Канал Sasha Meets Russia Канал російсько-американської інфлюенсерки Александри Йост, проти якої ЄС запровадив санкції за поширення прокремлівського контенту, фінансованого російськими державними ЗМІ. має польськомовний аналог, який створив і веде колишній працівник польської дипломатичної установи. Канал @wmatrioszce («вматрьошці») уникає розмов про війну, російську політику й Путіна, показуючи глядачам цілком невинне повсякдення: Росія як країна приємних людей, економічна оаза, місце для інвестицій.
Поляк, який живе в Москві, в умовах санкцій і блокування реклами навряд чи може заробляти на життя самими соцмережами. На що він живе? І яким чином відбілює в очах поляків образ країни, якою править Путін?
Чоловік із вогняно-рудим волоссям крокує московським готелем Radisson Collection Hotel (себто колишнім готелем «Україна»). Це польський влогер, автор відео, які він публікує у соцмережах. Ось він стрімить із автосалону Rolls-Royce. До повномасштабного вторгнення Росії в Україну офіційний салон марки розташовувався саме тут, у приміщенні готелю.
У салоні досі повно ексклюзивних автомобілів, хоча компанія Rolls-Royce Motor Cars, яка належить концерну BMW, від 2022 року не експортує їх до Росії. Якщо хтось і продає її продукцію в Російській Федерації, то робить це виключно внаслідок обходу санкцій та нелегальному імпорту через Білорусь чи Казахстан.
— Салон працює загалом 18 років, — похмуро говорить продавець. — Ми були офіційним дилером.
— А тепер, можна сказати, стали неофіційним, — підхоплює відеовлогер. — Ну, такі часи, — намагається закрити тему.
— Тому що «Роллс-Ройс» вийшов із Росії, — продовжує продавець.
Більше він нічого не додає. Кінець сцени. Глядачі не дочекаються пояснень: чому ж, власне кажучи, вийшов, а якщо вийшов, то звідки взялися ексклюзивні автомобілі в Radisson Collection? Чому салон «неофіційний»? Поляк швидко змінює тему, нахвалюючи шкіряний салон моделі вартістю понад три мільйони злотих (685 тисяч євро).
Артур Сєйка. Джерело: Artur Siejka / LinkedinГаряча лінія з Кремлем
Влогер — поляк Артур Сєйка, який колись багато років працював у польських державних структурах. Китаїст за освітою, 2024 року він запустив у соцмережах канали під спільною назвою @wmatrioszce. У Сєйка десятки тисяч підписників, яким він у сотнях відеороликів показує Росію, насамперед Москву. Завжди на один копил: трохи народної простоти, дещиця розкошів, цікаві люди, теревені. Жодного слова про війну, санкції, Путіна. Коли російський співрозмовник звертає розмову на небезпечні й заборонені в путінській Росії теми, Сєйка моментально змінює тему. Його канали відверто проросійські й сповнені захвату від соціальних та цивілізаційних досягнень країни, яка кидає за ґрати противників теперішнього режиму.
Приблизно в той самий час, коли Сєйка знімав на камеру ексклюзивну стелю «Роллс-Ройс Каллинен» у Москві, тобто, найімовірніше, в ніч на 9 листопада 2025 року, російська армія спрямувала в Україну 450 дронів і 45 ракет. Загинуло семеро людей.
Політика? Війна? Боронь боже!
Перший матеріал під маркою @wmatrioszce з’явився в інстаграмі в квітні 2024 року: це фотографія учнів кадетського класу початкової школи, без будь-якого контексту. Упродовж наступних днів на платформі публікувалися нові матеріали. Наприклад, вуличні опитування, в яких Артур Сєйка цікавиться у москвичів їхнім ставленням до поляків. У його матеріалах більшість співрозмовників налаштована приязно й виражає симпатію стосовно Польщі.
Архітектура каналу Артура Сєйки — матеріали про стиль життя, подорожі, повсякдення, людей і місцеві цікавинки. З одного боку, @wmatrioszce пропонує глядачам вуличні інтерв’ю, в яких усміхнений автор розмовляє з перехожими; з іншого — щирі розмови про ідентичність за кухонним столом у квартирах московських поляків. Автор вправно жонглює легкими темами: від прогулянок монументальними станціями метро, відвідин ексклюзивних магазинів і захоплення соцреалістичними висотними будинками, до прискіпливого вивчення цін у мікрорайонних дискаунтерах та газетних оголошень про роботу.
