Такі гіганти серіальної індустрії , як Netflix, HBO, Hulu, Amazon Prime та інші, не обійшли й Польщу. Проте перші польські серіали з’явилися ще у 60-х роках минулого століття. Особливу любов глядачів здобули «Чотири танкісти і пес» (Czterej pancerni i pies , 1966–1970) Конрада Наленцького. Водночас на арену вийшли молоді кінематографісти, які дедалі менше хотіли говорити про війну і все більше — про повсякденність. Серіал «Домашня війна» (Wojna domowa, 1965–1966) Єжи Ґрузи — яскравий приклад такого переходу, який у певному сенсі передає гра слів у назві: wojna domowa перекладається як «громадянська війна», але у серіалі йдеться про стосунки сімей.
У 70-х роках кінематографістів турбує головним чином сучасність , з’являються фільми про корупцію, життя у маленьких містечках. Кіно як жанр , вочевидь, почувалося вільніше у виборі тем, проте телебачення також зміщує фокус на повсякденність. На екрани виходить ще один серіал Єжи Ґрузи «Сорокалітній» (Czterdziestolatek, 1975–1978), який згодом починає задавати тренди на моду та дизайн — його знає кожен поляк, який жив у 70-ті.
У 80-ті роки політична ситуація змушує режисерів авторського кіно шукати кошти на свої фільмів за кордоном , а на телебаченні випускають комедії та стрічки за лекалами американських бойовиків. Революція у польському серіалі починається лише 2018 року, коли до країни приходить Netflix.
«1983» (2018)
Режисерки — Аґнєшка Голланд , Ольґа Хайдас, Кася Адамік, Аґнєшка Смочинська
У цій антиутопії автори розмірковують на тему того , що могло статися, якби СРСР не розпався. За сюжетом, 1983 року в Польщі відбулася низка терактів, які загальмували громадські зміни у країні та посилили комуністичний режим. Основна дія серіалу розгортається через 20 років після цих подій.
Перший польський серіал , спродюсований Netflix, у найкращих традиціях польського кіно початку XXI століття все ще не може позбутися американського впливу. Складається враження , що дивишся історію про 11 вересня, тільки зняту на польських вулицях. І хоча за напругою всередині оповіді серіал помітно просідає , чудові холодні тони зображення, талановито зіграні ролі Зоф’ї Віхляч, Едіти Ольшувки та Міхаліни Ольшанської, а також детально відтворена атмосфера Польської Народної Республіки, що незвичайно поєднується з реальністю 2000-х років, надають серіалу привабливості в очах глядачів.
«Ватага» (Wataha , 2014–…)
Режисери — Кася Адамік , Міхал Ґазда, Ольґа Хайдас, Ян Матушинський
Події розгортаються у Бещадах , горах на польсько-українському кордоні. Єдиний прикордонник , який вижив після раптового вибуху, Віктор Рєбров, який утратив друзів і кохану, намагається знайти винного в трагедії. За справу береться молода амбітна прокурорка Іґа Добош, яку прислали з Варшави для розслідування злочину. Докази вказують на самого Рєброва , який змушений ховатися в глухих нетрях, продовжуючи шукати винуватця.
У серіалі «Ватага» , спродюсованому HBO Europe, порушено проблеми південно-східної польської глухомані, де перетинаються стежки росіян, поляків, українців та німців: вони займаються контрабандою зброї, наркотиків, алкоголю та людей. Історія заторкує й гостроактуальну тему близькосхідної міграції до західних країн через Польщу та Україну. Рєбров у блискучому виконанні актора Лєшека Ліхоти дуже виразно поєднує кілька культур: росіянин , син православного священника, який виріс у Польщі. Повороти сюжету в кожній серії викликають у глядача сильні різноманітні емоції, а мальовничі лісові пейзажі та аскетична атмосфера диких місць заворожують своєю приреченістю та красою.
«Трясовина» (Rojst , 2018–2021)
Режисер — Ян Холоубек
Перший сезон серіалу , створений Showmax’ом, розповідає про вбивство повії та комуністичного діяча у провінційному польському містечку 1984 року. Нібито винного швидко знаходять , а розслідування закривають, із чим не згодні журналісти «Вечірнього кур’єра»: досвідчений цинічний Вітольд та молодий Пйотр бачать, що в справі багато чого не тримається купи. Вони намагаються розкрити злочин та дізнатися правду.
Другий сезон — «Rojst’ 97» — спродюсований уже Neflix’ом , який викупив права на цю історію після краху Showmax. Серіал цікавий майстерно відтвореною атмосферою 90-х років: викрадення людей та вимоги викупу , контрабанда та здирства. Іноді здається, що надзвичайно точно передана атмосфера повного безладу в Польщі у той час переважає над сюжетом, який, утім, до останнього тримає глядача в напрузі. Гострі діалоги, візуальний образ 90-х років, що сьогодні є дуже стильним, і той антропологічний підхід, із яким творці переносяться у минуле, роблять серіал ностальгічною знахідкою для польської аудиторії.
