Незважаючи на те , що головне зимове свято у Польщі, як відомо — Різдво , насправді це тільки початок низки урочистостей та веселощів: Різдвяні свята переходять у новорічні , а там уже недалеко й до дня Трьох королів (тобто біблійних волхвів, царів).
Новий рік поляки називають Сильвестром , позаяк на 31 грудня припадає день цього святого. І якщо Різдво — це насамперед час умиротворення та думок про високе, то новорічна ніч традиційно минає у веселощах.
Коли поляки прощалися зі старим роком , можна було пожартувати з сусідів. Деякі розіграші вимагали не лише хитрощів, а й фізичної сили. У багатьох регіонах Польщі традиційно зафарбовували вікна, затикали ганчірками пічну трубу, розбирали огорожу або ворота і складали їх на даху. А деяким умільцям навіть вдавалося витягнути на дах борону, плуг, а то й цілий віз. Особливо витончено жартували з родин, де були привабливі дівчата.
До таких жартівників приєднувалися веселі ряджені: у Живецькому Бескиді це численні групи так званих юкаців , що вирізнялися барвистим та хитромудрим вбранням із хутра, кольорової тканини, соломи й конопляних мотузок. Вони грали різні ролі: діда і баби, ведмедя, кози, чорта, вершника на коні, лікаря, сажотруса, фотографа, цирульника тощо. Ряджені влаштовували динамічні вистави, сповнені жартів, танців та музики. У Жешувському воєводстві селами бродили так звані драби: хлопці, обгорнуті солом’яними джгутами, у високих солом’яних шапках. У багатьох місцях з’являлися «циганки» (переважно юнаки) із процесією різних чудовиськ і пропонували дівчатам «ворожіння». Усі ряджені співали, жартували, дражнили дівчат.
Звісно , протягом усіх свят люди колядували. Вважалося, що колядки забезпечать достаток наступного року. Групи колядників ходили від хати до хати від самого Різдва; в Сілезії з ними були й персонажі трьох волхвів.
Колись особливо дбали про те , щоб перший день року проходив у добрій і радісній атмосфері, адже всі вірили: «Який Новий рік , такий і весь рік». Тому , наприклад, у Живецькому Бескиді намагалися ще відлякувати зло, голосно цвьохкаючи батогами. У Підляссі вірили, що цього дня на столі має лежати ціла велика хлібина, щоб наступного року хліба було вдосталь. Люди намагалися, щоб не забракло й всілякої їжі: добре заквашеного гороху з капустою , ковбаси, пива. Православні, які живуть у Польщі, під час новорічного колядування, яке називалося гоготами, вимовляючи побажання, розсипали зерно «на врожай».
З Новим роком був пов’язаний польський звичай пекти особливу випічку , що називалася нове лятко. У Сілезії це були невеликі хлібці: їх готували для кожного члена родини, працівників та новорічників — дітей, які ходили по хатах із вітаннями. У мазовецькому регіоні Курпа Зелена Пуща така випічка мала незвичну форму: фігурки свійських тварин, викладені колом, у центрі якого вміщували постать людини. Також випікали так звані биськи — окремі фігурки тварин із пшеничного або житнього борошна (корів, коней, оленів, зайців тощо).
Печиво биськи. Фото: Аліція Міронюк-НікольськаУмілі господині спершу їх ліпили , відтак відварювали, а вже потім запікали. Фігурки зазвичай діставалися дітям, хоча у далекому минулому їх ставили під домашнім іконостасом (щоб велося в скотарстві), а коли печиво кришилося, його давали з’їсти худобі. У православній традиції до Нового року пекли особливі невеликі паляниці, часто начинені капустою або сиром, їх ще називали щодраками — ними пригощали колядників.
Одне з найдавніших церковних свят — Трьох королів (Богоявлення) , яким закінчується період Різдвяних свят; він припадає на 6 січня. У Римсько-католицькій церкві по всій Польщі до наших днів святять крейду , ладан і миро на згадку про дари, принесені у Вифлеєм трьома волхвами. Вважається, що ці освячені речі мають магічну силу.
Крейдою ставлять значки на будинках , а раніше на Підляссі ними обмальовували сарай — це був своєрідний оберіг для худоби. Крейдою ставили знак хреста на стінах і навіть на лобі тварини, а освячені трави застосовували для лікування. Якщо ними обкласти дім, це мало запобігти потраплянню у нього блискавки. На півдні Польщі цього дня освячували коштовності, що обіцяло щастя та достаток. У Радомському воєводстві на свято Трьох королів хлопчаки ходили селом як щодраки: перед будинками сусідів вони промовляли вітання, цілі довгі тиради, за які отримували тістечка у формі вісімок, равликів чи чоловічків. На подяку щодраки бажали: «Щоб ви довго жили , щоб щастило».
Більшість традицій святкування Нового року та дня Трьох королів призабулася ще до Другої світової війни , проте збереглася пам’ять про них та детальні описи, зібрані краєзнавцями та етнографами у різних регіонах. Завдяки цьому зараз старі звичаї набувають нового життя, вилившись у організовані свята та фестивалі, засновані культурними інститутами по всій Польщі. Така форма неабияк популярна серед місцевих жителів і туристів.
Утім , одна святкова традиція й досі існує у всіх регіонах Польщі — робити напис освяченою крейдою на вхідних дверях: К†M†B і рік (наприклад, 2021). Більшість людей вважає, що ці літери позначають імена трьох волхвів: Каспар, Мельхіор і Бальтазар (їхні імена не згадуються в Євангелії, а походять із середньовічної легенди). Проте дедалі частіше поляки вдаються до іншого написання, що відображає початковий зміст: C†M†B, себто перші літери латинського виразу Christus mansionem benedicat («Хай благословить Христос цей дім»). Той чи інший варіант напису можна побачити протягом усього року на будинках та квартирах не лише у глибинці, а й у великих містах. Це нагадує про релігійність поляків, а також про веселу та багату традицію зимових свят.
Переклала Ірена Шевченко
