Попри пандемію українські трудові мігранти на польському ринку праці почуваються все більш упевнено , більш виразно відчувають поліпшення економічної ситуації після локдаунів , а також, попри деякі побоювання, все менше бояться карантинних обмежень і втрати роботи.
Це — один із головних висновків дослідження «Іноземний працівник у Польщі в період пандемії» , яке агентство EWL вкотре провело спільно з Центром східноєвропейських студій Варшавського університету.
Уроки пандемії
За попередніми підрахунками Головного статистичного управління Польщі , перед вибухом епідемії COVID-19 у країні перебувало близько 1,3 млн громадян України. Невизначеність перших тижнів пандемії коронавірусу призвела до того , що близько 10 % з них повернулися на батьківщину.
Однак протягом наступних місяців разом із тим , як польські підприємці, чиновники та самі мігранти пристосовувались до нових реалій, кількість українських працівників у Польщі повернулась до «передковідного» стану. А це означає, що польська економіка та ринок праці склали екзамен у дуже непростий час , коли ВВП Польщі впав уперше за останні 30 років, а безробіття за підсумком року зросло — вперше за останню декаду.
Тривалий стан епідемії став причиною втоми від заборон та обмежень. Це відчували і громадяни Польщі , і трудові мігранти.
Найбільш обтяжливими для респондентів виявилися обмеження в повсякденному житті — на це вказують понад 42 % опитаних. Для 21 % іноземців найбільш обтяжливим фактором під час роботи в Польщі в період пандемії є стрес.
Зростає число іноземців , для яких найбільшим обтяженням під час роботи в Польщі в період пандемії є розлука з родиною (36 %). Однак після введення положень про полегшення перетину кордону все більше мігрантів їздять на батьківщину. Якщо у вересні 2020 року лише кожен п’ятий опитаний виїжджав із Польщі під час пандемії, то нині це вже 37 % респондентів.
Третя хвиля пандемії (весна 2021 року) , під час якої були зафіксовані найвищі показники зараження та смертності, негативно відобразилася на почутті безпеки серед іноземців у Польщі.
![](https://images.ctfassets.net/75018eualgmp/6obZdmwq9ZfWlcKmNgRXTr/acaa50f718879b34ba9de91824ecdffe/inf3.png)
Це посіяло в іноземцях тривогу , побоювання за здоров’я. Усе більше респондентів боїться захворіти на коронавірус, від вересня 2021 року цей показник зріс на одну п’яту – до 12 %. Опитування також показало, що понад 36 % трудових мігрантів готові вакцинуватися проти COVID-19 у Польщі, протилежної думки дотримується 31 %, а 32 % все ще не визначились з рішенням.
Третій випуск дослідження щодо мігрантів у Польщі , яке EWL Group систематично проводить під час епідемії, показує: і працівники, і польські працедавці впоралися з пандемією, а нині з оптимізмом чекають на її закінчення.
![](https://images.ctfassets.net/75018eualgmp/3w2e4u88Ut65nTCbf51hyM/b0e47c0007fa677886f7e9073f7c0c76/inf4.png)
Якщо 2020 року чимало мігрантів через «коронавірусне» замороження польської економіки мусило змінити місце роботи , галузь працевлаштування або навіть переїхати в інші регіони країни, то навесні 2021 року тенденція змінилася. Частка таких працівників виразно зменшується (на 12 відсоткових пунктів).
Попри пандемію іноземці охоче приїжджають до Польщі на заробітки. Ба більше , кількість працівників-іноземців, які вперше приїхали на роботу до Польщі, збільшилася аж на 15 відсоткових пунктів.
Дуже тішить також факт , що переважна більшість мігрантів, які працюють у Польщі (70 %), не відчула посилення негативних стереотипів проти іноземців під час пандемії. Лише 14 % респондентів дотримуються протилежної думки, тоді як на початку епідемії цей показник був вищим на 5 відсоткових пунктів.
![](https://images.ctfassets.net/75018eualgmp/1NKebQAW42GFf79kz2rS8f/aa989496b51c3d7a901a6e371d0b16df/inf5.png)
Зниження цього показника також може бути ознакою стабілізації польського ринку праці.
Головним рушієм міграції залишається економічний фактор. Понад половину іноземців вирішили приїхати до Польщі під час пандемії через вищий заробіток у порівнянні з їхньою батьківщиною.
Майже щотретього респондента спонукала виїхати погана політична та економічна ситуація у його державі , а щочетвертий вказав як головний фактор виїзду до Польщі відсутність можливості працевлаштування вдома та вищий рівень життя в цій країні.
