1. Гаряча вода в крані (Ciepła woda w kranie)

Цей вислів став у Польщі символом певної філософії влади — прагматичної, позбавленої великих ідейних амбіцій, зате зі значною порцією «позитивної пропаганди». Вираз поширився як критика Дональда Туска, прем’єр-міністра в 2007–2014 роках, який повторював, що роль уряду полягає в тому, щоб забезпечити громадянам стабільність, спокій і комфортне життя. Для критиків уряду ці слова стали доказом відсутности політичної концепції й мужності, вони звинувачували уряд у тому, що той уникає реформ. Досі «гаряча вода в крані» функціонує як сталий вислів у політичних дискусіях й вживається в ситуаціях, коли мова заходить про політику, орієнтовану на збереження статус-кво, а не на радикальні зміни.

2. Великий палац / малий палац (Duży pałac / mały pałac)

Неформальні назви двох урядових резиденцій у Варшаві, відповідно: Президентського палацу на Краківському Передмісті та канцелярії голови Ради міністрів на Уяздовських алеях. Ці назви вживаються передовсім як метафори відносин між президентом та прем’єром. Якщо вони репрезентують дві протилежні політичні сили, то поляки говорять про напругу між «великим» і «малим» палацами.

3. Фаляндизація закону (Falandyzacja prawa)

Термін, який народився в 90-х роках ХХ сторіччя й походить від прізвища Лєха Фаляндиша — професора права й радника президента Лєха Валенси. Він означає маніпулятивну, опортуністичну інтерпретацію правових положень, часто притягнуту за вуха, але формально відповідну літері закону. Фаляндиш славився вмінням використовувати прогалини в законі, щоб обґрунтувати контроверсійні політичні рішення. Сьогодні «фаляндизація» — негативно забарвлене поняття, яке вживається щодо ситуації, коли закон перестає бути інструментом справедливости й перетворюється на інструмент політичного тиску. 

4. Яношикові (Janosikowe)

Так польською називається система компенсаційних дотацій, згідно з якою багатші органи місцевого самоврядування (зазвичай великі міські громади або промислові регіони) відраховують частину своїх доходів бідним ґмінам і повітам. Назва відсилає до постаті легендарного розбійника Яношика, який, за переказами, «відбирав у багатих і віддавав бідним». На практиці «яношикові» викликають багато контроверсій, особливо серед органів самоврядування, змушених ці кошти перераховувати. Їхні аргументи: це розплата за те, вони добрі господарники, а сама система сприяє стагнації. Натомість отримувачі дотацій вважають їх необхідною підтримкою, що дає змогу функціонувати базовим державним послугам. «Яношикові» відраховувались упродовж 20 років, а сьогодні замість них запроваджують нову вирівнювальну систему, яка більш справедливо розподілятиме ресурси багатих громад.

5. Ґєреківка (Gierkówka)

Розмовна назва колишньої автостради між Варшавою й Катовицями, збудованої в 70-х роках ХХ сторіччя, за часів правління першого секретаря Едварда Ґєрека. Ця дорога була частиною масштабного плану модернізації Польщі і, згідно з задумом проєктувальників, мала символізувати цивілізаційний прогрес в епоху Польської Народної Республіки. Проєкт, як на ті часи, справляв велике враження: широка дорога з роздільником, якою можна було швидко доїхати з центру країни до промислової Сілезії. Для її будівництва придбали сучасне західне обладнання. Попри численні проблеми (технічні помилки, крадіжки матеріалів, псування обладнання, спричинене його невмілим обслуговуванням або неможливістю закупівлі необхідних запчастин) та нестачу матеріалів, «ґєреківка» стала предметом гордости офіційної пропаганди. Нині це слово використовується як синонім величезної пропагандистської державної інвестиції, не позбавленої до того ж ознак використання державного майна для приватної вигоди. Адже справжньою причиною реалізації такого величезного проєкту було те, що Ґєрек, який жив у Сілезії, хотів мати можливість швидко добиратися до столиці.

