідами — назавжди. Це велика знаменна історична можливість і великий знаменний історичний прорив.

Пане президенте, Володимире. Панове депутати, Верховна Радо. Я, президент Польщі, стою тут, перед вами, вельмишановною Верховною Радою, щоби подякувати. Наголошую: я тут, щоб подякувати. Досі дякували ви. Ви кажете, що Польща відкрила кордон для 3,5 мільйона українських біженців і стала домом для понад 2 мільйонів із них. Це правда.

Ви кажете, що Польща передала Україні величезну кількість танків, бронетранспортерів, ракетних установок, озброєння, боєприпасів на суму майже 2 мільярди доларів, що вона безперестанку повторює: вільний світ повинен підтримати Україну. Це правда.

Що Польща допомагає Україні й не боїться московських погроз. Це також правда.

Ви кажете, що Польща відкрила свій кордон і надала українцям такі самі права, що мають поляки, і прийняла ваших дітей до шкіл. І це теж правда.

Проте не ми є героями, а ви.

Я говорю це з гордістю, тому що Польща підтримала Україну, тому що ми вірили й віримо у вас. Ще за багато місяців до початку війни я був упевнений, що Україна успішно протистоятиме Росії й буде як герой вірша великого Івана Франка — як «дух, що тіло рве до бою, рве за поступ, щастя й волю».

Сьогодні я вдячний вам за те, що ви захищаєте Європу від навали варварів і нового російського імперіалізму, що ви вказуєте тиранам на їхнє місце, що ви довели: дух вільного народу — сильніший. Україно, ти показала, що, як співається в твоєму гімні, ти — козацького роду. Ти неймовірна.

Звертаюся до ваших бійців, українських воїнів, які воюють у Збройних Силах України, в Національній гвардії, загонах територіальної оборони. Звертаюся до героїчних захисників Маріуполя, до тих, хто в російському полоні й тих, хто дає запеклу відсіч загарбникам. Ви — герої України. Але також ви — герої Польщі, Європи та всього світу.

Виступ Анджея Дуди, Верховна Рада України. Фото: Якуб Шимчук / Канцелярія президента

Прийміть нашу велику повагу. Від імені польського народу я щиро дякую вам за опір, самопожертву, мужність, волелюбність і любов до батьківщини. Саме це стане джерелом вашої перемоги. І ми в це свято віримо.

Пані та панове. Ворог не раз силкувався нас розсварити, налаштувати одне проти одного. Нині він теж намагається, лякаючи поляків українцями, а українців поляками, спекулюючи болючими темами з нашої спільної минувшини. Але йому це не вдасться. Нам добре знайомі його методи. Ми знаємо, що напруження у польсько-українських відносинах служить тільки чужим інтересам. А нам, полякам і українцям, — шкодить!

Наші народи мають довгу й велику історію. Чудову історію, але в багатьох моментах вона була дуже складна. Ми зробили багато помилок, за які заплатили високу ціну. Про це у Львові говорив Папа Римський Іван Павло ІІ, великий поборник миру й польсько-українського примирення. Нагадаю його пам’ятні слова: «Нехай завдяки очищенню історичної пам’яті кожен буде готовий те, що об’єднує, поставити понад те, що розділяє. Щоб разом будувати майбутнє, засноване на взаємоповазі, братерстві, братній співпраці та справжній солідарності». Сьогодні ми разом втілюємо в життя це послання. І повинні й надалі його реалізовувати, взявши за основу на правду та взаємоповагу.

Нещодавно, під час мого останнього візиту до Ватикану, я поклав на могилу святого Івана Павла ІІ два вінки: біло-червоний і синьо-жовтий. І разом із дружиною, з нашими однодумцями, з поляками, які випадково опинилися в базиліці святого Петра, а також із присутніми там українцями ми молилися за вільну, незалежну, суверенну Україну, яка житиме в дружбі з вільною, суверенною та незалежною Польщею, за щастя та співпрацю наших країн і народів, за всіх нас, за ваші сім’ї, за мир і дружбу, за безпечне майбутнє.

Нещодавно, під час мого останнього візиту до Ватикану, я поклав на могилу святого Івана Павла ІІ два вінки: біло-червоний і синьо-жовтий. І разом із дружиною, з нашими однодумцями, з поляками, які випадково опинилися в базиліці святого Петра, а також із присутніми там українцями ми молилися за вільну, незалежну, суверенну Україну, яка житиме в дружбі з вільною, суверенною та незалежною Польщею, за щастя та співпрацю наших країн і народів, за всіх нас, за ваші сім’ї, за мир і дружбу, за безпечне майбутнє.

