Навчання українських військових на танках «Леопард» у Польщі. Фото: Кшиштоф Жатицький / Forum

Навчання українських військових на танках «Леопард» у Польщі. Фото: Кшиштоф Жатицький / Forum

Польська підтримка. Рік великої війни

23 лютого 2023
Ідеї

Сотні тисяч волонтерів, відкриті кордони й домівки, зброя і міжнародний лобізм, грошові виплати й медична допомога... Розповідаємо, як Польща й поляки допомогли українцям після 24 лютого 2022 року.

«Краби» , «Комарі» та «Леопарди»

Отже , розпочинаємо з найважливішого — зброї. Польща почала передавати Україні озброєння ще до повномасштабного вторгення Росії. 25 лютого міністр національної оборони Маріуш Блащак, публікуючи фото колони з військовими вантажівками, повідомив, що озброєння вже в українських партнерів. Проте снарядами та амуніцією справа не обмежилась.

За рік війни сума військової допомоги Польщі сягнула понад 2 мільярди євро. Варшава передала Києву танки Т-72 та PT-91 Twardy , «Гради» та гаубиці «Гвоздики», ґвинтівки «Ґрот» та гранатомети «Комар», розвідувальні та бойові дрони, ракети та запчастини до винищувачів, бронетранспортери та бойові машини піхоти, а справжнім символом польсько-українського братерства по зброї стали самохідні гаубиці «Краби», які в руках ЗСУ успішно знищують російських окупантів.

САУ «Краб» на сході України. Фото: Аммар Авад / Reuters / Forum

Сьогодні Польща — один зі світових лідерів підтримки України. Президент Анджей Дуда , виступаючи на Економічному форумі в Давосі, зізнався, що рішення про передачу деякого озброєння далися дуже важко. Наприклад, у березні Україні передали танки Т-72, які знаходились на озброєнні Війська Польського, а не на складах, — потрібно було діяти терміново.

Польща навчає українських військових у рамках євросоюзної місії військової допомоги , яку сама активно й пролобіювала. Варшава першою почала тренувати українських захисників. Також у країні розгорнуто масштабну ремонтну операцію пошкодженої на російсько-українській війні артилерії. Сотні польських механіків у три зміни цілодобово працюють над відновленням гаубиць. Фабрику охороняють озброєні офіцери Агентства внутрішньої безпеки, — щоб не було диверсій. Місце тримають у секреті.

В останні місяці Варшава відіграла ключову роль у пришвидшенні постачання систем «Патріот» та німецьких «Леопардів» , сформувавши коаліцію держав, готових передати танки Україні. Далі — питання винищувачів МіГ-29, для передачі яких польський уряд ініціюватиме створення нової групи країн.

Не біженці , а гості

У перші тижні великої війни польський кордон щодня перетинало по 100 тисяч людей. Закордонні паспорти , візи, довідки про вакцинацію та інші раніше важливі документи залишились у минулому. Прикордонники пропускали всіх, хто втікав від війни, поляки прийняли у своїх домівках мільйони українців. Політики наголошували: ви — не біженці, а гості.

Дослідження показали , що 77 % поляків долучилися до допомоги українцям, а кордон за рік перетнуло майже 10 мільйонів біженців.

Жешуву та Перемишлю , через які проходили майже всі біженці, президент Володимир Зеленський надав звання міст-рятівників.

Біженці з України , прикордонний пункт пропуску Шегині – Медика, лютий 2022. Фото: Войцєх Матусік / Forum

У Польщі залишається близько 1 ,3 мільйона тих, хто втік від російської агресії — діти безплатно навчаються в школах, дорослі можуть працювати й відкривати бізнес, мають доступ до медицини й право на такі ж соціальні виплати, що й громадяни Польщі. Польські лікарі безоплатно лікують й оперують українських біженців.

Станом на грудень 2022 року польську підтримку українців і України (після 24 лютого) оцінювали навіть у 40 мільярдів злотих. З них 15 ,9 мільярда — допомога від польської держави (без урахування 10 мільярдів військової підтримки). Рівень наданої допомоги у співвідношення до ВВП Польщі становить 0,6 %. Це більше, ніж у випадку США, Німеччини чи Великої Британії, але менше, ніж Литви, Латвії чи Естонії.

