Виноградник Домбрувка розташований у селі Домбрувка Щепановська на межі Сандомирської низовини та Бескидського передгір’я в ґміні Плєсній , за 12 кілометрів від Тарнува. Схил площею 4,3 гектара розвернений на південь. Завдяки цьому виноградні грона чудово наливаються сонцем, а їхньою природною стіною захисту є ліс.
Виноробне захоплення родини Бесцяків розпочалася ще 2010 року. Це сімейний бізнес , основна діяльність якого зосереджена в руках власників. Вони отримують море задоволення від того, що постійно долають виклики і втілюють нові ідеї. Роберт Бесцяк працює у винограднику зі своїми синами, а в найактивніший робочий період їм допомагають студенти. Численні майстер-класи і курси, зустрічі з експертами, активна участь у діяльності виноробних організацій, поїздки у закордонні виноградники, а також найвищі нагороди — завдяки всьому цьому власникам вдалося суттєво збільшити площу виноградника, збагатитися знаннями про винний туризм (енотуризм) і зрозуміти потенціал свого бізнесу.
Щорічно ми виготовляємо кілька тисяч пляшок — білі , рожеві й червоні вина. Переважають такі сорти, як «соляріс», «гібернал», «йоганітер», «ютшенка», «мускат оттонель», «мускаріс», «піно блан», «сейваль блан», «рондо», «реґент», «піно нуар», «монарх», «каберне кантор», «аліберне», «дунай».
Копітка праця у винограднику впродовж усього року, десятки прийнятих рішень — починаючи від насаджень, постійного догляду за кущами, очікування, доки грона дозріють, винозбирання і закінчуючи вініфікацією — усе це визначає унікальність наших вин. Винороб має працю впродовж усього року. Ми починаємо в лютому — підрізаємо виноград , відтак — період прополювання, потім збір урожаю, а до лютого триває інтенсивна праця в погребах.
Як і чому в Польщі розквітло виноробство
За даними Національного центру підтримки сільського господарства , у 2009–2020 роках кількість виробників вина, внесених до реєстру, збільшилася в 16 разів, а загальна площа виноградників — у 15. Поштовхом до розвитку ринку вина в Польщі були не тільки соціальні чинники, а передусім введення в 2010-х роках законодавчих змін. Вони зняли чимало адміністративних бар’єрів, які ускладнювали розвиток виноділля у великих масштабах. Формування ринку польського вина розпочалася 2004 року, коли Польща ввійшла до Євросоюзу. Проте виготовлення вина на продаж стало можливим тільки роком пізніше, коли Європейська комісія внесла Польщу до однієї із зон виноградарства. Цікаво, що впродовж трьох років жоден із виробників не зголосився до реєстру. І тільки 2009-го, себто вже після скасування припису, за яким вино з власних виноградників при об’ємі понад 1000 гектолітрів на рік можна виготовляти тільки в спеціально сертифікованих місцях, свою діяльність зареєструвало 20 виробників.
Становище польських виробників вина різко змінилася 2011 року — після ухвалення закону про виробництво і розлив виноробної продукції.
Новий закон , зокрема, вводив поняття «виробник вина», скасовував обов’язок реєструвати господарську діяльність для селян, які виготовляють до 100 гектолітрів, а також чимало інших формальних вимог щодо виноробства. Законодавчі зміни призвели до зростання об’ємів виготовлення цього виду алкоголю.
Сьогодні в Польщі зазвичай виготовляють біле вино соляріс (змішане) та реслінґ (благородний сорт). Популярні також шардоне , йоганнітер і гевюрцтрамінер. Щодо червоних вин, то вирощують передусім сорти реґент, каберне кортіс, а також цвайгельт, піно нуар, і навіть мерло чи каберне совіньйон. А ще в Польщі виготовляють рожеві та ігристі вина.
