Написання слів із великої літери часто є цілком очевидним , наприклад, коли йдеться про власні назви чи перше слово в реченні. Але в багатьох мовах діють також власні специфічні правила використання заголовної літери, що інколи помітно впливають на вигляд тексту. Під цим кутом польська мова не так відрізняється від української, як, наприклад, німецька, в якій з великої літери пишуться всі іменники, однак читача все-таки чекають деякі несподіванки.
Заходять якось до бару Полька , Римлянин і Марсіанин...
Перший випадок незвичного використання великої літери , про який підручники польської мови для іноземців повідомляють нам вже у другому чи третьому уроці — це національності та назви мешканців держав: наприклад, Polacy (поляки) , Australijczyk (австралієць) , Francuzka (французка). Як бачимо , велика літера використовується як в однині (Duńczyk — данець , Dunka — данка) , так і в множині (Duńczycy — данці).
Для нас це незвично , а для поляків, звісно ж, навпаки. Один із працівників нашої редакції розповідає, що знайома полька, побачивши в російському тексті слово «поляки», образилася: чому це, мовляв, з маленької літери написали — нешанобливо якось! Її, звичайно, заспокоїли, запевнивши, що жодної неповаги тут немає, адже російською всі національності пишуться з маленької літери.
Між іншим , під час Другої світової війни більшість польських підпільних видань (якщо не всі) писали слово «німці» з маленької літери: niemcy. Після закінчення війни цей варіант написання якийсь час зберігався , причому навіть в офіційних документах. Так що правила правилами, але велика літера — це ще й спосіб виразити своє ставлення. Про це поговоримо нижче.
Цікаво , що велика літера у польській мові використовується в назвах мешканців не лише країн, а й континентів (Europejczyсу — європейці) і навіть планет — Ziemianin (землянин) , Marsjanin (марсіанин). Це правило поширюється також на представників імперій минулого — Rzymanin (римлянин) , Fenicjanie (фінікійці).
При цьому , звісно, мешканець Польщі може не тільки вважати себе поляком (Polak) , але й використовувати назву локальної етнічної групи: наприклад, Kaszub (кашуб) або Ślązak (сілезець). За тим самим принципом потрібно писати також слова , що означають народи, племена та їх сукупності — Słowianie (слов’яни) , Aztekowie (ацтеки) , Scytowie (скіфи) , Indianie (індіанці).
Те саме стосується також расових категорій: наприклад , Metys (метис) , Mułat (мулат) і Murzyn (негр). Щодо слова Murzyn у Польщі велася велика дискусія. Слово — літературне , однак багато хто звертає увагу на його негативну конотацію. 2020 року Рада польської мови після довгих суперечок дала рекомендацію замість Murzyn використовувати слово czarnoskóry (чорношкірий). Однак використовується воно не в якості іменника , як в українській мові, а винятково як прикметник (найчастіше говорять osoba czarnoskóra — чорношкіра людина) , тому правило про велику літеру тут не діє.
Варто бути уважнішим із перекладом польською мовою слова «абориген»: якщо йдеться про представника одного з австралійських племен , потрібно писати Aborygen , а якщо мається на увазі просто корінний мешканець певного регіону — то aborygen.
Для позначення мешканців регіону також використовується велика літера — Wielkopolanin (великополянин) , Mazowszanin (мазовшанин) або , приміром, Gaskończyk (гасконець) , як у випадку д’Артаньяна. А ось назви мешканців міст пишуться, як і українською, з малої літери — warszawianin (варшав’янин) або tokijczyk (токієць).
Якщо врахувати всі згадані правила , то цілком можна уявити, наприклад, фільм про подорож у часі, в якій римлянин Антоніо (rzymianin Antonio) зустрічає свого предка — римлянина Антонія (Rzymianin Antoniusz).
Географічні відкриття
Географічні назви польською мовою пишуться з великої літери , однак, на відміну від української, це стосується всіх слів, а не лише першого — Morze Czarne (Чорне море) , Jezioro Solińskie (Солінське озеро). Крім того , з великої літери пишеться слово Trójmiasto (Тримісто) — це міська агломерація , що об’єднує Ґданськ , Ґдиню і Сопот.
