У січні і лютому 2026 року показники індексу споживчих цін, тобто споживчої інфляції, становили 2,1 % у річному вимірі. Інакше кажучи, на 2,1 % подорожчав продуктовий кошик, який, за даними державного Головного статистичного управління Польщі, містить продукти, пальне, послуги та інші товари, які регулярно купують мешканці Польщі.
У березні 2026 року цей показник зріс до 3 %, а у квітні — до 3,2 %. І хоча він усе ще залишається в межах допустимих відхилень від цільового показника Національного банку Польщі, тенденція викликає занепокоєння у споживачів і позичальників, тим паче що у квітні, порівняно з березнем, інфляція зросла на 0,6 %. Найбільше зростання цін зафіксовано у сфері послуг — на 5,2 % у річному вимірі. Товари подорожчали на 2,4 %.
Тривожним сигналом стали й дані Національного банку Польщі про базову інфляцію. Це показник, який дає змогу оцінити стійкий ціновий тиск, очищений від впливу наймінливіших категорій, зокрема цін на продукти та енергоносії. Наприклад, початок війни на Близькому Сході призвів до зростання цін на пальне. Зростання базової інфляції без врахування цін на продукти та електроенергію у квітні становило 3 % в річному вимірі проти 2,7 % в березні.
Зростання — погана новина, бо базова інфляція, порівняно зі «звичайним» індексом споживчих цін, краще показує, чи зростання цін поширюється на всю економіку і чи не стало воно лише свідченням стрибка цін на пальне, електроенергію чи продукти.
Від пального до сфери послуг
Почалося з пального: навесні 2026 року ринок нафти знову штормило через конфлікт на Близькому Сході й блокування Ормузької протоки. Ціна бареля нафти Brent зросла із 60–70 доларів до 100–120 (із короткими періодами падіння нижче 100 доларів). Це призвело до зростання цін на транспортні перевезення та інші послуги.
Економісти зазначали, що податкові й адміністративні дії, спрямовані на те, щоб стримувати ціни на заправках, дали лише частковий результат.
Частково зростання цін пов’язане з війною та енергетичним шоком. Порівняно з березнем 2026 року суттєво подорожчали авіаквитки як на внутрішні рейси (на понад 30 %), так і на міжнародні (на понад 60 %). Війна, яка вплинула теж на торговельні шляхи та ціни на енергоносії в Азії, також послабила дефляційні тенденції в інших категоріях товарів, як-от меблі та одяг, але варто зазначити, що ціни на одяг і взуття змінилися несуттєво.
Зростають ціни на послуги, тобто в сегменті, особливо чутливому до зарплат: у перукарнях, автомайстернях, приватних лікарнях, кав’ярнях і ресторанах, тепер дорожче обходиться робота няні, переїзд місцевим транспортом та ремонтні послуги. У фірм, які працюють у цьому секторі, менше можливостей автоматизації й вони сильніше відчувають зростання собівартості робіт. Якщо працівники очікують вищих зарплат, підприємці часто перекладають частину цих витрат на клієнтів.
Коментуючи березневі дані, Адам Антоняк, економіст банку ING, звернув увагу на те, що паливний шок поки що суттєво не вплинув на інші ціни, а ключову роль відіграють динаміка базової інфляції й можливе «розливання інфляційного тиску» за межі паливного сектора. Квітневі показники свідчать про те, що це завдання виявилося складнішим.
Квітневе зростання цін обумовлене вищою базовою інфляцією. Іншими словами, частина компаній, імовірно, вже почала підвищувати ціни. Таке «коригування цінників» може бути наслідком досвіду інфляційної кризи 2021–2023 років. Тоді ті компанії, які недостатньо швидко перекладали зростання витрат на ціни, спершу стикнулися із сильним тиском на маржу, а згодом — із посиленням конкуренції з боку фірм, які швидше підвищували ціни.
Що подорожчає першим
У найближчі місяці споживачі можуть найбільш гостро відчути зростання цін у тих сферах, де пальне, енергія та зарплати становлять значну частину витрат. Перша група — транспорт: квитки, перевезення, доставки, таксі, кур’єрські послуги. Друга — гастрономія й готельний бізнес, які реагують як на вартість продуктів, так і на розміри зарплат. Третя — медичні послуги, де стрибки цін відбуваються досить різко.
До цього додаються категорії, у яких істотними є податкові навантаження. У річному вимірі у квітні 2026 року найбільш помітно зросли ціни на алкоголь й тютюнові вироби. На ціни продуктів, однак, впливають інші фактори. Економісти банків звертають увагу на погіршення умов для сільськогосподарського виробництва: весняні приморозки та посуха можуть призвести до зниження врожаю овочів і фруктів. У результаті ціни на ягоди зросли майже на 30 %, а на яловичину — на понад 16 %.
Усередині цієї категорії простежується і вплив так званого нафтового шоку. Помідори подорожчали на 21,9 % у річному вимірі, цвітна капуста й броколі — на 26,5 %, тобто все, що потребує опалюваної теплиці або довгого транспортування з півдня Європи. Натомість за польські овочі, що росли на відкритому ґрунті й зберігалися всю зиму, ми платимо менше. Картопля подешевшала на 25,4 % у річному вимірі, буряк — на 11,7 %, капуста — на 8,1 %. На це коливання цін, безумовно, вплинула довга й сувора зима, яка спричинила затримку початку посівних робіт.
