Кадр з фільму «Ва-банк». Джерело: пресматеріали
Кадр з фільму «Ва-банк». Джерело: пресматеріали

Крилаті вислови з польського кіно. Частина 2

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram

Продовжуємо розповідати про вислови, які глибоко вкоренилися в культурі й мовленні поляків. Цього разу представляємо безсмертні цитати зі стрічок Юліюша Махульського.

Крилаті вислови з польського кіно. Частина 1

Нещодавно ми вже згадували фільми Станіслава Бареї, а цього разу звернемося до стрічок іншого режисера, крилаті фрази з яких поляки активно використовують у найрізноманітніших ситуаціях. Мова, звичайно ж, про знаменитого Юліюша Махульського.

Кінострічки «Ва-банк» (1981) та «Ва-банк 2, або Удар у відповідь» (1984) — дебют Махульського-сценариста. Ми потрапляємо у Варшаву 30-х років; знаменитий ведмежатник виходить із в’язниці й планує помститися власнику банку, через якого потрапив за ґрати. У другій частині вони міняються ролями. Окрім хвацько закрученого сюжету та музики Генрика Кузняка, «Ва-банк» (особливо другий фільм) славиться своїми цитатами.

«Я була з песиком чи без песика?» (Ja byłam z pieskiem czy bez pieska?) — запитує героїня Беати Тишкевич, виходячи з в’язниці, де відвідувала в’язня. Отак теревенячи, вона відвертає увагу охоронця. Ми говоримо так жартома, наприклад, перевіряючи, чи чогось не забули.

Недорікуватий власник майстерні з виготовлення декорацій допомагає підготувати містифікацію сторіччя, запевняючи, що все зробить вчасно, а водночас каже: «Йосип драний, мало цасу» (Kruca bomba mało casu). І ми теж промовляємо цю фразу, коли часу бракує, а встигнути треба.

«Пардон усіх, пардончик, пардончик» (Pardon wszystkich państwa, pardonsik, pardonsik) — такими словами звертається до присутніх герой, який несподівано увірвався на знімальний майданчик і зіпсував кадр. Схожим чином ми перепрошуємо в найрізноманітніших ситуаціях, як правило, коли перериваємо збори чи бесіду великої групи людей.

Є у другому фільмі й такий діалог:

— Якщо я вже на волі, то пропоную звертатися один до одного на «ви».
— Ми з клієнтами завжди на «ви».

Ми використовуємо тільки вислів «Ми з клієнтами завжди на “ви”» (Nasz klient — nasz per pan). Якщо клієнт свариться, вередує тощо, ці слова означають, що нічого не вдієш: він платить, значить, треба відповідати його вимогам.

«Вухо від оселедця» (Ucho od śledzia) — цей вислів, якщо бути точним, уперше з’явився раніше від фільму: ще в 60-ті роки вийшла книжка для підлітків письменниці Ганни Ожоґовської під такою назвою. Однак завдяки «Ва-банку» цей вислів став набагато популярнішим: ми кажемо так, коли не довіряємо чиїмось словам, переконані, що нас хочуть обвести навколо пальця. Для певности можна ще, слідом за героєм, потерти собі мочку вуха. У фільмі цей жест сам собою стає натяком: «Навіть не думай, я тебе розкусив, нічого з цього не вийде».

У фільмі «Кінгсайз» (1987) показана Шафландія, країна гномів. Існує еліксир, за допомогою якого можна вирости до розмірів нормальної людини, але населення Шафландії не повинно про нього дізнатися. Іноді хтось дізнається про його існування, і тоді починаються пригоди.

Ми часто з іронією використовуємо одну фразу, яку в цьому фільмі каже дитині мама: «Не копай пана ногами, бо спітнієш» (Nie kop pana, bo się spocisz).

У фільмах «Кілер» (1997) і «Кілер 2» (1999) таксиста на прізвисько Кілер випадково приймають за найманого вбивцю, що має таке прізвисько. Його арешт спричиняє низку подій у дусі комедії ситуацій — ми потрапляємо в бандитський світ, щоправда, зовсім не страшний. Ці стрічки подарували полякам масу крилатих висловів.