З великої літери пишуться також усталені вирази , які позначають конкретну державу, наприклад, Японія — Kraj Kwitnącej Wiśni (країна квітучої вишні) , Канада — Kraj Klonowego Liścia (країна кленового листка). До речі , для самої Польщі також є такого роду назва — Kraj nad Wisłą (країна на Віслі). Прийменник у таких висловах пишеться з малої літери.
Своєю чергою назви польських воєводств (адміністративних одиниць першого рівня , відповідник областей) — це, мабуть, єдиний приклад, коли пишеться то велика літера, то мала, залежно від частини мови. Якщо позначаємо воєводство іменником, то пишемо Mazowieckie з великої , а якщо конструкцією іменник + прикметник — województwo mazowieckie , то обидва слова з малої.
Якщо згадати , що вище ми говорили про назви мешканців міст і регіонів, то виходить, що, наприклад, мешканця міста Ополе з відповідного воєводства можна назвати як opolanin (мешканець міста Opole) , так і Opolanin (мешканець województwa opolskiego).
У випадку повітів (дрібніших територіальних одиниць) можливе лише написання з малої літери: наприклад , powiat kolnieński (Кольненський повіт). Це стосується також областей у сусідніх країнах: наприклад , obwód kaliningradzki (Калінінградська область) , obwód brzeski (Брестська область) , obwód lwowski (Львівська область).
І ще кілька правил
Порівнюючи правила у двох мовах , можна зауважити, що у польській з великої літери пишуться всі слова офіційних назв, а не лише перше, як це заведено в українській. Тож польський правопис тут ближчий до англійського, що передбачає, як ми говорили вище, написання прийменників і сполучників із малої літери. Це стосується не тільки старих загальновідомих назв, але й відносно нових, наприклад, Dzień bez Samochodu (День без автомобіля).
З великої літери пишуться всі частини назви у наступних ситуаціях:
- назви міжнародних , державних і релігійних свят — Międzynarodowe Święto Pracy (Міжнародний день праці, тобто 1 травня), Narodowy Dzień Pamięci Powstania Warszawskiego (Національний день пам’яті Варшавського повстання) , Wielki Tydzień (Страсний тиждень);
- назви заходів національного і міжнародного масштабу — Wielka Orkiestra Świątecznej Pomocy (Великий оркестр святкової допомоги) , Międzynarodowy Festiwal Chopinowski (Міжнародний шопенівський фестиваль), Światowy Dzień Młodzieży (Міжнародний день молоді);
- назви орденів , відзнак і почесних нагород — Order Orła Białego (орден Білого орла), Virtuti Militari (лат. «Військової доблесті»), Order Uśmiechu (орден Усмішки);
- назви органів влади , установ, шкіл, організацій і товариств — Główny Urząd Statystyczny (Головне статистичне управління), Uniwersytet Jagielloński (Яґеллонський університет) , Szkoła Podstawowa nr 3 (Початкова школа № 3);
- назви газет і часописів — Dziennik Gazeta Prawna , Wysokie Obcasy.
І ще одна важлива , суто ортографічна відмінність, що стосується присвійних прикметників із суфіксом «-ськ». Українською мовою їх заведено писати з малої літери — шекспірівський театр , путінська Росія; в решті випадків використовується велика літера — Зосина хустка. Натомість у польській мові велика літера потрібна у всіх випадках — teatr Szekspirowski , Putinowska Rosja , Zosina chustka.
Людина з великої літери
Написання займенників із великої літери в кореспонденції , напевно, не викличе здивування, адже ми й українською часто пишемо у листах: Ви , Вас, Ваших. Однак поляки пішли в цьому набагато далі.
Ввічливі звертання на «Ви» — Pan , Pani, Państwo — без винятків пишуться з великої літери , як і слово Szanowny/a/i , що їм передує. Найчастіше ці форми використовуються в офіційній кореспонденції. Також у листах до близьких людей заведено використовувати звертання у кличному відмінку й писати їх потрібно з великої літери — Dziadku (Дідусю) , Mamo (Мамо) , Siostro (Сестро).
Як не дивно , при неформальному спілкуванні діє те саме правило — Ty (ти) пишеться з великої літери , навіть, наприклад, у смс-повідомленні товаришу, знайомому чи колезі. Природним чином із великої літери пишуться також форми цього слова, наприклад, Ciebie (Тебе) , Twojego (Твого) тощо.
