Вільно спілкуючись іноземною мовою, ми рано чи пізно заторкуємо тему поїздок і подорожей або просто починаємо обговорювати події у світі. Природним чином нам доводиться згадувати назви різних місць. Але треба мати на увазі, що назви країн і міст польською мовою нерідко звучать дещо інакше, ніж українською або навіть в оригіналі, а іноді взагалі неможливо здогадатися, про яке місце йдеться. Спробуймо з’ясувати, як польською мовою називаються держави, чому назви деяких міст звучать абсолютно незнайомо і як відмінювати, наприклад, таку назву, як Закопане.
Граємо у міста
Чи не найскладнішою групою географічних назв у польській мові є назви міст. Безумовно, їх переважна більшість — це просто полонізовані версії, наприклад, Rzym — Рим, Haga — Гаага, Damaszek — Дамаск, Paryż, як нескладно здогадатися, — Париж, а Nowy Jork — Нью-Йорк. Однак існує багато назв, «угадати» які майже неможливо. Звідкіля українськомовній людині знати, що, наприклад, Brema — це Бремен, Getynga — Ґеттінґен, Gandawa — Ґент, а Akwizgran — Аахен?.. Такі випадки доводиться просто запам’ятовувати.
Якщо ви не підкуті в латині, то заучувати доведеться також давні назви, утворені від латинських. Схильність до використання полонізованих латинських назв міст міцно закріпилася у польській мові. Класичний приклад: італійський Мілан польською називають Mediolan (від латинського Mediolanum). Попри те, що в самій Італії цю форму витіснила італійська версія Milano, поляки зберегли вірність попередній назві. Аналогічним чином німецький Кельн у польській мові й далі має латинську назву Kolonia (латинською Colonia), а Мюнхен — Monachium (до речі, не забувайте: це слово, як і всі іменники на -um, у польській мові не відмінюється).
До певної міри схожа історія відбулася з Вільнюсом і Каунасом — поляки вперто продовжують називати їх на слов’янський манір Wilno і Kowno. Зрештою, у цьому випадку прив’язаність до традиції легше пояснити, адже обидва міста кілька століть входили до складу Речі Посполитої, в якій поляки домінували. У період поділів у Вільнюсі переважала польська культура, а у міжвоєнний період місто перебувало в кордонах польської держави.
До слова, у польській мові використовується також старовинна назва китайського міста Ґуанчжоу: Kanton. Колись його так іменували у всій Європі.
Назви закріплювалися в різний час і згідно з різними принципами, не без впливу історичного та політичного контексту. Наприклад, нас не повинно дивувати, що Ляйпциґ польською мовою називають Lipsk, адже це і є оригінальна слов’янська назва (у цій частині Німеччини ще з Середньовіччя мешкали предки сучасних лужицьких сербів), а от Leipzig — це якраз германізована версія.
Запам’ятовуючи польські назви міст, варто звертати особливу увагу на рід слова. Наприклад, Брюссель, Нюрнберґ, Антверпен чи Лісабон у польській мові мають назви жіночого роду — Bruksela, Norymberga, Antwerpia, Lizbona, а от, скажімо, Дрезден і Берн — середнього: Drezno і Berno (оскільки слова середнього роду на -o відмінюються, в місцевому відмінку ці назви звучатимуть більш звично: w Dreźnie, w Bernie). До речі, потрібно бути винятково обережним із містами, що мають форму множини: польська форма може мати множину, як в українській (Гельсінкі — Helsinki, Афіни/Атени — Ateny тощо) і відмінюватися відповідним чином, але може її й «загубити», наприклад Канни — Cannes (вимовляється «Кан» і не відмінюється).
До речі, варто завчасно з’ясувати, як звучить польською мовою назва вашого рідного міста чи регіону. Наприклад, закінчення міст на -ів/-їв, яких чимало у Східній Європі, перетворюються на типове польське -ów. Це не лише Lwów (Львів) та Kijów (Київ), але й, скажімо, Kiszyniów (Кишинів). Однак не забувайте: в інших відмінках, поза називним, відбувається чергування і ó змінюється на o, наприклад: Kijów — w Kijowie (Київ — у Києві).
Цікаво перекладаються польською мовою назви російських національних республік. У назвах Бурятія, Якутія та Удмуртія закінчення полонізувалися: Buracja, Jakucja, Udmurcja. Ба більше, схожим чином змінилася Калмикія, в якій додатково змінився ще й голосний звук: Kałmucja. Зате Інгушетія (здавалося б, те саме -тія, що і в назвах сибірських республік) залишилася без змін: Inguszetia. До речі, зверніть увагу: Чечня польською буде Czeczenia.
У деяких випадках вас може очікувати пастка, що стосується роду. Найпростіший приклад — міста, які в українській мові мають форму жіночого роду, наприклад, Астрахань чи Казань. Польською вони пишуться схоже — Astrachań і Kazań, а от відмінюються як іменники чоловічого роду — w Astrachaniu, w Kazaniu.
Не оминіть увагою також граматичного роду польських міст: назви Познань чи Торунь чоловічого роду, а от Бидґощ — жіночого, тому й відмінюємо відповідно: Poznań — w Poznaniu, Toruń — w Toruniu, Bydgoszcz — w Bydgoszczy.
