Люди тримають 123-метровий прапор Польщі в Лодзі. Фото: Мар’ян Жубжицький / Forum

Люди тримають 123-метровий прапор Польщі в Лодзі. Фото: Мар’ян Жубжицький / Forum

Бути поляком — привід для гордості чи сорому?

07 серпня 2023
Ідеї

Як поляки ставляться до своєї країни й народу.

Дослідники з Польської академії наук провели опитування , метою якого було дізнатися: як сьогодні поляки ставляться до своєї нації; в чому, на їхню думку, полягає польськість; що вони розуміють під патріотизмом; хто пишається тим, що він — поляк, а хто воліє приховати свою національність.

Вчені розпитували респондентів про ставлення до релігії , традицій та історії, Європейського союзу, а також ставили питання про психологічні аспекти: рівень самооцінки, задоволення рівнем життя, почуття самотності тощо. На основі отриманих даних вони виділили п’ять типів поляків, що вирізняються своїм підходом до польськості.

П’ять типів поляків

Виявилося , що три з п’яти виокремлених груп декларують прихильність до Польщі та готові брати участь у житті країни. До першої групи «зреалізованих демократів» належать люди, позбавлені комплексів, які однаково позитивно налаштовані як до себе, так і до навколишніх, з ліберальними поглядами. Вони відчувають глибокий зв’язок з іншими поляками й підтримують Європейський Союз. «Зреалізованим демократам» притаманне сильне почуття громадянського обов’язку, що виявляється в їхній політичній активності. Ця група з-поміж інших вирізняється теж найвищим середнім віком, освітою та доходом.

Для «відкритих традиціоналістів» набагато важливіше дотримання традицій та збереження пам’яті , ніж громадська діяльність — наприклад, участь у виборах. Важливим елементом їхньої ідентичності є польськість. Вони розуміють її насамперед як культивування традицій. «Відкриті традиціоналісти» прив’язані до історії, мови та звичаїв, мають великі історичні знання. У цій групі є люди з центристськими і правими поглядами, з низьким рівнем підтримки Європейського Союзу. Для них польськість — привілей.

«Істинні консерватори» переконані , що польськість — центральний елемент їхньої ідентичності. Як і у випадку «зреалізованих демократів», їхній патріотизм виражається в зацікавленні політикою та участю у виборах, а також у дбайливому ставленні до традицій та іміджу країни, у повазі до неї та готовності до боротьби. Це група із найнижчим рівнем освіти, з найбільшим кількісним відсотком пенсіонерів та людей з інвалідністю.

Погляди представників двох інших груп виявилися діаметрально протилежними.

«Ті , що соромляться Польщі», розуміють польськість досить поверхово. Вони не відчувають зв’язку зі співвітчизниками, зате частіше виявляють позитивне ставлення до інших груп.

Вони охочіше ідентифікують себе з Європою , ніж з Польщею і більше симпатизують лівим.

Позиція «тих , що соромляться Польщі», обумовлена незадоволенням актуальною політичною ситуацією. Вони відчувають себе обділеними та недооціненими. Важливим може бути і той факт, що в цій групі переважають люди з низькою самооцінкою, самотні й невдоволені життям. Незважаючи на економічну активність, опитаних не влаштовує їхнє матеріальне становище.

Для «відсторонених песимістів» приналежність до польської нації не надто важлива. Вони однаково негативно ставляться і до поляків , і до європейців. Зазвичай у них немає конкретних політичних поглядів. Їхнє негативне ставлення може бути обумовлене низьким рівнем відчуття безпеки та необхідністю компенсувати свої комплекси й загубленість. Це найчисленніша група опитаних.

Що таке патріотизм

Марта Мархлевська , керівниця Лабораторії політичних досліджень ПАН

Одним із найважливіших завдань нашого дослідження було зрозуміти , як люди з різних груп ставляться до патріотизму. І тут вимальовуються дві основні тенденції: з одного боку, національний патріотизм, який асоціюється з великими справами й жертвами, а з іншого — громадянський патріотизм, зосереджений на повсякденних діях на благо країни.

Результати нашого дослідження показують, що деякі поляки відчувають проблему з визначенням патріотизму, оскільки його традиційне розуміння не для всіх відповідає сучасній дійсності, і з ним важко ідентифікуватися. Багато респондентів вважає, що цим поняттям зловживають у політичних іграх, тому воно може втратити своє значення і цінність.

Національний патріотизм асоціюється з великими справами , жертовністю та боротьбою за незалежність. Проте проблема в тому, що в сучасній польській дійсності немає можливості його проявити. Крім того, національний патріотизм може виражатися через любов до польської історії , традицій і культури. На думку багатьох респондентів, це поняття іноді експлуатують у політичних іграх.

Громадянський патріотизм виражається в участі у виборах , інтересі до політики або піклуванні про спільне благо. Це патріотизм малих щоденних дій, а не великих одноразових самопожертв.

Обидва види патріотизму характеризуються прихильністю і повагою до герба , гімну, прапора як універсальних символів польськості.

«Відкриті традиціоналісти» найбільше з-поміж інших груп ототожнюють себе з національним патріотизмом.