«Крук» (Kruk , 2018)
Режисер — Мацєй Пєпшица
Адам Крук , інспектор кримінального відділу поліції в Лодзі , вирушає до Білостоку розслідувати викрадення хлопчика з родини відомого діяча. Виявляється, справа пов’язана з темним минулим самого Крука, про яке він хотів би забути. Працьовитий поліцейський повністю віддається своїй роботі, через що часто виникають конфлікти з колегами. Він також має проблеми зі спілкуванням, що віддалено нагадує культового Доктора Хауса.
Атмосфера Підляшшя , найкраща роль Міхала Журавського, адреналін та емоції, якими так уміло насичує історію сценарист Якуб Корольчук, талановите поєднання суворої оповіді кримінальної історії та психологічної глибини персонажів, які прописані дуже чесно і впізнавано, — усе це ставить «Крука» у топ найкращих польських серіалів останніх років.
«Засліплені вогнями» (Ślepnąc od świateł , 2018)
Режисер — Кшиштоф Сконєчний
Торговець кокаїном Куба проживає сім екранних днів , занурюючи все довкола у хаос. Він прокидається вночі, коли місто засинає, а нічні клуби оживають. Кокаїн для Куби — інструмент, який приносить йому багато грошей, необхідних для бажаної втечі. За кермом чорного BMW Куба возить нас цікавими місцями, показує неонові танцювальні майданчики переповнених нічних клубів, відкриває квартири польських знаменитостей з гарним краєвидом на столицю та знайомить із самотніми багатими жінками , які нудьгують від свого одноманітного життя.
Режисера Кшиштофа Сконєчного глядачі встигли полюбити за його гучний дебют 2014 року «Hardcore disco» , а самі «Засліплені вогнями», спродюсовані HBO, вважаються одним із найкращих польських серіалів у історії. У ньому режисер представив брутальну історію, повну інтриг, чудову гру акторів, цікавий саундтрек, неймовірне візуальне зображення та свій свіжий погляд на кінематограф. Він точно передав дух сучасності, перетворивши серіал на яскраву подію в історії польського кіно.
«Сексифікація» (Sexify , 2021)
Режисери — Пйотр Домалєвський , Каліна Алябрудзінська
«Статеве виховання» на польський лад від модного успішного молодого режисера Пйотра Домалєвського , який здобув нагороди за два свої талановиті фільми «Якомога далі звідси» (Jak najdalej stad, 2020) та «Тиха ніч» (Cicha noc, 2017). Незважаючи на те, що серіал порівнюють із улюбленим багатьма «Статевим вихованням», «Сексифікацію» не можна назвати американським рімейком. Це історія про подруг, які вивчають свою сексуальність, потрапляючи у смішні ситуації. Найкраща студентка курсу Наталья робить усе можливе, щоб потрапити на конкурс студентських стартапів. Вирішивши, що секс — безпрограшний варіант, вона створює додаток для покращення жіночого оргазму. Проблема лише в тому, що Наталья мало що знає про секс і не має жодного досвіду. На допомогу їй приходять подруги.
Серіал цікавий тим , що у ньому відкрито порушується одна з найбільш табуйованих для католицької Польщі тем. При цьому він не скочується до вульгарності та вміло тримає баланс між жартом та обговоренням серйозних речей. Складно судити про художню цінність серіалу, адже драматургія посідає там далеко не перше місце. Але дивитися «Сексифікацію» потрібно хоча б для того, щоб познайомитися з польським студентським життям та сучасною Варшавою, а можливо, також знайти ключ до усвідомлення себе та своїх цілей, не нав’язаних суспільством та родиною.
«Розплющ очі» (Otworz oczy , 2021–...)
Режисери — Анна Ядовська , Андріян Панєк
Історія Юльки , дівчинки-підлітка, яка втрачає пам’ять внаслідок страшної аварії та потрапляє до центру лікування амнезії. Згодом Юльці починають снитися дивні сни, що ставлять під сумнів чесність закладу, де вона перебуває. Дівчина намагається втекти з клініки та дізнатися правду.
Цей серіал — польське виробництво Netflix’а , адаптація роману «Другий шанс» Катажини Береніки Міщук — сподобається шанувальникам «Дуже дивних справ» (Stranger Things). У порівнянні з «Сексифікацією» він зроблений жорсткіше і сміливіше. Творці серіалу пішли на ризиковне поєднання жанрів наукової фантастики, психологічного трилера та молодіжної драми.
Незважаючи на те , що в фабулі годі дошукатися якоїсь оригінальності (ми дійсно багато разів бачили варіації на цю тему), сюжет тримає в напрузі й захоплює. Ще один плюс серіалу в тому, що автори не намагаються зробити його в американському стилі. Тут багато відсилань і до «Пролітаючи над гніздом зозулі», і до «Дуже дивних справ», і навіть до «Кінця ї***ого світу», але серіал автентичний.
Переклала Ірена Шевченко
