Знакові місця та пам’ятки Щецина можна перелічувати довго. Старе місто сильно постраждало під час війни, проте його відбудували й тепер прогулянка цікавими об’єктами займе не одну годину — Замок поморських князів, Кафедральний собор, старовинна ратуша тощо. Цю інформацію ви знайдете всюди, а я спробую розповісти про Щецин, який не відомий широкому загалу, та причини, чому його варто відвідати

Побачити червоні кам’яниці

Щоб зрозуміти це місто, мабуть, слід почати з його німецького виміру. Сьогодні ніхто не сумнівається в тому, що це польське місто, та польським воно стало, коли було вже повністю збудоване й сформоване як німецьке 1945 року за умовами Ялтинської й Потсдамської конференцій частину території Третього райху, зокрема й Щецин, було передано Польщі. Це так звані Повернені землі (пол. Ziemie Odzyskane).. Звідси й характерна німецька архітектура, прикладом якої слугує будівля Державного архіву на вулиці Яґеллонській або кам’яниця з червоної цегли неподалік головного залізничного вокзалу. Також у місті чимало садиб та палациків, у яких розміщені клініки, дитячі садки й міські установи.

Державний архів на вулиці Яґеллонській. Джерело: Державний архів у Щецині / szczecin.ap.gov.pl

Однак те, що зараз викликає радше захоплення, для повоєнного Щецина становило проблему. Адже тоді в ньому мешкало всього кілька тисяч поляків та близько ста тисяч німців. Коли німці виїхали (або їх вислали) до Німеччини, а Щецин почали заселяти поляки, великою проблемою стали сліди німецького минулого, наприклад, написи німецькою в громадському просторі.

Тож почалася хвиля затирання цих слідів і вдавання, ніби німців тут не було. Поляки, яких переселили у Щецин, ще довгі роки не почувалися тут як удома, їх переслідувало відчуття тимчасовості кордону. Тож не дивно, що до 70-х років на цих на колишніх німецьких територіях практично нічого не ремонтували і не зводили: поляки боялися, що кордони вкотре зсунуть.

Костел в Щецині. Фото: Маріюш Цєшевський / Міністерство закордонних справ Польщі

Усе змінилося тільки після 1989-го, коли вже минуло достатньо часу і всі усвідомили, що близькість Німеччини — це плюс, а не мінус. Німці на вихідні приїжджають до Щецина скупитися і відвідують місто як туристи. Тож німецькі написи почали повертатися, а німецька мова часто тут потрібніша, ніж англійська. Адже до польсько-німецького кордону лише кілька кілометрів (від центру близько 20), і через нього пролягають звичайні автобусні лінії. А № 705 і 706 навіть курсують як регулярний громадський транспорт між німецьким Пасевальком та польським Щецином.

Пошукати трамвай № 10

Колись, коли містян запитували, як дістатися до моря, вони хитро відповідали: треба сісти на трамвай № 10 і їхати до самого кінця. Річ у тому, що лінії № 10 не існувало — тоді їздили трамваї від 1 до 9, а також 11 і 12. Трамвай № 10 запустили пізніше, але він не може їхати до моря з простої причини — від Щецина до узбережжя 70 км по прямій лінії й понад 100 км шосе! Та варто відзначити, що з формальної точки зору Одра за Довгим мостом географічно стає частиною моря.

І все ж відсутність справжнього моря не означає, що тут не можна відпочити біля води. У Щецині є чотири річки та чотири озера з 26 островами. А понад половину площі міста становлять пущі, ліси, сквери, 15 парків та алея з 200 платанами і магноліями. Тож Щецин ще називають зеленою північною Венецією й плавучими садами.

Одним із найпопулярніших місць зустрічей є набережні бульвари, на яких завжди повно людей. Щецин довго чекав на їхнє відкриття, адже місто історично ніколи не мало площі Ринок. На бульварах проходять великі події, як-от Ювеналії Щорічне масштабне студентське свято, яке відзначають у травні по всій Польщі..

Набережна Щецина. Джерело: Pixabay

Не менш популярним місцем на Одрі, де також можна чудово провести час і побувати на різноманітних заходах, є вали Хороброго, названі на честь польського короля. А якщо ви шукаєте гарне безлюдне місце, варто поїхати на екскурсію до Смарагдового озера, названого так через особливий колір води. Водойма є частиною заповідника «Букова пуща», де полюбляють прогулюватися закохані. Вона утворилася в результаті затоплення покинутої шахти — на її дні досі можна розгледіти вагонетки та інше гірничодобувні предмети.

Прогулятися п’ятьма площами

Для опису Щецина вживають найрізноманітніші епітети. Зокрема «північний Париж». Цією назвою місто завдячує мережі вулиць та об’їзних кілець, прокладених за зразком архітектурного вирішення французької столиці.

Старе місто Щецина. Фото: Маріюш Цєшевський / Міністерство закордонних справ Польщі

У середмісті Щецина знаходиться п’ять площ, від кожної з яких променями відходять 5–8 вулиць.

