Слова

Po prostu polski. Маленька проблема великої літери

Юнна Коробєйнікова. Фото: Юрій Друг / Нова Польща

Юнна Коробєйнікова. Фото: Юрій Друг / Нова Польща

Які слова польською мовою пишуться з великої літери.

Написання слів із великої літери часто є цілком очевидним, наприклад, коли йдеться про власні назви чи перше слово в реченні. Але в багатьох мовах діють також власні специфічні правила використання заголовної літери, що інколи помітно впливають на вигляд тексту. Під цим кутом польська мова не так відрізняється від української, як, наприклад, німецька, в якій з великої літери пишуться всі іменники, однак читача все-таки чекають деякі несподіванки.

Заходять якось до бару Полька, Римлянин і Марсіанин...

Перший випадок незвичного використання великої літери, про який підручники польської мови для іноземців повідомляють нам вже у другому чи третьому уроці — це національності та назви мешканців держав: наприклад, Polacy (поляки), Australijczyk (австралієць), Francuzka (французка). Як бачимо, велика літера використовується як в однині (Duńczyk — данець, Dunka — данка), так і в множині (Duńczycy — данці).

Для нас це незвично, а для поляків, звісно ж, навпаки. Один із працівників нашої редакції розповідає, що знайома полька, побачивши в російському тексті слово «поляки», образилася: чому це, мовляв, з маленької літери написали — нешанобливо якось! Її, звичайно, заспокоїли, запевнивши, що жодної неповаги тут немає, адже російською всі національності пишуться з маленької літери.

Між іншим, під час Другої світової війни більшість польських підпільних видань (якщо не всі) писали слово «німці» з маленької літери: niemcy. Після закінчення війни цей варіант написання якийсь час зберігався, причому навіть в офіційних документах. Так що правила правилами, але велика літера — це ще й спосіб виразити своє ставлення. Про це поговоримо нижче.

Цікаво, що велика літера у польській мові використовується в назвах мешканців не лише країн, а й континентів (Europejczyсу — європейці) і навіть планет — Ziemianin (землянин), Marsjanin (марсіанин). Це правило поширюється також на представників імперій минулого — Rzymanin (римлянин), Fenicjanie (фінікійці).

При цьому, звісно, мешканець Польщі може не тільки вважати себе поляком (Polak), але й використовувати назву локальної етнічної групи: наприклад, Kaszub (кашуб) або Ślązak (сілезець). За тим самим принципом потрібно писати також слова, що означають народи, племена та їх сукупності — Słowianie (слов’яни), Aztekowie (ацтеки), Scytowie (скіфи), Indianie (індіанці).

Те саме стосується також расових категорій: наприклад, Metys (метис), Mułat (мулат) і Murzyn (негр). Щодо слова Murzyn у Польщі велася велика дискусія. Слово — літературне, однак багато хто звертає увагу на його негативну конотацію. 2020 року Рада польської мови після довгих суперечок дала рекомендацію замість Murzyn використовувати слово czarnoskóry (чорношкірий). Однак використовується воно не в якості іменника, як в українській мові, а винятково як прикметник (найчастіше говорять osoba czarnoskóra — чорношкіра людина), тому правило про велику літеру тут не діє.

Варто бути уважнішим із перекладом польською мовою слова «абориген»: якщо йдеться про представника одного з австралійських племен, потрібно писати Aborygen, а якщо мається на увазі просто корінний мешканець певного регіону — то aborygen.

Для позначення мешканців регіону також використовується велика літера — Wielkopolanin (великополянин), Mazowszanin (мазовшанин) або, приміром, Gaskończyk (гасконець), як у випадку д’Артаньяна. А ось назви мешканців міст пишуться, як і українською, з малої літери — warszawianin (варшав’янин) або tokijczyk (токієць).

Якщо врахувати всі згадані правила, то цілком можна уявити, наприклад, фільм про подорож у часі, в якій римлянин Антоніо (rzymianin Antonio) зустрічає свого предка — римлянина Антонія (Rzymianin Antoniusz).

Географічні відкриття

Географічні назви польською мовою пишуться з великої літери, однак, на відміну від української, це стосується всіх слів, а не лише першого — Morze Czarne (Чорне море), Jezioro Solińskie (Солінське озеро). Крім того, з великої літери пишеться слово Trójmiasto (Тримісто) — це міська агломерація, що об’єднує Ґданськ, Ґдиню і Сопот.