Відео має інформаційний характер і розповідає про повсякденне життя мешканців Москви/Росії та їхньої ментальности. Я не просуваю жодної політичної теорії чи наративу. Те, що в моїх відео є висловлювання своїх співрозмовників, не означає, що я з ними погоджуюся. Якщо мої матеріали або коментарі під ними (які я не модерую) викликають у користувачів негативні думки або відчуття, рекомендую перестати їх дивитися.
Тільки раз, на самому початку влогерської кар’єри, у відео «Чому я не говорю про політику» Сєйка відкрито зізнався, що закликання до санкцій у Росії карається законом (як і «дискредитація армії»). Дотримуючись російської букви закону, Артур Сєйка уникає теми війни, а розміщену на ютюбі інформацію про канали на фейсбуку та інстаграмі доповнює обов’язковою приміткою, яка нагадує, що компанія Meta у Росії вважається екстремістською організацією. Сам перегляд чи публікація матеріалів на інстаграмі у Росії не заборонений — але оскільки офіційно зареєстровані в Росії сервіси VPN зобов’язані блокувати доступ до Meta, влогеру доводиться використовувати інструменти західних постачальників, із якими режим бореться, хоча, як бачимо, у деяких випадках може заплющити на це очі.
Влогер і його контент можуть викликати симпатію, адже його розмови здаються спонтанними й природними, та насправді проєкт @wmatrioszce має продуману й розписану на багато каналів стратегію.
Артур Сєйка. Джерело: wmatrioszce / Instagram Артур Сєйка розповідає, що ідея спробувати себе в ролі інфлюенсера зародилася в нього 2022 року (у Москві він із дружиною-росіянкою живе від 2020-го). Свої облікові записи в соцмережах він створив наприкінці 2023 року, а через кілька місяців почав регулярно публікувати в них контент.
У травні 2024 року стартував ютюб-канал, на якому за два роки з’явилося понад 500 відео й на який підписалося 85 тисяч користувачів. Ютюб-ролики систематично поширюються на фейсбуку (понад 108 тисяч користувачів), тік-току (понад 56 тисяч) та інстаграмі (38 тисяч, і ця цифра постійно зростає). Картину доповнюють X (4 тисячі), а також телеграм та вацап, де у Сєйки менша, зате досить активна спільнота.
Місцем знаходження профілю на ютюбі зазначено Польщу, що допомагає алгоритмам охоплювати польську аудиторію, для якої Сєйка й записує матеріали. Потенційна монетизація (тобто заробляння на переглядах) вимагала б проведення розрахунків із платформою за межами Росії. Від початку повномасштабної російсько-української війни ґуґл поступово позбавляв Росію можливости монетизації. У березні 2022 року він заблокував реєстрацію нових платіжних профілів, а в серпні 2024 року повністю зупинив виплати з реклами. Від 2022 року реклама ґуґлу і ютюбу не висвітлюється користувачам у Росії, а отже, щоб отримувати хоч якийсь прибуток зі створення відеоконтенту, влогер із самого початку мусив прив’язати канал @wmatrioszce до західного (найімовірніше, польського) акаунту AdSense та банківського рахунку з того ж регіону.
2022 року сторони обмінялися ударами: Meta заблокувала можливість монетизації й купування реклами для акаунтів у Російській Федерації, а Кремль оголосив її «екстремістською організацією». Ймовірно, саме тому блог @wmatrioszce в фейсбуці офіційно функціонує з Варшави. Водночас алгоритми інстаграма слушно визначають Росію як головне місце локалізації акаунту (система постійно перевіряє місцезнаходження пристрою, з якого керують профілем). VPN визначає локалізацію профілю Сєйки на платформі X як Нідерланди, проте технічні дані свідчать, що до платформи під’єднуються через айфон, прив’язаний до польського AppStore (а отже, й до польської платіжної адреси).
Влогери під контролем режиму
Артур Сєйка часто веде прямі трансляції. Він записує прогулянки Москвою і власні мандрівки. Влогерові щастить — то час від часу він випадково натрапляє на поляків, які відразу охоче погоджуються виступити в його інстаграмному ролику, то під час запису стріму фани каналу заводять розмову з автором.