6. Косінякові (Kosiniakowe)

Це розмовна назва фінансової допомоги для батьків, запровадженої в Польщі 2016 року з ініціативи Владислава Косіняка-Камиша, міністра праці (щоправда, положення набуло чинности тоді, коли він уже не був міністром). Допомога призначалася матерям, які народили дитину, але не мали права на декретну допомогу, — наприклад, студенткам, безробітним або працевлаштованим на основі цивільно-правових договорів. Розмір «косінякових» виплат дорівнював мінімальному розміру декретної допомоги, вони виплачувалися впродовж року після народження дитини. Метою програми було вирівнювання фінансової допомоги сім’ям. 

7. Куронівка (Kuroniówka)

Початок 90-х років у Польщі був періодом радикальної економічної трансформації. За часів Польської Народної Республіки безробіття в країні практично не існувало, але вже на початку 90-х воно сягнуло 16 %, а в окремих регіонах перевищувало 30 %. Державні підприємства (зокрема великі сільськогосподарські) масово банкрутували, а люди убожіли. За умов величезної інфляції також знецінювалися їхні заощадження. Яцек Куронь, легендарний діяч демократичної опозиції за часів ПНР та міністр праці в першому уряді після падіння комуністичного режиму, у ті скрутні часи їздив Варшавою й особисто наливав незаможним суп — «ґрохувку», тобто гороховий. Він також їздив країною, виступав на телебаченні, пояснював, що держава не залишить громадян напризволяще. Тому «куронівкою» охрестили доплату безробітним, яка для багатьох стала єдиним джерелом доходу. 

8. Л4 (L4)

Якщо ви захворіли, то йдете до лікаря. Той може виписати лікарняне звільнення, яке дає право не виходити на роботу. Сьогодні цей процес практично автоматизований — лікарі використовують систему e-ZLA, завдяки якій немає потреби їхати з лікарняним до працедавця. А колись усе було по-іншому. Працівник отримував форму «Л4», тобто лікарняний листок, який давав йому право не приходити на роботу й отримувати виплату в зв’язку з хворобою. Однак цей лікарняний існував тільки в паперовій формі. Працівник був зобов’язаний, незалежно від обставин (навіть у разі тяжкої хвороби), подати його роботодавцеві протягом семи днів. Система змінилася, а поняття «Л4» функціонує досі.

9. Lex 

Lex — неофіційна назва законів, ухвалення яких пов’язане з конкретною людиною, фірмою чи соціальною групою. Наприклад, закон, який ставив під удар незалежні медії, охрестили Lex TVN (від назви найбільшого телеканалу в Польщі). «Lex Чарнек» — реформа освіти згідно з контроверсійним баченням колишнього міністра освіти Пшемислава Чарнека. «Lex Туск» був спрямований проти лідера тодішньої опозиції. Назви, що містять слово lex мають виразно негативне забарвлення і служать мобілізації громадської думки проти конкретної законодавчої ініціативи. У такому контексті вони часто вживалися після 2015 року, в період інтенсивних реформ, які проводив уряд партії «Право і справедливість». Однак не завжди вони стосуються політичних питань. Наприклад, 2023 року нова редакція Сімейного та опікунського кодексу, яка розширювала заходи із захисту прав дитини, отримала розмовну назву «Lex Камілєк» — від імени 8-річного хлопчика, закатованого вітчимом.

10. «Цей ведмедик — на міру наших можливостей» (To jest miś na skalę naszych możliwości)

Іронічний вислів, запозичений із культової комедії «Ведмедик» (1981) Станіслава Бареї. В одній зі сцен головний герой (голова спортивного клубу, який здійснює напівлегальні оборудки) пояснює своєму співрозмовникові (керівникові фільму), як відмити чималі державні гроші: потрібно встановити велетенського солом’яного ведмедя, перевезеного гелікоптером. Відповідаючи на сумніви з приводу того, що контролери можуть викрити їхнє шахрайств, головний герой каже: «Навіщо цей ведмідь? Ніхто не знає, навіщо. Тому не бійся, що хтось буде розпитувати. А знаєш, що робить цей ведмідь? Задовольняє життєві потреби всього суспільства. Це ведмідь на міру наших можливостей», — каже він. У реаліях ПНР це означало: втілимо в життя пропагандистський проєкт незалежно від його доцільности, адже головне — ефектна форма. Сьогодні цю фразу вживають в іронічному значенні, коли обговорюють дороговартісні, часто непотрібні або недбало продумані державні інвестиції, мета яких — зовнішній вигляд, а не практичне застосування.