Продукти сьогодні не обов’язково є головним джерелом тиску, але залишаються найбільш чутливою темою в політичному і соціальному плані. Навіть помірне зростання цін на хліб, молочні продукти, м’ясо чи овочі домогосподарства відчують сильніше, ніж зростання цін на товари, які вони купують рідше. Саме тому інфляція, відчутна при оплаті товарів на касі, буває вищою за ту, про яку повідомляє статистика.
Споживачі, однак, можуть почати економити, як це було у 2021–2023 роках. Висока інфляція тоді змінила купівельну поведінку: люди частіше порівнювали ціни, полювали на знижки, купували в дискаунтерах, відмовлялися від преміальних брендів, обмежували спонтанні витрати. Дослідження, проведені в період високої інфляції, показали, що споживачі скорочували витрати й змінювали підхід до управління домашнім бюджетом.
Якщо говорити про суттєве зростання цін на авіаквитки, то споживачі зможуть шукати можливості відпочинку у Польщі. Тож можна припустити, що ціни в польських ресторанах та готелях зростуть.
Зарплати зростають, але повільніше
Хороша новина полягає в тому, що зарплати й надалі зростають. У квітні 2026 року середня зарплата брутто в секторі підприємництва становила 9530,70 злотих (приблизно 2 250 євро) і була на 5,4 % вищою, ніж у той самий період роком раніше. І все ж темпи зростання помітно уповільнилися порівняно з березнем, коли динаміка зростання зарплат становила 6,6 % у річному вимірі.
Згідно з макроекономічними прогнозами уряду, 2026 року середня зарплата в національній економіці виросте на 6 % номінально і на 3,4 % реально. Проте середній показник не відображає ситуацію всього ринку загалом. Працівники в секторах зі слабшою переговорною позицією, люди, які отримують постійні доплати і орендарі у великих містах можуть відчувати тиск значно сильніше.
Житло: інфляція повертається
Інфляція б’є по ринку нерухомості з двох сторін. По-перше, вона впливає на очікування щодо відсоткових ставок. Якщо Рада з питань грошово-кредитної політики визнає, що ціновий тиск тривалий, то можливості для зниження ставок зменшаться, а кредити залишаться відносно дорогими. По-друге, зростання вартості матеріалів, земельних ділянок і технічних вимог може стримувати падіння цін на нові квартири.
Аналітики PKO BP зазначали, що впродовж року вони очікують стабілізації ринку житла з незначним зростанням середніх транзакційних цін на тлі скорочення девелоперської пропозиції та зростання витрат на будівництво.
Хоча перспективи споживчого попиту на житло залишаються помірно добрими, на інвестиційний попит і надалі негативно впливає велика регуляційна невизначеність, пов’язана з орендою, а також із обговорюваними ініціативами оподаткування додаткових квартир чи запровадження кадастрового податку. Конфлікт на Близькому Сході означає ризик зниження пожвавлення на ринку нерухомості. Зростання цін на енергоносії й транспорт на тлі затяжної війни спричинив би зростання інфляції та послаблення економічного зростання, а також обмежило б простір для зниження відсоткових ставок НБП, — написали аналітики в розлогому звіті про стан ринку.
На ринку оренди тиск більш локальний. Орендні ставки вже не зростають так стрімко, як після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні, але власники квартир і далі враховують витрати на кредит, ремонти, страхування й адміністративні платежі.
Заощадження, інвестиції, еміграція
Інфляція впливає і на фінансові рішення. Коли вона перевищує відсоткові ставки за депозитами, реальна вартість заощаджень падає. Тому домогосподарства шукають альтернативи: казначейські облігації, біржові інвестиційні фонди, золото, валюту або нерухомість.
Водночас частина споживачів обирає захисну стратегію: збільшення фінансової подушки безпеки, зниження ризиків та відтермінування інвестиційних рішень.
Зростання цін впливає також на професійну мобільність. Це не означає автоматичну хвилю еміграції, але спонукає порівнювати зарплати й вартість життя в Польщі з ринками Західної Європи. Для молодих працівників розрахунок простий: якщо місцева зарплата зростає повільніше, ніж оренда, кредитні виплати і щоденні витрати, то робота за кордоном знову стає раціональнішим варіантом.
Як довго це триватиме?
Базовий сценарій не передбачає повернення двозначної інфляції. У багаторічних макроекономічних припущеннях уряд прогнозує, що середньорічна інфляція в 2026 і 2027 роках становитиме 2,5 %. Але квітневі показники свідчать, що шлях до стабілізації може виявитися не таким рівним.
Голова Національного Банку Польщі Адам Ґлапінський у травні 2026 року заявляв, що банк готовий вжити заходів, якщо це буде необхідно, але хоче оцінити тривалість нинішнього шоку.
Ми залишаємося залежними від даних і наперед не беремо на себе зобов’язань щодо конкретного курсу дій.
Найближчі місяці покажуть, чи квітневе зростання було тимчасовим ефектом цін на пальне, чи початком більш стійкого цінового тиску. Для домогосподарств ця різниця принципова. Одноразовий стрибок можна перечекати, а базову інфляцію, яка впливає на вартість послуг, орендну платню, транспортні послуги і зарплатні рішення, зупинити значно складніше.
Перекладачка Марія Шагурі, редакторка Наталя Ткачик
.jpg?updatedAt=1781693927238&tr=w-1536%2Ch-1024%2Cq-100%2Cfo-center)