У розпал суворої московської зими Сєйці вдається — за його словами, цілком спонтанно — заїхати на снігоплавильну станцію. Все як у кіно: після коротких перемовин водій вантажівки, яка звозить сніг, погоджується нелегально провезти поляка на територію закладу. Щоправда, на місці йому забороняють виходити з кабіни, але йому на допомогу приходить працівник станції, який пропонує зняти весь технологічний процес на телефон Сєйки.
Дуже цікаво: у країні, де стратегічні комунальні об’єкти перебувають під суворою охороною, іноземець із паспортом держави з російського списку «недружніх країн» із камерою потрапляє на один із таких об’єктів. На запитання про те, як він знімав цей матеріал, Артур Сєйка нам не відповів.
Російська провінція рідко з’являється в його матеріалах. У випуску з Тєріберки на півночі країни він показує засніжене спустошене селище, а відтак розповідає про бум, який перетворив майже занепале селище на популярне місце екскурсій. У Мурманську він плаває на катері в Північному Льодовитому океані, куштує місцеву дичину з оленя і відвідує криголам «Лєнін» (судно «Атомфлоту», дочірньої компанії державної корпорації «Росатом»).
Деяких тем у матрьошковому всесвіті ми не побачимо: поточна політика, війна, Путін, санкції, Україна — цього Сєйка старанно уникає.
Проте немодеровані коментарі — це вже чиста політика. Дописи, що поширюють проросійські наративи, переплітаються з тими, що підтримують Україну й критикують автора. Дискусії точаться польською мовою або кирилицею. Оскільки алгоритми ютюба преміюють за інтенсивну взаємодію користувачів (незалежно від змісту дописів), поляризація сприяє збільшенню охоплення та помітности каналу.
Кадр із відео «Поляк дивиться, як живуть люди в Мурманську». Джерело: wmatrioszce / YouTubeАналізуючи майже 60 тисяч коментарів під понад 500 роликами каналу @wmatrioszce, ми виявили кластер 113 акаунтів, які напрочуд злагоджено реагують на матеріали з Росії. Майже 250 користувачів залишають коментарі під публікаціями завжди впродовж одного й того самого короткого періоду (10 хвилин).
Перед камерою ютубер намагається створити враження симпатичного хлопця з сусіднього двору. Він ніколи не згадує про те, як потрапив до Росії, за що живе, що раніше робив у Польщі, де працював, перш ніж почав записувати проросійські відео. Він уперто оминає увагою своє професійне минуле, а про сім’ю згадує побіжно.
2020 року ми повернулися до Москви. Це важливо в контексті сьогоднішніх подій у світі. Це своєрідне тло, якого я не хотів би особливо зачіпати.
У травні 2026 року вперше на приватних акаунтах і ліндекіні та фейсбуці Сєйка побіжно згадав, що веде проєкт @wmatrioszce.
Два роки тому я ухвалив складне й, мабуть, ризиковане рішення. Я відкрив на ютюбі канал @wmatrioszce. З Москви.
І все. Що ж такого складного й ризикованого в тому, щоб відкрити канал на ютюбі в Росії? Цього Артур Сєйка нам не пояснює. Але він має рацію: це небезпечна робота. Рівень ризику залежить від того, хто веде влог.
Хтось сказав «санкції»?
У березні 2026 року Артур Сєйка сів на станції московського метро у так званий потяг пропаганди. Цей спеціальний поїзд рекламує телекомпанію Russia Today, на яку накладено санкції Євросоюзу. Влогер зняв вагони, обклеєні плакатами з датами історії Russia Today, закликами підписатися на соцмережі телеканалу та гаслами про цензуру, з якою цей рупор Кремля буцімто бореться на Заході.
Згодом відео зникло з профілів @wmatrioszce, але воно продовжує кружляти в російському інформаційному обігу. Роликом «популярного польського блогера» у соцмережі VK похвалився офіційний акаунт Russia Today. У телеграмі його поширив депутат Державної думи Алєксєй Журавльов, відомий своїми погрозами на адресу Польщі. Політик наголосив, що необхідно використовувати кожну нагоду, аби доносити російську позицію до «колективного Заходу», в чому Russia Today досяг «стовідсоткового успіху».
Артур Сєйка не відповів нам, чи сам видалив ролик, побоюючись звинувачень у порушенні правил платформ, чи матеріал про Russia Today заблокували адміністратори.
