Видання 1939, де розповідається про совєтську агресію проти Польщі. Колаж: Нова Польща
Видання 1939, де розповідається про совєтську агресію проти Польщі. Колаж: Нова Польща
07 вересня 2021

Вторгнення СРСР у Польщу. Що писала світова преса

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram

17 вересня 1939 року СРСР вторгся на територію Польщі й незабаром захопив увесь схід країни. Вже до кінця вересня було придушено будь-які прояви опору, а Польщу розділили між собою Радянський Союз та Третім райх, від чого вжахнулася вся світова спільнота. Представляємо дайджест-путівник газетними статтями світової преси, яка висвітлювала перебіг конфлікту.

Підрозділи Червоної армії перейшли кордон Республіки Польща 17 вересня 1939 року о 6 годині ранку за московським часом. Це сталося за згодою і за підтримки керівництва нацистської Німеччини, яка двома тижнями раніше напала на Польщу із заходу. Вторгнення СРСР світ сприйняв неоднозначно. Радянський Союз обґрунтовував це вторгнення розпадом польської держави і необхідністю взяти під захист білоруське й українське населення, яке в результаті совєтсько-польської війни 1919 – 1920 років опинилося в складі іншої держави. Проте загалом світ дізнався про вторгнення совітів тільки наступного дня.

17 вересня. «З метою забезпечення спокою та порядку...»

Газета «Красная звезда», 17 вересня 1939. Джерело: Уроки истории

Так, центральний орган комісаріату оборони СРСР — газета «Красная звезда» — в номері за 17 вересня нічого не повідомляв про вторгнення. Видання оптимістично писало, що 5 вересня по всій країні розпочався «призов до Червоної армії та на військово-морський флот, він проходить із величезним патріотичним піднесенням». У статті «Два дні призову. Розмова з військовим комісаром міста Москва полковником Г. К. Чєрних» зазначалося: «За перші два дні через призовні комісії пройшло кілька тисяч людей, але не було жодного, хто б не з’явився або запізнився». Особливо виділялося в газеті гасло: «Дамо Червоній армії десятки тисяч медсестер».

Поки совєтська преса утримувалася від коментарів, німецька приділила цій події велику увагу. Так, друкований орган Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСРПН) Völkischer Beobachter в екстреному випуску помістив на першій шпальті яскраво-червоний заголовок: «Вступ совєтських військ у Східну Польщу». Підзаголовки розповідали подробиці: «З метою забезпечення спокою та порядку в східній частині Польщі — Польська держава більше не існує — Захист білоруської та української меншин». У статті докладно описувалося, що сталося і яку позицію відстоює СРСР:

Völkischer Beobachter, 17 вересня 1939 року

У ніч із суботи на неділю Ґжибовському, польському послу в Москві, совєтська влада вручила ноту, в якій зазначалося: з метою охорони власних інтересів та захисту білоруської та української меншин у Східній Польщі совєтська влада вважає своїм обов’язком віддати наказ військам — у неділю, о 6 ранку за московським часом (4 ранку за центральноєвропейським часом), перейти совєтсько-польський кордон.

Наступ совєтської армії відбувається одночасно: від Полоцька на півночі до Кам’янця-Подільського на півдні. В той самий час наступ совєтської армії у Східній Польщі розвивається при повному дотриманні нейтралітету Совєтської Росії в нинішньому конфлікті. [Мається на увазі війна Польщі з Німеччиною] Оскільки польська держава по суті більше не існує, то, на думку совєтської влади, всі раніше укладені договори втрачають силу.

Згодом про совєтську ноту повідомлено всі акредитовані в Москві іноземні місії; потім її поширили преса і радіо.

Совєтська влада діє з наміром відновити в східній частині Польщі спокій та порядок, які на момент розпаду колишнього польського державного устрою і втечі уряду більше не може бути гарантоване, та забезпечити природний захист українського та білоруського населення Східної Польщі.