11. Орлятка (Orliki)

Це мережа відкритих невеликих спортивних майданчиків, які з’явилися в Польщі у 2008–2012 роках за урядовою програмою «Моє спортивне поле — Орлятко 2012». Ідея полягала в тому, щоб забезпечити дітям та підліткам безкоштовний доступ до спортивної інфраструктури та популяризувати активний спосіб життя. Програму приурочили до підготовки Польщі до організації Чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Такі спортивні поля споруджувалися майже в кожній ґміні, а назва «Орлятко» (відсилання до орла, національного символу Польщі) мала апелювати до духу спортивного змагання й національної гордости. 

12. Платіжні смужки (Paski płacowe)

Розмовна назва документів, які працівник отримує (або повинен отримувати) разом із зарплатнею. Вони містять детальний перелік складових частин заробітку за конкретний місяць: суму без відрахувань, суму відрахованих податків (наприклад, внески на соціальне забезпечення, податок на прибуток) та остаточну суму, яка приходить на банківський рахунок працівника. Для багатьох «смужка» — важливий документ, який дозволяє проконтролювати, чи зарплатня відповідає договору, і розібратися, скільки грошей фактично потрапляє до домашнього бюджету, а скільки йде на обов’язкові податкові відрахування.

13. Політика грубої лінії (Polityka grubej kreski)

Вислів, який уживається у контексті системних політичних змін у Польщі після 1989 року й означає рішення не притягати до відповідальності людей, винних у зловживаннях та репресіях у період ПНР. Фразу промовив Тадеуш Мазовецький — перший некомуністичний прем’єр-міністр Польщі після Другої світової війни — під час офіційного виступу 1989 року. Говорячи про «грубу лінію», Мазовецький підкреслював: новий уряд не нестиме відповідальности за діяльність попередньої системи, а замість помсти чи відплати необхідно досягнути національного порозуміння і зосередитися на будівництві демократичної держави. З плином часу це поняття почало викликати контроверсії. Частина громадян і представників правих кіл звинувачували «грубу лінію» в несправедливості й мовчазній згоді на безкарність попередніх еліт ПНР, через що колишня номенклатура могла й надалі впливати на політичне й економічне життя нової посткомуністичної Польщі. 

14. Прем’єр із планшета (Premier z tabletu)

2013 року опозиційна тоді партія «Право і справедливість» виступила з ініціативою конструктивного вотуму недовіри уряду Дональда Туска. Відповідно до польського законодавства, процедура відкликання уряду передбачає призначення нового прем’єра (звідси слово «конструктивний»). Кандидатом від ПіС був професор Пйотр Ґлінський — відомий соціолог, який не обіймав тоді жодної політичної посади (він не був депутатом парламенту, що важливо в цій історії). Тодішня спікерка Сейму не погодилася, щоб він виступив на пленарному засіданні. Тому Ярослав Качинський, лідер ПіС, з виступу котрого і розпочалася дискусія, витягнув планшет і ввімкнув запис виступу Пйотра Ґлінського, виголошеного раніше в сеймових кулуарах. Словосполучення «прем’єр із планшета» має глузливий характер — шанси, на те, щоб змінити уряд, були нульові (тодішня правляча коаліція мала значну перевагу в кількості голосів).

15. Сміттярка. (Śmieciówka)

Розмовна й критична назва цивільно-правових договорів — договору доручення та договору підряду (umowa o dzieło и umowa zlecenie), які в Польщі часто підписують замість традиційних трудових договорів. Термін вказує на низьку якість і нестабільність — «сміттєвий» означає щось нетривале, дешеве, позбавлене вартости. Такі договори легальні, але не гарантують повного пакету прав працівників: оплачуваної відпустки, захисту від звільнення чи права на пенсію (хіба що працівник сплачує добровільні пенсійні внески). У 2000–2010 роках «сміттярки» стали поширеною формою працевлаштування молоді та людей із нестабільним професійним становищем.

