Завдяки звіту за 2022–2023 роки можна зрозуміти масштаб підтримки — як економічної, так і військової, а також допомоги українцям, які приїхали до Польщі після початку повномасштабної війни.
Гадаю, можна говорити про своєрідну документацію гуманітарного чину поляків, які, йдучи за покликом серця, не вдаючись до аналізу політики, не заглиблюючись у сантименти й ресентименти, у момент випробування просто вчинили так, як належить.
Виклик для Польщі
У 2022–2023 роках обсяг польської підтримки сягнув близько 90 мільярдів злотих, відповідно Польща — один із найважливіших партнерів України в Європі (йдеться лише про невійськову підтримку).
У перші місяці повномасштабної війни польсько-український кордон перетнули мільйони людей, які втікали від російської агресії. За даними польської прикордонної служби, лише 2022 року громадяни України в’їжджали до Польщі понад 9 мільйонів разів. Для частини це була транзитна країна — вони прямували, зокрема, до Німеччини й Франції. Однак чимало українських біженців вирішило залишитися в Польщі.
Чимало — це скільки? У 2022–2023 роках близько 1,73 мільйона українців отримало в Польщі ідентифікаційний номер PESEL зі статусом UKR — спеціальний ідентифікатор, який дає підстави легального перебування в Польщі й доступу до соціальної допомоги, роботи й освіти.
Польські міста постали перед безпрецедентним викликом. Приміром, навесні 2022 року кількість мешканців Ряшева зросла майже на половину, а Варшави — на 15 %.
Це — безперечна історія польського успіху. Польща поставила собі за мету врятувати Україну, вона вірила в Україну тоді, коли інші ще вагалися. І саме завдяки цій підтримці Україна досі захищається від російської агресії.
Законодавчі зміни
Уже 12 березня 2022 року Сейм ухвалив закон, який заклав правові підстави надання допомоги громадянам України. Документ гарантував їм легальне перебування в Польщі упродовж 18 місяців, а також надавав низку прав, зокрема, можливість працювати без спеціальних дозволів, доступ до системи охорони здоров’я, шкільної освіти, соціальної допомоги, можливість вести підприємницьку діяльність. На основі цього закону постав Фонд допомоги — спеціальний фінансовий механізм, яким керує Банк крайового господарства. З бюджету фонду профінансовано, зокрема, проживання, освіту та охорону здоров’я українців.
.jpg?updatedAt=1761642128202&tr=w-768%2Ch-512%2Cq-100%2Cfo-auto)
За даними досліджень Польського економічного інституту, 2022 року 77 % поляків включилися в допомогу українцям. Що дванадцятий поляк прийняв біженців під свій дах. Лише за кілька місяців польське суспільство витратило на допомогу більше грошей, ніж на всі благодійні цілі за весь попередній рік.
Допомога охоплювала забезпечення житлом, харчування, психологічну підтримку, навчання польської мови, доступ до медичних послуги та освіти. Сотні тисяч українців скористалися також програмою дофінансування приватних помешкань, за якою господарі нерухомості отримували 40 злотих на день за кожну поселену людину.
Ринок праці та інтеграція
Більшість українців після приїзду почала працювати і сплачувати податки у польський бюджет, про що ми писали у статті «Українці і польська економіка. Хто кого підтримує». У 2022–2023 роках зареєстровано понад 1,86 мільйона декларацій про працевлаштування, які стосувалися 966 тисяч українців.
У результаті українці становили вже понад дві третини всіх працевлаштованих іноземців у Польщі. Додаткові мовні та професійні курси, особливо для медичних працівників, профінансовано з Фонду праці. Польща також фінансово підтримала розвиток цифрових послуг для українців. Наприклад, у застосунку mObywatel з’явився електронний документ Diia.pl.
Польща відкрила для українців також доступ до своєї системи охорони здоров’я. 2022 року вартість наданих українцям медичних послуг перевищила пів мільярда злотих, а вже наступного року ця сума становила 848 мільйонів.
Українки, які народжували у Польщі, могли розраховувати на безоплатні перинатальні послуги. Упродовж першого року повномасштабної війни тут з’явилося на світ понад 6,7 тисячі українських дітей. Крім того, було організовано кампанію щеплень, зокрема від COVID-19, а також надано широкий спектр психологічної та психіатричної підтримки.
Частину допомоги реалізовано безпосередньо на території України. Наприклад, місія Групи гуманітарно-медичної допомоги: шість тижнів 60 людей працювало в Харківській області, будуючи польовий шпиталь і надаючи допомогу понад 2,5 тисячам пацієнтів.
