Під час відзначення Дня Незалежності України у Варшаві на Замковій площі традиційно вручили нагороди Stand with Ukraine Awards. Лауреати — поляки, які підтримують українців під час російської агресії, — отримали символічні статуетки: уламки знищеної російської зброї, сковані у прозорому матеріалі. Активісти Євромайдану призначають Stand with Ukraine Awards від 2023 року — «за допомогу і підтримку на шляху до перемоги у війні, інтеграції до ЄС і НАТО, а також за внесок у розвиток польсько-українських відносин».
Лауреатів визначав комітет, до якого ввійшли колишній посол України в Польщі Андрій Дещиця, українська акторка Римма Зюбіна, громадська та військова діячка Марія Берлінська, воєнний капелан отець Сергій Дмитрієв, активістка та засновниця фонду Stand with Ukraine Наталка Панченко, а також волонтер, головний редактор «Нової Польщі» та автор ідеї нагороди Євген Клімакін.
На Замковій площі, де зібралися тисячі людей, також згадували полеглих героїв, співали гімни України й Польщі, збирали кошти на ЗСУ та слухали виступи рок-фолк гурту The Ukrainian Folk, фрік-кабаре Dakh Daughters і Fundacja Sztukmistrze з Любліна (режисер постановки — Влад Троїцький), а також Piаnoбой.
Лауреатами Stand with Ukraine 2025 стало п’ятеро поляків і польок. Хто вони та як саме допомагають Україні?
Аґнєшка Голланд
Аґнєшка Голланд (праворуч) та Наталка Панченко (ліворуч). Джерело: Euromaidan-WarszawaОдна з найвідоміших сучасних польських режисерок, вона з 2014 року підтримує українців у війні з російським агресором і застерігає від російського імперіалізму. Її фільм «Ціна правди» (Mr. Jones) нагадав світу про жертви Голодомору 30-х в Україні, за що 2019 року Володимир Зеленський відзначив Аґнєшку Голланд орденом княгині Ольги III ступеня.
З перших днів повномасштабного вторгнення вона активно підтримує Україну, зокрема, привертаючи увагу на світових майданчиках до російсько-української війни й злочинів РФ, поширюючи український наратив та закликаючи бойкотувати російську культуру.
Україна для нас, поляків, є гарантом незалежності. Зі свого боку без Польщі Україна не потрапить до Євросоюзу. Ми є сусідами та найближчими партнерами України.
У перші дні вторгнення Аґнєшка Голланд прийняла під свій дах українську родину, яка втікала від війни.
Своїм українським друзям і знайомим я хочу сказати: світло з’явиться. Поки що ми бачимо навколо темряву і нам здається, що світла немає. Але воно є. Всередині нас. Ми є носіями цього світла. І ті, хто воює в Україні, як ніхто інший є носіями цього світла. Все, що я можу висловити — це захоплення їхньою силою і солідарність.
Мисткиня часто бере участь у зборах коштів для українців та ЗСУ, зокрема допомагала збирати на «Байрактар» та гелікоптери для евакуації поранених.
Так, справді, ми, поляки, показали своє найкраще обличчя, коли після початку повномасштабної війни ми приймали у себе біженців. Ми теж показали Європі приклад того, як можна всім ділитися з тисячами інших людей. Проте з часом ставлення почало охолоджуватися, і не тільки тому, що така вже людська натура, — просто діють сили, які хочуть зруйнувати польсько-українську спільноту, нашу солідарність. А серед нас вистачає теж тих, хто підпалює факел ненависті. Ми не маємо права цьому піддаватися, бо інакше програємо все — не тільки нашу гідність і людяність, а й наше майбутнє.
Я хочу подякувати не тільки тим українцям, хто воює і підтримує українську державність, а й тим, хто зараз у Польщі — на трішки, надовго, назавше. Ваша присутність для нас — цінний дар.
Войцєх Тохман
Войцєх Тохман. Джерело: Euromaidan-WarszawaОдин із найвпливовіших авторів польської школи репортажу, який як волонтер допомагає українцям. Войцєх Тохман організовує збори коштів і доправляє допомогу в українські притулки, зокрема Animal Rescue Kharkiv та «12 вартових», куди евакуйовують поранених чотирилапих.
Не кожен може рятувати життя цивільних людей, солдатів, які воюють, але кожен може врятувати життя тварини. Це теж вимагає геройства. Господарі втікають у паніці або ж лежать убиті, а тварини залишаються. Кожна собака — це трагічна і теж людська історія.
За його словами, щодня вдається врятувати кількадесят чотирилапих.
Загалом Войцєх Тохман зібрав понад 600 тисяч злотих, на які передав тонни допомоги.
Репортер живе в Греції, але регулярно особисто відвозить закуплені корм, ліки й необхідні зоотовари, зокрема, до постійно обстрілюваних Харкова й Куп’янська. Також Войцєх Тохман опікується притулком тварин у Федорівці на Київщині, яке є найбільшим у Європі: в ньому знайшли прихисток 3 500 собак i 200 котів.
Формальним організатором зборів коштів для тварин в Україні є фонд Войцєха Тохмана Klub Heban, який з 2008 року помагав дітям у Руанді й людям із психічними недугами у Камбоджі.
Коли я почув про Бучу, подумав: «Знову люди вбивають інших людей. І знову я нічого не можу з цим зробити». Але я повинен намагатися добитися справедливості, посвячувати врятованим свої почуття, а вбитим — свою пам’ять.
Книжки Войцєха Тохмана добре знають в Україні: «Ти наче камінь їла» (2022, про війну в Боснії та Герцеговині), «Сьогодні ми намалюємо смерть» (2023, про геноцид у Руанді), «Піяння півнів, плач псів» (2024, про геноцид у Камбоджі) — вийшли у перекладі Андрія Бондара.