16. Фури на рейки (Tiry na tory)

Це гасло рекламної кампанії, яка закликала перенести вантажні перевезення з автомобільного на залізничний транспорт. Воно набуло популярности на початку 2000-х років. Польща тоді була транзитною країною, через яку проїжджали велетенські об’єми вантажоперевезень на маршруті Західна Європа — Росія — Білорусь — країни Балтії. Це призводило до численних автомобільних аварій та швидкого руйнування доріг. На практиці кампанія зазнала ганебної поразки. Сьогодні цей вираз часто вживається для опису чогось нереального попри активну пропаганду.

17. Тринадцятка, чотирнадцятка (Trzynastka, czternastka)

У польській пенсійній системі «тринадцятка» і «чотирнадцятка» — розмовні назви додаткових одноразових грошових виплат для пенсіонерів та інвалідів. «Тринадцятку» запровадили 2019 року в еквіваленті мінімальної пенсії, що виплачувався кожному пенсіонеру незалежно від розміру його базової пенсії. «Чотирнадцятка» з’явилася роком пізніше — спершу як одноразовий бонус, але швидко стала постійним елементом підтримки. На відміну від «тринадцятки», «чотирнадцятка» виплачувалася диференційовано і в повній сумі тільки найменш заможним. Однак самі назви з’явилися раніше — вони означали окремі «позапланові» виплати бюджетникам. Тринадцяту зарплату отримують, зокрема, вчителі та державні службовці, а чотирнадцяту — шахтарі.

18. Вілла плюс (Willa plus)

Розмовне поняття, яке вживають ЗМІ, коли мова про скандал із розподілом державних коштів на закупівлю нерухомости організаціями, пов’язаними з політиками «Права і справедливости». Скандал розгорівся 2023 року, коли з’ясувалося, що Міністерство освіти виділило гранти на мільйони доларів фондам та громадським організаціям без прозорої конкурсної процедури. Частина коштів пішла на придбання фешенебельних вілл, що викликало величезне обурення суспільства. У словосполученні «вілла плюс» обіграно назви урядових програм, таких як «Ноутбук плюс» чи «Квартира плюс», але в іронічному контексті, який показує: замість того, щоб підтримувати громадян, гроші ідуть у кишені «своїх» людей.

19. 500+

Програма «500+» — це флагманська соціальна ініціатива уряду партії «Право і справедливість», запроваджена 2016 року. Вона передбачала виплату 500 злотих щомісяця на кожну дитину в сім’ї. Спершу її виплачували на другу дитину, а з 2019 року також на першу. Програма мала підтримувати польські сім’ї, сприяти підвищенню дітонароджуваности та зниженню дитячої бідности. Проте «500+» швидко стала синонімом перерозподілу державних коштів у соціальній політиці. Сьогодні програма змінилася — з 2024 року сума допомоги становить 800 злотих, однак назва «500+» досі функціонує як упізнаваний політичний бренд.

20. 27:1

Символічні цифри, які використовуються в польській політиці та медіях для опису ситуації, яка склалася в березні 2017 року під час голосування Європейської Ради. Тоді 27 країн-членів Європейського Союзу проголосували за продовження терміну повноважень колишнього польського прем’єра Дональда Туска на посаді голови Європейської Ради, незважаючи на заперечення… з боку самої Польщі (однієї-єдиної). Уряд «Права і справедливості» намагався заблокувати переобрання Туска, свого політичного опонента, і запропонував кандидатуру євродепутата Яцека Саріуша-Вольського. Абсолютну поразку Польщі сприйняли як дипломатичний промах і доказ ізоляції держави на європейській арені — особливо якщо врахувати, що очікувалася підтримка кількох інших країн, зокрема Угорщини. Відтоді «27:1» функціонує як іронічна риторична фігура мовлення, яка нагадує нам про неефективність та втрати, спричинені односторонньою зовнішньою політикою.

Перекладач Андрій Савенець, редакторка Наталя Ткачик