Збірна Польща, 2021. Фото: Артур Марціновський / Forum
Збірна Польща, 2021. Фото: Артур Марціновський / Forum
11 червня 2021

Євро-2020: надії та побоювання збірної Польщі

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram

14 червня матчем зі Словаччиною в Санкт-Петербурзі польська збірна розпочне свої змагання в чемпіонаті Європи з футболу. Розпочне з надією, але й з величезною невпевненістю після нещодавніх матчів. У її складі найкращий нападник (а можливо, й узагалі футболіст) світу — та цього ще недостатньо для успіху.

Матч відкриття, вирішальний матч та матч престижу — цей сценарій польським вболівальникам знайомий дуже добре. Вони часто його жартома повторюють, але водночас вірять, що цього разу він не справдиться. Адже це означає одне: поразка в першому матчі, гра під тиском у другому, як правило теж із несприятливим результатом, ну і остання, третя гра, яка, якщо навіть і закінчиться перемогою, нічого вже не змінить.

У поляків чимало підстав для побоювань, але й для надії. Адже ніколи раніше за всю історію збірна Польщі не мала такого футболіста, як Роберт Лєвандовський. Людини, яка отримала нагороду найкращого гравця світу, яка б’є всі рекорди, якою захоплюються не тільки у Польщі й Німеччині, де футболіст грав протягом сезону, але й в Африці, Азії, одним словом — у кожному куточку світу, де дивляться футбол. А з другого боку, його оточує чимало гравців набагато нижчого рівня. І недарма говорять, що важко знайти ще одну команду з такими величезними диспропорціями. Але це не всі хвилювання біло-червоних вболівальників.

Чемпіонат змін і травм

Кільканадцять місяців тому, взимку, тренер Єжи Бженчек сушив собі голову над тим, яку збірну зібрати на Євро-2020. Через пандемію коронавірусу Євро не відбулося, а тепер Єжи Бженчек уже не на посаді. Незадовго до чемпіонату Європи, в січні 2021-го, новим головним тренером збірної став португалець Пауло Соза. У нього було кілька місяців, але цього замало, щоб створити сильну команду. Принаймні замало для того, щоб продумати нову концепцію й ознайомити з нею футболістів. Адже після кожного тренувального збору вони роз’їжджаються по своїх клубах. Соза зустрівся з гравцями в березні вже під час перших зустрічей на відбірковому етапі чемпіонату світу. Пізніше він спостерігав за їхньою грою або з трибуни, або з телеекрана. У голові він міг створювати образ команди, яка зіграє на Євро, але самих футболістів знову побачив тільки наприкінці травня, менш ніж за місяць до чемпіонату.

А до всього Соза втратив кількох важливих гравців. Травми вивели з гри півзахисників Кристіана Бєліка та Яцека Ґуральского, а в останню хвилину і нападників Кшиштофа Пйонтека та Аркадіуша Міліка. Той останній боровся найдовше: приїхав у тренувальний табір, злітав на медичну консультацію, повернувся, тренувався, був близький до участі у товариському матчі, але за день до змагань вирішили, що він не гратиме в Євро. Коліно не витримувало тренувальних навантажень, а що вже говорити про півторагодинну гру на полі.

І так надії польських вболівальників поволі згасали. Команда ще не до кінця сформована, але вже втратила чотири важливі ланки. Замість того, щоб закріплювати ігрові схеми перед вирішальними зустрічами, Соза в товариських матчах — принаймні складалося таке враження — все ще тестував. З Росією зіграв запасний склад. З Ісландією — майже перший склад, хоча в цьому ніхто не впевнений. Знову забракло кількох футболістів: вони отримали незначні травми (не такі серйозні, щоб загрожували їхній участі у чемпіонаті). Та ще й результати: якщо 1:1 запасних гравців у матчі з сильною збірною Росії не надто засмучував, то 2:2 з Ісландією, яка взагалі не пройшла на Євро, настрій таки зіпсувало.

Гравці збірної Польщі під час тренування. Джерело: Łączy nas piłka

Чемпіонат надії

Сумнівів досі багато, але надія ще не згасла. Говорять, що поляки надто інтенсивно тренувалися під час зборів у Опалєниці, що, звісно ж, не могло не вплинути на гру, як у випадку з Ісландією: не вистачає свіжості, швидкості. Звичайно, в штабах все ретельно аналізують, прораховують. Зрештою, свіжість та швидкість повинні на повну проявитися не в товариській грі, а на Євро. Якщо Соза і його команда не допустилися помилки, реалізуючи таку програму, то можуть спати спокійно. А от вболівальники вже ні. На них чекає кілька днів невизначеності — аж до першого свистка арбітра в понеділок 14 червня, коли збірна Польщі зіграє зі Словаччиною.