Таким чином друкований орган НСРПН повідомив офіційну позицію СРСР ще до того, як це зробили совєтські дипломати.

Відносно оперативними виявилися американці. Вечірній випуск американського щоденника The New York Times теж повідомив про операцію першого ж дня, винісши в заголовок головної шпальти: «Совєтські війська вступили до Польщі об 11-й ночі» Різниця між східним північноамериканським і східноєвропейським часом становить сім годин. Причому NYT теж посилалася на «офіційну заяву, зроблену Берліном».

Газета The New York Times, 17 вересня 1939. Джерело: Уроки истории

18 вересня. «Польська держава фактично припинила існувати»

Наступного дня, 18 вересня, в газеті «Красная Звезда» опубліковано текст радіовиступу голови Ради народних комісарів СРСР Вячєслава Молотова. У своїй промові він наголошував на тому, що війна показала «внутрішню неспроможність та явну недієздатність польської держави», і вказував на проблеми, які виникли на польській території.

«Красная Звезда», 18 вересня 1939 року

Населення Польщі покинуте його невдатними керівниками напризволяще. Польська держава та її уряд фактично перестали існування. Через це укладені між Радянським Союзом та Польщею домовленості припинили свою дію. Польща стала зручним полем для всіляких випадковостей та несподіванок, що можуть створити загрозу для СРСР.

Совєтський уряд вважає своїм священним обов’язком простягнути руку допомоги братам-українцям та братам-білорусам, які населяють Польщу.

Підбиваючи підсумок, Молотов заявив: «Наше завдання зараз — чесно і самовіддано працювати на своєму місті, аби надати допомогу Червоній армії».

Відтоді газета публікувала оперативні зведення Генштабу Робітничо-селянської Червоної армії:

«Красная Звезда», 18 вересня 1939 року

Відкидаючи слабкі передові частини і резерви польської армії, наші війська ввечері 17 вересня досягли:

на півночі — в Західній Білорусії — м. Глибоке, ст. Парафіяново, оволоділи залізничним вузлом Молодечно і м. Воложин;

на Барановицькому напрямку частини Червоної армії форсували річку Німан і зайняли м. Кореліци, м. Мір, Полонечка, залізничний вузол Барановичі й Снов;

на півдні — в Західній Україні — наші війська зайняли: міста Рівне, Дубно, Збараж, Тарнополь, Каломия;

наша авіація збила: сім польських винищувачів і змусила сісти три важкі бомбардувальники, екіпажі яких затримані.

Також наголошувалося на ставленні жителів до совєтських військ: «Населення повсюдно з радістю вітаю підрозділи Червоної армії».

Німецька газета Neue Augsburger Zeitung 18 вересня повторила інформацію Völkischer Beobachter і «Красной Звезды», додавши подробиці. Перший заголовок на головній шпальті був присвячений вступу Червоної армії в Польщу. Три інших заголовки звучали так: «Совєтська нота іноземним урядам», «Росіяни в Ковно, Тарнополі та Коломиї», «Польський уряд утік до Румунії».

Neue Augsburger Zeitung, 18 вересня 1939. Джерело: Уроки истории

Польська газета Ilustrowany Kurier Codzienny того ж дня сухо передавала переклад радіовиступу Молотова. Пояснювалося це тим, що вона видавалася в Кракові, який вже 6 вересня зайняли німці, а тому не могла транслювати офіційну позицію польського уряду.

Преса Великобританії з самого початку конфлікту критично ставилася до дій Радянського Союзу. Так відомий лондонський щоденник The Times писав: «Молотов виправдовує дії СРСР». Ба більше, в ньому була стаття з неупередженою назвою «Російський план Польщі. Розділення з Німеччиною», в якій стверджувалося:

The Times, 18 сентября 1939 года

...совєтський уряд планує залишити Сілезію, Данциг і коридор німцям, повернути Західну Україну і створити польську буферну державу між СРСР та Німеччиною.