«Акваріум, акваріум, я — Риба» (Tu Ryba, wzywam cię, Akwarium) — так комісар поліції намагається зв’язатися з комісаріатом із поліційного авто. Ми використовуємо цю цитату, коли дзвонимо телефоном, коли шукаємо когось, входячи до кімнати тощо.

В іншій сцені дружина шалено багатого злочинця отримує 300 доларів після своїх нарікань, що не має ні копійки. Але ця сума є для неї сміховинною: «Що я собі за це куплю? Вату?» (Co ja sobie za to kupię, waciki?) — говорить вона. Ми повторюємо це з іронією в різних ситуаціях, хоча зазвичай не отримуємо при цьому 300 доларів.

Ну, а коли нам хтось набридає сильним шумом, можна зацитувати фразу, яку в фільмі промовляє мафіозо своїй дружині, що тримає в руках фен: «Іди звідси з тою завірюхою» (Idź mnie z tą wichurą).

У другому фільмі є сцена, де герої зустрічають закордонного гостя, але той досить ексцентричний і вирішує висадитися з літака з парашутом. Зустрічальникам здається, що він розбився, що означає крах їхніх планів. «Ну, й приземлився в сраку. І весь геніальний план — так само до сраки» (No i w pizdu wylądował. I cały misterny plan też w pizdu) — бідкаються вони. Сьогодні ми так говоримо, коли провалюється якийсь чудовий план, коли одна дрібниця псує все.

«Вони мені тут що, книгарню з дому роблять?» (в оригіналі використовується назва мережі книгарень: «Co oni mnie tu Empik z domu robią?») — так говорить мафіозо, почувши, що його гість читає вірші. Ми використовуємо цей вислів у ситуації «надміру» культури — звісно, жартома.

В іншій сцені помічник мафіозо думає, що перехитрував шефа і, погрожуючи йому зброєю, каже: «Вузький крутий і його мафія крута» (Wąski jest debeściak i jego mafia też jest debeściak), очікуючи такої ж похвали. Ми часто промовляємо ці слова як іронічний комплімент собі або комусь іншому.

«Вузький, тобі часом стеля на голову не впала?» (Czy tobie czasem, Wąski, sufit na łeb się nie spadł?) — іще одна улюблена фраза про того ж персонажа. Це риторичне питання, чи хтось не з’їхав з глузду, поводячись занадто самовпевнено.

«Що там у вашій державі, пане президенте?» (To co tam u pana w państwie, panie prezydencie?) — допитуються журналісти, в яких зірвалося заплановане інтерв’ю з зіркою. Це таке питання ні про що, тільки для того, щоб щось сказати: інколи ми так говоримо, коли потрібно вести світську бесіду, а сказати немає чого.

Один із найславетніших фільмів Махульського — «Сексмісія» (у совєтському прокаті він називався «Нові амазонки»). Герої цієї фантастичної комедії, Макс і Альберт, 1991 року піддаються замороженню (гібернації) і прокидаються в тоталітарному світі без чоловіків. Жінки вважають героїв ворогами й переконують, що світ завжди був лише жіночим.

Ми часто повторюємо, наприклад, вислів «Коперник була жінкою!» (Kopernik była kobietą!), щоб іронічно підкреслити вищість жінок, або «Жінка мене б’є» (Kobieta mnie bije) — приміром, у ситуації, коли в суперечці з чоловіком жінка має рацію.

А коли навколо темрява, можна також зацитувати фільм: «Темінь, бачу темінь, темінь бачу» (Ciemność, widzę ciemność, ciemność widzę).

«Курс на схід! Там мусить бути якась цивілізація» (Kierunek wschód! Tam musi być jakaś cywilizacja) — так ми говоримо, вказуючи напрямок шляху.

Переклав Андрій Савенець

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
Катажина Пілярська image

Катажина Пілярська

Журналістка, майже 10 років співпрацювала з Польським радіо, фіналістка конкурсу «Історична подія року» (2015) для радіосеріалу «Хроніка…

Читайте також