Вулиці польських міст, містечок і сіл заповнені різноманітними плакатами та білбордами. З них на нас дивляться різні обличчя місцевих політиків та активістів, найчастіше невідомих за межами населеного пункту. Виборча кампанія в розпалі. Цього разу Польща з нетерпінням чекає на місцеві вибори, які, винятково, відбуваються через шість років після останніх, 2018 року. Хоча термін повноважень органів місцевого самоврядування в Польщі триває п’ять років, та через збіг з парламентськими виборами 2023 року вибори до органів місцевого самоврядування були перенесені на квітень 2024 року. Вони відбудуться у два тури. 7 квітня поляки підуть на виборчі дільниці, щоб проголосувати за депутатів рад ґмін, повітів, міст, воєводських сеймиків, а також війтів, бургомістрів Бургомістр — голова повіту. і мерів міст. Якщо в першому турі десь не буде результату, то на 21 квітня заплановано другий тур.
Місцеві вибори і велика політика
Теоретично, місцева влада має бути далекою від великої політики і партійного суперництва, на практиці місцеві вибори є частиною загального виборчого циклу. У жовтні 2023 року вибори до Сейму виграли опозиційні Громадянська коаліція, «Третій шлях» і «Нові ліві». Було сформовано уряд Дональда Туска, а партія «Право і справедливість» втратила владу після восьми років правління. Окрім виборів до органів місцевого самоврядування, цьогоріч обиратимуть депутатів Європейського Парламенту. Виборчий цикл завершиться президентськими виборами 2025 року.
Владна лівоцентристська коаліція має всі шанси посилити свій вплив на місцеве самоврядування. Загалом партія Дональда Туска традиційно була сильною багато років, особливо у великих містах. Хоча ПіС керував країною, на попередніх місцевих виборах він не переміг у жодному з великих міст: метрополіями керують люди з Громадянської коаліції або місцеві незалежні діячі, які симпатизують партії Дональда Туска. Однак у місцевих виборах 2018 року ПіС досягнув хороших результатів у сільській місцевості та невеликих містах, а також у воєводських сеймиках. Сьогодні Громадянська платформа та інші партії в нинішній владній коаліції хочуть змінити це і витіснити ПіС навіть з його бастіонів на сході Польщі.
Для влади в Польщі, звичайно, вирішальне значення має Сейм, оскільки сеймова більшість формує уряд. Та для будь-якої серйозної партії влада в органах місцевого самоврядування дуже важлива, бо означає можливість проводити реальні зміни близько до людей. Ці зміни найбільш помітні і найбільше цінуються (або критикуються): дороги, вокзали, лікарні, інфраструктура.
Тепер, коли Польща отримає перший пул європейських коштів, які були заблоковані через порушення верховенства права за попередньої влади у 2021 році (йдеться про 137 мільярдів євро), місцева влада матиме за що будувати й модернізувати свої міста, містечка і села. Влада в органах місцевого самоврядування також означає владу у багатьох муніципальних, ґмінних, повітових та воєводських компаніях, які займаються водопостачанням, транспортом, будівництвом тощо, вплив на локальних підрядників і субпідрядників, які забезпечують, наприклад, вивезення і переробку сміття тощо.
Місцеві вибори в Білостоці. Фото: Міхал Косьць / ForumОдним словом, це місця в наглядових радах і правліннях для тисяч людей і вплив на значний, хоч і дуже фрагментований, сегмент національної економіки. Для партійних «низів», тисяч партійних активістів, задіяних у виборчих кампаніях, це подібно до довгоочікуваної манни небесної. Дональд Туск і його команда при кожній нагоді повторюють, що з кумівством партії «Право і справедливість» покінчено, але правда така, що після усунення з цих тисяч компаній і установ людей, що симпатизують партії Качинського, їх доведеться кимось замінити.
Сам Туск пом’якшує настрої. Він заохочує своїх підлеглих наполегливо працювати у виборчій кампанії і застерігає їх від надмірного ентузіазму. Адже це не означає, що, вигравши вибори до Сейму, центристський, лівий і ліберальний табори тепер без особливих зусиль здобудуть місцеві органи влади. Опитування, проведене наприкінці лютого для RMF FM і щоденного видання Dziennik Gazeta Prawna, показало, що 30,6 % респондентів хочуть віддати голос за Громадянську коаліцію. Натомість за ПіС проголосувало б 30,2 %. «Третій шлях» Шимона Головні у коаліції з Польською селянською партією можуть розраховувати на 17 % підтримки, а за «Нових лівих» хотіли б проголосувати 8,5 % респондентів. Права «Конфедерація» отримала найменшу підтримку серед великих парламентських партій — 7,5 %.
В останньому опитуванні United Surveys від 21 березня щодо уподобань на виборах до воєводських сеймиків для порталу Wirtualna Polska, ПіС має 29,8 % підтримки, а Громадянська коаліція — 28,1 %. Цікаво, що в цьому опитуванні «Конфедерація» посіла третє місце (8,5 %), випередивши «Третій шлях» (7,9 %). Загальнонаціональна підтримка, задекларована в опитуваннях, однак, навряд чи трансформується в місця в окремих органах місцевого самоврядування. Варто пам’ятати, що місцеві безпартійні депутати також беруть участь у боротьбі за місця.