Проте в матеріалі також містилися слова про те, що населення всюди зустрічає Червону армію досить позитивно.

Газета Daily Express також засуджувала дії совєтської держави: «Совєтська армія наступає, але “ми нейтральні”». Вона давала чітку оцінку своїй точці зору, ілюструючи її такими фактами:

Daily Express, 18 вересня 1939 року

Поки московська преса публікує необґрунтовані твердження про «утиски» російської меншини в Польщі, Червона армія, яка довго стягувала сили на польському кордоні, виступила вчора, о 4 годині ранку.

Водночас згадувалося, що «по всьому кордону польські війська чинять опір».

Таблоїд Daily Sketch, що виходив у Манчестері, особливо наголошував на тому, що з моменту підписання пакту Молотова – Ріббентропа минуло 24 дні. Підкреслювалося, що «вчора вночі російська і німецька армії рушили назустріч одна одній» по майже 1300-кілометровому фронту. Решта новин на цю тему були передруковані.

Лондонський таблоїд Daily Mirror наводив додаткову інформацію:

Daily Mirror, 18 вересня 1939 року

З Риги надходять новини, що росіяни просунулися на 50 кілометрів углиб Польщі. Сьогодні вони сподіваються зустрітися з німцями неподалік Брест-Литовська і Лемберга (Львова).

Водночас ідеться і про реакцію скандинавських країн, нейтралітет яких Радянський Союз обіцяв поважати:

Daily Mirror, 18 вересня 1939 року

Становище цих держав, уже ускладнене британською та німецькою морською блокадою, виявилося складним у зв’язку з нападом Росії на Польщу.

Втім, не можна сказати, що реакція була однозначною навіть у самій Британії. Так, газета Western Evening Herald, яка виходила в місті Плімут, того самого дня писала, що мета Німеччини й СРСР — «відновлення миру».

Американський щоденник The Times-Picayune, який виходив у Новому Орлеані, 18 вересня емоційно повідомляв: «Польща здригається від совєтського вторгнення». Разом з тим він наводив офіційну позицію своєї держави:

The Times-Picayune, 18 вересня 1939 року

Сполучені Штати утримуються від висловлювання своєї думки про російське вторгнення. Державний департамент чекає подальших подій, перш ніж приймати рішення.

Стенограма промови Молотова в перекладі англійською супроводжувалася гучним заголовком: «Молотов заявляє, що червоні діють, поки Польща розвалюється».

19 вересня. «Вони зі сльозами радості кидаються в обійми»

Тим часом совєтська пропаганда не сиділа склавши руки. 19 вересня в друкованому органі ВКП(б) «Правда» вийшла стаття совєтського партійного діяча Омеляна Ярославського «Кому ми йдем на допомогу». Автор намагався обґрунтувати необхідність вступу на територію Польщі. Пишучи про гідний рівень життя в західних областях країни, Ярославський наголошував, що «Західна Україна і Західна Білорусія в буквальному сенсі слова — внутрішня колонія польського фінансового капіталу, польського імперіалізму».

Автор підкреслював, що селяни незадоволені політикою «насильницького ополячення, наруги над національною культурою цих народів, насильницької ліквідації культурних установ цих народів», яку ведуть поміщики. В той самий час ішлося і про те, що «деякі селяни доходили висновку, що “так далі тривати не може”, що “з часом повинен настати справедливий суспільний лад, тоді буде знищена всіляка експлуатація”».

З-за кордону до такого селянина «доносяться радісні пісні вільної колективної праці. Він бачить, як там, на кращих землях, на безмежному просторі, ведеться радісна робота, працюють сталеві машини, трактори, комбайни... І він із надією, з благанням звертає погляд на схід, до своїх братів, українців і білорусів СРСР».

Підбиваючи підсумки, Ярославський, не шкодуючи епітетів, розповідає про ставлення населення східних областей Польщі до совєтських військ.