Вони вважають , що поляків об’єднує культура, мова і традиція. На їхню думку, поточні дії необхідні для ефективного функціонування держави. Цікаво, що друга група, для якої національний патріотизм важливіший, ніж громадянський, — «відсторонені песимісти». Вони також визнають важливість повсякденної діяльності, але вважають її тривіальною порівняно з національним патріотизмом.

Своєю чергою громадянському патріотизму найбільш віддані «ті , що соромляться Польщі». Вони не бачать сенсу в збереженні традиційних цінностей. Національний патріотизм у них асоціюється з ксенофобією, расизмом і манією величі.

Для «істинних консерваторів» однаково важливі культура , традиції й релігія як основи патріотизму, а також громадянські дії, які можуть проявлятися через участь у виборах.

Напередодні виборів

Вчені Польської академії наук також дослідили настрої поляків у перспективі майбутніх парламентських виборів. Виявилося , що найбільше нинішнім урядом задоволені «істинні консерватори». Проте їх непокоїть поляризація польської політичної сцени. Вони заявляють про виборчу підтримку «Об’єднаної правиці» (Zjednoczona Prawica).

Для них характерна висока толерантність до поточної політичної ситуації , про що свідчать слова одного з опитаних:

Респондент із групи «істинних консерваторів»

Не можна весь час говорити , нібито в парламенті все погано. Що б уряд не робив. Зрозуміло, всі допускаються помилок, уряд — теж, та це ще не означає, що немає нічого хорошого.

«Зреалізовані демократи» й «ті , що соромляться Польщі», з радістю віддали б владу опозиційній «Громадянській коаліції» (Koalicja Оbywatelska) — за це висловилося понад 40 % респондентів обох груп. І ті, й інші одноголосно зазначають, що в ситуації, створеній актуальною владою, їх не влаштовує управління фінансами, зовнішня політика, поляризація політичної сцени, пріоритет партійних інтересів над державними.

Респондент із групи «зреалізованих демократів»

Думаю , ми були б прекрасною країною, якби за кермом стояли люди, які б дивилися на державу не крізь призму своєї партії, а крізь призму Польщі. А такої команди у нас ще не було.

Проте представники цих груп по-різному висловлюють своє невдоволення: «зреалізовані демократи» , на відміну від «тих, що соромляться Польщі», цікавляться політикою і намагаються впливати на неї будь-якими доступними їм способами.

Найменш політично обізнана група — «відсторонені песимісти». Їм не вистачає знань про польське політичне життя. Їхня пасивність може бути обумовлена відсутністю почуття впливу , а також страхом: політика їх не цікавить, але лякає.

Роль релігії

А як справи з релігійністю поляків? Більшість опитаних , які заявляють, що вони нерелігійні (49 %), виявилась серед «тих, що соромляться Польщі». Ця група найбільш схильна до сповідування обрядів, відмінних від католицизму.

«Відкриті традиціоналісти» та «істинні консерватори» зазвичай ідентифікують себе з католицизмом (близько 90 % в обох групах) , але останні заявляють про більш глибоку віру.

Якщо ж говорити про віру як особисту справу , з одного боку, та ототожнення католицизму з польськістю, з іншого, — протилежні позиції мають «істинні консерватори» (для них релігія та польськість тісно пов’язані, а сповідування релігійних обрядів є виявом патріотизму) і «ті, що соромляться Польщі» (вони не сповідують релігію, не сприймають інститут Церкви та відділяють релігію від польськості).

Респонденти з інших груп вважають віру радше особистою справою. На їхню думку , вона має існувати окремо від громадянської самоідентифікації, а поляком можна бути незалежно від віросповідання.

Що об’єднує , а що розділяє поляків

Незважаючи на такі суттєві розбіжності , поляки помічають і загальні риси, які об’єднують їх як націю: вони прив’язані до землі, держави, закону. Вони будують стабільніші стосунки, незалежні від політичних розбіжностей, завдяки носіям польськості (історії, традиції, культурі та мові), що становлять основу їхніх емоційних зв’язків.

Прикметно , що групи, які будують свою національну самоідентифікацію на основі носіїв польськості, можуть відчувати тісніший зв’язок з іншими поляками. Поляки також охоче підтримують своїх спортивних кумирів і беруть участь в організації допомоги , — наприклад, біженцям з України.

На жаль , незважаючи на безліч знакових і об’єднувальних моментів, є й такі, що стоять на заваді відчуття єдності. Розбіжності породжує ставлення до окремих політичних угруповань, Європейського Союзу, релігії та світоглядних питань (наприклад, позиція щодо абортів).

Марта Мархлевська , керівниця Лабораторії політичних досліджень ПАН

З деяких пір можна спостерігати , як тема польськості перетворилася на елемент політичної гри, яка не тільки посилила поляризацію суспільства, а й призвела до того, що дехто перестав відчувати себе громадянином власної країни.

Необхідно протистояти цьому явищу, оскільки національна ідентифікація напряму пов’язана з участю у виборах і діяльністю на благо Польщі. Без неї не побудувати країну, в якій всім добре, незалежно від політичних поглядів та інших уподобань.

В опитуванні «Чи ми ототожнюємо себе з Польщею і як?» взяли участь 1 504 людини віком від 18 до 96 років. Детальні результати дослідження можна переглянути за посиланням.

Переклала Ірена Шевченко

Маґдалєна Кішка profile picture

Маґдалєна Кішка

Всі тексти автора

Читайте також