Дорогі друзі. Саме за безпечне майбутнє український народ ось уже три місяці героїчно бореться з російськими загарбниками. Багато країн, експертів, світові ЗМІ прогнозували, що це буде швидка і переможна для Росії війна, що Київ здасться за три дні. Але це був їхній найбільший прорахунок. Він не здався ні за три, ні за 33, ні за 53, ні за 83 дні. І не здасться. Не впаде. Я в цьому абсолютно переконаний.

А коли майже всі країни, впевнені, що Київ не вистоїть, евакуювали звідси свої посольства, польський посол Бартош Ціхоцький залишився в українській столиці. Він був тут із вами під час бомбардувань і під час нападу на Київ, і він тут зі мною. Дякую, пане после, за гідне представництво Республіки Польща там, де це найбільш потрібно.

Перемога в боях за Київ і Харків, героїчна оборона Маріуполя назавжди закарбувалися в історії. І вже ніхто це не зітре. Україна показала всьому світу, що здатна протистояти імперській Росії. Ніхто в це не вірив, а це відбулося і надалі відбувається на наших очах. Росія не досягла повною мірою жодної зі своїх стратегічних цілей. Вона зазнала і надалі зазнає величезних втрат. Це величезний успіх української держави, збройних сил, влади. Український народе, це твій великий успіх.

Виступ Анджея Дуди, Верховна Рада України. Фото: Якуб Шимчук / Канцелярія президента

Західний світ згуртувався довкола України. У цьому велика заслуга Сполучених Штатів і президента Джо Байдена. У ситуації справжньої загрози стає очевидним, що світу досі потрібне сильне американське лідерство. Приклад Києва чудово показує, що нам потрібно більше Америки в Європі — як у військовому, так і в економічному плані.

На жаль, останнім часом у Європі лунали й продовжують лунати тривожні голоси, буцімто Україні слід поступитися вимогам Путіна. Я скажу чітко: тільки Україна має право вирішувати, яким буде її майбутнє.

Світ і міжнародна спільнота повинні вимагати від Росії припинення агресії, повного виведення військ із території України й дотримання міжнародного права. Про жодні переговори й ухвалення рішень без участі України не може бути мови. Нічого, пов’язаного з вами, без вашої участі. Абсолютно. Це залізне правило.

Сьогодні не ви, а західний світ проходить перевірку на довіру й те, чи його цінності справді щось означають. Якщо заради миру, економічних інтересів чи політичних амбіцій він пожертвує Україною, хоча б сантиметром її території, бодай крихтою її суверенітету, це буде величезним ударом не лише для українського народу, а й для всього західного співтовариства.

Час і ваше майбутнє покажуть, чи такі підвалини західного світу, як демократія, права людини, солідарність — всього лише красиві слова, що перед обличчям жорстокої реальності нічого не означають, чи щось набагато більше. Не можна допустити, щоб вони виявилися пустослів’ям. Це велика відповідальність Заходу, всієї міжнародної спільноти перед Україною.

Після Бучі, Бородянки, Маріуполя не може бути й мови про повернення до business as usual із Росією, шановні пані та панове президенти, прем’єр-міністри, депутати з усього світу. Порядний світ не має права цього зробити, не може повернутися до звичного життя, переступивши через злочини, агресію, порушення ключових принципів.

Дорогі друзі. Польща давно попереджала Європу про імперські прагнення Росії та Путіна. Про бажання відновити вплив Радянського Союзу, а можливо, і царської Росії. Про залежність від російських енергоносіїв. Ми говорили, що це насправді зброя, яка може бути використана проти Європи. На жаль, до нас не дослухались. Наші попередження недооцінили. Нас звинувачували в русофобії. А сьогодні світ тихцем визнає, що ми мали слушність, але — повірте — це надзвичайно гірке вдоволення.

Анджей Дуда, Верховна Рада України. Фото: Якуб Шимчук / Канцелярія президента

Про загрозу з боку Росії неодноразово говорив і покійний президент Лєх Качинський. Мій професор, мій учитель, мій президент і великий друг України. Я зблизька бачив, як він боровся за те, щоб Україну та Грузію прийняли до Північноатлантичного альянсу. Минуло всього 14 років від саміту в Бухаресті, на якому могли бути ухвалені історичні рішення, які дали б Україні план членства в НАТО. Якби тоді прислухалися до президента Лєха Качинського, то, мабуть, 2014 року не відбулася б агресія, не було б теперішньої війни, величезних збитків, людських страждань. Історія склалася б по-іншому. Деякі європейські лідери повинні відучувати докори сумління з цього приводу. Тому сьогодні так важливо не повторювати тих самих фатальних помилок, які призводять до такого великого горя.

