Вільно спілкуючись іноземною мовою , ми рано чи пізно заторкуємо тему поїздок і подорожей або просто починаємо обговорювати події у світі. Природним чином нам доводиться згадувати назви різних місць. Але треба мати на увазі, що назви країн і міст польською мовою нерідко звучать дещо інакше, ніж українською або навіть в оригіналі, а іноді взагалі неможливо здогадатися, про яке місце йдеться. Спробуймо з’ясувати, як польською мовою називаються держави, чому назви деяких міст звучать абсолютно незнайомо і як відмінювати, наприклад, таку назву, як Закопане.
Граємо у міста
Чи не найскладнішою групою географічних назв у польській мові є назви міст. Безумовно , їх переважна більшість — це просто полонізовані версії, наприклад, Rzym — Рим , Haga — Гаага , Damaszek — Дамаск , Paryż , як нескладно здогадатися, — Париж, а Nowy Jork — Нью-Йорк. Однак існує багато назв , «угадати» які майже неможливо. Звідкіля українськомовній людині знати, що, наприклад, Brema — це Бремен , Getynga — Ґеттінґен , Gandawa — Ґент , а Akwizgran — Аахен?.. Такі випадки доводиться просто запам’ятовувати.
Якщо ви не підкуті в латині , то заучувати доведеться також давні назви, утворені від латинських. Схильність до використання полонізованих латинських назв міст міцно закріпилася у польській мові. Класичний приклад: італійський Мілан польською називають Mediolan (від латинського Mediolanum). Попри те , що в самій Італії цю форму витіснила італійська версія Milano , поляки зберегли вірність попередній назві. Аналогічним чином німецький Кельн у польській мові й далі має латинську назву Kolonia (латинською Colonia) , а Мюнхен — Monachium (до речі , не забувайте: це слово, як і всі іменники на -um, у польській мові не відмінюється).
До певної міри схожа історія відбулася з Вільнюсом і Каунасом — поляки вперто продовжують називати їх на слов’янський манір Wilno і Kowno. Зрештою , у цьому випадку прив’язаність до традиції легше пояснити, адже обидва міста кілька століть входили до складу Речі Посполитої, в якій поляки домінували. У період поділів у Вільнюсі переважала польська культура , а у міжвоєнний період місто перебувало в кордонах польської держави.
До слова , у польській мові використовується також старовинна назва китайського міста Ґуанчжоу: Kanton. Колись його так іменували у всій Європі.
Назви закріплювалися в різний час і згідно з різними принципами , не без впливу історичного та політичного контексту. Наприклад, нас не повинно дивувати, що Ляйпциґ польською мовою називають Lipsk , адже це і є оригінальна слов’янська назва (у цій частині Німеччини ще з Середньовіччя мешкали предки сучасних лужицьких сербів), а от Leipzig — це якраз германізована версія.
Запам’ятовуючи польські назви міст , варто звертати особливу увагу на рід слова. Наприклад, Брюссель, Нюрнберґ, Антверпен чи Лісабон у польській мові мають назви жіночого роду — Bruksela , Norymberga, Antwerpia, Lizbona , а от, скажімо, Дрезден і Берн — середнього: Drezno і Berno (оскільки слова середнього роду на -o відмінюються , в місцевому відмінку ці назви звучатимуть більш звично: w Dreźnie, w Bernie). До речі, потрібно бути винятково обережним із містами, що мають форму множини: польська форма може мати множину, як в українській (Гельсінкі — Helsinki , Афіни/Атени — Ateny тощо) і відмінюватися відповідним чином , але може її й «загубити», наприклад Канни — Cannes (вимовляється «Кан» і не відмінюється).
До речі , варто завчасно з’ясувати, як звучить польською мовою назва вашого рідного міста чи регіону. Наприклад, закінчення міст на -ів/-їв, яких чимало у Східній Європі, перетворюються на типове польське -ów. Це не лише Lwów (Львів) та Kijów (Київ) , але й, скажімо, Kiszyniów (Кишинів). Однак не забувайте: в інших відмінках , поза називним, відбувається чергування і ó змінюється на o, наприклад: Kijów — w Kijowie (Київ — у Києві).
Цікаво перекладаються польською мовою назви російських національних республік. У назвах Бурятія , Якутія та Удмуртія закінчення полонізувалися: Buracja , Jakucja, Udmurcja. Ба більше , схожим чином змінилася Калмикія, в якій додатково змінився ще й голосний звук: Kałmucja. Зате Інгушетія (здавалося б , те саме -тія, що і в назвах сибірських республік) залишилася без змін: Inguszetia. До речі , зверніть увагу: Чечня польською буде Czeczenia.
У деяких випадках вас може очікувати пастка , що стосується роду. Найпростіший приклад — міста, які в українській мові мають форму жіночого роду, наприклад, Астрахань чи Казань. Польською вони пишуться схоже — Astrachań і Kazań , а от відмінюються як іменники чоловічого роду — w Astrachaniu , w Kazaniu.
Не оминіть увагою також граматичного роду польських міст: назви Познань чи Торунь чоловічого роду , а от Бидґощ — жіночого, тому й відмінюємо відповідно: Poznań — w Poznaniu , Toruń — w Toruniu, Bydgoszcz — w Bydgoszczy.
