Образи

Вільґельм Сасналь. Пейзаж після Катастрофи

28 червня 2021
Вільґельм Сасналь. Фото: Адам Хелстовський / Forum

Вільґельм Сасналь. Фото: Адам Хелстовський / Forum

Картини одного з найвідоміших у світі сучасних польських художників.

Тема Голокосту для мене важлива , тому що я підсвідомо відчуваю післявоєнну порожнечу, яку важко описати. Ймовірно, це почуття провини, яку я ношу в собі як поляк, вихований у християнських традиціях. Я зацікавився цим точно не через якісь сентименти: я займаюся цією темою 20 років і зараз мені набагато легше, позаяк я багато чого усвідомив та назвав.

Польська колективна пам’ять — це такий музей , де на кожному кроці горить свічка, а ми завжди жертви. Важко проламати цю стіну. Пригадую початок дискусії про Єдвабне. Мене дратувало , що хтось порушує наш спокій. Адже після 1989 року відбулося певне примирення. Мене це не стосується , адже це події покоління моїх бабусь і дідусів. Тільки пізніше я усвідомив: якщо я тут живу, то повинен про це знати.

Maus

«Маус» , 2001. Джерело: пресматеріали

Поворотний момент відбувся , коли я сам уперше взявся за тему. Це сталося після прочитання коміксу «Маус» Арта Шпіґельмана , в якому розповідається про польського єврея, який пережив Голокост.

«Маус» — результат гри з попкультурою. У ньому йдеться про нас , поляків. Нам хочеться, щоб нас сприймали як жертв, але ж ми не завжди були жертвами. Деякі факти польської історії просто жахливі. У мене постійно виникає відчуття, наче ми живемо не після 1989 року, а після 1945-го. Комікс саме про це. Мене також цікавить історія польсько-єврейських відносин: вона досі актуальна і доглибно не вивчена.

«Маус» , 2001. Джерело: пресматеріали

Мій «Маус» — це малюнки з Освенціма. На одному з них зображено двері до газової камери. Десять років по тому я змінив картину , надавши їй більш абстрактного виду. Мене дратувала форма та механічний спосіб виконання.

Shoah (Las)

Картину «Шоа (Ліс)» я написав після перегляду документальної стрічки Клода Ланцмана «Шоа». Зробив це дуже швидко , за пів години. На картині з лісу в Собіборі виходять свідок Голокосту Ян Півонський, режисер Клод Ланцман і перекладачка Барбара Яніцька. Вони говорять про Катастрофу.

«Шоа (Ліс)» , 2003. Джерело: пресматеріали

Strach

«Страх» я написав , коли на рекламних щитах польських міст з’явилися плакати з анонсом книжки Яна Томаша Ґросса «Страх». У книзі автор досліджує причини єврейських погромів у Польщі після Другої світової війни.

«Страх» , 2008. Джерело: пресматеріали

Szkielet wody

Думки втрачають свої обриси , течуть кудись далі, чіпляються за інші думки. Я намагаюся створювати таку форму мистецтва, яка абсолютно індивідуальна. Намагаюся малювати різні картини. Намагаюся писати сильні, майже скульптурні образи, а з іншого боку, ефемерні — які впливають на глядачів завдяки своїй видовищності, а не сильній формі.

«Скелет води». Фото: Мацєй Язвецький / POLIN

Podróż rowerem

Я не можу писати картини , на яких на першому плані були б зображені концтабори. Мені хочеться , щоб нас від них щось відділяло. Влітку 2016 року під час кількаденної велоподорожі я побував у Майданеку, Собіборі та Белжці. Після цієї мандрівки з’явилась «Подорож велосипедом» — зображення концтабору Майданек. На першому плані — велосипед.

«Подорож велосипедом» , 2016. Джерело: пресматеріали

Droga z Sylwestra

Після святкування Нового року ми з дружиною , повертаючись додому, проїжджали через місто Освенцім. Я зупинив автівку на залізничних коліях, що ведуть до концтабору Біркенау і зобразив цей момент.

«Повернення з Нового року» , 2021. Джерело: пресматеріали

ZAWA sROD

На фотографії залізничної станції Warszawa Śródmieście (Варшава Середмістя) я обрав фрагмент , на якому текст складається у назву, що нагадує за звучанням іврит.

ZAWA sROD , 2014 (у центрі). Фото: Мацєй Язвецький / POLIN

Ludność

Густота населення Польщі на мапі 1972 року взята з енциклопедії. Червоні плями , що ілюструють міста, схожі на краплі крові. Поруч — густота населення 1994 року.

«Населення» , 2000. Фото: Мацєй Язвецький / POLIN

Herschel Grynszpan

17-річний єврей Гершель Ґрюншпан 1938 року застрелив німецького посла в Парижі. Цей інцидент послужив нацистам приводом для проведення Кришталевої ночі — масового єврейського погрому.

«Гершель Ґрюншпан» , 2020 (ліворуч). Мацєй Язвецький / POLIN

Chlew

На цій картині зображено хліви , які насправді нагадують концтабори. Пам’ятаю, як мій батько зайшов у майстерню і побачив картину «Хлів» — він запитав, чи не Освенцім я малюю. Річ у тому, що певні речі асоціюються та сприймаються саме так, а не інакше.

«Хлів» , 2011. Джерело: пресматеріали

У публікації використано фрагменти інтерв’ю Вільґельма Сасналя польським та іноземним журналістам у музеї POLIN (червень 2021 року) , цитати з путівника виставкою Taki pejzaż («Такий пейзаж») та книги Sasnal. Przewodnik Krytyki Politycznej (2008).

Виставка Taki pejzaż , на якій представлено 60 робіт Вільґельма Сасналя, відкрита в Музеї історії польських євреїв POLIN до 10 січня 2022 року.

Матеріал підготували Євген Клімакін і Данило Соловей

Переклала Ірена Шевченко