Ведучи мову про польські топоніми, не можна обійти увагою відмінювання назв, які мають форму прикметників. Так само як в українській мові, прикметник обов’язково відмінюємо, наприклад: Jelenia Góra (Єлєня Ґура, дослівно — Оленяча Гора) — w Jeleniej-Górze, Bielsko-Biała (Бєльсько-Бяла) — w Bielsku-Białej. В українській мові можна зустріти написання як через дефіс, так і окремо, що впливає на спосіб відмінювання: в Єлєня-Ґурі або в Єлєній Ґурі — другий варіант більш притаманний українській традиції слововжитку.
Не можна також не згадати відомий гірський курорт Закопане (Zakopane). У цьому випадку неважко здогадатися, звідки взялася така назва, адже взимку місто дослівно «закопане» у снігу. Але відмінювати Zakopane потрібно за особливим зразком: в орудному і місцевому відмінках форма середнього роду набуває закінчення -em, а не -ym/im, як це зазвичай відбувається з прикметниками. Порівняйте: myślę o zakopanym skarbie (я думаю про закопаний скарб) і myślę o Zakopanem (думаю про Закопане).
Галопом по Європах (і не тільки)
З назвами держав у польській мові справа виглядає набагато простіше, хоча, звичайно ж, і тут є свої складнощі. Чи не найбільш незвичною назвою країни в польській мові є слово Włochy, яким поляки називають Італію. Як і у випадку з деякими містами, таємниця цієї старовинної назви ховається в глибині століть: найімовірніше, вона пов’язана з назвою якоїсь групи давніх племен: за однією з версій — кельтськомовних вольків, за іншою — романськомовних волохів. Цікаво, що є у польській мові також слово Italia, але його використовують лише стосовно історичного регіону, який приблизно накладається на територію сучасної Італії.
Мапа Європи. Джерело: ВікіпедіяУважний читач, мабуть, помітив, що саме слово Włochy не дуже схоже на назву країни, адже явно є формою множини. Річ у тому, що в польській мові є ціла група таких назв, коли мається на увазі, звичайно ж, одна конкретна держава, але сама назва граматично має форму множини. В українській мові таке теж буває: наприклад, Нідерланди чи Філіппіни, коли множина обумовлена оригінальною формою. Однак у польській мові таких назв набагато більше і вони жодним чином не пов’язані з числом в оригіналі: Niemcy (Німеччина), Czechy (Чехія), Węgry (Угорщина), Indie (Індія), Chiny (Китай). Дуже важливо не просто запам’ятати ці назви, але й уміти їх правильно відмінювати, а також використовувати з потрібними прийменниками: например, Czechy — w Czechach (Чехія — у Чехії), але Węgry — na Węgrzech (Угорщина — в Угорщині). Крім того, важливо не переплутати назву країни з назвою нації, яка її населяє. У випадку з німцями вони будуть ідентичними, а от в Італії (Włochy) живуть Włosi, в Чехії (Czechy) — Czesi, в Угорщині (Węgry) — Węgrzy. У випадку азійських країн навряд чи виникне плутанина: у Китаї (Chiny) живуть Сhińczycy, а в Індії (Indie) — Hindusi.
Друга складність, із якою можемо зіткнутися, — це незвичний для нас граматичний рід назви держави. Ми бачили схожі ситуації у випадку міст, із країнами те саме — потрібно просто запам’ятовувати рід тієї чи іншої назви: Meksyk (Мексика) — чоловічого роду, а ось Tajlandia (Таїланд), Tunezja (Туніс), Algeria (Алжир), Somalia (Сомалі) — жіночого. Крім того, з назвами у середньому роді знову виникає проблема відмінювання: адже нам не спаде на думку відмінювати в українській мові назву Марокко, однак у польській це необхідно: Maroko — w Maroku (Марокко — в Марокко).
Назви деяких країн у польській, як і в українській, — переклади оригіналу: Stany Zjednoczone Ameryki (або Stany Zjednoczone, або просто Stany — скорочена назва вживається набагато частіше, як і в нас), Wielka Brytania (Велика Британія), Czarnogóra (Чорногорія) або самопроголошена держава Naddniestrze (Придністров’я).
Потрібно також уважно стежити за написанням і вимовою назв держав, які, здавалося б, схожі на наші, наприклад: Bułgaria (Болгарія), Macedonia (Македонія), Cypr (Кіпр), Łotwa (Латвія), Rwanda (Руанда), Malediwy (Мальдіви), Seszele (Сейшели).
До речі, назви географічних об’єктів також мають свою специфіку. Наприклад, назви морів та океанів обов’язково мають чіткий порядок слів: спершу іменник, потім — прикметник. Наприклад: Morze Czarne — Чорне море, Morze Bałtyckie (Балтійське море), Ocean Spokojny (Тихий океан) тощо. Своєю чергою, річки, як і міста, можуть мати назви, утворені від латинського варіанту: Sekwana (лат. Sequana) — Сена, Tamiza (лат. Tamesis, Tamesa) — Темза. Як бачите, і тут знання латини може стати у великій пригоді.
Адаптував Андрій Савенець
