Трагічні події Другої світової війни і подальша зміна кордонів перетворили Польщу на одну з найбільш мононаціональних держав Європи. Навіть після вступу до Євросоюзу 2004 року на вулицях польських міст лише зрідка можна було почути іноземну мову. У школах навчалися поляки , в офісах працювали поляки. Лише іноді на вулицях міст можна було зустріти приїжджих: будівельників, нянь або поодиноких англомовних туристів.

Ситуація почала стрімко змінюватися 2014 року: економічна криза після анексії Криму і початку війни на Донбасі змусила багатьох українців шукати роботу за кордоном. Сусідня Польща зі зрозумілою мовою , ліберальним міграційним законодавством і зарплатами в 5-6 разів вищими, ніж на Батьківщині, ідеально відповідала їхнім запитам.

Сьогодні практично в кожній польській школі навчаються українські діти , в автобусах і на вулицях постійно чути українську та російську мови — або польську, але з характерним «всходнім» акцентом.

Якщо спочатку поляки сприймали українців як дешеву , але тимчасову робочу силу, то сьогодні в економістів немає сумнівів — без трудових мігрантів зі сходу на бізнес чекав би занепад. За оцінками Нацбанку Польщі , українські кадри забезпечують 0,3-0,9 % зростання ВВП.

Політики , за винятком ультраправих, дискутують про те, як збільшити міграцію з України.

Мільйон? А може , два?

Порахувати українців у Польщі нелегко: міграція між сусідніми країнами має переважно короткочасний характер. Вражає цифра 2-2 ,5 млн, яку часто наводять польські урядовці й яка ґрунтується на даних про тимчасове і сезонне працевлаштування, тобто про людей, які приїжджають на кілька місяців попрацювати, але потім повертаються додому. І таких, як показують соцопитування, серед мігрантів — 70-80 %.

Точніше оцінити кількість українців , які реально мешкають у Польщі, можна за виданими посвідками на проживання. За останні роки їхня кількість зросла майже до 200 тисяч осіб.

За оцінками Національного банку , цього року на польському ринку праці одночасно працює близько 800-900 тисяч українців, серед яких 30 % — на постійній основі, а інші змінюються протягом року, що в сумі і дає цифру понад 1,5 млн.

На допомогу статистиці приходять високі технології. У січні 2019 року фірма Selectivv порахувала , скільки власників смартфонів із польськими сім-картами використовують інтерфейс українською або російською мовою і хоча б раз на рік перетинають польсько-український кордон. Таких виявилося 1 ,27 млн — цю цифру Selectivv подає як найточніші дані про кількість українців у Польщі.

Якщо в 2015-2016 роках керівна партія «Право і справедливість» говорила про українців як про біженців , яким Польща надає допомогу, то тепер влада називає їх робітниками і високо оцінює їхній внесок у податкову і пенсійну системи країни.

Самим же мігрантам зі сходу все більше хочеться отримати своє представництво в органах влади.

На останніх виборах до Європарламенту серед кандидатів було четверо українців , які отримали польський паспорт. Цікаво, що двоє з них висувалися від лівої партії «Весна», а двоє — від ультраправої «Конфедерації».

Кількість громадян України з дозволом на проживання в Польщі. Джерело: UDSC

У боротьбі за нового клієнта

Середньостатистичний український мігрант сьогодні — це чоловік 25-34 років , з вищою або незакінченою вищою освітою, який приїхав з невеликого міста в центрі або на заході країни; він живе в столичному Мазовецькому, Малопольському або Нижньосілезькому воєводстві й працює в сільському господарстві, на підприємстві або на будівництві.

Заробляє він стільки ж , скільки й поляки на аналогічній посаді — 650-800 доларів «чистими», а почасти й більше. Якусь суму він пересилає родині, але значну частину витрачає на місці — сумарно це дає мільярди, за які й бореться польський бізнес.

Першими були банки: спочатку вони запустили мережеву рекламу послуг українською , а потім найняли українськомовних консультантів у відділення. До фінансів швидко підключився сектор мобільного зв'язку: сьогодні всі польські мобільні оператори пропонують спеціальні пакети дзвінків в Україну, а деякі мережі (наприклад, Plus), запрошують українських знаменитостей рекламувати свої послуги.

Не залишаються осторонь і польські університети: вони наймають українськомовних працівників , відкривають інформаційні пункти в українських містах.

На тлі скорочення загальної кількості студентів у Польщі найчастіше саме іноземці допомагають вишу зберегти євросоюзівські дотації — в деяких навчальних закладах українці складають понад половину студентів.

Останнім часом «українізація» торкнулася і сфери розваг. Популярна мережа кінотеатрів Helios тепер показує кіно з українськими субтитрами — спеціальні сеанси «Месників» або «Фантастичних звірів» збирають аншлаги. Все більше польських міст дублюють українською інформаційні таблички , а в автоматах з продажу квитків поруч з прапорами Британії, Німеччини і Росії з'являється синьо-жовтий.

Скільки заробляють українці в Польщі. Джерело: Personal Service

Повість про краще життя

Не дивно , що на дедалі більшу присутність українців у публічному просторі реагує і польська попкультура. І йдеться не лише про пісні українських виконавців в ефірі радіостанцій, а й про телебачення.

Роками українці зʼявлялися лише в епізодах другосортних детективних серіалів як підозрілі особи з кримінального світу , а українки — як наречені-аферистки. Та згодом тренд змінився. 2015 року державний телеканал TVP у праймтайм запустив серіал «Дівчата зі Львова» — історію чотирьох подруг , які виїхали з України, щоби почати життя з нуля в Польщі.

Долі героїнь склалися дуже вдало: завдяки доброті й цілеспрямованості дівчата вибороли місце під сонцем у новій країні. Перші два сезони виявилися найуспішнішими проєктами каналу , кожну серію подивилося понад мільйон глядачів.

Популярність серед поляків мають і українські відеоблогери , які в іронічній манері описують свої перші кроки в новій країні.

Один з них , Діма Гарбовський, недавно видав книгу «Поляк з України» — після цього в польському сегменті інтернету тиждень обговорювали, що, виявляється, українці, як і поляки, зберігають пластикові пакети в спеціальному пластиковому пакеті.

У якій ролі хотіли би бачити поляки українця. Джерело: Havas Media Group

Масова міграція українців — це історія не тільки про роботу , а й про любов. Поляки останніми роками все частіше беруть шлюб з іноземцями. Якщо 2012 року на території Польщі було зареєстровано близько 500 польсько-українських пар, то вже 2016-го — понад 1100. Для порівняння: на другому місці – британці (близько 700 шлюбів), а на третьому — німці (менш 400). Правда, цю статистику роблять в основному польські чоловіки, які одружуються з українками. Польки ж упевнено поглядають на захід.