«Правда», 19 вересня 1939 року

Скрізь, де з’являються наші підрозділи, наші брати з винятковим захопленням зустрічають доблесну Червону армію. Вони зі сльозами щастя кидаються в обійми, пропонують яблука, молоко. Радість настільки велика, що кожен селянин готовий віддати останній кухоль молока, поділитися останньою скибкою хліба. У багатьох містах населення ще тільки з наближенням совєтських військ зриває польські прапори та вивіски урядових установ, вивішуючи на вулицях червоні полотнища.

Німецька преса в ці дні — з 19 по 22 вересня — здебільшого висвітлювала бойові дії вермахту на заході Польщі.

Того ж дня на введення совєтських військ відреагував польський щоденник Kurier Warszawski, що продовжував виходити в обложеній Варшаві. Він надрукував статтю «Порушення східного кордону». Її підзаголовок звучав: «Під приводом захисту населення Радянський Союз порушує пакт про ненапад». Автор статті критикував совєтську пресу, називаючи її коментарі «більш ніж ухильними». Він говорив про те, що українці й білоруси — «порядні та надійні польські громадяни». За його словами, ні вони, «ні Польща не просили захисту і не хочуть цього вимушеного захисту... польський уряд категорично протестує».

Разом із тим автор розмірковував над можливими наслідками, наголошуючи: якщо поляки вважатимуть дії Радянського Союзу агресією, він зіткнеться з англо-польським союзом, а це означатиме вступ у війну проти Англії. Він висловлював сумніви в тому, що Кремлю буде легко прийняти таку перспективу: «Міцна позиція Англії в цьому плані не викликає сумнівів». Критикуючи совєтську тезу про те, що польської держави й уряду більше не існує, автор заперечував:

Kurier Warszawski, 19 вересня 1939 року

Уряд існує! І він у Польщі!

Про ситуацію на полі бойових дій, він писав: «Армія не тільки існує, а й завдає все більше ударів і контратакує!» На жаль, його слова не відповідали дійсності: велика частина території Польщі вже була в руках німців і росіян — осередки опору залишалися тільки у Варшаві й іще кількох містах.

Цього дня багато польських газет написали, що совєтські війська перейшли кордон. Деякі повідомляли й додаткові відомості. Так Dobry Wieczór! Kurjer Czerwony писав, що німецькі льотчики здійснили наліт на прикордонні землі, в результаті чого відбулося кілька зіткнень із совєтськими літаками.

Манчестерський таблоїд Daily Sketch 19 вересня на першій шпальті помістив гучний заголовок «Совєтські війська зустрічають німецькі». У статті повідомлялося:

Daily Sketch, 19 вересня 1939

Совєтські та німецькі війська зустрілися в Брест-Литовську. Офіцери обмінялися привітаннями. Про це йдеться в офіційному рапорті Москви, отриманому німецьким інформаційним агентством учора вночі Насправді події, про які йшлося, відбулися пізніше..

Потім у газеті наводився текст офіційного совєтсько-німецького комюніке. У ньому вказувалося: «уряди СРСР і Німеччини заявляють, що військові дії не мають жодної мети, яка б суперечила інтересам Німеччини або Радянського Союзу». Також у комюніке наголошувалося, що ці дії не суперечать «духу і букві пакту про ненапад».

20 вересня. «Гітлер — інструмент комунізму»

У совєтській пресі текст комюніке з’явився лише наступного дня, 20 вересня. Його опублікував орган ЦВК СРСР і ВЦВК «Известия».