«Старлінки» , модульні містечка та транспорт

Польща передала Україні десятки тисяч терміналів «Старлінк» , які були особливо необхідні на щойно деокупованих територіях. Обладнала модульні містечка під Львовом і Києвом — для переселенців і тих, чиї домівки знищили російські військові. Варшава передавала автобуси Миколаєву, тролейбуси — Конотопу, вагони метро — українській столиці.

Варшавські автобуси , які передали Миколаєву. Джерело: Мерія Варшави

Польський уряд та місцеві органи влади подарували Україні автомобілі швидкої допомоги , державне лісове господарство — понад 50 позашляховиків, а компанія Emitel S.A. — обладнання, яке допомогло звільненій Херсонщині відновити українське телебачення та радіо. А сотні тисяч тонн переданого гуманітарного вантажу навряд чи вдасться колись полічити.

Зерно , паливо, співпраця

Польща відіграла важливу роль і в експорті українського зерна. Після повномасштабного вторгення обсяг транспортування зернових з України до Польщі зріс у 27 разів. Це допомогло зменшити наслідки блокування Росією чорноморських портів і кремлівські примхи стосовно «зернової угоди».

Ще одна важлива справа — допомога з паливом. 25 лютого Міністерство клімату та навколишнього середовища Польщі отримало лист під посольства України з проханням допомогти в постачанні палива. У польському відомстві швидко сформували правовий механізм , який давав змогу передавати частину польських запасів іншим країнам як гуманітарну допомогу.

За даними Євростату , з січня по листопад 2022-го Польща була найбільшим постачальником палива Україні.

Ще один вимір цієї допомоги: деякі країни напряму передавали паливо Києву , а інші, як-от Данія, Нідерланди, Литва та Німеччина, вплачували кошти на рахунки польського Урядового агентства стратегічних резервів, яке вже займалось закупівлями пального для українців.

Не менш важливо й те , що у квітні 2022 року український та польський уряди підписали меморандум про створення спільного українсько-польського залізничного підприємства, а вже через місяць під час візиту прем’єра Матеуша Моравецького Київ та Варшава уклали вісім угод зі співпраці у сферах енергетики, військово-оборонного комплексу, транскордонного та митного співробітництв, екологічної політики, відбудови України, а також співробітництва у питанні національної пам’яті.

Про ще один розділ співпраці ми дізналися 22 лютого 2023 року , коли до Польщі повернулося 98 поліцейських, які брали участь у таємній місії з розмінування деокупованих українських територій.

Польські поліцейські при розмінуванні територій України. Джерело: Польська поліція

Україна зверталася за допомогою в цьому питанні до ATLAS Network — об’єднання організацій поліцейського спецназу 27 держав-членів Європейського Союзу , але тільки Польща вислала своїх спеціалістів. Поляки виявили та знешкодили понад дві тисячі вибухонебезпечних предметів.

Польща — лобістка України

Найцікавіше про дипломатичний тиск Польщі та перемовини з партнерами ми дізнаємося через кілька десятиліть із мемуарів головних політичних гравців , а сьогодні згадаємо про те, що доступне у відкритих джерелах. Варшаву ще з 2014 року вважають адвокатом України в Європейському Союзі. Після того, як 21 лютого 2022 року Росія визнала терористичні ДНР та ЛНР, польські політичні еліти незалежно від партійних кольорів одноголосно закликали ввести жорсткі санкції стосовно РФ. Першого ж дня повномасштабної агресії Сейм закликав ЄС, НАТО й усю міжнародну спільноту задіяти щонайжорсткіші обмеження проти російського агресора.

Саме прем’єр Матеуш Моравецький разом із чеським та словенським колегами стали першими закордонними політиками , які відвідали Київ під час великої війни. Історичний візит відбувся 15 березня 2022 року і став потужним сигналом підтримки українському народові.

Президент Анджей Дуда з перших днів заявляв , що тільки жорстка позиція світової спільноти може зупинити Кремль. Згодом польський лідер активно лобіював надання Україні статусу кандидата в члени ЄС.