Польські виноградники. Джерело: архів Мар’ї СікорськоїПерспективи і складнощі
Продаж вина в Польщі зростає — на ринку ця категорія товару розвивається чи не найшвидше. Проте підвищення акцизу може перекреслити цю тенденцію , а він має зрости на 10 % 2022 року і по 5 % щорічно до 2027-го.
У спілці «Союз працедавців — Польська рада виноробства» зазначають , що цим підвищенням уряд заскочив підприємців зненацька, тим більше, що в 14 країнах Євросоюзу акциз на вино взагалі не платять. Уже зараз польське вино в Польщі дорожче, ніж виготовлене в сусідів, тож підвищення ціни спричинить зниження його конкурентоздатності. Члени спілки також наголошують, що додаткове акцизне навантаження на галузь призведе до зростання ціни пляшок, картонного упакування та іншого сухого матеріалу.
Дослідниця Малгожата Пінк із краківського Сільськогосподарського університету в своїй статті «Польща — виноробна країна? Від традиції до нових можливостей» перелічує внутрішні чинники , які впливають на розвиток польського виноробства.
Найсильнішими сторонами винороби вважають унікальність продукту та потенціал вина і пов’язаної з ним інфраструктури у туристичному контексті. Також сильною стороною є самі виробники , які займаються цією діяльністю. А ще плюсом є особливість польського виноробства, яка полягає в тому, що продаж відбувається передусім безпосередньо у виробника, у його власному ресторані або ж під час дегустації чи ярмарків, що забезпечує контакт виробника з клієнтом і дозволяє зробити продукт неанонімним.
Слабкою стороною польського виноробства передусім є відсутність належного досвіду в сферах вирощування винограду й виробництва вин, а також в оцінюванні властивостей готового продукту, брак належної освітньої, інфраструктурної та логістичної бази. Сюди ж залічують малодинамічну співпрацю виноробів задля досягнення спільної мети. Створення виноградника і виноробні — справа дороговартісна, а повернення інвестованих коштів — довготривалий процес. Також до слабких сторін польського виноробства можна зарахувати розпорошення виноградників і їхню відносно невелику кількість, що може ускладнювати використання їхнього енотуристичного потенціалу.
На думку Малгожати Пінк , шансом для польського виноробства може стати збільшення зацікавлення вином серед польських споживачів, а крім того, зростання популярності Польщі серед іноземних туристів, поширення споживацького тренду на здорову і місцеву їжу й напої , рух slow food, зростання платоспроможності споживачів, а також підвищення середньої річної температури.
До загроз [для галузі] належить і особливість самого споживача польського вина — це поки що доволі невелика категорія. Незважаючи на динамічне зростання споживання вина , й надалі набагато популярніші пиво і горілка. Крім того, польські вина характеризуються типовою для регіону високою кислістю, а поляки надають перевагу (62 %) напівсолодким або напівсухим винам (прихильники сухих становлять абсолютну меншість — 16 %) та дешеві вина, найчастіше обираючи пляшки вартістю до 20 злотих. Приблизно 4,4 євро
Дослідниця також наголошує , що суттєву загрозу для розвитку польського виноробства становить нормативно-правова база. За результатами опитувань, малопольські винороби оцінюють чинні закони як надто заплутані й такі, що передбачають надмір контролю й не відповідають реальним потребам і проблемам виробників.
Енотуристика: мандрівки польськими виноградниками
Найбільше виноградників у Польщі розташовано на території любуського , малопольського, західнопоморського регіонів і в Нижній Сілезії. Найкращою порою на мандри польськими виноградниками є весна та осінь, тоді можна потрапити на винозбирання. Часто там, де вино, виготовляють й інші регіональні продукти, як-от мед, сири, копчення. Зазвичай це польські виноробні, розташовані в мальовничих місцинах.
Вино та інші продукти здебільшого продаються в невеличких магазинах на території виноробні. Там теж є місця для ночівлі й можна відвідати екскурсію виноградниками.
