Образи

Антиукраїнський плакат у Польщі як елемент політики дезінформації

Графіка з гаслом «Бандерівці — люди без честі». Джерело: твіттер

Графіка з гаслом «Бандерівці — люди без честі». Джерело: твіттер

Як і чому формується образ масового протесту поляків проти допомоги Україні.

У період між 12 і 15 березня 2022 року російські та білоруські телеграм-канали, які Кремль постійно використовує для дезінформування, почали публікувати пости з однією і тією ж фотографією. На ній зображено антиукраїнський малюнок, наклеєний на одній із варшавських вулиць. Графіка з гаслом «Бандерівці — люди без честі» відсилала до теми Волинської трагедії й була спрямована проти українців.

Цю фотографію перепощували в соцмережах разом із відповідними дописами й коментарями, в яких повідомлялося, що буцімто в Польщі проходять масові антиукраїнські протести. Усе це формувало негативний образ українців і створювало враження, ніби прості поляки масово виступають проти антиросійської політики польської влади й підтримки, яку вона надає Україні й українцям.

Фотографія мала стати головним доказом, що підтверджує цю тезу, — до всіх схожих постів була прикріплена тільки вона (у двох варіантах — з близької й віддаленої відстані). При цьому часто писали, буцімто така графіка з’являється у багатьох місцях і в різних польських містах.

Графіка з гаслом «Бандерівці — люди без честі». Джерело: твіттер

Окрім прокремлівських телеграм-каналів, цей знімок активно популяризували десятки анонімних профілів у фейсбуку. Вони загалом зосереджувалися на інформації антиєвросоюзного плану, а також інколи піддавали сумніву наявність пандемії ковіду.

Деякі з цих профілів анонімні (найімовірніше, російські пропагандистські центри активно їх використовують для дезінформаційної діяльності), інші, схоже, належать реальним користувачам, зокрема із Росії, Великобританії, Франції та Італії (або ж вони імітують таких користувачів). Серед російських власників таких акаунтів є й ті, хто обіймає політичні посади.

Створення і розповсюдження таких матеріалів (російською і західними мовами) є прикладом діяльності РФ, спрямованої на роздмухування антиукраїнських і антиміграційних настроїв у країнах Євросоюзу.

Ще одна мета таких дій — надати правдоподібності російським пропагандистським посланням, скерованим на внутрішній російський і білоруський ринки.

Дописи, які популяризують згадане фото, поширювалися і наприкінці березня, тобто через майже два тижні після їхньої появи. При цьому не було нових світлин (виконаних в іншому місці) із таким зображенням, які б дали змогу відсвіжити сюжет і посилити послання. Тож можна спрогнозувати, що ситуація повторюватиметься і ми не раз іще почуємо про нібито масовий спротив поляків присутності українців у Польщі або про протидію «русофобській» і «пробандерівській», як це називають російські ЗМІ, політиці польського уряду.

Такі оповідки про буцімто неприязнь поляків до біженців і відповідні тексти потрібні росіянам для творення образу нетолерантних поляків, що має вдарити по іміджу Польщі на Заході. Пропагандисти можуть приплітати сюди й історію про нещодавню смерть польського дезертира Еміля Ч., який утік у Білорусь у середині грудня 2021 року. Після оприлюднення інформації про його смерть російські та білоруські ЗМІ наголошували, що він нібито став свідком геноциду поляків проти мігрантів у процесі міграційної кризи на польсько-білоруському кордоні. Росіяни навіть припускали, нібито Еміля Ч. убили польські служби, позаяк він міг і хотів розкрити «правду про польські злочини».

Дописи зі згаданим вище провокативним малюнком і справа Еміля Ч. мають спільний знаменник — це спроба зашкодити іміджу Польщі у світі в контексті міграційної кризи.

Переклав Андрій Савенець

01 квітня 2022
Міхал Марек

Засновник Центру досліджень сучасного середовища безпеки. Автор наукової монографії «Операція “Україна”. Дезінформаційні кампанії, нарації, шляхи діяльності російських пропагандистських осередків проти української держави у 2013–2019 роках». Докторант факультету міжнародних і політичних досліджень Яґеллонського університету.