Цікаво й те , що найбільше зростання кількості трудових мігрантів у Польщі відбулося в групі віком 18–25 років. Це означає, що Польща залишається привабливим напрямком для громадян України, навіть для тих, які тільки входять на ринок праці. До речі, майже 38 % опитаних планувало виїхати на заробітки до Польщі ще до початку епідемії SARS-CoV-2.
![](https://images.ctfassets.net/75018eualgmp/5xydl2Hl202phJcBw6XNT5/6bad2cd0e4712c3482bcbc0df091d6ce/inf6.png)
Якщо йдеться про локдаун та обмеження у зв’язку з пандемією — для мігрантів найважчим виявився весняний період 2020 року (так вважає щотретій респондент). Після часткового закриття руху через кордон значна частина трудових мігрантів у Польщі вирішила залишитися в цій країні — в першу чергу завдяки наявності постійного джерела доходу , сприянню польської влади та через відсутність бажання змінювати плани.
Чергові обмеження , які впроваджував уряд, вимагали адаптації професійного та особистого життя до нової реальності. Але, на думку майже 37 % працівників, які взяли участь у дослідженні, локдауни у Польщі не вплинули на них жодним негативним чином.
Другу та третю хвилю коронавірусу мігранти перенесли зі значно меншими обтяженнями — завдяки кращій підготовці польських роботодавців до прийняття іноземців та подальшим рішенням польського уряду , які дозволили іноземним громадянам залишитися в країні й працювати.
Респонденти , що взяли участь в опитуванні в травні 2021 року, високо цінують можливість роботи в Польщі. Як і у вересні 2020 року, понад 79 % опитаних рекомендували б цю країну як напрямок трудової міграції друзям та родичам. Не рекомендували б роботу в Польщі лише 4 %. Це означає, що пандемія COVID-19 не відбила в іноземців бажання працювати в цій країні.
Варто наголосити: як серед тих , хто перебував у Польщі під час спалаху пандемії, так і серед тих, хто вирішив приїхати пізніше, понад 90 % не шкодують, що прийняли таке рішення.
Цей показник від самого початку пандемії (березень 2020 року) утримується на стабільному рівні. Протилежної думки дотримуються лише 4 ,7 % іноземців, які вирішили залишитися в Польщі, та 3,2 % тих, хто приїхав після оголошення стану епідемічної загрози.
Завдяки відкритості та ліберальній політиці Польщі у сфері зайнятості , іноземці довіряють польському ринку праці.
![](https://images.ctfassets.net/75018eualgmp/6c5abu7lU7XrUhZhv4LuyC/42d09a9ef1a241edd5abb4673043fe9f/inf7.png)
Думку експерта та висновки нашого дослідження підтверджують також дані польського Закладу соціального страхування: якщо під час першого локдауну кількість іноземців , які сплачували страхові внески в Польщі, різко знизилася (до 605 тисяч), то у травні 2021 року в списку зареєстрованих було вже майже 800 тисяч іноземців. Це — найбільша в історії Польщі кількість застрахованих іноземних працівників.
Польща: що далі?
Для громадян України , Білорусі, Молдови чи Грузії Польща залишається країною Євросоюзу із найбільш лагідними правилами працевлаштування. Це також одна з небагатьох країн ЄС, що не зачинила дверей перед мігрантами під час пандемії. Це, на думку експертів EWL, – одна з причин того, що Варшава занотувала чи не найнижче падіння ВВП в регіоні (-2,7 %).
І все-таки окремо варто наголосити , що на час дії стану епідемії польський уряд автоматично продовжив (до кінця пандемії плюс 30 днів) дію документів на перебування та працевлаштування для іноземців. Цей успішний крок був одним з найбільш очікуваних бізнесом рішень, оскільки відповідальні за видачу цих документів управління були закриті або працювали в обмеженому режимі.
Саме з терміном дії документів на перебування пов’язані плани трудових мігрантів. Щотретій респондент хоче працювати в Польщі стільки , скільки це буде можливо.
Понад 40 % трудових мігрантів у Польщі заявляють , що повернуться додому згідно зі своїми планами. Серед чинників, які можуть змінити ці плани, іноземці найчастіше вказували сімейні обставини (40 % відповідей), втрату роботи (35 %) і занадто тривалу розлуку з родиною (33 %).
Однак , коли уряд оголосить закінчення стану епідемії, це означатиме, що величезна група іноземних працівників втратить у Польщі право на легальне перебування та працевлаштування.
![](https://images.ctfassets.net/75018eualgmp/1qnXtAc3XLcjkBxn0tJPRc/e6fedf527c27599bba948de90ee4629c/inf8.png)
Тому , на думку голови відділу легалізації EWL Group Мар’ї Кузенко, польська влада могла б продовжити термін легального перебування іноземців до 6 місяців після закінчення пандемії.