А що з санкціями Євросоюзу? Вони вдарили б по Сєйці лише тоді, якби хтось довів переказ коштів від підсанкційного суб’єкта. Поки влогер просто прогулюється в метро й показує глядачам потяг Russia Today, його захищає західна свобода слова.
Ґуґл призупинив монетизацію російських авторів контенту і заборонив публікувати матеріали, які «заперечують або намагаються приховати справжні масштаби задокументованих актів насильства».
До таких матеріалів згідно з правилами ютюб-спільноти належить і вторгнення Росії в Україну. Припинення надання цих послуг у Росії означає, що тамтешні автори контенту більше не можуть заробляти на рекламі ґуґлу.
Цифрові платформи та державне регулювання дедалі ефективніше обмежують чисту політичну пропаганду на межі закону, політичну рекламу без відповідного маркування чи ферми ботів. Цим пояснюються спроби використовувати інструменти настільки м’які, що боротьба з ними могла б видаватися комічною.
Ми запитали ґуґл, чи не суперечать умовам його партнерської програми публікація немодерованих висловлювань людей, які послуговуються пропагандистським терміном «спеціальна воєнна операція», а також обхід географічних обмежень із Москви за допомогою VPN та банківських рахунків у ЄС. Відповідь: ані канал @wmatrioszce, ані показані на ньому елементи російського громадського простору, зокрема державних фестивалів чи росатомівського криголама, не порушують правил платформи.
Попри те, що більшість матеріалів на каналах на кшталт @wmatrioszce — ніби невинний тревел-блог, найпопулярніші дописи в обліковому записі стосуються фундаментальних політичних питань: спільного походження поляків і росіян, позірної безпеки на вулицях Москви, особистої й політичної свободи в Російській Федерації. У ширшому контексті це наративи, що відповідають стратегічним цілям із нормалізації відносин із західними суспільствами, створення сприятливого ґрунту для антипольських і антизахідних цінностей й зниження довіри до держави.
Хоча канал @wmatrioszce зареєстрований у Польщі, фактично він діє в Росії. Російське законодавство зобов’язує великих творців контенту реєструватися та накладає на них фінансові обмеження. До цього додається також ризик покарання за політичний, воєнний, екстремістський, антивоєнний та ЛГБТ-контент, а також за матеріали, що стосуються санкцій, «іноземних агентів» або «небажаних організацій». Якщо ютюб-канал долає магічну позначку 10 тисяч користувачів, законодавство вимагає, щоб власник медіаресурсу передавав Роскомнадзору свої ідентифікаційні дані. Артур Сєйка не відповів нам, чи перебуває в контакті з Роскомнадзором.
Ютюб у Росії сповільнюють або частково блокують. Багато відео, зокрема матеріали Сєйки, масово копіюють і публікують на альтернативних російських платформах, наприклад, 4K-Video.ru чи dtub.ru.
На ютюбі немає відкритої інформації про статус монетизації каналів. Акаунт за межами Росії — наприклад, у Польщі — теоретично дозволяє заробляти на глядачах з-поза Росії. Але в такому випадку виникає питання: на який рахунок і в якій країні Сєйка отримує оплату? Чи надходять йому перекази з Росії через платформи для мікроплатежів? Чи ці гроші потрапляють на рахунок у Росії чи в ЄС? Ми поставили йому ці питання, проте відповідей так і не отримали.
Проблемою залишається і можливе переказування грошей із Польщі й Заходу в Росію, де живе влогер. Для більшости банків система SWIFT у Росії не діє, а Visa і Mastercard вийшли з ринку. Обхід цих блокад і пересилання зароблених коштів із платформ Meta чи Ґуґлу на Схід не те щоб узагалі неможливий, але вимагає винахідливості: операції з криптовалютами, використання небанківських оплат чи рахунків у транзитних країнах, перевезення готівки.
Ще одне можливе пояснення полягає в тому, що за такої моделі польські доходи накопичуються на рахунку у Варшаві, а життя в супердорогій столиці Росії Сєйка фінансує з інших джерел.