З великої літери пишуться також усталені вирази, які позначають конкретну державу, наприклад, Японія — Kraj Kwitnącej Wiśni (країна квітучої вишні), Канада — Kraj Klonowego Liścia (країна кленового листка). До речі, для самої Польщі також є такого роду назва — Kraj nad Wisłą (країна на Віслі). Прийменник у таких висловах пишеться з малої літери.

Своєю чергою назви польських воєводств (адміністративних одиниць першого рівня, відповідник областей) — це, мабуть, єдиний приклад, коли пишеться то велика літера, то мала, залежно від частини мови. Якщо позначаємо воєводство іменником, то пишемо Mazowieckie з великої, а якщо конструкцією іменник + прикметник — województwo mazowieckie, то обидва слова з малої.

Якщо згадати, що вище ми говорили про назви мешканців міст і регіонів, то виходить, що, наприклад, мешканця міста Ополе з відповідного воєводства можна назвати як opolanin (мешканець міста Opole), так і Opolanin (мешканець województwa opolskiego).

У випадку повітів (дрібніших територіальних одиниць) можливе лише написання з малої літери: наприклад, powiat kolnieński (Кольненський повіт). Це стосується також областей у сусідніх країнах: наприклад, obwód kaliningradzki (Калінінградська область), obwód brzeski (Брестська область), obwód lwowski (Львівська область).

І ще кілька правил

Порівнюючи правила у двох мовах, можна зауважити, що у польській з великої літери пишуться всі слова офіційних назв, а не лише перше, як це заведено в українській. Тож польський правопис тут ближчий до англійського, що передбачає, як ми говорили вище, написання прийменників і сполучників із малої літери. Це стосується не тільки старих загальновідомих назв, але й відносно нових, наприклад, Dzień bez Samochodu (День без автомобіля).

З великої літери пишуться всі частини назви у наступних ситуаціях:

  • назви міжнародних, державних і релігійних свят — Międzynarodowe Święto Pracy (Міжнародний день праці, тобто 1 травня), Narodowy Dzień Pamięci Powstania Warszawskiego (Національний день пам’яті Варшавського повстання), Wielki Tydzień (Страсний тиждень);
  • назви заходів національного і міжнародного масштабу — Wielka Orkiestra Świątecznej Pomocy (Великий оркестр святкової допомоги), Międzynarodowy Festiwal Chopinowski (Міжнародний шопенівський фестиваль), Światowy Dzień Młodzieży (Міжнародний день молоді);
  • назви орденів, відзнак і почесних нагород — Order Orła Białego (орден Білого орла), Virtuti Militari (лат. «Військової доблесті»), Order Uśmiechu (орден Усмішки);
  • назви органів влади, установ, шкіл, організацій і товариств — Główny Urząd Statystyczny (Головне статистичне управління), Uniwersytet Jagielloński (Яґеллонський університет), Szkoła Podstawowa nr 3 (Початкова школа № 3);
  • назви газет і часописів — Dziennik Gazeta Prawna, Wysokie Obcasy.

І ще одна важлива, суто ортографічна відмінність, що стосується присвійних прикметників із суфіксом «-ськ». Українською мовою їх заведено писати з малої літери — шекспірівський театр, путінська Росія; в решті випадків використовується велика літера — Зосина хустка. Натомість у польській мові велика літера потрібна у всіх випадках — teatr Szekspirowski, Putinowska Rosja, Zosina chustka.

Людина з великої літери

Написання займенників із великої літери в кореспонденції, напевно, не викличе здивування, адже ми й українською часто пишемо у листах: Ви, Вас, Ваших. Однак поляки пішли в цьому набагато далі.

Ввічливі звертання на «Ви» — Pan, Pani, Państwo — без винятків пишуться з великої літери, як і слово Szanowny/a/i, що їм передує. Найчастіше ці форми використовуються в офіційній кореспонденції. Також у листах до близьких людей заведено використовувати звертання у кличному відмінку й писати їх потрібно з великої літери Dziadku (Дідусю), Mamo (Мамо), Siostro (Сестро).

Як не дивно, при неформальному спілкуванні діє те саме правило — Ty (ти) пишеться з великої літери, навіть, наприклад, у смс-повідомленні товаришу, знайомому чи колезі. Природним чином із великої літери пишуться також форми цього слова, наприклад, Ciebie (Тебе), Twojego (Твого) тощо.

