Швейцарська годинникова марка Patek Philippe вже майже два століття залишається однією з найвідоміших і найпрестижніших у світі. Її обирають світові лідери, бізнесмени, голлівудські актори, зірки футболу та члени королівських родин. Ці годинники носили принц Альберт, королева Вікторія, Альберт Ейнштейн, Марія Склодовська-Кюрі, Волт Дісней, Пабло Пікассо, Вінстон Черчилль та навіть Іосіф Сталін. Серед сучасних власників — Дональд Трамп, Білл Гейтс, Джейсон Стейтем, Ніколя Саркозі, Алєксандер Кваснєвський та багато інших. Ця марка завжди асоціювалася з розкішшю, традиціями та бездоганною майстерністю.

За різними оцінками, сьогодні вартість компанії Patek Philippe сягає близько двох мільярдів доларів. Її годинники продаються від кількох десятків тисяч до кількох сотень тисяч доларів. Проте деякі екземпляри б’ють усі рекорди. Модель Henry Graves Supercomplication, створену у 30-х роках ХХ століття, 2014-го продали на аукціоні майже за 24 мільйони доларів, тож вона стала найдорожчим годинником у світі.

Patek Philippe виготовляють повністю вручну, а на їх створення йдевід дев’яти місяців до двох років. У випадку надскладних моделей з унікальними механізмами або обмеженими серіями весь процес — від проєктування до завершення — може займати до шести років. Подейкують, ніби директор фабрики досі особисто перевіряє кожен хронометр перед підписанням гарантійного талону: він хоче впевнитися, що той відповідає високим стандартам, встановленим понад півтора століття тому засновником бренду, поляком Антонієм Патеком. 

Від села під Любліном до Женеви

Антоній Норберт Патек народився 14 червня 1812 року в селі Пяскі Шляхетські під Любліном у родині незаможної польської шляхти. Батько, Йоахім, був капітаном польської армії, а згодом працював писарем скарбниці Варшавського князівства. Коли Антонію було 10 років, Патеки переїхали до Варшави. Невдовзі батько помер, і родина опинилася у скрутному фінансовому становищі. 16-річний хлопець був змушений шукати роботу, щоб забезпечити себе і рідних. А вже за рік він вступив до першого полку кінних стрільців.

Золотий Хрест ордена Virtuti Militari. Джерело: Wikimedia

1830-го у Варшаві почалося Листопадове повстання, яке охопило Королівство Польське, а згодом Литву, Правобережну Україну та Білорусь. Воно стало частиною хвилі європейських національно-визвольних і революційних рухів проти панування Російської, Австрійської та Прусської імперій. У перші дні Антоній Патек приєднався до боротьби. Він двічі був поранений, дослужився до звання підпоручника Августівської кінноти та навіть отримав Золотий Хрест ордена Virtuti Militari.

Проте повстання зазнало поразки, багато офіцерів і солдатів Польського війська змушено було емігрувати. До цієї хвилі, відомої як Велика еміграція, долучився й Патек. У жовтні 1831 року він перетнув прусський кордон, де за наказом генерала Юзефа Бема, став комендантом перевалочного пункту в Бамберзі поблизу Мюнхена, організовуючи маршрути евакуації польських повстанців із Пруссії до Франції. Після завершення цієї місії Антоній й сам вирушив до Франції, щоб розпочати нове життя.

Спершу Патек оселився у Бурже, згодом його направили до Каору на півдні Франції, потім до Ам’єна, де він працював у друкарні — набирав текст. Пізніше він перебрався до Парижа. Проте вже за два роки французька влада, під тиском російського посольства, видала розпорядження, яке забороняло польським емігрантам оселятися на території Франції. Це змусило багатьох колишніх учасників повстання, зокрема Антонія Патека, переїхати до Швейцарії, де новим домом для нього стала Женева. 

Годинникар польських патріотів 

У Женеві Антоній Патек торгував лікерами та винами, водночас беручи уроки живопису в шанованого швейцарського пейзажиста Александра Калама. Саме тут він почав цікавитися годинникарством. Як початківець-ремісник, Патек успішно поєднував свої художні здібності та підприємницьку жилку: спочатку купував готові механізми годинників у женевських майстрів, сам розписував їхні корпуси й перепродував. Вироби розходилися, як гарячі пиріжки, тож незабаром Антоній уже мав змогу замовляти оправи хронометрів у швейцарських ювелірів, граверів, мініатюристів та емальєрів.