Цією нагородою я хочу подякувати кожному, хто фінансово допомагає нашим українським приятелям на Донбасі й Харківщині, які евакуюють тварин із зони смерті. Нам присилають гроші не тільки з Польщі, а й із Японії, Тайланду, США і всієї Європи.
Від імені моєї Польщі дякую українцям за те, що вони воюють також за нас. І хай вони знають: ми розуміємо, що їхня кров проливається і за поляків.
Якуб Карновський
Якуб Карновський. Джерело: Euromaidan-WarszawaВідомий польський економіст, доктор наук й голова правління польського банку Kredobank (належить PKO Bank Polski), що працює на території України й щодня надає кредити підприємцям, сприяючи відбудові держави. До речі, це єдиний банк з польським капіталом, який працює в Україні.
Завдяки програмам розподілу ризиків, які працюють в банку вже понад два роки, станом на 2024-й нам вдалося виділити українським підприємцям загалом понад 155 мільйонів євро кредитного фінансування. Дякую DFC Компанія U.S. International Development Finance Corporation, яка є власницею Kredobank. та всім міжнародним партнерам за довіру та за програми гарантій, які допомагають українському бізнесу вистояти у війні.
Якуб Карновський ініціював Студентське наукове коло відбудови України при вищій Головній економічній школі у Варшаві (SGH) — платформу співпраці польської й української молоді.
Як член незалежних наглядових рад Укрзалізниці та Укрпошти, Якуб Карновський, спираючись на свій попередній досвід (свого часу він очолював правління польської державної залізниці), допомагав впроваджувати новітні технології в роботу цих установ в умовах війни.
Україна потрібна Польщі, а Польща — Україні не тільки з сентиментальних, а й із економічних міркувань. Україна потребує НАТО а НАТО, частиною якого є Польща, — України, бо українська армія — найкраща в Європі. І ця армія показала, що Росія аж ніяк не є мілітарною потугою. Росія також не має — і я це я кажу як економіст — економічної сили. РФ — бензинна станція, яка вдає державу. Вона просто має атомну зброю і цим тероризує весь світ.
Беата Бєронська-Лях
Беата Бєронська-Лях. Джерело: Euromaidan-WarszawaЗасновниця й багатолітня директорка Кінофестивалю Ukraina!, який віддавна знайомить польських глядачів з українською культурою та кінематографом.
Фестиваль показав, наскільки сильною є потреба у розмові, взаємному пізнанні та порозумінні. В Польщі мешкає дедалі більше українців — це наші сусіди, колеги по роботі, друзі. Ми хочемо, щоб фестиваль символічно будував міст між поляками й українцями, щоб він ставав нагодою для партнерської розмови та спільного гарного часопроведення.
З 2016 року фестиваль відвідали сотні тисяч польських і українських глядачів, які переглянули понад 300 художніх, документальних, короткометражних та анімаційних стрічок українських режисерів, а також іноземних — про Україну. Понад сотню зустрічей із кіномитцями, дискусії на важливі соціальні теми й глядацькі голосування за найкращий фільм, майстер-класи української кухні, воркшопи для дітей, концерти та виставки — фестиваль віддавна став простором діалогу та промоції українських митців у Польщі.
Завдяки Ukraina! фільми українських режисерів показують по всій Польщі, адже після відкриття у Варшаві фестиваль мандрує 13-ма найбільшими польськими містами.
Я не сподівалася, що фестивальні кінопокази матимуть таке величезне значення саме зараз. Ukraina! — неустанне нагадування світу про те, що в серці Європи точиться повномасштабна війна. Ми не тільки не маємо права забувати про це, а й повинні максимально підтримувати українців.
Кшиштоф Ґлуховський
Кшиштоф Ґлуховський. Джерело: Euromaidan-Warszawa Директор краківського Театру імені Юліуша Словацького ще 2018 року започаткував покази вистав з українськими субтитрами.
Я хочу, щоб люди з України приходили до театру й відчували, що їх тут щиро вітають і раді їхній присутності.
З перших днів повномасштабного вторгнення Кшиштоф Ґлуховський залучив театр до допомоги українським біженцям: відкрив пункт підтримки, де приблизно 70 тисяч людей отримало нічліг, харчування, юридичну та психологічну підтримку.
Також театр неодноразово ставав прихистком для українських культурних діячок (зокрема Анни Сирби), які були змушені виїхати з України через війну. По суті, польська престижна мистецька інституція стала також осередком солідарності й підтримки українців.
Щороку на річницю початку вторгнення театр організовує благодійні концерти «Солідарні з Україною», на якому збирають кошти, зокрема, для сімей і дітей з прифронтових територій України, а також для українських театралів. Скажімо, 2023 року зібрані кошти пішли на українську постановку вистави «Дзяди» режисерки Маї Клєчевської.
З 2022 року на фасаді театру майорів блакитно-жовтий прапор. Кшиштоф Ґлуховський сказав, що він «висітиме поруч із польським аж до закінчення війни». 2025 року, попри погрози й вимоги зняти блакитно-жовте знамено, директор залишив прапор України — поруч із польським, в фойє.
По-перше, сьогодні, 24 серпня, український прапор таки майорить на будівлі театру імені Словацького.
Дякую за цю важливу нагороду, та насправді я не зробив нічого великого — я просто намагався поводитися достойно. І мені б самому нічого не вдалося, якби не чудовий колектив мого краківського театру. Ми вдячні українцям, адже саме вони стоять на першій лінії оборони і стримують варварство, яке суне зі сходу. Немає вільної Польщі без вільної України!