Глава Польщі неодноразово зазначав , що перебуває в постійному контакті з колегою Володимиром Зеленським, причім часто навіть не через захищений зв’язок, а через месенджери. Мовляв, український президент окреслює потреби, а далі польський лідер у межах своєї компетенції намагається допомогти — і на національному, і на міжнародному рівнях.

Президенти Анджей Дуда та Володимир Зеленський у Києві , травень 2022. Фото: Якуб Шимчук / Канцелярія президента Польщі

Щодо міжнародного рівня — тут варто згадати дипломатичний наступ Польщі. Так у лютому 2023 року адміністрація Дуди анонсувала низку телефонних перемовин та особистих зустрічей президента з лідерами інших держав та генсеком НАТО , а фінальним акордом став прийом американського лідера Джо Байдена у варшавському Президентському палаці. Офіційні цілі цього дипломатичного наступу: зміцнення східного флангу Альянсу та збільшення військової допомоги Україні. Але можемо констатувати ще дещо — завдяки послідовній позиції в допомозі Україні Польща стає одним з головних політичних гравців Європи.

Символізм має значення

За декілька днів до повномасштабного російського вторгнення екрани варшавського метро висвічували гасло: «Варшава солідарна з Україною». Сьогодні таким уже нікого не здивуєш.

Після 24-го лютого українські прапори майоріли по всій Польщі — на головних державних установах і будинках місцевих органів влади , біля університетів і культурних установ, на балконах котеджів і у вікнах квартир. На стінах польських міст з’являлися мурали , присвячені Україні. Поляки записували пісні про героїчну боротьбу українців і зневагу до РФ , яка теж є найбільшим ворогом поляків (наприклад, відомий музикант Cypis 25 лютого опублікував трек «Jeb…ć Putina»). У Варшаві біля посольства РФ з’явилася алея Жертв російської агресії, а в Ґданську неподалік російського консульства — Сквер героїчного Маріуполя. Ця символічна підтримка на тлі надання Україні зброї, гуманітарної допомоги й прихистку українських біженців була і залишається надзвичайно важливою.

Яцек Полєвський у Бучі , квітень 2022. Фото: Євген Приходько / Нова Польща

Після 24 лютого 2022 року в польсько-українських відносинах з’явилися і люди-символи. Один із них — пекар із Познані Яцек Полєвський , який відразу після деокупації Київщини приїхав до Бучі пекти хліб. Його приїзд мав неабияке символічне значення — звичайний підприємець з польського мирного міста вантажить у свій бус борошно, бере сина і товариша й вирушає до охопленої війною України пекти хліб, щоб нагодувати місцевих мешканців.

Хабоманія

Сьогодні 80 % міжнародної допомоги Україні проходить через Польщу. Після 24 лютого польський Жешув , що лежить за 90 кілометрів від українського кордону, став головним логістичним хабом. У березні 2022-го американські військові літаки приземлялись у місцевому летовищі майже що дві години. Зараз обслуговуванням доставок зброї на місці займаються солдати США, які прибули на схід Польщі ще на початку лютого 2022 року в рамах місії зміцнення східного флангу НАТО. Повітряний простір над летовищем охороняють системи «Патріот».

Cистеми «Патріот» на летовищі Жешув-Ясьонка. Фото: Якуб Кофлук / FotoNews / Forum

Навколо летовища діють логістичні центри , на яких задіяні війська польської тероборони. Зброю та гуманітарну допомогу вже автомобільним чи залізничним транспортом відправляють в Україну через спеціально створені для цього прикордонні пункти. Локалізація переходів зі зрозумілих причин не розголошується.

Біля Жешува також постав спеціальний медичний хаб для українських пацієнтів — це єдине таке місце в Європі. З України сюди доставляють цивільних та військових , які потребують медичної допомоги.

Їхній стан стабілізують та готують до транспортування до польських міст чи інших європейських країн. За ініціативи ЄС у Польщі діє й енергетичний хаб. З нього відправляють в Україну генератори , завдяки чому можна підтримати постачання електроенергії в розпал російських атак на енергетичну інфраструктуру України.