Між Пекіном та Москвою
Незвичайна кар’єра Артура Сєйки почалася понад 20 років тому. Ми не знаємо, звідки він родом і якою була його юність — цю інформацію влогер приховує. Завдяки слідам, які він залишив у мережі, ми знаємо, що у 2001 та 2002 роках він приїжджав до Москви на літні мовні курси в Інституті Пушкіна, одному з найпрестижніших центрів навчання іноземців російської мови. Невідомо, чим Сєйка займався в наступні роки, але 2004-го він вступив на китаїстику у Варшавський університет. 2007/2008 навчальний рік Сєйка провів у Пекіні в державному Столичному педагогічному університеті, який співфінансують міська влада та китайське Міністерство освіти. Там він познайомився зі своєю майбутньою дружиною, росіянкою Анною Чєлноковою. Вона теж китаїстка.
Захистивши магістерку 2010 року, Сєйка переїхав до Москви, як сам зізнається, через дружину. Анна Чєлнокова-Сєйка 2010 року закінчила культурологію в Московському державному лінгвістичному університеті. Наступні чотири роки Артур Сєйка займався перекладом і помагав фірмам на ринках Росії й Китаю. Від 2010 року його ім’я згадували у зв’язку з польською компанією EastLink Consulting. У статті на порталі Bankier.pl 2012 року про експансію польських фірм він фігурує як аналітик китайського ринку з компанії EastLink Consulting. Перевіряємо — у Польщі ніколи не існувало ні компанії, ні фізичної особи-підприємця з такою назвою. Ймовірно, це було експертне агентство, що спеціалізується на китайському ринку, зокрема на живій худобі та домашній птиці. Термін дії інтернет-домену EastLink Consulting закінчився 2019 року, і сьогодні від цього проєкту не залишилося й сліду.
Водночас Сєйка розпочав співпрацю з польською консалтинговою компанією Sotres, але при цьому продовжував вести власний бізнес. Він реалізував рекламну кампанію для авіакомпанії LOT, польських туристичних авіаліній, Польської туристичної організації та Польського агентства інвестицій і торгівлі; він виступав посередником у торговельно-економічних контактах для клієнтів, зокрема із Росії, Польщі, Індії та інших країн. Люди з його тодішнього професійного оточення згадують Сєйку як людину, яка «вміла крутитися».
У 2013–2018 роках дружина Артура Сєйки отримала стипендію New Sinologist, яку фінансував Інститут Конфуція. Ця державна організація вважається фундаментом китайської «м’якої сили», а західні спецслужби вже багато років вважають Інститут частиною економічної розвідки КНР.
2014 року майбутній влогер отримав посаду у Відділі сприяння торгівлі та інвестиціям (WPHI) у Пекіні і разом із сім’єю переїхав до Китаю. Структура, в якій працював Сєйка, була пов’язана з польським посольством, проте підпорядковувалася Міністерству економіки, а не МЗС. Як керівник відділу він мав дипломатичний паспорт і в ранзі другого секретаря формально представляв Республіку Польща у Піднебесній.
Невідомо, якою мірою російська дружина дипломата Артура Сєйки була залучена в його професійні проєкти, але 2017 року вона потрапила на світлину, зроблену під час польсько-китайського заходу з популяризації ініціативи «Пояс і шлях», Глобальна стратегія розвитку інфраструктури та економічного співробітництва, оголошена владою КНР 2013 року. де стояла за кулінарним стендом. Анна Чєлнокова захистила кандидатську дисертацію з історії китайської думки й культури в Пекінському педагогічному університеті. Згодом вона працювала доценткою в своїй альма-матері — Московському державному лінгвістичному університеті, а 2025 року влаштувалася в престижну Вищу школу економіки в Москві.
Московський державний лінгвістичний університет — кузня кадрів для війська та МЗС, він співпрацює з російськими дипломатичними установами та організовує заходи за участі працівників ФСБ. Цей виш належить до російської системи підготовки кадрів у галузі дипломатії, війська, інформаційної безпеки та закордонного впливу. Московська вища школа економіки також має відкриті і тісні зв’язки з російським державним апаратом. Заснований урядом Російської Федерації навчальний заклад вважається одним із центрів підтримки президентської адміністрації й влади загалом.
2018 року Сєйка втратив дипломатичну недоторканність. Польська економічна дипломатія переживала справжній землетрус: уряд «Права і справедливости» ліквідував Відділи сприяння торгівлі та інвестиціям, критикуючи їх за бюрократію та неефективність. Їхню роль перебрали закордонні торговельні представництва, працевлаштування в яких залежить від компетенцій працівників.
Сєйка вже мав чималий досвід і знав китайський ринок, до того ж володів кількома мовами. Його кар’єра в державних структурах добігала кінця.