Невдовзі, 1839 року, сталась доленосна зустріч: Патек познайомився зі ще одним польським емігрантом, варшавським годинникарем Францішеком Чапеком. Той за походженням був чехом, кілька років працював у Швейцарії, мав власну невелику годинникову майстерню. Об’єднавши зусилля, у травні того ж року вони разом заснували мануфактуру художніх годинників — компанію Patek, Czapek & Cie. 

Печатка Patek, Czapek & Cie. Джерело: SJX Watches

Спершу компанія виробляла годинники на замовлення, здебільшого для польських емігрантів та патріотів, які жили у Швейцарії. Переважно то були кишенькові годинники з мініатюрними малюнками та патріотично-релігійними написами, гербами заможних клієнтів і портретами видатних поляків, зокрема Миколая Коперника, Яна ІІІ Собєського, Тадеуша Косцюшка, Станіслава Понятовського, Адама Міцкевича чи навіть образом Богородиці. В майстерні працювали здебільшого поляки, виробляючи близько 200 годинників на рік.

Завдяки Чапеку Антоній Патек познайомився з подружжям Моро, зокрема племінницею, донькою французьких торговців Марі Денізар. Невдовзі вона стала його дружиною. У щасливому шлюбі народилося троє дітей: перший син, Болєслав, помер, проживши лише кілька місяців, згодом на світ з’явилися син Лєон та донька Мар’я.

Фірма Patek, Czapek & Cie набувала дедалі більшої популярності, збільшувала штат і виробництво, яке вже сягало кількох сотень екземплярів щорічно. Осередок компанії розташували на престижній набережній Генерала Гізана у Женеві. 

Проте кілька років співпраці принесли не лише успіхи, а й конфлікти. 1845 року, після завершення шестирічного договору партнерства, Патек і Чапек розійшлись. 

Францішек Чапек намагався продовжувати розвивати годинниковий бізнес і 1851 року разом із Юліушем Ґрузевським, також польським мігрантом, заснував компанію Czapek & Cie. 1854-го їм вдалось відкрити мануфактуру у Варшаві, а через кілька років — ще одну в Парижі. Підприємство проіснувало до 1869-го. Чапек написав першу історію годинникарства польською мовою, видану 1850 року в Лейпцигу. Проте, позбавлений підприємницької винахідливості, Францішек завершив життя у забутті 1895 року.

Годинникар королів

Антоній Патек також заснував власну компанію, запросивши на посаду технічного директора годинникаря Адрієна Філіппа, з яким познайомився 1844 року на Паризькій індустріальній виставці. Адрієн винайшов механізм заведення годинника за допомогою коронки, без ключика. Так почалася історія фірми Patek & Cie, яку сім років по тому, 1851-го, за участю інвестора Вінцентія Ґостковського, назвали Patek Philippe & Co. Тоді Філіпп став повноправним партнером.

Того ж року мануфактура вперше представила свої вироби на Всесвітній виставці в Лондоні, де здобула золоту медаль. Особливу увагу відвідувачів привернули годинники без ключа. Королева Вікторія також високо оцінила інновацію й придбала бірюзові кишенькові годинники з квітковим орнаментом і діамантовим різьбленням у формі троянди, які носила їх на сукні як брошку. 

Годинники Patek Philippe & Co, які купила королева Вікторія. Джерело: The Jewellery Editor Magazine

Новина, що сама королева Великобританії купує вироби фірми Patek Philippe, швидко розійшлась Європою — замовлення посипалися з усіх боків. За кілька років мануфактура стала улюбленицею багатіїв у всьому світі: її годинники носили монархи, аристократи, банкіри й буржуазія — всі, кому були по кишені ці витончені витвори мистецтва.

Незабаром годинник Patek Philippe придбав і принц Альберт. А 1867 року данська королева Луїза замовила кишенькові годинники як подарунок для свого чоловіка, короля Кристіана IX, на честь 25-ї річниці весілля. На задній покришці виробу красувався мініатюрний портрет королеви, виконаний емаллю, а на передній — синій емалевий орнамент з діамантами, що зображав їхні ініціали, переплетені стрічкою з шістьма золотими зірками.

У подальші десятиліття клієнтами компанії стали єгипетський принц Гусейн Каміль та італійський король Віктор Емануїл III. Так бренд здобув славу «короля брендів і бренда королів». 

