Паливо, автомобілі, верстати, електрообладнання, дрони, а також сири, шоколад та інші харчові продукти — Польща продає Україні найрізноманітніші товари. Для польських підприємців одним із найдинамічніших іноземних ринків є власне український. З січня по серпень 2026 року обсяг польського експорту становив 41 мільярд злотих (9,28 мільярда євро), що на 15,4 % більше порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Це більш ніж удвічі перевищує темпи зростання польського експорту загалом, який зріс на 7 %. 

Імпорт з України за цей самий період становив близько 12,5 мільярда злотих. Таким чином Польща продає українському сусідові втричі більше, ніж у нього купує. Позитивне сальдо торгівлі Польщі з Україною сягнуло 28,5 мільярда злотих, тобто на 27 % більше, ніж за той самий період 2025 року. 

Що Польща продає Україні під час війни 

За перші вісім місяців 2016 року Польща експортувала в Україну товарів на 8,9 мільярда злотих. Відтоді цей показник зріс на 361 %, і динаміка почалася ще до повномасштабного російського вторгнення. Наприклад, 2021 року обсяг польського експорту вже сягав 28,7 мільярда злотих, 2022-го він підстрибнув до 45,6 мільярда, 2024-го — становив уже 56,6 мільярда, а 2025-го — майже 57 мільярдів. Водночас зростала роль України в структурі польської торгівлі.

Ян Стшелєцький, заступник керівника відділу досліджень світової економіки Польського економічного інституту

Польща — другий після Китаю постачальник товарів в Україну і головний імпортер української продукції.

Показовим прикладом того, як війна сприяє збільшенню обсягів польського експорту, є паливна галузь. До 2022 року Україна мала власні потужності для переробки нафти. Ключову роль у цьому відігравав Кременчуцький нафтопереробний завод. У квітні 2022 року внаслідок російських атак підприємство було суттєво пошкоджене. Нові удари завдали заводу ще більших руйнувань, і, за оцінкою Центру східних досліджень, у червні 2025 року він, найімовірніше, остаточно припинив роботу. Як це позначилося на макроекономічному рівні? Польща почала масово постачати в Україну нафтопродукти. 

За даними Центру східних досліджень, 2025 року Україна імпортувала 8,2 мільйона тонн бензину та дизельного палива — на 8,3 % більше, ніж роком раніше. Продукти нафтопереробних заводів компанії Orlen у Польщі та Литві складали 28,2 % цього імпорту. Згідно з інформацією, яку Сейму передало Міністерство розвитку і технологій, 2025 року лише експорт нафтопродуктів сягнув близько 1,76 мільярда євро.

Через російську агресію також збільшився попит на легкові автівки, вантажний транспорт, електроніку та озброєння. За даними урядового зведення за 2025 рік, експорт безпілотників становив близько 760 мільйонів євро, автомобілів — 556 мільйонів, а зброї та боєприпасів — близько 1,25 мільярда. 

Не лише для фронту

Попри війну, Україна залишається великим споживчим ринком, на якому працюють магазини, ресторани, домашні господарства та підприємства. Згідно зі звітом Міністерства сільського господарства і розвитку села, 2025 року обсяг експорту сільськогосподарської та харчової продукції з Польщі в Україну становив близько 1,18 мільярда євро. Це на 23 % більше, ніж попереднього року. Українські споживачі та підприємці купують сири, шоколад та інші харчові продукти й корми для тварин. 

Сергій Горлач, український підприємець, співзасновник групи «Пан Курчак»

Сусідство обох країн сприяє зменшенню транспортних витрат і скороченню часу доставлення.

На думку Сергія Горлача, перевага Польщі полягає також у тому, що вона пропонує широкий вибір виробників, які можуть обслуговувати різноманітні сегменти ринку — постачати від недорогих товарів повсякденного попиту до харчових продуктів з вищою доданою вартістю.

Український експорт 

Тоді як польський експорт в Україну зростає, обсяги поставок у зворотному напрямку скорочуються. 2022 року Польща імпортувала з України товарів на суму близько 28,1 мільярда злотих, а 2025 року імпорт становив всього 19,7 мільярда злотих, тобто на 30 % менше. 2024 року спостерігалося невелике зростання, але загалом показник утримується приблизно на тому ж рівні. 