Пан Сє Тан’юн
Попри завершення дипломатичної кар’єри Артур Сєйка не виїхав із Пекіна. Він перейшов у приватний сектор: став представником Польсько-китайської ради бізнесу. В китайських медіях він послуговувався іншим іменем: Сє Тан’юн. 2018 року Сєйка з’явився на виставці дизайну інтер’єру Maison Shanghai, брав участь у церемонії підписання договору між Центром досліджень блокчейну Пекінського університету та фінансовою пірамідою FutureNet.
Того ж року він вступив до Школи менеджменту «Гуанхуа» при Пекінському університеті заочну форму за програмою MBA. Сьогодні навчання там коштує близько 428 тисяч юанів, тобто близько 56,7 тисяч євро. Звідки в чиновника невисокої ланки такі гроші? Офіційно Сєйка навчався до 2022 року, але лише у травні 2024-го — невдовзі після запуску @wmatrioszce — він розповів про поїздку до Пекіна на захист магістерської роботи.
Він, здається, працював у Відділі сприяння торгівлі та інвестиціям у Пекіні 2023 року. Я знаю, що коли недавно він приїжджав до Китаю, керівник дипломатичної установи не дозволив йому зупинитися в посольстві. Сєйка потім ходив і всім скаржився.
2018 рік був дуже насичений у кар’єрі майбутнього влогера. Восени він зареєстрував у варшавському районі Тарґувеку підприємницьку діяльність під назвою «Закордонна промоція Артур Сєйка», до якої був прив’язаний китайський номер телефону. Сфера діяльности — від піару, зв’язків з громадськістю, біотехнологічних досліджень і парків атракціонів до організації похоронів.
У листопаді фірма виконала своє перше замовлення для Національного центру підтримки сільського господарства (KOWR). За організацію в Пекіні одноденних бізнес-зустрічей у форматі B2B для польських виробників та візитів до тамтешніх магазинів з метою проведення так званих стор-чеків Маркетингове дослідження для оцінювання ефективності торгових точок. Сєйка отримав 27 тисяч злотих.
Зв’язки з державною установою стали постійними — наступного року KOWR доручив Сєйці прості логістичні завдання: організацію місцевого транспорту для польських учасників виставок у Шанхаї та Гонконгу (договори приблизно по 8 тисяч злотих).
2020 року подружжя Сєйків повернулося до Москви, а польський бізнес колишнього чиновника докорінно змінився. Чоловік змінив назву своєї одноособової фірми на Hello Poland Artur Siejka й відтоді спеціалізується на інформаційних послугах та оптовій торгівлі польськими сільгоспродуктами.
Така переорієнтація не випадкова. Так він закладав підґрунтя для нових замовлень, які фірма отримала 2021 року від KOWR. За реєстрацію профілю у китайських соцмережах та проведення кампанії Poland tastes good Артур Сєйка заробив майже 96 тисяч злотих брутто. У рамках контракту він повинен був упродовж року щомісяця готувати чотири статті для порталу WeChat і щонайменше 20 дописів на Weibo.
Звідки в людини без досвіду в галузі взявся контракт на ведення інформаційних каналів польського уряду в Китаї? KOWR покликався на його експертні знання китайського ринку та досвід у дипломатії. В умовах пандемічного паралічу договір уклали в січні 2021 року без оголошення тендеру, позаяк вартість контракту була невисока (менше ніж 30 тисяч євро), завдяки чому вдалося обійти закон про державні закупівлі.
У травні 2022 року KOWR підписав другий, ідентичний договір на продовження обслуговування WeChat та Weibo. Загалом за адміністрування урядових профілів із січня 2021 року до червня 2023 року Артур Сєйка заробив майже 192 тисячі злотих брутто.
Автостоп, горілочка і пляж
Хоча більшість відео Сєйка знімає в Москві та околицях, створення сотень постів вимагає часу й гнучкости. Влогер часто знімає ролики посеред дня або пізно ввечері, з героями зустрічається на прогулянках, що тривають кілька годин. Бувають і поїздки, які вимагають логістично складної організації, як, наприклад, уже згадана мандрівка до Північного Льодовитого океану чи до Пекіна. Можливо, Сєйка і знімає свої матеріали як приватна особа, тревел-блогер, який захоплюється туризмом — але подорожує він завжди сам.
