Знакові місця та пам’ятки Щецина можна перелічувати довго. Старе місто сильно постраждало під час війни , проте його відбудували й тепер прогулянка цікавими об’єктами займе не одну годину — Замок поморських князів, Кафедральний собор, старовинна ратуша тощо. Цю інформацію ви знайдете всюди, а я спробую розповісти про Щецин, який не відомий широкому загалу, та причини, чому його варто відвідати

Побачити червоні кам’яниці

Щоб зрозуміти це місто , мабуть, слід почати з його німецького виміру. Сьогодні ніхто не сумнівається в тому, що це польське місто, та польським воно стало, коли було вже повністю збудоване й сформоване як німецьке 1945 року за умовами Ялтинської й Потсдамської конференцій частину території Третього райху, зокрема й Щецин, було передано Польщі. Це так звані Повернені землі (пол. Ziemie Odzyskane).. Звідси й характерна німецька архітектура , прикладом якої слугує будівля Державного архіву на вулиці Яґеллонській або кам’яниця з червоної цегли неподалік головного залізничного вокзалу. Також у місті чимало садиб та палациків, у яких розміщені клініки, дитячі садки й міські установи.

Державний архів на вулиці Яґеллонській. Джерело: Державний архів у Щецині / szczecin.ap.gov.pl

Однак те , що зараз викликає радше захоплення, для повоєнного Щецина становило проблему. Адже тоді в ньому мешкало всього кілька тисяч поляків та близько ста тисяч німців. Коли німці виїхали (або їх вислали) до Німеччини, а Щецин почали заселяти поляки, великою проблемою стали сліди німецького минулого, наприклад, написи німецькою в громадському просторі.

Тож почалася хвиля затирання цих слідів і вдавання , ніби німців тут не було. Поляки, яких переселили у Щецин, ще довгі роки не почувалися тут як удома, їх переслідувало відчуття тимчасовості кордону. Тож не дивно, що до 70-х років на цих на колишніх німецьких територіях практично нічого не ремонтували і не зводили: поляки боялися, що кордони вкотре зсунуть.

Костел в Щецині. Фото: Маріюш Цєшевський / Міністерство закордонних справ Польщі

Усе змінилося тільки після 1989-го , коли вже минуло достатньо часу і всі усвідомили, що близькість Німеччини — це плюс, а не мінус. Німці на вихідні приїжджають до Щецина скупитися і відвідують місто як туристи. Тож німецькі написи почали повертатися, а німецька мова часто тут потрібніша, ніж англійська. Адже до польсько-німецького кордону лише кілька кілометрів (від центру близько 20), і через нього пролягають звичайні автобусні лінії. А № 705 і 706 навіть курсують як регулярний громадський транспорт між німецьким Пасевальком та польським Щецином.

Пошукати трамвай № 10

Колись , коли містян запитували, як дістатися до моря, вони хитро відповідали: треба сісти на трамвай № 10 і їхати до самого кінця. Річ у тому, що лінії № 10 не існувало — тоді їздили трамваї від 1 до 9, а також 11 і 12. Трамвай № 10 запустили пізніше, але він не може їхати до моря з простої причини — від Щецина до узбережжя 70 км по прямій лінії й понад 100 км шосе! Та варто відзначити, що з формальної точки зору Одра за Довгим мостом географічно стає частиною моря.

І все ж відсутність справжнього моря не означає , що тут не можна відпочити біля води. У Щецині є чотири річки та чотири озера з 26 островами. А понад половину площі міста становлять пущі, ліси, сквери, 15 парків та алея з 200 платанами і магноліями. Тож Щецин ще називають зеленою північною Венецією й плавучими садами.

Одним із найпопулярніших місць зустрічей є набережні бульвари , на яких завжди повно людей. Щецин довго чекав на їхнє відкриття, адже місто історично ніколи не мало площі Ринок. На бульварах проходять великі події, як-от Ювеналії Щорічне масштабне студентське свято, яке відзначають у травні по всій Польщі..

Набережна Щецина. Джерело: Pixabay

Не менш популярним місцем на Одрі , де також можна чудово провести час і побувати на різноманітних заходах, є вали Хороброго, названі на честь польського короля. А якщо ви шукаєте гарне безлюдне місце, варто поїхати на екскурсію до Смарагдового озера, названого так через особливий колір води. Водойма є частиною заповідника «Букова пуща», де полюбляють прогулюватися закохані. Вона утворилася в результаті затоплення покинутої шахти — на її дні досі можна розгледіти вагонетки та інше гірничодобувні предмети.

Прогулятися п’ятьма площами

Для опису Щецина вживають найрізноманітніші епітети. Зокрема «північний Париж». Цією назвою місто завдячує мережі вулиць та об’їзних кілець , прокладених за зразком архітектурного вирішення французької столиці.

Старе місто Щецина. Фото: Маріюш Цєшевський / Міністерство закордонних справ Польщі

У середмісті Щецина знаходиться п’ять площ , від кожної з яких променями відходять 5–8 вулиць.