Освіта, культура і соцдопомога
У 2022/2023 навчальному році до польських шкіл та дитячих садочків ходило близько 190 тисяч учнів і вихованців із України. Держава виділила понад 4,4 мільярда злотих на адаптацію системи освіти. Створено спеціальні класи та працевлаштовано культурних асистентів. Польська держава також підтримала курси й різноманітні програми навчання польської мови українців.
Українські діти могли розраховувати на шкільні обіди, стипендії та матеріальну допомогу. Студенти мали змогу долучитися до стипендійних програм та безкоштовно навчатися у вищих навчальних закладах. Польська академія наук підтримала понад 350 українських учених, зокрема профінансувала їхні дослідження та перебування в Польщі.
Українські біженці мали право на таку саму грошову допомогу, що й польські громадяни. Одноразову виплату 300 злотих отримали понад 1,3 мільйона українців, а за програмою «Сім’я 800+» (раніше — «500+») допомогу одержали сотні тисяч родин.
Загальні видатки на виплати сім’ям, програми догляду та підтримку осіб з інвалідністю перевищили кілька мільярдів злотих. Допомога передбачала також догляд за дітьми, які залишилися без законних опікунів. У 2022–2023 роках польські суди призначили понад 40 тисяч тимчасових опікунів для українських дітей.
Польща підтримувала також українську культуру. Міністерство культури і національної спадщини профінансувало 687 проєктів допомоги на загальну суму 16 мільйонів злотих. Створено Центр допомоги культурі в Україні, який забезпечив музеї та архіви захисними матеріалами. Крім того, організовано артрезиденції й стипендії для українських митців.
Польські вищі навчальні заклади та науково-дослідні установи запустили програми «Солідарні з Україною», які дали змогу українським студентам і аспірантам продовжувати навчання в Польщі без оплати. Польська академія наук спрямувала на це понад 40 мільйонів злотих і започаткувала спільні проєкти з українськими науковцями.
Військова допомога
Польща була однією з перших держав, що передали Україні танки, боєприпаси та оборонну техніку у великому масштабі. У 2022–2023 роках вона надала, зокрема, понад 300 танків (у тому числі T-72 i PT-91), а також бронетранспортери (586), артилерійські системи (137), системи ППО (400 установок), дрони, міномети, автоматичні карабіни та 100 мільйонів набоїв. До України також потрапило 10 літаків і 10 гелікоптерів.
У 2022–2024 роках Польща передала Україні 46 пакетів військової допомоги, a 47-й зараз на етапі підготовки. Вартість наданої лише впродовж 2022 року техніки становила 7,23 мільярда злотих, а в 2023–2024 роках — ще 5,63 мільярда. Польща також передала понад 19,5 тисячі терміналів Starlink, забезпечивши ЗСУ стабільний супутниковий зв’язок. Це становило майже половину всіх терміналів, що використовувалися в Україні до кінця 2023 року.
Крім того, в рамках експортних контрактів та спільних промислових проєктів Україні передано техніки на понад 2,2 мільярда євро. Варшава також ініціювала широку міжнародну коаліцію із постачання Україні озброєння, зокрема так звану «танкову коаліцію» (також відома як «леопардова»), завдяки якій Київ отримав сучасні танки від держав НАТО.
На польських військових базах проходили навчання українських бійців, зокрема в рамках місії ЄС EUMAM Ukraine, а з польських військових складів постачали ремонтну та медичну техніку.
Логістика солідарності
Польща стала ключовим коридором міжнародної військової та гуманітарної допомоги: саме через її територію пройшло близько 90 % усієї міжнародної підтримки для України. Головним логістичним вузлом було летовище в Ряшеві. Надзвичайно важливу роль відіграло й польське залізничне сполучення.
Крім того, Варшава відіграла активну політичну роль, підтримуючи Україну на форумі Європейського Союзу і лобіюючи її майбутнє членство в ЄС.
Як свідчать дані звіту, підтримка з боку Польщі не зводилася до одноразового жесту. Передусім руку допомоги простягнули звичайні люди. Згодом почали з’являтися спеціальні організації й установи, що підтримували Україну й українців. І нарешті рушили урядова допомога.
Польща давала все, що мала, — причому саме тоді, коли було потрібно. А ті, хто тоді дозував свою підтримку, тепер вдають найбільших помічників.
Говорячи про помічників, Павел Коваль має на увазі європейські країни, які в перші дні повномасштабної російсько-української війни не наважилися простягнути Україні руку допомоги.
Перекладач Андрій Савенець, редакторка Наталя Ткачик
.jpg?updatedAt=1761642128202&tr=w-1536%2Ch-1024%2Cq-100%2Cfo-auto)