.jpg?updatedAt=1780388944338&tr=w-2560%2Ch-1390%2Cq-100%2Cfo-auto)
Віктор Амброс
«Польща має нового нобелівського лауреата. А точніше — матиме вже незабаром», — сказав Дональд Туск після зустрічі з професором Віктором Амбросом у березні 2026 року.
Віктор Амброс та Дональд Туск. Джерело: Kancelaria Premiera / FacebookВіктор Амброс — американський молекулярний біолог та лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 2024 року. Нагороду він отримав спільно зі своїм колегою з Массачусетського університету Гері Равкіном.
Премію присудили за відкриття, пов’язані з мікроРНК — молекулами, що регулюють активність генів. Ці проривні дослідження лягли в основу сучасної молекулярної біології й відкрили нові можливості у діагностиці й лікуванні багатьох хвороб, зокрема рідкісних і складних для виявлення.
Як повідомив прем’єр-міністр Польщі, американський науковець польського походження вже подав усі необхідні документи на надання йому польського громадянства на підставі походження.
Для мене це спосіб вшанувати мого тата, тітку, їхніх батьків, а також усіх, хто боровся й вижив, щоб я міг сьогодні існувати.
Батько Віктора Амброса, Лонґін Амброс, народився 1923 року у Віленському воєводстві Другої Речі Посполитої. Його молодість припала на один із найтрагічніших періодів європейської історії. Під час Другої світової війни Лонґіна депортували до Німеччини на примусові роботи. Після визволення американськими військами він вивчив англійську мову, а згодом, 1946 року, емігрував до США, де й почалася нова історія родини Амбросів.
Амброс обіцяє, що його зв’язок із Польщею не буде суто формальним. У майбутньому науковець хотів би сприяти залученню до країни найталановитіших дослідників і молодих учених з усього світу. Нобелівський лауреат переконаний, що Польща — одна з найпривабливіших країн для розвитку науки.
Від 2025 року він очолює наукову раду Міжнародного інституту молекулярних механізмів і машин Польської академії наук, а також неодноразово приїжджав до Польщі з науковими лекціями.
Даррен Аронофскі
Даррен Аронофскі. Джерело: Андрій Макуха / WikipediaЦе один із найвідоміших сучасних американських режисерів, автор культових стрічок «Реквієм за мрією», «Чорний лебідь», «Рестлер» та «Фонтан», які неодноразово отримували престижні міжнародні нагороди та номінувалися на «Оскар». Та мало хто знає, що з 2024 року він є громадянином Польщі.
Голлівудський режисер із Брукліна офіційно отримав польське громадянство теж на підставі родинного походження. Аронофскі походить із польсько-єврейської родини. Його бабуся по лінії матері була полькою та разом із частиною родини емігрувала до США. Сам режисер народився вже в Нью-Йорку 1969 року, однак про польське коріння у родині ніколи не забували.
Цікаво, що інша родинна лінія Даррена Аронофскі пов’язана з Одесою, куди він приїжджав 2015 року.
Як я почуваюся в Одесі? А як я маю почуватися, повернувшись на свою історичну батьківщину? Мої прадідусь і прабабуся жили в Києві, дідусь переїхав до Одеси, а батько закінчував тут школу. Я виріс і виховувався в американському Брукліні, поруч із Брайтон-Біч, який у народі називають Маленькою Одесою.
За словами адвоката режисера Марціна Мамінського, рішення підтвердити польське громадянство мало для родини Аронофскі не лише юридичне, а й емоційне значення.
Батьки Даррена Аронофскі мріяли про те, щоб колись він став польським громадянином.
Джессі Айзенберг
Ще одним відомим американцем, який вирішив офіційно пов’язати себе з Польщею, став актор і режисер Джессі Айзенберг — зірка фільмів «Соціальна мережа», «Ілюзія обману» та «Справжній біль». У березні 2025 року президент Польщі Анджей Дуда надав йому польське громадянство під час урочистої церемонії у Польському представництві при ООН у Нью-Йорку.