Dziękuję za Twoją pomoc — Дякую за Твою допомогу.
Zadzwonię do Ciebie jutro — Подзвоню Тобі завтра.
За тим самим принципом із великої літери пишемо Wy (Ви) , коли звертаємося до групи людей, із якими поодинці ми на «ти» (інакше слід було б писати Państwo). І , звичайно ж, із великої літери пишемо всі форми цього слова — Was (Вас) , Waszych (Ваших) тощо.
Aniu i Marku , dziękujemy za Waszą gościnność — Аню й Мареку , дякуємо за Вашу гостинність.
Безсумнівно , написання Ty і Wy з великої літери вважається обов’язковим і засноване на шанобливому , емоційному ставленні адресанта до адресата.
Крім того , іноді з великої літери у листах і оголошеннях пишеться позначення колективного адресата (звісно, у кличному відмінку): наприклад, Drogi Czytelniku (дорогий читачу) , Drogi Kliencie (дорогий клієнте) і навіть Drogi Zespole (дорогий колективе , тобто колеги). А в листі може, наприклад, міститися прохання передати вітання батьку адресата, повага до якого також виражена великою літерою: pozdrów Ojca.
Емоційна велика літера
Саме емоційним ставленням до об’єкта , підкресленням його значимости пояснюється написання з великої літери також деяких інших слів. Це, наприклад, стосується назв історичних епох, літературних та мистецьких напрямів — по суті, їх можна писати як із малої літери, так і з великої, обидва варіанти є вживаними й не сприймаються за помилку. Ось що пише з цього приводу один із найавторитетніших спеціалістів у сфері польської мови професор Ян Мйодек:
У принципі , правило однозначне — пишеться з малої літери: просвітництво, романтизм, позитивізм, але вже Молоду Польщу ми не напишемо малими літерами, тому що слово «Польща» з малої літери виглядало б по-дурному. Якщо говорити про назви течій, культурних і літературних напрямів, особисто я був би за велику літеру.
Велика літера також може підкреслювати шанобливе ставлення до держави і державних символів — Ojczyzna (Батьківщина) , Orzeł Biały (Білий орел — зображення на польському гербі) , Kraj (Країна) , Rząd (Уряд). А ще передавати релігійні почуття — Bóg (Бог) , Stworzyciel (Творець).
Друга важлива категорія — назви історичних подій. Згідно з правилами , їх необхідно писати з великої літери, але в багатьох випадках із метою підкреслити особливе до них ставлення використовуються винятково великі літери: Unia Lubelska (Люблінська унія) , Wiosna Ludów («Весна народів») , Powstanie Warszawskie (Варшавське повстання).
При цьому , коли говорять про Варшавське повстання, з великої літери пишуться не тільки обидва слова назви, але й окреме слово Powstanie , що означає у контексті саме його, а інколи навіть слова Powstańcy (Повстанці) та Bohaterowie (герої). Наприклад , гасло Cześć i chwała Bohaterom! (Честь і слава Героям!) можна знайти саме в такому написанні на сайті міністерства оборони.
Те саме стосується Катинського злочину: з великої літери пишеться не тільки Zbrodnia Katyńska і просто Zbrodnia , але й Ofiary (жертви). Або , наприклад, на сайті музею Аушвіц-Біркенау можна знайти фразу W dyskusji wzięła udział Ocalała z Holokaustu (У дискусії взяла участь Уціліла з Голокосту). І таких прикладів дуже багато.
На завершення наведемо ще одну цитату професора Мйодека (вона стосується історичних подій , але в якомусь сенсі може бути застосована й до багатьох інших випадків):
Правило дуже нечітке , хоча звучить однозначно: назви історичних подій пишуться з малої літери. Однак до правила існує доповнення: з емоційних міркувань можна і з великої. Спробував би хтось до 1989 року написати в газеті «велика жовтнева соціалістична революція» малими літерами! Я впевнений , що вже наступного дня він би в редакції не працював. А ось «листопадове повстання» писали з малої. Зате в сучасній Польщі, боюся, рука не підніметься написати з малої літери «варшавське повстання». І в цьому, власне, справа — вирішальне значення мають емоційні міркування.
Адаптував Андрій Савенець
