Ідеї

Українці і польська економіка. Хто кого підтримує?

Мітинг на підтримку України у Варшаві. Фото: �Войцєх Кринський / Forum

Мітинг на підтримку України у Варшаві. Фото: Войцєх Кринський / Forum

До польського бюджету українці сплачують мільярди злотих податків і внесків. Чи правда, що ще більше польська казна витрачає на біженців з України? Розвінчуємо міфи.

«На соціальну допомогу українцям іде набагато більше коштів, ніж вони сплачують податків», — писав у соцмережах Славомір Менцен, один з провідних кандидатів в президенти Польщі. І таке твердження не поодиноке. 

Політики правого крила, особливо пов’язані з «Конфедерацією», майже з самого початку повномасштабної війни критикують польські уряди (спершу «Права і Справедливості», нині — «Громадянської платформи» та її коаліційних партнерів) за надто велику підтримку України та українців у Польщі. Все частіше звучать гасла на кшталт: «Українцям у Польщі живеться краще ніж полякам». Попри те, що такі тези не зовсім відповідають дійсності, вони падають на благодатний ґрунт. Результати різних соцопитувань показують погіршення ставлення поляків до українців. Тим не менш, в найближчі десятиліття саме українці можуть стати одним із головних рятівних кіл для польської економіки.

Мовою цифр

Наприкінці 2024 року в Польщі перебувало приблизно 1,5 мільйона українців, з яких майже мільйон — біженці, які приїхали після початку повномасштабної російсько-української війни (більше ніж у Польщі їх живе лише в Німеччині — 1,15 мільйона). 

За підрахунками аналітиків Банку національного господарства, наприкінці 2024-го українці становили 5 % усіх працівників Польщі. Головне статистичне управління повідомляє, що тоді працювало майже 700 тисяч українців. 

Сьогодні трудова активність поляків (віком 15–89 років) становить приблизно 59 %, а українців у Польщі — 70–80 %. Цікаво, що 40–50 % українців, які тут працюють, мають вищу освіту (серед поляків цей показник становить трохи понад 23 %). Якщо ж говорити про роботу, яка не вимагає особливої кваліфікації, то її в переважній більшості виконують саме українці (понад 70 %).

Лише 13 % українців, які перебувають у Польщі, пенсійного віку (понад 60 років), проте далеко не всім держава виплачує пенсії. Їх отримують тільки ті українці, які працювали офіційно, і їхня пенсія — це, фактично, раніше сплачені ними ж пенсійні внески.

Приріст польської економіки

За даними аналітиків Банку національного господарства, українці сприяють зростанню польського ВВП на 0,5–2,4 % в межах року, а, за підрахунками Головного статистичного управління, 2024-го ВВП зріс аж на 2,9 %. Тобто, простіше кажучи, українці значною мірою є рушійною силою польської економіки. 

До того ж у 2022–2024 роках українці зареєстрували в Польщі 77,7 тисячі підприємств (не враховуючи товариств з обмеженою відповідальністю), а це 12 % усіх фірм, заснованих у Польщі за цей період.

Також польська економіка непогано заробляє на торгівлі з Україною: 2024 року експортовано товарів на суму 11,8 мільярда євро, а імпортовано — на 4,4 мільярда євро. До початку повномасштабної війни експорт в Україну становив близько 6 мільярдів євро, а імпорт — 4 мільярди євро.

Друга сторона медалі

А як бути зі звинуваченнями в тому, нібито українці погано впливають на фінансову ситуацію поляків?

Можна зустріти думку, що через приїзд великої кількості біженців у Польщі подорожчала оренда житла. Насправді це не так: збільшення кількості українців практично ніяк не вплинуло на ціни орендованої нерухомості — вони зросли лише на 0,2 %

2024 року у рамках програми щомісячної допомоги «800+» Польща виплатила українцям 2,8 мільярда злотих. Проте ця сума набагато нижча, ніж надходження від українців до польського бюджету.

За оцінками Банку національного господарства, на кожен злотий, виплачений в межах «800+», припадає 5,4 злотого, які українці повертають державі (завдяки податкам та внескам).

У випадку поляків ця сума тільки трохи вища — 6 злотих.

2023 року Національний фонд охорони здоров’я профінансував лікування українців на суму 828 мільйонів злотих (за попередніми даними). Близько 780 тисяч українських громадян сплачують соціальні внески і загалом це 5 % надходжень до польської системи соціального страхування (приблизно 12,9 мільярда злотих). Якщо йдеться про внески на медичне страхування, то точних цифр немає. Загалом вони становлять приблизно 120 мільярда злотих. Якщо взяти до уваги той самий відсоток надходжень у систему (5 %), то, можна припустити, що українці сплачують 6 мільярдів злотих внесків на медичне страхування. Тобто — значно більше, ніж отримують.

За даними Головного статистичного управління, наприкінці 2024 року українці витратили на покупки в Польщі 7 мільярдів злотих. Проте це не всі зароблені ними тут гроші — частину своїх прибутків вони (50–60 %) переказують в Україну. Цікаво порівняти процентний показник заощаджень: серед українців у Польщі він становить близько 12 %, а серед поляків — близько 5 %. І все ж сума грошових переказів в Україну для польської економіки не загрозлива. 2024 року вона становила приблизно 3 мільярди злотих, а загалом із Польщі до інших країн переказали понад 6 мільярдів злотих. Натомість надійшло трохи понад 5 мільярдів.

У довгостроковій перспективі

У дискусії довкола позитивного чи негативного впливу українців на польську економіку часто ігнорують надзвичайно важливий аргумент — демографічну ситуацію. За даними дослідження порталу Birth Gauge, 2024 року на кожну жінку в Польщі припадало 1,12 дитини. Це один із найгірших показників у всій Європі. Такий самий рівень народжуваності простежується в Іспанії, і схожий — у Литві (1,13). Натомість у Німеччині ця цифра становить 1,37, а у Великій Британії — 1,49. Нагадаємо: для відтворення поколінь показник має становити щонайменше 2,2. У Польщі такий рівень народжуваності востаннє спостерігався наприкінці 80-х. Відтоді він постійно знижується. 

2023 року в країні народилося 272 тисячі дітей, з яких 18 тисяч — діти іноземців, зокрема українців. Переважна більшість українських біженців — жінки (приблизно 80 %). До повномасштабної війни серед українців у Польщі також переважали жінки (близько 55 %).

Через демографічні проблеми за кільканадцять років може розвалитися пенсійна система, даватиметься взнаки нестача робочих рук, почнеться крах ринку нерухомості. За підрахунками Головного статистичного управління, щоб утримати демографічний рівень, який є зараз (60 працівників на 40 пенсіонерів), Польща повинна впродовж наступного десятиліття залучити щонайменше 2,6 мільйона людей працездатного віку. Наразі лише 20 % українців, які прибули до Польщі після початку повномасштабної війни, готові залишитися тут назавжди. Серед українців, які приїхали до 2022 року, таку готовність декларують приблизно 50 %. І подальше поширення популізму щодо українців у Польщі аж ніяк не сприятиме покращенню ситуації.

Перекладачка Марія Шагурі, редакторка Наталя Ткачик

17 квітня 2025
Цезарій Щепанський

Економіст, керівник відділу новин та інновацій xyz.pl. Спеціалізується на темах високотехнологічних компаній, роздрібної торгівлі та ринку нерухомості. Автор кількох сотень аналітичних статей та інтерв’ю з провідними бізнесменами та економістами.