У квітні 2026 року влогер вів детальний репортаж зі своєї мандрівки автостопом. Він хотів встигнути до Польщі на Великдень. Трасу через Білорусь — понад 1200 кілометрів — подолав за 46 годин, пересідаючи з автівки в автівку. Загалом його підвозили із 11 водіями — з Росії й Білорусі. Вони завжди привітні, ввічливі, люблять поляків, частують горілкою (при цьому й самі п’ють за кермом). У Варшаві Сєйка відвідав родичів і друзів. Він влаштував у прямому ефірі зустріч із прихильниками каналу @wmatrioszce — їх зібралося кільканадцятеро.
Кадр із відео «Я їду до Польщі автостопом». Джерело: wmatrioszce / YouTubeПотім Сєйка зробив іще один стрім із автобусної поїздки до Калінінграду, який він називає саме Калінінградом (у польській мові утверджена історична назва Крулевець, яку 2023 року ухвалили як офіціальну). Звідти він полетів до Москви літаком. Там у травні, червні та липні Сєйка організував зустрічі польської діаспорної громади. На гостей чекали делікатеси, зокрема піца, цибуляжі, сирники і біґос. Захід був платний: учасники спершу мали перевести близько тисячі рублів (10,5 євро) на картку T-Bank. Невідомо, кому належить рахунок, але сам банк перебуває у європейських санкційних списках. І хоча такий збір — не масштабний бізнес, організацію зустрічей з глядачами важко віднести до категорії звичайного «задоволення базових життєвих потреб», на яку не поширюються обмеження. Збір коштів через пряме використання інфраструктури банку, який перебуває під санкціями, може призвести до порушення законодавства.
«Літо в самому розпалі»
Четвер, 11 червня, сонячне пообіддя. Робочий день, зокрема в Москві, де вже завтра гучно святкуватимуть державне свято — День Росії. Артур Сєйка спонтанно робить стрім на ютюбі. За прямою трансляцією його ідилічної прогулянки вздовж пляжу в московському Строґіні стежить кілька десятків глядачів. «Можна посидіти в тіні, діти копирсаються в піску, літо в самому розпалі», — коментує відеоблогер.
11 червня — 1569-й день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке триває вже довше, ніж Перша світова війна. У Сєйки про політику, звісно, ані слова. Поза кадром залишається і те, що Москва пережила четверту поспіль ніч під атакою українських дронів, через що довелося терміново закрити аеропорти Внуково і Жуковський. Загалом над РФ нарахували 330 українських безпілотників, на що Росія відповіла ударом понад 220 дронів і снарядів. Обмін ударами б’є по кишенях простих росіян. Через кілька днів атака безпілотників на нафтопереробний завод у південно-східній околиці Москви поглибила паливну кризу. На південь від російської столиці водії стоять у чергах, а за свідченнями очевидців, на деяких заправках обмежують продаж пального і приймають лише готівку.
Артур Сєйка не єдиний, хто відбілює імідж Росії. Цим масово займаються «наївні» влогери-мандрівники та місцеві й закордонні творці контенту, зокрема занесена в червні 2026-го санкційних списків ЄС Александра Йост. Американсько-російська блогерка, відома як Sasha Meets Russia, зібрала близько 300 тисяч підписників, перш ніж у березні 2025 року ютюб та інстаграм заблокували її акаунти. Як довели журналісти «Новой газеты Европа» та iStories, жінка працювала на державне телебачення та отримувала гранти з путінського Президентського фонду культурних ініціатив.
Немає підстав стверджувати, що канал Артура Сєйки фінансується Кремлем або що він є операцією впливу. Але ця ініціатива функціонує у вигідній для російського наративу ніші: вона розповідає польською мовою про «нормальну» й «привабливу» Росію, водночас уникаючи розмови про ціну — політичну та моральну — війни, яку почала Росія. Імідж країни Путіна відбілює чоловік, який роками працював у польській дипломатії, на одному з найважливіших напрямів польської зовнішньої політики. На його сторінках у соцмережах представлено лише цікавинки повсякденного життя в Росії, де все здається впорядкованим і безпечним. Його дописи сприяють нормалізації репресивного режиму під час війни.
Залишається питання, що чекає на глядачів Сєйки всередині останньої матрьошки.
Дякуємо редакції Frontstory.pl за можливість публікації
Перекладач Андрій Савенець, редакторка Наталя Ткачик