Послухати Лону

Щецин. Фото: Маріюш Цєшевський / Міністерство закордонних справ Польщі

Можна піти й на пісенну прогулянку: із Щецина походить чимало знаних артистів — як-от Кася Носовська з гуртом Hey, групи Filipinki і Pogodno, які взяли назви від щецинських районів. Та я рекомендую насолоджуватися містом з піснею «Без мапи», написаною одним із найпопулярніших польських реперів Лоною (Łona). Він має звання Молодого посла польської мови, 2017 року це звання реперу надала Рада польської мови Польської академії наук за відстоювання традицій рідної мови. у щоденному житті працює юристом, а з Щецином тісно пов’язаний і біографією, і творчістю.

Побачити філармонію-айсберг

Варта уваги і Філармонія імені Мєчислава Карловича, яка приваблює прекрасним оркестром із багатолітньою історією та архітектурою.

Філармонія імені Мєчислава Карловича. Фото: Маріюш Цєшевський / Міністерство закордонних справ Польщі

Вона надзвичайно характерна, легко впізнавана і багаторазово відзначена нагородами: ззовні будівля нагадує айсберг. Її звели в 2011–2014 роках на місці колишнього Концертхаусу, демонтованого в 1960-х у зв’язку з воєнними пошкодженнями. Обов’язково зайдіть сюди, адже інтер’єр — це не тільки два концертні зали, а й оригінальні коридори, закручені сходи й творчо продуманий простір.

Спуститися під землю

Неподалік площі Солідарності знаходиться ще одна дивовижна будівля. Центр діалогу «Прориви» — підземний музей новітньої історії міста, регіону та Польщі в Європі. На сторінці музею читаємо: «Зміни у Польщі відбувались із грудня 1970 року до зламу політичного устрою в 1989-му, внаслідок чого змінилася вся Європа, зникла залізна завіса, що багато років розділяла континент. У всіх цих подіях Щецин брав участь». Адже в 70–80-х роках містяни страйкували і саме в Щецині 30 серпня 1980-го була підписана перша Серпнева угода, що не сподобалось страйкарям із Триміста.

Вхід до бункера у Щецині. Джерело: Вікіпедія

А ще в Щецині знаходиться найбільше в Польщі сховище цивільної оборони. Його збудували для захисту німецького населення під час Другої світової війни. За часів ПНР споруду перебудували на укриття від атомної загрози, а сьогодні вона відкрита для відвідувачів екскурсій підземними туристичними маршрутами. Цікаво, що вхід до бункера розташований на першому пероні головного вокзалу.

Скуштувати паприкаж і паштетики

Після такої довгої прогулянки напевно захочеться втамувати голод. І тут у пригоді стане відомий щецинський паприкаж (paprykarz szczeciński) — страва, якій поставили пам’ятник!

Памʼятник щецинському паприкажу. Джерело: Фейсбук / Odlotowy Szczecin

Це присмачені спеціями консерви з рибного фаршу, рису, цибулі, томатної пасти, олії. Паприкаж з’явився через потребу практично використати залишки замороженої риби. Схоже, взірцем тут слугувала африканська страва, яку щецинські моряки добре знали з рейсів. Кухарі відшліфували рецептуру, і 1967 року перші консерви зійшли з конвеєра. Проте автори рецепту не запатентували ідею і згодом з’явилось багато підробок гіршої якості. Однак справжній щецинський паприкаж став безперечним хітом — його експортували в 32 країни!

Ще однією стравою – візитівкою міста є щецинські паштетики (pasztecik szczeciński). Це добре обсмажене дріжджове тісто з начинкою — м’ясною або з голландського сиру та шампіньйонів. Його готують із 1969 року, а найстаріший заклад, де його досі можна купити, знаходиться на проспекті Війська польського, 46. Щецинські паштетики також потрапили у перелік традиційних страв.

А як у Щецині з шоколадом? Адже шоколадний запах — перше, що відчуваєш при в’їзді до міста. Понад 70 років тут працює фабрика GRYF, яка виготовляє не окремі смаколики, а какао й начинки до шоколаду.

Зробити фото з кранами

Завдяки тому, що Щецин розташований під німецьким кордоном та має вихід до моря, це передусім портове і суднобудівельне місто.

Щецин. Маріюш Цєшевський / Міністерство закордонних справ Польщі

Уже здалеку про це сигналізують гігантські крани, які протягом 70 років працювали в щецинському порту. Вони височіють на острові в середмісті і їх добре видно і з валів Хороброго, і з дороги до замку.

Відвідати місця історичних цікавинок

Історія Щецина напрочуд складна і варта окремої уваги. Я ж згадаю тільки про дві цікавинку. Тут народилася... цариця Катерина. Дочка коменданта прусської фортеці Щецин, принцеса Софія Фредеріка Авґуста побачила світ 1729 року в будинку на вулиці Фарній, 1. А 16 років по тому вона прийняла православне хрещення, одружилася з імператором Росії Петром III та прийняла ім’я Катерина II.

Кінотеатр Pionier. Джерело: Вікімедіа

Ще однією принадою міста є найстаріший у світі чинний кінотеатр! Pionier («Піонер») працює з 1907 року, а в серпні 2005-го його внесли до Книги рекордів Гіннеса.

*

І ще одне. «Лєцім на Щецін». Lecim na Szczecin, укр. «погнали на Щецин». Це популярний польський тост, а інколи й фраза, якою розпочинають подорож. То що, «лєцім на Щецін»?

Авторка висловлює вдячність за допомогу в написанні статті Міхалу Розенберґу — історику й екскурсоводу Щецином.

Переклала Жанна Слоньовська