Коаліції і конфлікти
Дві основні формації — нинішня владна коаліція на чолі з прем’єр-міністром Туском і праве угруповання на чолі з Ярославом Качинським, яке від жовтня 2023 року перебуває в опозиції, мають свої власні внутрішні проблеми. У владній коаліції триває гострий конфлікт навколо питання абортів. Ліві та частина Громадянської коаліції атакують маршалка Сейму Шимона Головню за те, що він блокує роботу над законопроєктом, який лібералізує законодавство про аборти. Питання абортів, хоча і не належить до питань місцевого самоврядування, вплине на емоції виборців під час виборів війта або воєводських сеймиків. Зрештою, таких конфліктів є більше. У Варшаві кандидатка від «Нових лівих» Маґдалена Бєят конкурує з чинним мером столиці Рафалом Тшасковським, одним з найважливіших політиків у партії Туска Громадянська платформа. Бєят нещадно критикує екологічну і соціальну політику мера Варшави. Фактично вони змагатимуться за той самий електорат. Спори між лівими, які атакують Головню, а в деяких містах — людей Туска, можуть мати певний вплив на розподіл місць між партіями владної коаліції (наприклад, посилити партію Туска коштом Головні або навіть лівих у великих містах), та загалом вони не спричинять відпливу виборців до «Права і справедливості», яку у розпал виборчої кампанії розхитують конфлікти. Ось нещодавній партнер ПіС по коаліції, Патрик Які з партії «Суверенна Польща», виступає з гострою критикою нещодавнього прем’єр-міністра Матеуша Моравецького і звинувачує його в надмірній покірності щодо Європейського Союзу. На зустрічі з виборцями Патрик Які заявив, що колишній прем’єр-міністр Моравецький був слабким, покірним і підписував усілякі «дурниці» у Брюсселі. У відповідь з табору Качинського пролунала різка критика на адресу Патрика Які та партії «Суверенна Польща». Наприклад, один з політиків ПіС, Вальдемар Буда, написав на платформі X, що поведінка Які — це поведінка «хлопчика в шортах». Інші політики ПіС вважають, що «Суверенна Польща» руйнує єдність правих сил.
Зрозуміло, що всередині ПіС є суперництво між різними фракціями, коли слабшає авторитет Ярослава Качинського, який досі керував партією залізною рукою. Активісти ПіС налякані перспективою втратити тисячі посад після місцевих виборів. Наскільки все погано, показують прогнози в так званих бастіонах ПіС — на сході і півдні Польщі. На останніх місцевих виборах у Малопольщі у 2018 році 43,5 % виборців проголосували за «Право і справедливість». У воєводському сеймику партія Качинського тоді отримала 24 з 39 місць. Сьогодні більшість симуляцій та прогнозів говорять про те, що ПіС і партії владної коаліції йдуть пліч-о-пліч, і питання влади в Малопольському воєводстві може вирішити одне місце. За передвиборчими прогнозами, демократична коаліція, пов’язана з нинішнім урядом, переможе і буде керувати в 15 з 16 воєводств. Після місцевих виборів шість років тому ПіС керував у половині воєводств. Найкращі шанси залишитися при владі ПіС має лише у Підкарпатському воєводстві. У великих містах: Варшаві, Кракові, Вроцлаві, Ґданську, Лодзі, Любліні та інших — ПіС має дуже низькі шанси на перемогу на виборах міських голів. Багато коментаторів вважають, що, наприклад, у Варшаві Качинський зробив велику помилку, виставивши маловідомого Тобіаса Бохенського проти чинного мера столиці Рафала Тшасковського. Крім того, кандидат від «Права і справедливості» походить з Лодзі, і ще до початку виборчої кампанії йому довелося пояснювати, що він не є фанатом футбольного клубу «Відзев Лодзь» (традиційно вболівальники лодзинського клубу та варшавської «Легії» не люблять один одного). Пояснення свого лодзинського коріння і запевнення в любові до Варшави, безумовно, було великою іміджевою помилкою Бохенського.
Однак найбільш обтяжливою для «Права і справедливості» є довга тінь поразки на парламентських виборах у жовтні 2023 року і «фестиваль перевірок» у парламентських слідчих комісіях, викриті скандали, випадки кумівства та корупції періоду правління ПіС. Це призвело до того, що багато кандидатів у депутати та мери від ПіС вирішили приховувати свою приналежність до партії Качинського під час виборчої кампанії. Наприклад, вони не розміщують логотипу ПіС на своїх передвиборчих плакатах, вдають із себе безпартійних кандидатів. Післявиборчий ландшафт Польщі буде частиною загальної тенденції великих змін: ПіС втрачає владу, а лівоцентристська коаліція відновлює свої позиції. Після виборів неодмінно відбуватимуться інтенсивні торги щодо коаліцій та розподілу місць у місцевих органах влади. Очікуваний низький результат ПіС сприятиме подальшим чварам і можливому розколу польського правого табору. Тимчасом на носі нова виборча кампанія, яка розпочнеться одразу після місцевих виборів — до Європарламенту в червні 2024 року.
Переклала Наталка Римська