Комюніке передрукувала й газета «Красная Звезда». Додатково вона наводила зведення Генерального штабу за два попередні дні. Так, до кінця 18 вересня «передові колони Червоної армії наближаються до міст Львів та Вільно». 19 вересня підрозділи Червоної армії продовжували відтісняти польські війська і до кінця дня зайняли «на півночі — в Західній Білорусії після двогодинного бою — місто Вільно» та інші менші населені пункти; «на півдні — в Західній Україні», зокрема, «кавалерійські та танкові частини вступили в північно-східну і південну околиці Львова». Водночас у газеті з посиланням на оперативне зведення німецької армії повідомлялося, що «німецька авіація протягом усього дня 18 вересня здійснювала лише окремі нальоти. Подальше застосування авіації на польському фронті більше не потрібне».

Того ж дня, 20 вересня, польський щоденник Polska Zbrojna, що виходить до сьогодні у Варшаві, повідомив про протест європейських і американських політиків проти введення совєтських військ до Польщі та навів текст звернення однієї з найбільш впливових партій Великобританії — Лейбористської, адресований по радіо керівникам совєтської держави. Після чого процитував

Polska Zbrojna, 20 вересня 1939

Якщо ви негайно не припините просуватися вглиб Польщі, ми будемо ставитися до вас так само, як до Гітлера.

Крім британських лейбористських політиків Артура Ґрінвуда (1880–1954) і Х’ю Дальтона (1887–1962) протест підписали впливовий французький соціаліст Леон Блюм (1872–1950), генеральний секретар французької Спільної федерації праці Леон Жуо (1879–1954), «від імені робітників Америки — Белл».

Щоденна газета Express Poranny випустила замітку з гучним заголовком: «Гітлер — інструмент комунізму». У ній йшлося:

Express Poranny, 20 вересня 1939

Коментуючи хід війни, московське радіо заявляє, що Гітлер — інструмент, який Сталін використав для розпалювання комуністичної революції в усьому світі.

Лондонський таблоїд Daily Mail трактував позицію обох держав так: «Німеччина і Росія гарантують, що Польщі ніколи більше не буде».

21 вересня. «Бої наближаються до завершення, поляки повсюдно здаються»

Цього дня друкований орган ВКП(б) «Правда», підбиваючи підсумки останніх бойових днів, писав: «За 4 дні взято в полон понад 60 тисяч польських солдатів і офіцерів, захоплено 280 гармат, 120 літаків». Газета «Красная Звезда» уточнювала: «Облік захоплених трофеїв триває».

У тому ж номері наводилося оперативне зведення верховного командування німецької армії від 20 вересня, в якому повідомлялося: «Бої в центрі Польщі наближаються до завершення. До вчора число полонених польських солдатів сягнуло 105 тисяч». Там містилася й оптимістична оцінка результату операції:

«Правда», 21 вересня 1939 року

Найближчим часом слід очікувати закінчення воєнних дій, оскільки поляки, зрозумівши, що немає сенсу далі чинити опір, повсюдно здаються.

У статті «Розвал польської армії» з посиланням на європейську пресу описувалася «втеча польських військ і частини польського населення». Уточнювалося, що «велика кількість польських біженців переходить польсько-угорський кордон. В Угорщині також очікується прибуття польських військ. Угорський уряд ужив заходів для їхнього роззброєння». Така сама ситуація спостерігалася і на інших кордонах Польщі. Так «Красная Звезда» з посиланням на кореспондента ТАСС у Ризі писала:

«Красная звезда», 21 вересня 1939 року

Латвійсько-польський кордон перейшло близько 500 польських біженців, які шукають притулку. Серед біженців є й військові, які роззброєні та інтерновані... Латвійський кордон перелетіло 83 польські літаки, переважно навчальні... Екіпажі інтерновані.

З посиланням на литовський проурядовий щоденник Lietuvos aidas газета повідомляла:

«Красная звезда», 21 вересня 1939 року

У Литві інтерновано кілька десятків тисяч польських солдатів. Разом із військовими в Литву втекло також і цивільне населення, здебільшого польська аристократія і чиновництво.

Наводилася й оцінка того, наскільки ефективно діють німці: «Прекрасно механізована німецька армія зламала опір польського війська».

