Навесні польський уряд реалізував програму «Антикризовий щит» — 100 млрд злотих (близько 27 млрд доларів), скерованих на порятунок національної економіки в умовах локдауну. Нещодавно оголошено «Антикризовий щит 2.0». Це 40 млрд злотих (майже 11 млрд доларів), які цього разу призначені на підтримку конкретних галузей економіки, що особливо постраждали під час епідемії.
У рамках програми передбачено, зокрема, безповоротні дотації для мікрофірм, допомогу на час простою, звільнення від страхових внесків, а також матеріальну допомогу для працівників із Фонду гарантованих виплат. Найбільше отримає середній і великий бізнес, передовсім такі галузі, як гастрономія, готелярство, туризм, а ще сфера розваг і культура.
Ми підготували адресну допомогу для майже 40 галузей. Вона буде ключовою в боротьбі з наслідками другої хвилі епідемії.
Для прикладу, мікрофірма, яка діє в одній із майже 40 визначених владою галузей і працевлаштовує від 1 до 9 працівників, може розраховувати на підтримку в розмірі 18 тис. злотих (5 тис. доларів) або 36 тис. злотих (10 тис. доларів) на одного працівника. Максимальний розмір допомоги — 324 тис. злотих (86 тис. доларів). Середня фірма (від 10 до 249 людей) може розраховувати на максимальну підтримку в розмірі 3,5 млн злотих (1 млн доларів). А умовою її отримання є зменшення оборотів на 30 %. Кошти з антикризового щита не підлягатимуть поверненню, якщо фірма впродовж 12 місяців збереже працівників і не припинить діяльности.
При цьому уряд запевняє, що польська економіка досить добре переживає пандемію коронавірусу. Про це свідчить низький рівень безробіття й навіть вихід економічної активности поляків у третьому кварталі на вищий рівень, ніж до часів пандемії.
Конкретні розв’язання, які пропонує влада, зустрічаються з нейтральною, а часом навіть зі схвальною оцінкою як її опонентів, так і підприємців. Проте опозиція не обмежується в критиці, зважаючи на контекст ситуації, в якому оголошено програму антикризових заходів.
Ідеться передусім про суперечку навколо бюджету Європейського Союзу і верховенства права. Саміт ЄС, присвячений цій проблемі, відбудеться 10–11 грудня. Під час зустрічі обговорюватимуться три проблеми: бюджет ЄС на 2021–2027 роки; фонд «Наступне покоління ЄС», відомий також як Фонд відбудови, призначений для підтримки уражених пандемією економік; а також розпорядження, яке обумовлює виплату коштів ЄС дотриманням норм верховенства права.
Ухвалення перших двох питань вимагає одностайности, а третього, яке викликає сумніви Польщі й Угорщини, — звичайної більшости. А отже, Будапешт і Варшава погрожують, що унеможливлять прийняття перших двох розв’язань, якщо буде прийняте третє. Тому існує ризик, що Польща не скористається з Фонду відбудови і втратить 23 млрд євро дотацій та близько 40 млрд євро кредитів.
І саме за це у контексті коронавірусу опозиція критикує уряд (не згадуючи вже навіть верховенства права, яке є цілком окремим питанням). Депутат Сейму Роберт Тишкевич із Громадянської коаліції стверджує, що не можна поєднати, з одного боку, щедрі програми підтримки польського уряду, а з іншого — відмову від коштів Євросоюзу.
Я бачу тут величезну непослідовність: з одного боку, прем’єр обіцяє підприємцям нові гроші, а з іншого — відрізає Польщі шлях до євросоюзних коштів [...] А якщо гроші не з ЄС, то з кишень громадян.
Ще в травні і влітку уряд хвалив Фонд відбудови, а тепер представники владної коаліції переконують, що Польща справиться й без нього, стверджуючи: він спирається лише на кредити, хоча насправді велику його частину становлять дотації.
Антикризові заходи були оголошені у момент дуже неспокійний для туристичної галузі. Безперечно, передбачена ними підтримка має задовольнити і працедавців, і працівників. Адже в листопаді уряд оголосив, що зимові канікули, які у Польщі зазвичай тривають у три різні періоди (залежно від воєводства, передусім для того, щоб уникнути переповнення транспорту і курортів), тепер відбудуться одночасно й будуть поєднані з різдвяними канікулами, які триватимуть до 17 січня. Гірськолижні підіймачі діятимуть далі (хоча спершу уряд обіцяв їх закрити), але готелі прийматимуть тільки тих, хто перебуває у службовому відрядженні (поки що формально цей принцип має діяти до 27 грудня, але все вказує на те, що термін його дії продовжать). Це останнє обмеження, введене в дію 6 листопада, уперто порушується.
Ми з чоловіком і двома синами поїхали в гори, в спа-готель із басейном. Ніхто не здивувався, а адміністраторка сказала, що нікому ж не заборонено їздити у відрядження з сім’єю.
А отже, з великою ймовірністю можна припустити, що до 17 січня у Польщі значно зросте кількість службових відряджень у гори, а «відряджені» працівники ночуватимуть у кількамісних номерах. На думку багатьох епідеміологів, це призведене до прямо протилежного результату, ніж планувалося, позаяк на гірських схилах скупчуватимуться натовпи людей, що дуже сприятиме зараженню коронавірусом. Крім того, для гірськолижних курортів, як і для галузі загалом, таке розв’язання означатиме величезні збитки з огляду на значне скорочення сезону. Тому представники найбільших туристичних організацій (зокрема Польської туристичної палати, Асоціації інструкторів і тренерів гірськолижного спорту) написали відкритого листа прем’єру, в якому висловили незгоду з таким рішенням. «Становище туристичної галузі плачевне через відсутність весняного сезону, значне обмеження літнього й осіннього сезонів», — йдеться у листі.
З’являються пропозиції продовжити період канікул у різних воєводствах загалом до 10 тижнів (у попередні роки він тривав 6 тижнів) або ж увести вимоги проходження тестування на коронавірус. Адже галузь і досі сподівається, що уряд змінить рішення. Однак влада побоюється послаблювати обмеження, навіть при теперішньому зменшенні кількости захворювань, оскільки передбачає наступну хвилю коронавірусу наприкінці січня — на початку лютого, коли зазвичай зростає кількість захворювань на грип.
Поки що поляки радіють, що магазини відкрилися. Перерва тривала всього три тижні, але й так у суботу 27 листопада перед торговими центрами вишикувалися черги, оскільки досі діє обмеження — 1 людина на 15 кв. м. Крім того, цей день припав на Чорну п’ятницю, яка цьогоріч перетворилася на Чорний тиждень із додатковим Чорним понеділком.
Найболючішим є, однак, інше обмеження, яке діє до 27 грудня, а отже, охопить Різдво за григоріанським календарем — заборона збиратися в компанії понад п’ять людей (крім господарів приміщення). У країні, де саме свято дуже сімейне і відзначається навіть атеїстами, а на Святвечір збирається широке родинне коло, таке обмеження сприймається вкрай негативно. Хоча уряд обіцяє: не буде жодних мобільних патрулів, які стежитимуть за переміщенням громадян 24 грудня і наступними днями.
Переклав Андрій Савенець
