На початку 90-х років по всій Польщі відбувалися події, геть як у Великому Гуслярі з оповідань Кіра Буличова. Серед звичайних людей блукали інопланетяни, а державну службу охорони здоров’я замінили цілителі та екстрасенси.
Бо якщо вже після реформ 1989 року в магазинах з’явилися навіть шинка та цукор не за картками, то не виключено, що із ринковою економікою прибули й маленькі зелені чоловічки. У такій-от туманній реальності початку 90-х я поїхав у журналістське відрядження до Вроцлава, де проходив конгрес за участю людей, які контактували з прибульцями. Кінозал був заповнений ущерть. Та й хто б відмовився послухати розповідь про летючу тарілку з перших вуст? Організація була на найвищому рівні, я навіть отримав матеріали, спеціально підготовлені для преси.
Вроцлав — особливе місце на астрологічній і навіть космогонічній мапі Польщі, позаяк тут розміщені енергетичні чакри або щось подібне. Я навіть можу це підтвердити емпірично: саме у Вроцлаві я зустрів найбожевільніших героїв своїх репортажів. Наприклад, сьоме втілення Альбрехта Дюрера, яке скромно мешкало неподалік однієї з кінцевих автобусних зупинок.
На цьому з’їзді мене осінило: поляки зустрічали інопланетян виключно в драматичних життєвих обставинах. Один лісник зіткнувся з ними відразу після введення воєнного стану. Матір-одиначка — коли її виселили з дому, а ще один пан середнього віку — після втрати роботи.
Очевидно, що інопланетян особливо цікавили люди, які щойно перенесли травму, а таких у тогочасній Польщі було чимало.
Згодом я зробив журналістський візит до варшавського екстрасенса, який продавав випромінювачі за ціною трьох середніх зарплат. Ці прилади лікували від геть усіх хвороб. А складались вони зі шматка тканини, обклеєного фольгою. Причім я це дізнався не після купівлі випромінювача — редакція нізащо б не відшкодувала мені такі значні витрати — а з матеріалів поліції. Бо ж на чудотворця врешті-решт подали позов за шахрайство. Але ще до свого справедливого арешту він змахнув наді мною маятником і виявив низку хвороб, які медикам і не снились.
Однак найбільший екстрасенс приїхав до Польщі з-за східного кордону, і звали його Анатолій Кашпіровський. Його обличчя чимось нагадувало Спока з науково-фантастичного серіалу «Зоряний шлях». Чого він тільки не витворяв на польському телебаченні! І не на якомусь там приватному, а на державному! Програми за участю шановного гостя набували шаленої популярності.
Ба більше, Кашпіровський зустрічався з найвідомішими польськими політиками, як-от лідером «Солідарності» Лєхом Валенсою. Мабуть, він замакітрив їм голови, бо польська політика відтоді перебуває під якимось химерним впливом. Торік молодшому поколінню про цю харизматичну постать нагадала польська книжка «Кашпіровський. Мрія про всемогутність».
Хто бодай раз бачив і чув Кашпіровського, ніколи не забуде його гіпнотичного відліку російською мовою: один, два, три... Й ось ми засинаємо, щоб прокинутися зціленими. Можна навіть сказати, що до певної міри Кашпіровський зберіг у Польщі російські впливи після виведення Червоної армії.
До Кашпіровського, ще за комуністів, поляки збиралися на сеансах Клайва Гарріса, зірки терапевтичної біоенергетики із Заходу. Пригадую, як моя бабуся їздила на ці зустрічі, які проводились у величезних спортзалах. Пацієнти прибували навіть на каретах швидкої допомоги — це тільки свідчило про те, що в Польщі ніколи особливо не довіряли державній службі охорони здоров’я.
Направду, цей Клайв Гарріс посеред комуністичної ПНР — істота навіть дивовижніша, ніж інопланетяни та Анатолій Кашпіровський у Польщі 90-х. Соціологи відзначили, що в роки політичних та економічних суспільних пертурбацій зростає концентрація надприродних явищ. Точніше, віра в них. Тож на тлі епохи Кашпіровський був цілком нормальним. Але в ПНР, якою почергово керували Едвард Ґєрек та генерал Войцєх Ярузельський, та й узагалі у тому матеріалістичному світі комунізму, екстрасенс Гарріс здавався прибульцем із іншого виміру. Адже всі ці сеанси відбувались за згодою влади! Гарріс лікував на стадіонах, а для цього свої печатки мала поставити ціла ланка чиновників.
Та що там матеріалістичний світ комунізму: Гарріс довго зцілював у класах для занять катехизисом!
Йому вказали на двері, тільки коли Церква оголосила, буцім він призиває демонічні сили. Однак священники й надалі часто зверталися до екстрасенсів — я можу сам це засвідчити — хоча сила Кашпіровського та Гарріса суперечить і матеріалізму, і релігії.
У всьому цьому була і питомо польська нотка. Екстрасенс Збіґнєв Новак, за сумісництвом фермер і пасічник, зцілював долонями, та ще й таким чином, що міг би стати у пригоді в сучасну епоху пандемії. Бо ж його «цілющі руки» в 90-х тягнулись до нас із газетних фото. Достатньо було зранку купити популярну пресу, трохи прочитати про нову урядову коаліцію, а потім доторкнутися до фотографії Новака — і ти вже здоровий. Ну хіба щось там могло не спрацювати.
Однак останніми роками екстрасенси та прибульці відвідують Польщу все рідше. Їх успішно замінили політики зі своїми не менш блискучими рецептами зцілення всіх і всього.
Їхнім попередником був ще в тих же 90-х Стен Тимінський, «людина з джунглів». Він несподівано приїхав до Польщі з Перу і балотувався в президенти. Тимінський зробив ставку на чорний дипломат, в якому, за його словами, була вся правда про Лєха Валенсу. Що менше було відомо, що саме там знаходиться, то більше зростала популярність Тимінського. Він дійшов аж до другого туру виборів, перемагаючи цілком заслужених і відомих поляків. Врешті-решт, Лєх Валенса виграв, можливо, завдяки енергії, яку йому передав Анатолій Кашпіровський.
Утім, годі вже жартувати, перейдімо до актуальних новин. Коли нещодавно я хворів на коронавірус, мій колега телефонними дзвінками діставав керівника лікарні, де я лежав, під’єднаний до кисню. Але про всяк випадок він ще й надіслав моє фото одному екстрасенсу. Вочевидь, паранормальні сили не відстають від технологічного прогресу, позаяк біоструми тепер передаються через смартфон.
Переклала Жанна Слоньовська