Протистояння довкола Конституційного суду (КС) в Польщі з новою силою спалахнуло 30 жовтня 2026 року. Анна Корвін-Пйотровська, суддя КС, яку в березні цього року обрала парламентська більшість, ухвалила рішення тимчасово відсторонити від виконання службових обов’язків голову КС Боґдана Свєнчковського та його заступника Бартломєя Соханського. Фактично вона усунула від роботи своїх керівників і сама очолила КС як суддя з найбільшим стажем. Своє рішення Корвін-Пйотровська обґрунтувала положенням закону про устрій судів загальної юрисдикції, що спричинило гостру дискусію у правничих колах.
Анна Корвін-Пйотровська. Джерело: Sejm_RP / WikipediaЗа кілька годин біля будівлі КС у центрі Варшави зібралися протестувальники та лідери правої й ультраправої опозиції. Вхід до КС перекрили поліцейські в шоломах і зі щитами. Спалахнули сутички, протестувальники спробували прорватися до будівлі. Президент Кароль Навроцький, який саме летів до Сенегалу, наказав розвернути літак і терміново приземлився у Варшаві. Серед ночі він прибув до будівлі КС й насилу прорвався всередину. Відтоді напруга політичного протистояння не спадає. Уряд та опозиція взаємно звинувачують одне одного в протиправних діях і намірах незаконно підпорядкувати собі КС.
Судді-дублери
Суперечка довкола Конституційного суду нагадує заплутаний телесеріал, у хитросплетіннях інтриг якого здатні розібратися лише найвідданіші глядачі. Якщо зовсім коротко: після приходу до влади 2015 року партія «Право і справедливість» (ПіС) поставила під сумнів законність попереднього обрання частини суддів КС й призначила на їхні місця своїх кандидатів. Тодішня опозиція не визнала цього рішення, назвала нових суддів дублерами й відтоді почала оскаржувати всі подальші дії КС.
Ситуація змінилася після перемоги ліберальної Громадянської коаліції на виборах 2023 року. У міру завершення повноважень попередніх суддів парламентська більшість обирала нових. Однак тут постала чергова перешкода. Президент Кароль Навроцький, пов’язаний із ПіС, відмовився прийняти присягу в п’ятьох із восьми суддів, обраних урядовою коаліцією. Зрештою, ці п’ятеро склали присягу в Сеймі. Сторони помінялися місцями: тепер уже Громадянська коаліція визнавала частину суддів законними членами КС, а ПіС вважала їх узурпаторами, які не мають права обіймати суддівські посади в цьому органі.
Саме ця суперечність стала безпосередньою причиною подій 30 жовтня 2026 року. Голова КС Боґдан Свєнчковський та його заступник Бартломєй Соханський, лояльні до ПіС, не допускали п’ятьох суддів, чий статус оскаржували, до розгляду справ і навіть до їхніх кабінетів у будівлі суду. Серед цих п’ятьох була й уже згадана Анна Корвін-Пйотровська, яка 30 жовтня ухвалила рішення відсторонити Свєнчковського та Соханського від виконання обов’язків на 30 днів і сама перебрала керівництво КС.
Два Конституційні суди
Нині КС розколовся на дві групи: семеро старих суддів, обраних ще за правління ПіС, і восьмеро нових, обраних нинішньою парламентською більшістю. До першої групи належать відсторонені від виконання обов’язків голова суду Свєнчковський та його заступник Соханський, до другої — Корвін-Пйотровська, яка тимчасово керує КС. Обидва табори не визнають рішень один одного й взаємно звинувачують опонентів у порушенні закону.
Ніщо не свідчить про те, що цей розкол найближчим часом вдасться подолати. Особливо виразно це продемонстрували події 3 листопада, коли Анна Корвін-Пйотровська скликала Загальні збори суддів — колегіальний орган, який ухвалює найважливіші рішення щодо роботи КС. Старі судді бойкотували засідання, тож на нього прийшли лише восьмеро нових.
Анні Корвін-Пйотровській знову довелося вдатися до правової еквілібристики. Вона вирішила, що має право знизити кворум, необхідний для ухвалення рішень Загальними зборами, хоча таке тлумачення закону викликало серйозні сумніви серед юристів. Решта нових суддів без жодних заперечень із нею погодилася.
Безперечно, противники нинішньої влади ще довго оскаржуватимуть спосіб визначення кворуму. 4 листопада голова парламентської фракції ПіС Маріуш Блащак назвав зібрання вісьмох нових суддів «зустріччю організованого злочинного угруповання» й оголосив, що подає з цього приводу заяву до прокуратури.
Жодна влада не вічна. Змінюються уряди, міністри й прокурори, але відповідальність за порушення закону не зникає разом із втратою посади. Кожен, хто сьогодні свідомо чинить беззаконня, мусить бути готовим до кримінальних наслідків!