Першопрохідцем у галузі енотуристики була Німеччина. Цей напрямок почав по-справжньому розцвітати у 1920-ті роки. Тоді там з’явилися перші туристичні маршрути виноградниками і підприємствами з виробництва вина. Наприкінці 70-х років у Німеччині вже налічувалося 11 різноманітних винних маршрутів.
Польське вино. Джерело: архів Мар’ї СікорськоїРозвиток винного туризму в Франції почався 1950 року , коли один із виробників вина у регіоні Бон, опинившись у важкій фінансовій ситуації, вирішив відчинити брами своєї виноробні для туристів. Ідея виявилася пострілом в яблучко, її підхопили й інші винороби.
У Румунії , Молдові, Чехії й Угорщині енотуризм розвинувся в 1990-х — велику роль у цьому відіграли місцеві виробники вина , які дуже хотіли популяризувати свої регіони з їхніми численними виноградниками.
Польська традиція виноробства налічує понад тисячу років. Зараз у країні діє понад 400 виноградників. Сотня з них розташована в самій Малопольщі , одному з виноробних регіонів, який розвивається найбільш динамічно. На південь від Бохні, Бжеска і Тарнува лежить Передгір’я — частина Малопольщі, встелена виноградниками. Тутешні кліматичні умови сприяють вирощенню винограду.
Кліматичні умови в Передгір’ї сприяють виноградарству. Ще кільканадцять років тому тут було приблизно 15 виноградників , а зараз — уже кілька десятків.
У Малопольщі розвивається новий винний маршрут — ЕНО-Тарнувський маршрут. 2019 року Польська туристична організація визнала його найкращим туристичним проєктом. У ньому незвичним чином поєдналися потенціал виноградників та місцевих продуктів.
ЕНО-Тарнувський маршрут — не випадковість , а закономірність. Рано чи пізно щось таке повинно було з’явитися. В які б ми не заглянули архіви, куди б не кинули оком, до чого б не приклали вуха, з’ясується, що тарнувський регіон — не тільки колиска виноградарства в Малопольщі, це ще й традиція вирощування винограду, що своїм корінням сягає часів Ренесансу. Серйозно! Дуже легко віднайти інформацію про те, що Ян Гетьман Тарнувський робив тут вино, та ще й таке, що королеві Боні з голови злітала корона від заздрості, позаяк продукція її мазовецьких виноградників не витримувала конкуренції з гетьманськими винами.
Туристична програма з Передгір’я продумана на основі окремих виноградниках , які творять єдину мережу й дають високоякісну продукцію.
Ми хочемо просувати місцеве виноробство наших досвідчених виробників. Тому влаштовуємо такі святкування , як так звані Вінки (Ніч Купали) у винограднику, Плєсненський Бахус, Великі тарнувські діонісії. Ми, зокрема, організовуємо цикл тематичних вечер із винами з місцевих виноградників, зустрічі з виноробами, майстер-класи з дегустації і фудпейрингу. Вивчення сумісності продуктів. Ми показуємо , як можна поєднувати місцеві продукти з плодами виноградника — не тільки вином, а й винним оцтом, виноградними варенням і джемом.
За словами польських виноробів , завдяки тому, що в Польщі є сприятливі для виноградарства кліматичні умови, велика кількість виноградників і чудова національна кухня , країна має всі шанси посісти своє місце на європейській мапі кулінарного туризму, зокрема винного. Хоч галузі виноградарства і виготовлення вина поки що не мають опрацьованих якісних інструментів просування і продажу, помітний жвавий розвиток виробників і винних маршрутів, які викликають зацікавлення не тільки в польських, а й іноземних гостей, наприклад, їх часто відвідують японці.
Виноградарі задоволені результатами туристичного сезону 2021 року. Завдяки пандемії польські туристи частіше вибирали мандрівки країною , тож виноградники часто переживали напливи гостей. Не бракувало й туристів із найвіддаленіших куточків світу.