Які ще підстави для надії? Головна — Роберт Лєвандовський. За спиною в популярного Леві кілька блискучих місяців у клубі. Він побив багаторічний рекорд легенди німецького футболу Ґерда Мюллера — забив найбільше в історії голів у одному сезоні в Бундеслізі. Взимку отримав нагороду найкращого футболіста світу — сьогодні його сміливо можна порівнювати з Кріштіану Рональду та Лео Мессі. Звісно, це станом на теперішній момент, бо якщо говорити про доробок усієї кар’єри — то він їм поки що поступається.

Але не тільки Лєвандовський створив собі ім’я. Пйотр Зелінський збирає похвали в італійській Серії А, Ґжеґож Крихов’як — самобутня фігура в російській лізі, Войцєх Щенсний захищає ворота у відомому «Ювентусі» (також Серія А), Матеуш Кліх грає в «Лідс Юнайтед» в англійській Премʼєр-лізі, як і Ян Беднарек («Саутгемптон»). Саме вони становлять кістяк польської збірної. Їх доповнює кілька молодих перспективних футболістів, як-от Якуб Модер чи сімнадцятилітній Кацпер Козловський. Звучить гарно, але у Пауло Сози таких фігур обмаль, тож він змушений був поповнювати склад слабшими гравцями, а ті навряд чи впораються. І навряд чи зможуть протистояти хоча б Іспанії, з якою Польща грає в другому матчі Євро.

Проте самі гравці вірять, що це буде вдалий турнір. «Ми хочемо досягти того, що було у Франції 2016-го або навіть більшого», — сказав на одній із пресконференцій відомий воротар Лукаш Фаб’янський. А повторення того, що відбулося у Франції, означало б чвертьфінал. Чи буде четверте Євро Польщі найкращим? Або принаймні не менш вдалим, як третє?

Такого чемпіонату ще не було

Збірна Польщі на Євро дебютувала 2008 року. Вперше в історії збірна ввійшла в основну турнірну сітку під керівництвом нідерландського тренера Лео Бенгаккера. У відбіркових матчах нею захоплювалися: польська збірна перемогла Португалію, яка щойно зайняла четверте місце на чемпіонаті світу. Але коли почалися справжні змагання, знову все пішло по згаданому вище сценарію: матч відкриття, вирішальний матч та матч престижу.

Вдруге поляки грали в Євро тому, що разом з Україною були господарями чемпіонату. Саме тоді відомий сценарій не спрацював. Свій перший матч біло-червоні зіграли з Грецією внічию. Потім унічию з Росією. Вирішальним став матч із чехами. Група видавалася легкою, а перемога над південними сусідами — просто на відстані простягнутої руки. Але у Вроцлаві, де проходив матч, до пізньої ночі святкували гості, а не господарі.

2016-го УЄФА введе зміни, розширивши чемпіонат до 24 команд, відповідно стане значно легше пройти в змагання. Але не нові правила, а блискуче проведений відбірковий турнір (перша в історії перемога над збірною Німеччини, дві нічиї з сильною Шотландією, нічия з Ірландією) спонукали футболістів нового тренера Адама Навалки поїхати на Євро-2016 і дійти до чвертьфіналу. І вони були дуже близькі до того, щоб зіграти у півфіналі. Це пробудило надії, які згасли після невдалого мундіалю 2018 року. А перед Євро-2020 (хоча фактично 2021) оптимізм поєднується зі скептицизмом.

Однак такого чемпіонату ще не було. Стадіони розсіяні не в одній країні, а по всьому Старому континенту. Це ускладнює логістику, і не тільки для вболівальників. Футболісти збірної Польщі змушені подорожувати з Триміста до Санкт-Петербурга, і знову до Триміста, потім до Севільї, повернутися… до Триміста і знову до Санкт-Петербурга. Але поляки вірять, що другий матч в Санкт-Петербурзі не буде матчем престижу. Ба більше, не буде останнім для підопічних Пауло Сози. А на стадії плей-оф можливо все. Особливо, коли у складі команди, ймовірно, найкращий футболіст світу.

Матчі Польщі на чемпіонаті Європи-2020:

14.06 Польща – Словаччина, Санкт-Петербург
19.06 Польща – Іспанія, Севілья
23.06 Польща – Швеція, Санкт-Петербург

Переклала Ірена Шевченко

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
Антоній Ціхий  image

Антоній Ціхий

Журналіст, співпрацює з інтернет-порталом TVP Sport. Кореспондент чемпіонатів світу і Європи, а також тенісних турнірів Великого шлему…

Читайте також