Скринька Пандори
Рішення знизити кворум викликало обурення навіть серед правників, далеких від табору ПіС. Дії нових суддів розкритикували, зокрема, голова Вищої адвокатської ради Пшемислав Росаті та Гельсінський фонд прав людини. Висловився з цього приводу й професор Марцін Матчак — правник, відомий своєю вкрай суворою оцінкою дій правих у судовій системі.
Зниження кворуму внаслідок відсторонення голови та його заступника відкриває скриньку Пандори. Такий механізм дозволяє довільно знижувати кворум Загальних зборів Конституційного суду — досить голові відсторонити десятьох суддів, і він зможе ухвалювати рішення на Загальних зборах разом із двома іншими суддями. Це абсурд.
Тим часом нова вісімка не збирається зупинятися. 3 листопада, засідаючи лише у власному складі, вона вирішила розпочати дисциплінарні провадження щодо Свєнчковського та Соханського — процедуру, яка має завершитися їхнім остаточним відстороненням від виконання обов’язків.
Найближчими тижнями саме ці дисциплінарні провадження, ймовірно, привертатимуть найбільше уваги до подій у КС. Рішення в цих питаннях мають ухвалити протягом місяця. Їхній результат неважко передбачити: у складах суддів, визначених жеребкуванням для розгляду цих справ, більшість становлять нові судді, які вже встигли недвозначно виступити проти голови суду та його заступника.
Наступним кроком стануть клопотання прокуратури про зняття недоторканності зі Свєнчковського та Соханського. Слідчі мають намір висунути обом обвинувачення у перевищенні повноважень у КС.
У випадку Свєнчковського перелік можливих звинувачень ще довший: він охоплює й порушення, яких той нібито припустився раніше, коли за правління ПіС очолював прокуратуру. Позбавлення обох суддів недоторканності, висунення їм обвинувачень, а можливо, навіть узяття під варту означатимуть остаточний кінець їхньої діяльності в КС й закріплять перехід цієї установи під контроль нової команди.
Туск і Навроцький віч-на-віч
Найближчими місяцями можна очікувати зміцнення контролю нинішнього уряду над КС. У міру завершення повноважень чергових старих суддів їхні місця посідатимуть нові, обрані Сеймом. Відсутність присяги перед президентом не стане для уряду перешкодою — адже прецедент уже є.
Навіть якщо КС почне працювати злагоджено і розглядати справи, що надходять до нього, навряд чи він зможе стати справжньою противагою урядовій владі, як це було у далекому минулому. Більшість обраних парламентом суддів мають репутацію незалежних правників, однак події останніх днів показали, що вони готові виправдовувати очікування влади. У публічному просторі не бракує припущень, що операцію з відсторонення Свєнчковського та Соханського щонайменше координували з урядом.
У перші дні кризи прем’єр-міністр Дональд Туск наголошував: він не має наміру поступатися в суперечці довкола КС. Однак у вівторок, 3 листопада, тон його заяв став примирливішим. Того дня відбулося засідання Ради національної безпеки — закрита зустріч, у якій на запрошення президента беруть участь представники провідних політичних сил країни. Після засідання Туск повідомив, що незабаром зустрінеться з Навроцьким віч-на-віч, аби разом «поміркувати, як надовго знизити напругу».
Ми обоє — і президент, і я — відчуваємо спільну відповідальність за те, щоб в умовах наростання загрози зі сходу в питаннях безпеки та внутрішнього порядку намагатися шукати порозуміння всюди, де це тільки можливо, і вгамовувати пристрасті.
Деякі політики й публіцисти говорять про необхідність «перезавантаження» КС. Йдеться про усунення всіх чинних суддів та обрання цілком нового складу, бажано кваліфікованою парламентською більшістю.
Нам усім потрібно сісти за стіл переговорів, інакше не буде жодного тривалого рішення, яке дозволило б оздоровити ситуацію не лише в Конституційному суді, а й в інших державних інституціях.
Із подібною пропозицією перезавантажити КС виступила й ультраправа «Конфедерація».
Однак про такий вихід із кризи говорять передусім представники менших політичних сил. На практиці він вимагав би далекосяжного порозуміння між двома головними політичними таборами Польщі. Тим часом ПіС і Громадянська коаліція уже десятиліття перебувають у гострому протистоянні щодо судової системи.
Схоже, становище, за якого КС фактично залишається паралізованим і позбавленим реального впливу, на руку керівникам обох найбільших політичних сил.
Перекладачка, редакторка Наталя Ткачик







.jpg?updatedAt=1790767915683&tr=w-300%2Ch-200%2Cq-80%2Cfo-auto)