Послухати Лону

Щецин. Фото: Маріюш Цєшевський / Міністерство закордонних справ Польщі

Можна піти й на пісенну прогулянку: із Щецина походить чимало знаних артистів — як-от Кася Носовська з гуртом Hey , групи Filipinki і Pogodno, які взяли назви від щецинських районів. Та я рекомендую насолоджуватися містом з піснею «Без мапи», написаною одним із найпопулярніших польських реперів Лоною (Łona). Він має звання Молодого посла польської мови , 2017 року це звання реперу надала Рада польської мови Польської академії наук за відстоювання традицій рідної мови. у щоденному житті працює юристом , а з Щецином тісно пов’язаний і біографією, і творчістю.

Побачити філармонію-айсберг

Варта уваги і Філармонія імені Мєчислава Карловича , яка приваблює прекрасним оркестром із багатолітньою історією та архітектурою.

Філармонія імені Мєчислава Карловича. Фото: Маріюш Цєшевський / Міністерство закордонних справ Польщі

Вона надзвичайно характерна , легко впізнавана і багаторазово відзначена нагородами: ззовні будівля нагадує айсберг. Її звели в 2011–2014 роках на місці колишнього Концертхаусу, демонтованого в 1960-х у зв’язку з воєнними пошкодженнями. Обов’язково зайдіть сюди, адже інтер’єр — це не тільки два концертні зали, а й оригінальні коридори, закручені сходи й творчо продуманий простір.

Спуститися під землю

Неподалік площі Солідарності знаходиться ще одна дивовижна будівля. Центр діалогу «Прориви» — підземний музей новітньої історії міста , регіону та Польщі в Європі. На сторінці музею читаємо: «Зміни у Польщі відбувались із грудня 1970 року до зламу політичного устрою в 1989-му , внаслідок чого змінилася вся Європа, зникла залізна завіса, що багато років розділяла континент. У всіх цих подіях Щецин брав участь». Адже в 70–80-х роках містяни страйкували і саме в Щецині 30 серпня 1980-го була підписана перша Серпнева угода , що не сподобалось страйкарям із Триміста.

Вхід до бункера у Щецині. Джерело: Вікіпедія

А ще в Щецині знаходиться найбільше в Польщі сховище цивільної оборони. Його збудували для захисту німецького населення під час Другої світової війни. За часів ПНР споруду перебудували на укриття від атомної загрози , а сьогодні вона відкрита для відвідувачів екскурсій підземними туристичними маршрутами. Цікаво, що вхід до бункера розташований на першому пероні головного вокзалу.

Скуштувати паприкаж і паштетики

Після такої довгої прогулянки напевно захочеться втамувати голод. І тут у пригоді стане відомий щецинський паприкаж (paprykarz szczeciński) — страва , якій поставили пам’ятник!

Памʼятник щецинському паприкажу. Джерело: Фейсбук / Odlotowy Szczecin

Це присмачені спеціями консерви з рибного фаршу , рису, цибулі, томатної пасти, олії. Паприкаж з’явився через потребу практично використати залишки замороженої риби. Схоже, взірцем тут слугувала африканська страва, яку щецинські моряки добре знали з рейсів. Кухарі відшліфували рецептуру, і 1967 року перші консерви зійшли з конвеєра. Проте автори рецепту не запатентували ідею і згодом з’явилось багато підробок гіршої якості. Однак справжній щецинський паприкаж став безперечним хітом — його експортували в 32 країни!

Ще однією стравою – візитівкою міста є щецинські паштетики (pasztecik szczeciński). Це добре обсмажене дріжджове тісто з начинкою — м’ясною або з голландського сиру та шампіньйонів. Його готують із 1969 року , а найстаріший заклад, де його досі можна купити, знаходиться на проспекті Війська польського, 46. Щецинські паштетики також потрапили у перелік традиційних страв.

А як у Щецині з шоколадом? Адже шоколадний запах — перше , що відчуваєш при в’їзді до міста. Понад 70 років тут працює фабрика GRYF, яка виготовляє не окремі смаколики, а какао й начинки до шоколаду.

Зробити фото з кранами

Завдяки тому , що Щецин розташований під німецьким кордоном та має вихід до моря, це передусім портове і суднобудівельне місто.

Щецин. Маріюш Цєшевський / Міністерство закордонних справ Польщі

Уже здалеку про це сигналізують гігантські крани , які протягом 70 років працювали в щецинському порту. Вони височіють на острові в середмісті і їх добре видно і з валів Хороброго, і з дороги до замку.

Відвідати місця історичних цікавинок

Історія Щецина напрочуд складна і варта окремої уваги. Я ж згадаю тільки про дві цікавинку. Тут народилася... цариця Катерина. Дочка коменданта прусської фортеці Щецин , принцеса Софія Фредеріка Авґуста побачила світ 1729 року в будинку на вулиці Фарній, 1. А 16 років по тому вона прийняла православне хрещення, одружилася з імператором Росії Петром III та прийняла ім’я Катерина II.

Кінотеатр Pionier. Джерело: Вікімедіа

Ще однією принадою міста є найстаріший у світі чинний кінотеатр! Pionier («Піонер») працює з 1907 року , а в серпні 2005-го його внесли до Книги рекордів Гіннеса.

*

І ще одне. «Лєцім на Щецін». Lecim na Szczecin, укр. «погнали на Щецин». Це популярний польський тост , а інколи й фраза, якою розпочинають подорож. То що, «лєцім на Щецін»?

Авторка висловлює вдячність за допомогу в написанні статті Міхалу Розенберґу — історику й екскурсоводу Щецином.

Переклала Жанна Слоньовська