«Красная звезда», 21 вересня 1939 року

У перші дні війни тритисячний загін польської кавалерії отримав наказ іти в атаку на німецькі танки в районі Катовиць. З цієї атаки повернулася тільки сотня кавалеристів.

Того ж дня варшавська газета Wieczór Warszawski повідомляла, що в ніч на 21 вересня при обстрілі німецькими «гранатами і шрапнеллю вулиць Познанської та Польової пошкоджено 12 будинків, зокрема совєтського посольства».

22–23 вересня. «Повністю доповнюють один одного, незважаючи на ідеологічні розбіжності»

Наступного дня цю інформацію підтвердив щоденник Polska Zbrojna. Він уточнював, що в посольство СРСР влучило вісім гранат, які пробили дах і спричинили пожежу.

Polska Zbrojna, 22 вересня 1939 року

70 співробітників посольства винесли важливі документи з верхніх поверхів і сховалися на першому поверсі та — завдяки допомозі польського комісаріату поліції — в притулках. Руйнування в сусідніх будинках свідчать про те, що обстріл був із прицілом на цю зону. У своєму щоденному радіообміні з Москвою представник совєтського посольства висловив велике обурення з приводу цієї події.

Газета Ilustrowany Kurier Codzienny повідомляла, що значну частину Західної України зайняла Червона армія. Також вона наводила новини із совєтської преси.

«Красная Звезда» повідомила, що взято місто Пінськ о 19 годині попереднього дня. У статті «Економічна і культурна відсталість Польщі» наводився такий висновок:

«Красная Звезда», 22 вересня 1939 року

Трудящі маси Польщі, особливо пригноблені й украй задавлені український і білоруський народи, не хотіли і не могли бути міцною опорою польської держави й уряду.

В оперативному зведенні верховного командування німецької армії йшлося про нові трофеї та здавання в полон багатьох польських військовослужбовців. Наприкінці автор застерігає:

«Красная Звезда», 22 вересня 1939 року

Польські війська ще чинять опір у Варшаві, в Модліні, на південний схід від Варшави, біля Ґури-Кальварії і на півострові Гель.

Dobry Wieczór! Kurier Czerwony з посиланням на швейцарську газету National-Zeitung, яка виходила в місті Базель, писав, що німецьке міністерство закордонних справ не реагувало на прагнення журналістів дізнатися, де буде встановлена ​​демаркаційна лінія між німецькими і совєтськими військами. Одночасно зазначалося, що 21 вересня нарком оборони СРСР Клім Ворошилов прийняв чотирьох німецьких делегатів, із якими обговорив питання встановлення совєтсько-німецького кордону в Польщі. Газета інформувала, що 22 вересня вони відправляються літаком до Берліна.

Краківський Ilustrowany Kurier Codzienny передруковував зведення совєтських газет. Також із посиланням на велику статтю в сербському провладному щоденнику «Час» він писав, що «нинішні спільні дії» Німеччини і СРСР «є тільки природним наслідком спільних інтересів».

Ilustrowany Kurier Codzienny, 22 вересня 1939 року

Німеччина і Совєтська Росія є непереборною силою, оскільки повністю доповнюють одна одну, незважаючи на ідеологічні розбіжності.

23 вересня «Красная Звезда» повідомила, що напередодні було взято Білосток і Брест-Литовськ.

«Красная Звезда», 23 вересня 1939 року

У районі Львова здалися 6 польських піхотних дивізій і 2 окремі стрілецькі полки, за 5 днів узято в полон 120 тисяч польських солдатів і офіцерів, захоплено 380 гармат і 1400 кулеметів.