Хочу підкреслити радість не лише мою — як президента Республіки Польща, — а й багатьох моїх співвітчизників з того приводу, що ми вітаємо нового громадянина Польщі й усього Європейського Союзу.
На відміну від інших механізмів отримання польського громадянства, рішення про його надання президент Польщі ухвалює фактично на власний розсуд. Тут немає чітких вимог щодо проживання, доходу чи знання мови. Саме таким шляхом польське громадянство отримав, зокрема, Джессі Айзенберг. Водночас процедура залишається однією з найменш прозорих: рішення не має визначеного терміну й не підлягає оскарженню.
Джессі Айзенберг та Анджей Дуда. Фото: Марек Боравський / KPRPДля актора польське громадянство стало не символічним жестом, а способом відновити зв’язок із родинною пам’яттю. Айзенберг походить із єврейської родини, коріння якої сягає Красностава неподалік Любліна. 2024 року місто надало американському митцеві звання почесного громадянина. Заяву на польське громадянство Айзенберг подав ще 2023 року. Президент Анджей Дуда під час церемонії наголосив, що радий бачити людей, які, попри життя «за океаном», пам’ятають про своє коріння і хочуть пов’язати себе з Польщею.
Однак Айзенберг не обмежився адміністративними кроками — своє повернення до польського коріння він втілив і у творчості. 2023 року він зняв за власним сценарієм стрічку «Справжній біль», частину сцен якої фільмували у Польщі. У ній розповідається про двох двоюрідних братів із Нью-Йорка, які після смерті бабусі-єврейки, що пережила Голокост, приїжджають до Польщі й вирушають маршрутами родинної пам’яті — від Варшави до Любліна й колишнього концтабору Майданек. Прообразом бабусі Дори — однієї з ключових героїнь фільму — стала родичка батька Айзенберга, Доріс із Красностава. Сам режисер неодноразово говорив, що його родина довше жила в околицях Любліна, ніж у нью-йоркському Квінсі, де він народився.
Для Айзенберга «Справжній біль» став спробою осмислити, як пам’ять про трагедії попередніх поколінь передається людям, народженим уже в іншій країні та іншій реальності. Польща у фільмі показана без екзотизації, як простір, де сучасність постійно співіснує з важкою історичною пам’яттю. Сам режисер називав стрічку «любовним листом до Польщі».
Айла Фішер
Айла Фішер. Фото: Жорж Біар / WikipediaГоллівудська акторка Айла Фішер, відома мільйонам глядачів за фільмами «Шопоголік» та «Ілюзія обману» (в якому вона знімалася, зокрема, з Джессі Айзенбергом), зізналася, що намагається оформити польське громадянство для своїх дітей. Причина — польське походження її колишнього чоловіка, британського коміка та актора Саші Барона Коена. Про це Фішер розповіла в листопаді 2025 року під час візиту до Польщі на промотур фільму «Ілюзія обману 3».
Акторка не приховує, що це рішення має і цілком практичний мотив.
Зараз я оформлюю своїм дітям польський паспорт. Ми вже на пів дороги. Звідси походить родина їхньої бабусі. А Польща — в Європейському Союзі. Сьогодні про такий паспорт мріють.
Показово, що сама Фішер не має польського коріння, втім її слова добре відображають ширшу тенденцію: польське громадянство дедалі частіше сприймається не лише як формальність чи данина родинній пам’яті, а і як можливість для наступного покоління жити, навчатися й працювати в Європейському Союзі.
*
Історії Амброса, Аронофскі, Айзенберга і Фішер — різні за мотивами, але схожі за суттю. За кожною з них стоїть щось більше, ніж просто бажання отримати паспорт: спроба відновити зв’язок із родинною історією, пам’яттю та тією частиною світу, яка колись була домом для їхніх предків. Для дедалі більшої кількості людей Польща перестає бути лише частиною родинної історії й стає країною, з якою вони хочуть пов’язати власне життя.
Редакторка Наталя Ткачик