Виграли б усі. Роботодавці мали б можливість запланувати кадрову структуру , визначити розмір ротації персоналу, забезпечити заміну. Працівники отримали б додаткові пів року безпечного та стабільного працевлаштування. А уряд мав би можливість розробити нові рішення для іноземців, вдосконалити та перенести в онлайн чинні процеси легалізації перебування.
Уряд Польщі усвідомлює , що польська економіка для розвитку потребує постійного притоку іноземців. У середині червня в інтерв’ю виданню Rzeczpospolita заступниця міністра розвитку , праці та технологій Івона Міхалек заявила, що восени уряд Польщі планує внести до Сейму законопроєкт щодо працевлаштування мігрантів.
Ми плануємо значно зменшити кількість документів , які доведеться подавати разом із заявою про дозвіл на роботу іноземця, — наголосила віцеміністр. — Усі процедури відбуватимуться в електронному вигляді. Роботодавець, який працевлаштовує іноземця, матиме доступ до спеціального акаунта, з якого зможе керувати всіма питаннями, що стосуються доступу до ринку праці.
Івона Міхалек підкреслила , що цей проєкт є результатом комплексної діагностики ситуації на ринку праці в Польщі, а уряд усвідомлює значення іноземців для розвитку економіки.
Утім , директор із продажів EWL Group Міхал Вєжховський наголошує, що вже зараз польські фірми заявляють про надзвичайно велику потребу в українських трудових мігрантах. А це ще не закінчилася пандемія і далеко не всі підприємства працюють на повну потужність.
Якщо нам вдасться уникнути четвертої хвилі пандемії , можемо у Польщі сподіватися рекордного попиту на трудових мігрантів у третьому та четвертому кварталах 2021 року.
І це в момент , коли Варшава стоїть на порозі справжньої європейської баталії за іноземних працівників.
Напрямки міграції українців: сміливіші плани
Стабілізація епідеміологічної ситуації та повільне повернення економіки до рівня перед пандемією знову підвищило зацікавленість трудових мігрантів вакансіями в інших країнах , ніж Польща.
У травні 2021 року понад 30 % трудових мігрантів у Польщі визнали , що шукали роботу також і в інших державах. У вересні цей показник був на третину нижчий. Це означає, що кількість іноземців, які хотіли б працювати за межами Польщі, наближається до рівня перед пандемією (тоді цей відсоток був дещо більший — 31 %).
![](https://images.ctfassets.net/75018eualgmp/esiSn7vDnDHFAC2ZhZUAk/5a5b88065e8fc39ac4ad38c0c8aab7e2/inf9.png)
Укотре більшість іноземців зацікавлена можливістю переїхати працювати до Німеччини (51 %) , Польща — на другому місці, тут планує продовжувати роботу 48 % респондентів.
Високі місця в рейтингу посіли Чехія (26 %) , США (25 %), Канада (23 %) і Норвегія (21 %). Це — серйозний сигнал для Польщі: вона не зможе конкурувати рівнем зарплатні із багатшими країнами Євросоюзу , проте досі перевагою Варшави були якраз ліберальні правила працевлаштування громадян України.
Український працівник отримує цікаві пропозиції не лише з Польщі , але й з Фінляндії й навіть країн Балтії. Країни Євросоюзу протягом кількох років придивлялися до «польського експерименту» з працевлаштування громадян України, і схоже його результати стали переконливими.
Збільшення конкуренції за працівників у ЄС , безсумнівно, піде на користь трудовим мігрантам з України. Водночас це виклик для роботодавців. Польща повинна докласти максимум зусиль, щоб залишитися країною першого вибору для мігрантів зі Східної Європи.
Отже , в найближчі роки разом зі збільшенням конкуренції можемо очікувати збільшення ролі іноземців для польського ринку праці. Ця група протягом шести останніх років зросла у Польщі з 2 до 6 %.
Українські мігранти гармонійно співіснують з громадянами Польщі на польському ринку праці , заповнюючи сфери, у яких поляків просто бракує. Це підтверджують також дані щодо безробіття в цій країні: зменшення його рівня протягом останнього десятиріччя відбувалося паралельно зі збільшенням притоку трудових мігрантів з України. А отже, українці й надалі впливатимуть на динаміку розвитку економіки Польщі.
Тому польські працедавці і чиновники вже сьогодні серйозно міркують: що зробити , аби громадяни України зверталися передусім до польських роботодавців. А трудові мігранти від цього лише виграють.
Редакція висловлює вдячність виданню «Європейська правда» за можливість публікації