Dziękuję za Twoją pomoc — Дякую за Твою допомогу.

Zadzwonię do Ciebie jutro — Подзвоню Тобі завтра.

За тим самим принципом із великої літери пишемо Wy (Ви), коли звертаємося до групи людей, із якими поодинці ми на «ти» (інакше слід було б писати Państwo). І, звичайно ж, із великої літери пишемо всі форми цього слова — Was (Вас), Waszych (Ваших) тощо.

Aniu i Marku, dziękujemy za Waszą gościnność — Аню й Мареку, дякуємо за Вашу гостинність.

Безсумнівно, написання Ty і Wy з великої літери вважається обов’язковим і засноване на шанобливому, емоційному ставленні адресанта до адресата.

Крім того, іноді з великої літери у листах і оголошеннях пишеться позначення колективного адресата (звісно, у кличному відмінку): наприклад, Drogi Czytelniku (дорогий читачу), Drogi Kliencie (дорогий клієнте) і навіть Drogi Zespole (дорогий колективе, тобто колеги). А в листі може, наприклад, міститися прохання передати вітання батьку адресата, повага до якого також виражена великою літерою: pozdrów Ojca.

Емоційна велика літера

Саме емоційним ставленням до об’єкта, підкресленням його значимости пояснюється написання з великої літери також деяких інших слів. Це, наприклад, стосується назв історичних епох, літературних та мистецьких напрямів — по суті, їх можна писати як із малої літери, так і з великої, обидва варіанти є вживаними й не сприймаються за помилку. Ось що пише з цього приводу один із найавторитетніших спеціалістів у сфері польської мови професор Ян Мйодек:

Ян Мйодек, філолог, член Ради польської мови

У принципі, правило однозначне — пишеться з малої літери: просвітництво, романтизм, позитивізм, але вже Молоду Польщу ми не напишемо малими літерами, тому що слово «Польща» з малої літери виглядало б по-дурному. Якщо говорити про назви течій, культурних і літературних напрямів, особисто я був би за велику літеру.

Велика літера також може підкреслювати шанобливе ставлення до держави і державних символів — Ojczyzna (Батьківщина), Orzeł Biały (Білий орел — зображення на польському гербі), Kraj (Країна), Rząd (Уряд). А ще передавати релігійні почуття — Bóg (Бог), Stworzyciel (Творець).

Друга важлива категорія — назви історичних подій. Згідно з правилами, їх необхідно писати з великої літери, але в багатьох випадках із метою підкреслити особливе до них ставлення використовуються винятково великі літери: Unia Lubelska (Люблінська унія), Wiosna Ludów («Весна народів»), Powstanie Warszawskie (Варшавське повстання).

При цьому, коли говорять про Варшавське повстання, з великої літери пишуться не тільки обидва слова назви, але й окреме слово Powstanie, що означає у контексті саме його, а інколи навіть слова Powstańcy (Повстанці) та Bohaterowie (герої). Наприклад, гасло Cześć i chwała Bohaterom! (Честь і слава Героям!) можна знайти саме в такому написанні на сайті міністерства оборони.

Те саме стосується Катинського злочину: з великої літери пишеться не тільки Zbrodnia Katyńska і просто Zbrodnia, але й Ofiary (жертви). Або, наприклад, на сайті музею Аушвіц-Біркенау можна знайти фразу W dyskusji wzięła udział Ocalała z Holokaustu (У дискусії взяла участь Уціліла з Голокосту). І таких прикладів дуже багато.

На завершення наведемо ще одну цитату професора Мйодека (вона стосується історичних подій, але в якомусь сенсі може бути застосована й до багатьох інших випадків):

Ян Мйодек

Правило дуже нечітке, хоча звучить однозначно: назви історичних подій пишуться з малої літери. Однак до правила існує доповнення: з емоційних міркувань можна і з великої. Спробував би хтось до 1989 року написати в газеті «велика жовтнева соціалістична революція» малими літерами! Я впевнений, що вже наступного дня він би в редакції не працював. А ось «листопадове повстання» писали з малої. Зате в сучасній Польщі, боюся, рука не підніметься написати з малої літери «варшавське повстання». І в цьому, власне, справа — вирішальне значення мають емоційні міркування.

Адаптував Андрій Савенець

20 січня 2022