Того ж дня варшавська газета Wieczór Warszawski надрукувала статтю з промовистим заголовком «Чи існує совєтсько-німецька демаркаційна лінія? Захоплення нових земель совєтською армією». Тут варто зробити невеличкий відступ. Річ у тому, що до 17 вересня німецька армія активно наступала. Поляки, як і сторонні спостерігачі, вважали, що вони повинні зупинитися на якійсь демаркаційній лінії, заздалегідь обумовленій із совєтським керівництвом. Де саме проходила ця лінія, ніхто не знав: вона була позначена в секретному протоколі до пакту Молотова – Ріббентропа. Але це не заважало журналістам робити припущення, де повинен бути кордон.

Цією статтею автор, вочевидь, намагався в міру сил вбити клин між Радянським Союзом та Третім райхом. У ній ідеться про те, що «совєтська армія рушила набагато далі від “демаркаційної лінії”». Водночас автор, посилаючись на повідомлення французьких кореспондентів зі Швеції, зробив припущення, що «цієї демаркаційної лінії взагалі не існує». Розвиваючи думку, він представив своє трактування дій СРСР, які здаються йому нелогічними: «...совєтська армія захопила Вільно, що абсолютно суперечить прагненням німців», адже «...німці мали намір віддати Вільно Литві й таким чином забезпечити собі домінантне становище у литовській державі».

Wieczór Warszawski, 23 вересня 1939 року

Берлін був зацікавлений у тому, щоб німецькі війська стояли на польсько-румунському кордоні, а ця межа була зайнята совєтською армією. Німеччина прагнула заволодіти нафтовими районами у Східній Малопольщі. І в цих районах перебуває совєтська армія. Польсько-угорський кордон був зайнятий росіянами також проти волі Німеччини. Загалом, слід констатувати, що совіти відтіснили німців від кордонів Румунії та Угорщини, тим самим завдавши шкоди життєво важливим інтересам Німеччини.

Зрештою автор доходить висновку про недалекоглядність Гітлера: він «уклав угоду з Росією за будь-яку ціну. Ця ціна набагато вища, ніж він припускав». Він «вивільнив сили, на які не можуть вплинути ні він, ні німецький народ».

Wieczór Warszawski, 23 вересня 1939 року

Вісь Берлін – Москва дійсно починає розпадатися.

Автор не знав, що ще 20 вересня Гітлер віддав армії наказ відступити до демаркаційної лінії, згідно з протоколом. Цим він виконав свої зобов’язання перед Сталіним, передавши в руки Червоної армії частину польських територій на схід від лінії, які вермахт вже встиг захопити.

Лондонський щоденник News Chronicle, теж дезінформований щодо реальних дій Гітлера, писав: «Росія отримала дві третини Польщі. Новий кордон проходить територією Варшави». Прагнучи підтвердити свої слова, він наводив як доказ текст німецько-совєтського комюніке від 22 вересня про визначення кордону. Водночас на першій шпальті з’явилася мапа розділеної Польщі з підписом:

News Chronicle, 23 вересня 1939 року

На території Польщі, зайнятої німцями, розташовані великі промислові і текстильні райони і єдиний польський порт — Ґдиня. В руках совєтів опинилися нафтові родовища і великі сільськогосподарські та лісові райони.

24-30 вересня. «Німеччина і СРСР ступили на шлях дружніх відносин»

«Красная Звезда», 24 вересня 1939 року

Учора доблесні частини Червоної армії почали рух до демаркаційної лінії, встановленої урядами СРСР і Німеччини. За додатковими даними, 22 вересня захоплено в полон понад 8 тисяч польських солдатів і офіцерів, 2 тисячі коней і кілька ешелонів із військовим майном.

Польські газети публікували політичні чутки про те, що Ворошилов їде до Берліну, а імперський міністр Ялмар Шахт (1877–1970) — до Москви.

Nürnberger Zeitung повторювала слова про встановлення демаркаційної лінії, а також публікувала совєтські військові зведення. Про завершення бойових дій повідомляла стаття «Наша перемога на сході».