Слава польського емігранта швидко сягнула й Риму: папа Пій IX не лише носив годинник Patek Philippe, а й надав Антонію Патеку титул графа. 

Патек і Філіпп не зупинилися на досягнутому. Постійно шукаючи нових рішень, вони почали експериментувати з наручними моделями. 1868 року компанія створила один із перших у світі наручних годинників, який придбала угорська княгиня Косцевич. Відтоді фірма Patek Philippe стала першою у світі мануфактурою, що розпочала масове виробництво наручних годинників. Згодом компанія отримала понад 80 різних патентів і сотні міжнародних нагород.

Перший жіночий наручний годинник Patek Philippe. Джерело: The Jewellery Editor Magazine

У компанії Адрієн Філіпп удосконалював методи виробництва й розробляв нові функції. Антоній Патек, своєю чергою, приділяв увагу оздобленню годинників: він використовував традиційні женевські техніки — емалювання, мініатюри, гравіювання, гільоше, маркетрі та інкрустацію дорогоцінним камінням. Ці мистецькі ремесла досі характерні для Patek Philippe.

Антоній Патек також відповідав за маркетинг і розвиток торговельних контактів. Його численні подорожі до Англії, США та Росії забезпечили компанії міжнародну репутацію. 

Відданість батьківщині

Отримавши 1843 року швейцарське громадянство, Антоній Патек, до кінця життя залишався палким польським патріотом. Він активно підтримував співвітчизників у вигнанні та брав участь у житті еміграційних спільнот. 1838 року в Женеві Патек започаткував благодійну організацію Skarbuna Polska, яка допомагала польським мігрантам. На початку 1840-х він сприяв заснуванню Польської бібліотеки та читальні. Згодом став членом Польського демократичного товариства і кореспондентом Товариства народної освіти, отримав повноваження збирати кошти для польської школи Батіньоль у Парижі.

Під час Весни народів 1848 року Патек матеріально підтримував визвольні рухи і навіть таємно їздив до Франкфурта-на-Майні, де 6 березня виступив із пропозицією скликати еміграційний Польський сейм.

Після поразки Січневого повстання 1863 року він активно допомагав біженцям, підтримував польську молодь за кордоном і у своїй компанії охоче наймав годинникарів із Польського Королівства.

Навіть у художньому оздобленні годинників для польських аристократів Патек використовував релігійно-патріотичні символи, підкреслюючи свою відданість батьківщині.

Спадщина Антонія Патека

Антоній Норберт Патек помер 1 березня 1877 року в Женеві. Його поховали на цвинтарі Шатлен — одному з найстаріших некрополів міста, заснованому 1854 року на правому березі Рони.

По смерті засновника компанія не раз переходила до нових власників, але назву зберегла. Спершу керівництво перейняв Жозеф Філіпп, син Адрієна, а до партнерства долучилися Антуан Бенассі — зять Жозефа, та Лєон Патек — син Антонія, який не проявляв особливого інтересу до годинникарства. Компанія продовжувала вдосконалювати складні годинникові механізми та впроваджувати технічні інновації. 

Проте Перша світова війна та Велика депресія відчутно вплинули і на сферу розкішних виробів: купівельна спроможність клієнтів значно знизилася, тож компанії довелося шукати інвесторів. Це стало ґрунтом того, що 1932 року підприємство придбали брати Карл і Жан Штерни. Відтоді компанія називається Patek Philippe S.A., а родина Штернів очолює її ось уже четверте покоління.

У листопаді 2001 року в Женеві відкрили музей компанії Patek Philippe, де можна побачити одну з найбільших колекцій годинників, а також портрет засновника компанії Антонія Патека.

Музей Patek Philippe в Женеві. Джерело: Patek Philippe SA Genève

Про свого відомого уродженця не забули і на батьківщині. Так 2009 року Польська пошта випустила марку номіналом 1,55 злотого з портретом Антонія Патека. Його іменем названа вулиця у cелі Скужеві неподалік Познані, а в рідних Пясках Шляхетських відкрили пам’ятну дошку на його честь.

2024 року вийшов художньо-документальний фільм «Антоній Патек – патріот і годинникар» режисера Кшиштофа Палюшинського, а трохи раніше історик і публіцист Бен’ямін Чапля видав книжку «Антоній Патек. Годинникар королів. Слідами життя».

Редакторка Наталя Ткачик