Ведучи мову про польські топоніми , не можна обійти увагою відмінювання назв, які мають форму прикметників. Так само як в українській мові, прикметник обов’язково відмінюємо, наприклад: Jelenia Góra (Єлєня Ґура , дослівно — Оленяча Гора) — w Jeleniej-Górze , Bielsko-Biała (Бєльсько-Бяла) — w Bielsku-Białej. В українській мові можна зустріти написання як через дефіс, так і окремо, що впливає на спосіб відмінювання: в Єлєня-Ґурі або в Єлєній Ґурі — другий варіант більш притаманний українській традиції слововжитку.
Не можна також не згадати відомий гірський курорт Закопане (Zakopane). У цьому випадку неважко здогадатися , звідки взялася така назва, адже взимку місто дослівно «закопане» у снігу. Але відмінювати Zakopane потрібно за особливим зразком: в орудному і місцевому відмінках форма середнього роду набуває закінчення -em , а не -ym/im, як це зазвичай відбувається з прикметниками. Порівняйте: myślę o zakopanym skarbie (я думаю про закопаний скарб) і myślę o Zakopanem (думаю про Закопане).
Галопом по Європах (і не тільки)
З назвами держав у польській мові справа виглядає набагато простіше , хоча, звичайно ж, і тут є свої складнощі. Чи не найбільш незвичною назвою країни в польській мові є слово Włochy , яким поляки називають Італію. Як і у випадку з деякими містами, таємниця цієї старовинної назви ховається в глибині століть: найімовірніше, вона пов’язана з назвою якоїсь групи давніх племен: за однією з версій — кельтськомовних вольків, за іншою — романськомовних волохів. Цікаво, що є у польській мові також слово Italia , але його використовують лише стосовно історичного регіону, який приблизно накладається на територію сучасної Італії.
Мапа Європи. Джерело: ВікіпедіяУважний читач , мабуть, помітив, що саме слово Włochy не дуже схоже на назву країни , адже явно є формою множини. Річ у тому, що в польській мові є ціла група таких назв, коли мається на увазі, звичайно ж, одна конкретна держава, але сама назва граматично має форму множини. В українській мові таке теж буває: наприклад, Нідерланди чи Філіппіни, коли множина обумовлена оригінальною формою. Однак у польській мові таких назв набагато більше і вони жодним чином не пов’язані з числом в оригіналі: Niemcy (Німеччина) , Czechy (Чехія) , Węgry (Угорщина) , Indie (Індія) , Chiny (Китай). Дуже важливо не просто запам’ятати ці назви , але й уміти їх правильно відмінювати, а також використовувати з потрібними прийменниками: например, Czechy — w Czechach (Чехія — у Чехії) , але Węgry — na Węgrzech (Угорщина — в Угорщині). Крім того , важливо не переплутати назву країни з назвою нації, яка її населяє. У випадку з німцями вони будуть ідентичними, а от в Італії (Włochy) живуть Włosi , в Чехії (Czechy) — Czesi , в Угорщині (Węgry) — Węgrzy. У випадку азійських країн навряд чи виникне плутанина: у Китаї (Chiny) живуть Сhińczycy , а в Індії (Indie) — Hindusi.
Друга складність , із якою можемо зіткнутися, — це незвичний для нас граматичний рід назви держави. Ми бачили схожі ситуації у випадку міст, із країнами те саме — потрібно просто запам’ятовувати рід тієї чи іншої назви: Meksyk (Мексика) — чоловічого роду , а ось Tajlandia (Таїланд) , Tunezja (Туніс) , Algeria (Алжир) , Somalia (Сомалі) — жіночого. Крім того , з назвами у середньому роді знову виникає проблема відмінювання: адже нам не спаде на думку відмінювати в українській мові назву Марокко, однак у польській це необхідно: Maroko — w Maroku (Марокко — в Марокко).
Назви деяких країн у польській , як і в українській, — переклади оригіналу: Stany Zjednoczone Ameryki (або Stany Zjednoczone , або просто Stany — скорочена назва вживається набагато частіше , як і в нас), Wielka Brytania (Велика Британія) , Czarnogóra (Чорногорія) або самопроголошена держава Naddniestrze (Придністров’я).
Потрібно також уважно стежити за написанням і вимовою назв держав , які, здавалося б, схожі на наші, наприклад: Bułgaria (Болгарія) , Macedonia (Македонія) , Cypr (Кіпр) , Łotwa (Латвія) , Rwanda (Руанда) , Malediwy (Мальдіви) , Seszele (Сейшели).
До речі , назви географічних об’єктів також мають свою специфіку. Наприклад, назви морів та океанів обов’язково мають чіткий порядок слів: спершу іменник, потім — прикметник. Наприклад: Morze Czarne — Чорне море , Morze Bałtyckie (Балтійське море) , Ocean Spokojny (Тихий океан) тощо. Своєю чергою , річки, як і міста, можуть мати назви, утворені від латинського варіанту: Sekwana (лат. Sequana) — Сена , Tamiza (лат. Tamesis , Tamesa) — Темза. Як бачите , і тут знання латини може стати у великій пригоді.
Адаптував Андрій Савенець