«Красная Звезда» від 25 вересня уточнювала, що Червона армія продовжувала просуватися до демаркаційної лінії. Напередодні вона перебувала за «40 км на північний захід від Брест-Литовська і за 20 км на північний захід від Львова». Знову наголошувалося на успіхах.

«Красная Звезда», 25 вересня 1939 року

На південний схід від фортеці Брест-Литовськ підрозділи Червоної армії роззброїли і взяли в полон понад 10 тисяч солдатів і офіцерів.

Разом із тим наводилася вирізка з фронтової газети «Красная армия» від 22 вересня 1939 року, присвячена розповідям полонених польських солдатів про «ненависне панське пригноблення».

У статті «Німецьке командування про підсумки війни в Польщі» наводилася і думка німецької сторони про закінчення польської кампанії.

«Красная Звезда», 25 вересня 1939 року

Польські солдати в багатьох випадках билися хоробро. Вони були розбиті через безпорадність їхніх керівників і погану організацію польської армії.

Номер «Красной Звезды» від 26 вересня розповідав про подальше просування совєтської армії до демаркаційної лінії і «операціях із очищення» Західної України та Західної Білорусі «від залишків польських військ».

Soldaten-Zeitung der Schlesischen Armee, що випускалася в польській Лодзі, зайнятій вермахтом ще 9 вересня, писали про спільний парад вермахту і Робітничо-селянської Червоної армії в Брест-Литовську та про взяття руськими десяти тисяч полонених.

27 вересня «Красная Звезда» розмістила чергове зведення з фронту, в якому йшлося про взяття в полон ще 36,5 тисяч поляків і отримання трофея — тисячі коней. Також повідомлялося про обмін грамотами про ратифікацію договору про ненапад, який відбувся в міністерстві закордонних справ Німеччини.

Soldaten-Zeitung der Schlesischen Armee випустила замітку «Ріббентроп їде до Москви». 28 вересня краківський Ilustrowany Kurier Codzienny повторив цю інформацію, додавши, що «Варшава здається».

29 вересня «Красная Звезда» написала, що переговори між Ріббентропом і Молотовим «закінчилися підписанням німецько-совєтського договору про дружбу і кордон». Обидва міністри виступили зі спільною заявою, що підписання договору створило «міцний фундамент для тривалого миру в Східній Європі».

Soldaten-Zeitung der Schlesischen Armee цього дня повторила інформацію совєтських газет про завершення переговорів і додавала, що «совіти продовжують просуватися вперед».

Американський щоденник Cleveland Plain Dealer розмістив на першій шпальті заголовок: «Пакт Радянського Союзу і Німеччини поклав кінець Польщі».

30 вересня газета «Красная Звезда» надрукувала повідомлення Völkischer Beobachter від 29 вересня:

Völkischer Beobachter, 29 вересня 1939 року

Німеччина і СРСР стали на шлях дружніх відносин. Колишні напружені відносини наносили важкі економічні збитки обом країнам.

На думку німців, «нинішнє німецько-совєтське співробітництво» знаменує собою «радикальний поворот».

27 та 29 жовтня у Львові та Білостоку було ухвалено декларації про входження Західної України та Західної Білорусії до складу Української та Білоруської СРСР. На позачерговій 5-й сесії Верховної Ради СРСР, що відбулася 31 жовтня – 2 листопада того ж року в Москві, прийнято відповідні закони. Таким чином на приєднані території поширювалася дія конституції СРСР 1936 року, конституцій України та Білорусі 1937 року, а також інших законів держав і республік.

1943 року, вже в ході совєтсько-німецької війни, на Тегеранській конференції вирішили, що більша частина територій, приєднаних до Радянського Союзу 1939 року, залишиться в його складі, і лише деякі населені пункти (Білосток та невелика територія навколо нього) будуть повернуті новій польській державі. 1945 року так і сталося.

Редакція висловлює вдячність товариству «Меморіал» за можливість публікації статті з журналу «Уроки истории».

Переклала Ірена Шевченко

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram

Читайте також