Ряджені колядники. Фото: Марек Скорупський / Forum
Ряджені колядники. Фото: Марек Скорупський / Forum

Час веселитися: як у Польщі зустрічали Новий рік

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram

Коли Віґілія та Різдво вже проминули, на поляків чекають нові свята: Новий рік і день Трьох королів. Розповідаємо, як їх відзначали у селах і що нагадує про ці традиції у сучасній Польщі.

Незважаючи на те, що головне зимове свято у Польщі, як відомо — Різдво, насправді це тільки початок низки урочистостей та веселощів: Різдвяні свята переходять у новорічні, а там уже недалеко й до дня Трьох королів (тобто біблійних волхвів, царів).

Новий рік поляки називають Сильвестром, позаяк на 31 грудня припадає день цього святого. І якщо Різдво — це насамперед час умиротворення та думок про високе, то новорічна ніч традиційно минає у веселощах.

Коли поляки прощалися зі старим роком, можна було пожартувати з сусідів. Деякі розіграші вимагали не лише хитрощів, а й фізичної сили. У багатьох регіонах Польщі традиційно зафарбовували вікна, затикали ганчірками пічну трубу, розбирали огорожу або ворота і складали їх на даху. А деяким умільцям навіть вдавалося витягнути на дах борону, плуг, а то й цілий віз. Особливо витончено жартували з родин, де були привабливі дівчата.

До таких жартівників приєднувалися веселі ряджені: у Живецькому Бескиді це численні групи так званих юкаців, що вирізнялися барвистим та хитромудрим вбранням із хутра, кольорової тканини, соломи й конопляних мотузок. Вони грали різні ролі: діда і баби, ведмедя, кози, чорта, вершника на коні, лікаря, сажотруса, фотографа, цирульника тощо. Ряджені влаштовували динамічні вистави, сповнені жартів, танців та музики. У Жешувському воєводстві селами бродили так звані драби: хлопці, обгорнуті солом’яними джгутами, у високих солом’яних шапках. У багатьох місцях з’являлися «циганки» (переважно юнаки) із процесією різних чудовиськ і пропонували дівчатам «ворожіння». Усі ряджені співали, жартували, дражнили дівчат.

Звісно, ​​протягом усіх свят люди колядували. Вважалося, що колядки забезпечать достаток наступного року. Групи колядників ходили від хати до хати від самого Різдва; в Сілезії з ними були й персонажі трьох волхвів.

Колись особливо дбали про те, щоб перший день року проходив у добрій і радісній атмосфері, адже всі вірили: «Який Новий рік, такий і весь рік». Тому, наприклад, у Живецькому Бескиді намагалися ще відлякувати зло, голосно цвьохкаючи батогами. У Підляссі вірили, що цього дня на столі має лежати ціла велика хлібина, щоб наступного року хліба було вдосталь. Люди намагалися, щоб не забракло й всілякої їжі: добре заквашеного гороху з капустою, ковбаси, пива. Православні, які живуть у Польщі, під час новорічного колядування, яке називалося гоготами, вимовляючи побажання, розсипали зерно «на врожай».

З Новим роком був пов’язаний польський звичай пекти особливу випічку, що називалася нове лятко. У Сілезії це були невеликі хлібці: їх готували для кожного члена родини, працівників та новорічників — дітей, які ходили по хатах із вітаннями. У мазовецькому регіоні Курпа Зелена Пуща така випічка мала незвичну форму: фігурки свійських тварин, викладені колом, у центрі якого вміщували постать людини. Також випікали так звані биськи — окремі фігурки тварин із пшеничного або житнього борошна (корів, коней, оленів, зайців тощо).

Печиво биськи. Фото: Аліція Міронюк-Нікольська

Умілі господині спершу їх ліпили, відтак відварювали, а вже потім запікали. Фігурки зазвичай діставалися дітям, хоча у далекому минулому їх ставили під домашнім іконостасом (щоб велося в скотарстві), а коли печиво кришилося, його давали з’їсти худобі. У православній традиції до Нового року пекли особливі невеликі паляниці, часто начинені капустою або сиром, їх ще називали щодраками — ними пригощали колядників.

Одне з найдавніших церковних свят — Трьох королів (Богоявлення), яким закінчується період Різдвяних свят; він припадає на 6 січня. У Римсько-католицькій церкві по всій Польщі до наших днів святять крейду, ладан і миро на згадку про дари, принесені у Вифлеєм трьома волхвами. Вважається, що ці освячені речі мають магічну силу.

Крейдою ставлять значки на будинках, а раніше на Підляссі ними обмальовували сарай — це був своєрідний оберіг для худоби. Крейдою ставили знак хреста на стінах і навіть на лобі тварини, а освячені трави застосовували для лікування. Якщо ними обкласти дім, це мало запобігти потраплянню у нього блискавки. На півдні Польщі цього дня освячували коштовності, що обіцяло щастя та достаток. У Радомському воєводстві на свято Трьох королів хлопчаки ходили селом як щодраки: перед будинками сусідів вони промовляли вітання, цілі довгі тиради, за які отримували тістечка у формі вісімок, равликів чи чоловічків. На подяку щодраки бажали: «Щоб ви довго жили, щоб щастило».

Більшість традицій святкування Нового року та дня Трьох королів призабулася ще до Другої світової війни, проте збереглася пам’ять про них та детальні описи, зібрані краєзнавцями та етнографами у різних регіонах. Завдяки цьому зараз старі звичаї набувають нового життя, вилившись у організовані свята та фестивалі, засновані культурними інститутами по всій Польщі. Така форма неабияк популярна серед місцевих жителів і туристів.

Утім, одна святкова традиція й досі існує у всіх регіонах Польщі — робити напис освяченою крейдою на вхідних дверях: К†M†B і рік (наприклад, 2021). Більшість людей вважає, що ці літери позначають імена трьох волхвів: Каспар, Мельхіор і Бальтазар (їхні імена не згадуються в Євангелії, а походять із середньовічної легенди). Проте дедалі частіше поляки вдаються до іншого написання, що відображає початковий зміст: C†M†B, себто перші літери латинського виразу Christus mansionem benedicat («Хай благословить Христос цей дім»). Той чи інший варіант напису можна побачити протягом усього року на будинках та квартирах не лише у глибинці, а й у великих містах. Це нагадує про релігійність поляків, а також про веселу та багату традицію зимових свят.

Переклала Ірена Шевченко

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
Аліція Міронюк-Нікольська  image

Аліція Міронюк-Нікольська

Уродженка Підляшшя, етнографиня, музейна працівниця з понад 30-річним стажем, викладачка. Досліджує мистецтво, традиційну культуру…

Читайте також