Ще до повномасштабної війни Україна була важливим експортером сировини, сталі, металургійних продуктів і продовольчих товарів. Російське вторгнення завдало удару саме по цих секторах. Особливо постраждала важка промисловість, про що свідчить не лише скорочення торгівлі з Польщею.

Згідно з результатами досліджень Славоміра Матушака, аналітика Центру східних досліджень, обсяг українського експорту товарів 2025 року становив 36,1 мільярда євро — на 40 % менше, ніж 2021-го. Тим часом імпорт України досягнув 75,8 мільярда євро і був вищий, ніж до повномасштабного вторгнення. 

Битва за сільське господарство

Після початку повномасштабної війни Європейський Союз спростив доступ українських товарів на свій ринок. Це мало підтримати українську економіку, яка втратила звичні шляхи збуту продукції. Водночас збільшення обсягу постачання деяких сільськогосподарських товарів викликало протести фермерів у Польщі та інших державах регіону й призвело до серйозних конфліктів.

2025 року імпорт сільськогосподарської та харчової продукції з України становив близько 1,59 мільярда євро, тоді як польський експорт — 1,18 мільярда євро. А отже, з’явився дефіцит на близько 410 мільйонів євро. Україна продає Польщі, зокрема, рослинні олії, шроти і загалом сільськогосподарську сировину. Польща натомість експортує значні обсяги перероблених харчових продуктів.

Відбудова України і польський бізнес

Сьогоднішня структура польсько-української торгівлі цілком відповідає поточним потребам України. Потенційне завершення війни може докорінно змінити цю структуру. Згідно зі спільним звітом Світового банку, Європейської комісії, ООН та українського уряду, на відбудову України знадобиться майже 524 мільярди євро протягом наступних десяти років. Ця сума втричі перевищує ВВП України 2025 року. 

Найбільше коштів потребуватимуть відновлення транспортної та енергетичної інфраструктур, а також житлового фонду. Відбудовувати або модернізувати необхідно дороги, залізниці, будинки, енергетичні мережі, промислові підприємства та громадську інфраструктуру. 

Для польських компаній це відкриває перспективи постачання будівельних матеріалів, верстатів, машин, електрообладнання та хімічної продукції, а також участі в розбудові логістичних систем і надання спеціалізованих послуг. Приготування вже тривають. У травні 2026 року компанії Budimex, Polimex Mostostal та AMW Sinevia підписали угоду про співпрацю в межах майбутніх інфраструктурних проєктів в Україні. Підприємства, які на польському ринку часто конкурують між собою, дійшли висновку, що величезний масштаб ініціатив за східним кордоном може вимагати об’єднання досвіду й ресурсів.

Артур Попко, директор і голова правління компанії Budimex

Якщо ми хочемо, щоб польські компанії відіграли в процесі відбудови України важливу роль, ми повинні підготуватися до цього з випередженням. 

Польська держава намагається також зменшувати фінансові бар’єри. У квітні 2026 року Банк національного господарства та Європейська комісія підписали угоду, яка передбачає надання гарантій ЄС на суму 175 мільйонів євро для інвестицій в Україні. Цей механізм має підтримувати, зокрема, ініціативи в енергетичній, транспортній та виробничій галузях, а також у секторі технологій подвійного призначення (тобто таких, які можна використовувати як у цивільній, так і у військовій сферах). 

Раніше польські структури запустили програму пільгових кредитів, що підтримувала підготовку польських підприємств до відбудови України. За інформацією Міністерства фондів і регіональної політики, до лютого 2026 року було підписано 32 договори на загальну суму понад 103 мільйони злотих.

*

За оцінками, які наводить видання Rzeczpospolita, 2026 року позитивне сальдо торгівлі Польщі з Україною може сягнути рекордних 50 мільярдів злотих. Однак варто пам’ятати, що для досягнення такого результату потрібне значне прискорення темпів зростання. Станом на кінець серпня торговельний профіцит становив 28,5 мільярда злотих, а отже, за останні чотири місяці 2026 року він мав би зрости ще на 21,5 мільярда злотих. А якщо подивитися на цифри 2025 року, то ми побачимо, що за аналогічний період цей показник зріс приблизно на 14,7 мільярда злотих. 

Переклав Андрій Савенець, редакторка Наталя Ткачик