Пані та панове, дорогі друзі. Польща підтримує й надалі підтримуватиме Україну. Я особисто не заспокоюсь, поки Україна не стане членом Європейського Союзу в повному розумінні цього слова. Це моє велике бажання і мрія — і як Президента Республіки Польща, і просто як людини, — щоб ми разом будували спільне майбутнє. Зрештою, це дуже важливо не тільки для нас, а передусім для наступних поколінь, для наших дітей та онуків — якою буде наша частина Європи, як тут житимуть люди. Я щиро вірю, що вони будуть вільні, щасливі, самоврядні, що вони будуватимуть майбутнє, розвиватимуться і зможуть реалізувати свої амбіції.

Нагадаю, що 1991 року Польща першою з-поміж усіх держав визнала незалежність України. А 1992-го наші перші президенти тоді цілком незалежних держав підписали Договір про добросусідство, дружні відносини й співробітництво. Але сьогодні з упевненістю можна сказати, що історичний момент заново формує наші відносини. Сьогодні настав час для нового польсько-українського договору про добросусідство, договору, який враховуватиме все, що ми разом збудували у наших відносинах за останні місяці.

Війна, що триває, також показала, що мережа автомобільного, залізничного та інфраструктурного сполучення між нашими країнами — недостатня. Тож саме час це надолужити. Польсько-український кордон повинен об’єднувати, а не роз’єднувати. Зараз це має бути нашою великою метою. Нехай одним зі знаків наших відносин буде швидкісна залізниця, що з’єднає Київ і Варшаву. Ми збудуємо її разом. Я вірю, що це вдасться зробити вже найближчими роками.

Як я вже згадував, Польща активно підтримуватиме Україну на її шляху до членства в Європейському Союзі — наразі до статусу кандидата. З усіх сил, пане президенте. Але також до членства в ЄС, як я вже сказав, у повному значенні цього слова. Бо місце вільної та демократичної України — в об’єднаній Європі. Я це добре знаю, але ви знаєте це ще краще. І я переконаний, що саме таке рішення ухвалить українське суспільство в майбутньому. Саме за це він виступить, коли настане час. Я вірю, що разом ми зробимо все, щоб максимально наблизити цю мить.

Для мене особисто дуже важливо, щоб Україна приєдналася до ініціативи Тримор’я, яка об’єднує країни нашого регіону, членів Європейського Союзу. З Україною вона, безумовно, буде значно сильнішою.

Ми хочемо підтримувати нашу енергетичну незалежність, а також взяти активну участь у відбудові вашої постраждалої від війни батьківщини. Для цього потрібні спеціальні кошти на реконструкцію. Я розмовлятиму про це зі світовими лідерами найближчими днями на саміті в Давосі.

Але пам’ятаймо, що Україну потрібно відбудовувати насамперед коштом агресора — цього вимагає історична справедливість. Коштом Російської Федерації, яка вторглася в Україну, яка сьогодні руйнує українські будинки, українську промисловість, відбирає український врожай, убиває людей. Україну слід відбудовувати передусім коштом воєнних репарацій. На це в першу чергу потрібно призначити російські валютні резерви, які зараз заморожені в західних банках. А вони величезні. Росія понівечила Україну, і саме Росія повинна за це заплатити. Я в цьому не сумніваюся й вірю, що ніхто з порядних людей теж. Тут цілком зрозуміло, хто нападник, а на кого напали й чию землю плюндрують.

Дорогі друзі, у наших із Володимиром — вашим президентом — розмовах ми часто згадували польсько-українське Євро-2012. Може, когось розсмішить, а когось обурить те, що я говорю про це сьогодні, тут, у Верховній Раді. Але пригадайте ті щасливі дні. Пригадайте ту чудову кампанію, велетенські інвестиції, які нам тоді вдалося реалізувати. Пригадайте як наші суспільства переповнювала радість від того, що все вдалося й ми разом втілили великий проєкт.

Любі, я твердо переконаний, що попереду в нас не один такий проєкт, що ми ще спільно зреалізуємо великі європейські та світові проєкти — спортивні й не тільки. Україна виграє війну, подолає труднощі й, відбудувавшись, стане ще кращою, ніж була до російської агресії. Я в цьому впевнений.

Хай живе вільна, суверенна і незалежна Україна!

Хай живе Польща!

Переклала Марія Шагурі