Варто згадати й про інші хаби — сотні , а може, й тисячі складів по всій країні, орендованих волонтерами, фондами, місцевими органами влади й просто групами друзів, які хотіли допомогти Україні. Там із перших днів великої війни збирається допомога, яку потім відправляють українцям. Спершу такі склади нашвидкуруч поставали навіть просто неба, в багатьох містах збирали речі для українців, як-от у Варшаві на площі Трьох Хрестів: одні небайдужі привозили пакунки з допомогою, інші вантажили їх у свої автівки і доставляли на кордон, де передавали третім, які розвозили їх Україною. Такий собі ланцюжок небайдужості, міць якого в грошовому еквіваленті оцінюється в понад 10 мільярдів злотих. Саме на таку суму поляки допомогли українцями за перше півріччя великої війни.

Добровольці та медики-волонтери

Нещодавно польське видання Onet розповіло про початок формування першого польського спецпідрозділу , підпорядкованого Міністерству оборони України. Поляки виконуватимуть розвідувально-диверсійні завдання. До складу елітного підрозділу ввійдуть найдосвідченіші військові, зокрема добровольці, які воюють проти Росії. Це новий етап безпосередньої участі громадян Польщі у російсько-українській війні.

Поляки також задіяні у медичних бригадах. Одна з таких — польсько-українсько-американська рятувальна команда , яку очолює Дам’ян Дуда. Поляк допомагав українцям на передовій 2014 року, а 2022-го повернувся на фронт. Його відео під час евакуації пораненого українського захисника з Соледару стало вірусним. «Усе буде добре , братику!» — промовляє він , тримаючи українця.

Ми не знаємо точної кількості поляків , які воюють нині в складі ЗСУ. Часто добровольці самі приховують цю інформацію — це обумовлене і питанням власної безпеки , і нюансами польського законодавства, яке поки що не дозволяє польським громадянам служити в іноземних військових формуваннях без попередньої згоди на це міністра нацоборони. Часу на бюрократію в перші тижні війни не було, тож більшість поляків-добровольців приєднувалась до лав Інтернаціонального легіону не чекаючи відповідних документів від власного уряду.

Поляк Збіґнєв Яворський , який захищає Україну. Фото: Олена Бондаренко

Сьогодні відомо про щонайменше п’ятьох загиблих польських добровольців. Детальніше про них ми розповідали тут.

«Байрактарщина» та позашляховики

Як би нам не хотілося , та перерахувати всіх польських волонтерів та всі збори коштів, які проводилися в Польщі у перший рік великої війни, неможливо. Тому зупинимося на двох найвідоміших історіях. Перша — «Байрактар». Збір коштів організував польський публіцист Славомір Сєраковський , і менше ніж за місяць у Польщі зібрали понад п’ять мільйонів доларів. Cаму «пташку» турецькі виробники передали Україні безплатно. 22,5 мільйона злотих, за які планували придбати «Байрактар», передадуть на гуманітарні цілі благодійним українським фондам, а надлишок 2,3 мільйона — Збройним силам України. Біженці з Маріуполя назвали безпілотник «Маріком», він уже виконує бойові завдання в Україні.

Друга історія — про польського бізнесмена та блогера Матеуша Водзінського , більш відомого як Exen. «Я не знаюся на гуманітарній чи медичній допомозі , але оскільки живу в лісі, то маю кілька позашляховиків і трохи в цьому розбираюся. Тому й подумав, що, може, варто піти в цьому напрямку» , — розповідає волонтер, який на зібрані кошти вже придбав понад 50 позашляховиків.

Матеуш Водзінський (Exen). Фото: Міхал Косць / Forum

Більшість автомобілів він особисто доставив на передову. Ми виділяємо історію Exen’a не тому , що вона більш цінна, ніж інші, а тому що вона по-своєму унікальна. Поляк вирішив допомагати, чим може і в чому знається найкраще, а його діяльність має безпосередній вплив на ситуацію в російсько-українській війні.

Євген Приходько profile picture

Євген Приходько

Всі тексти автора

Читайте також