Цього дня польські вболівальники чекали майже чотири десятиліття. Підопічні Чеслава Міхневича програли Аргентині 0:2 , проте вийшли з групи. Вирішальною була кількість забитих і пропущених голів, хоча для поляків визначальною мало не стала... класифікація fair play, тобто кількість жовтих карток. Без Войцєха Щенсного це не було б можливе. Саме він відбив пенальті Салема Аль-Давсарі у зустрічі з Саудівською Аравією відразу після того, як біло-червоні вирвалися вперед. У підсумку вони перемогли з рахунком 2:0. У вирішальному поєдинку з Аргентиною Войцєх Щенсний знову відбив «одинадцятиметровий» у виконанні Ліонеля Мессі. Він також відбив чимало інших спроб «Альбіселеста» і запобіг набагато серйознішій поразці збірної Польщі.
Таким чином Щенсний розірвав коло своїх невдач та шлейф поганої репутації , що за ним тягнувся. Адже йому ніколи не вдавалося блиснути на великих турнірах. На Євро-2012, яке приймали Польща та Україна, він спровокував пенальті й отримав червону картку, тому в наступних матчах уже не грав. На Євро-2016 у першій грі він зіткнувся з Лукашем Піщеком, отримав травму і покинув склад. На Чемпіонаті Світу-2018 також у стартовому матчі забіг далеко від воріт, а через його непорозуміння з Яном Беднареком поляки пропустили гол. На Євро-2020 він забив автогол у матчі зі словаками , — а це був ключовий поєдинок, і знову ж таки перший.
Але цього разу Щенсний не тільки не підвів , а й урятував польську збірну. Він став третім воротарем в історії футболу, який під час світового чемпіонату відбив два пенальті. Раніше таке вдавалося тільки поляку Янові Томашевському та американцю Бреду Фріделю.
Войцєх Щенсний відбиває пенальті у виконанні Ліонеля Мессі. Фото: Іссей Като / Reuters / ForumДорога до визнання
Врешті кар’єру Щенсного можна вважати довершеною , особливо зважаючи на клуби, в яких він виступав, — їхній рівень вражає.
У 16 років Войцєх Щенсний виїхав до Англії , тренувався в «Арсеналі» й тут дебютував. У лондонському клубі (з невеликою перервою на оренду в «Брентфорді») він грав майже 11 років. Потім була «Рома» (також на умовах оренди). І врешті 2017-го Войцєх Щенсний став постійним гравцем «Ювентуса», замінивши легендарного Джанлуїджі Буффона.
Войцєх Щенсний добився визнання в клубному футболі , але в національному — не зміг. Він не зумів здобути прихильність уболівальників, не викликав у них довіри. Зате йому довіряли селекціонери, а вболівальники воліли бачити на воротах Лукаша Фабіанського. Коли той пішов зі збірної, вибір воротаря був очевидним — Щенсний. І врешті-решт він зробив не лише те, що мав зробити, а набагато більше. Адже на чемпіонаті в Катарі, мабуть, немає голкіпера кращого за Войцєха Щенсного.
Після матчу з Аргентиною польський воротар зізнався , що його аж трусило під час того, як він відбивав пенальті Мессі. І тільки коли біло-червоні вже напевно знали, що гратимуть в 1/8 фіналу, емоції трішки стихли.
Спочатку в ефірі польського телебачення Войцєх Щенсний , звертаючись до сина, сказав: «Люблю тебе , Лямку. Тато додому не повертається». А потім у коридорі стадіону , подалі від камер, він аж розплакався, коли спілкувався з близькими.
Вболівальники польської національної збірної 4 грудня триматимуть кулаки , щоби розлука Щенсного і всіх гравців Чеслава Міхневича з їхніми родинами тривала ще довше. Після матчу з Аргентиною польський урядовий літак був готовий вилетіти за гравцями, проте вони продовжили боротьбу на Чемпіонаті світу. Сподіваємось, так буде і після матчу з французами. Шансів, що літак вилетить, більше, адже проти поляків гратимуть чинні чемпіони світу. Проте у футболі можливо все. Особливо зі Щенсним у такій добрій формі.
Воротар , син воротаря
Воротарські гени Щенсний успадкував від свого батька Мацєя. Колись той захищав ворота у «Відзеві Лодзь» та варшавській «Легії» , провів сім матчів за збірну, але таких успіхів, як його син, не досягнув.
Коли тато побачив , як він грає в нападі, поплескав його по спині й сказав: «Войтусю, так діло не піде, одягни рукавиці». Так і сталося.
Хоча батько Мацєй першим порадив Войцєху стояти на воротах і був кумиром майбутнього воротаря , сьогодні вони не спілкуються. Ось що голкіпер польської збірної розповідає про стосунки з батьком:
Я не можу назвати їх складними , тому що їх нема взагалі. Мені нічого пояснювати. Є речі, які не виходять поза рамки сім’ї. Мабуть, ситуацію можна виправити, адже попереду в нас ще довге життя.
Шлюб батьків Щенсного розпався незабаром після народження Войцєха.
Мацєк не дуже дбав про хлопців. Він пішов , коли Войтеку було три місяці. Зрештою, навіть якби він хотів, то не міг би мені допомагати. Він жив у Кракові, ми — у Варшаві, тож іноді батько не бачив синів по вісім тижнів. Коли бував у столиці , приходив на їхні матчі, стояв за воротами, давав підказки.
Хоча Мацєй Щенсний і не жив із сім’єю , та всіляко допомагав у розвитку кар’єри сина.
Батько почав цікавитися хлопцями , коли вони вже були старші. Він записав Войтека та Янека на індивідуальні тренування до пана Кшиштофа Довганя, який тоді працював у «Полонії». Мабуть, якби не його ім’я, вони не мали б можливості вчитися у такого професіонала.
Все в руках голкіпера
Щенсний на футбольному полі отримав не один урок , а тепер став героєм усієї Польщі. Проте для цього йому довелося добряче попрацювати.
Упродовж тривалого часу воротаря польської збірної одні любили , інші — ненавиділи. Але все змінила його гра на чемпіонаті світу. Тепер уже ніхто не докорятиме йому пенальті у матчі з Грецією на Євро-2012 чи помилками в стартових матчах 2018 і 2020 років.
Войцєх Щенсний уміє захоплювати глядачів , стоячи на воротах, і веселити присутніх на пресконференціях. І на полі — теж. Адже коли суддя вирішував, чи призначати Аргентині пенальті у ворота Польщі, польський голкіпер вирішив укласти парі з Ліонелем Мессі. Він заклався на 100 євро, що пенальті не буде. Пенальті все ж було, але Щенсний його відбив, а після зустрічі сказав у своєму стилі:
Не знаю , чи так можна під час чемпіонату світу. Мене б, напевно, дискваліфікували, але зараз мені все одно, тому що я не платитиму Мессі. 100 євро його навряд чи цікавлять.
Коли він жартує , то жартує наповну. Але він теж уміє бути чуттєвим, як-от під час зустрічей з родиною. А ще Войцєх Щенсний зробив те, чого не забудуть українці. У Катарі одну з розмов із журналістами воротар завершив словами: «Слава Україні». Тепер Щенсний цілком може розраховувати , що 4 грудня, коли він відбиватиме м’ячі французів, за нього вболіватимуть і поляки, і українці.
Біло-червоні не вважаються фаворитами , але яких тільки історій у футболі не траплялося. Все — в прямому і переносному значенні — в руках Щенсного.
Переклала Марія Шагурі
