Славетний польський композитор і піаніст Фридерик Шопен народився 1810 року в селі Желязова Воля під Варшавою, а останні 18 років життя провів у Франції, на батьківщині свого батька. Він помер 17 жовтня 1849 року в Парижі, тому його могила розташована саме там, на цвинтарі Пер-Лашез. Але, як вважається, перед смертю композитор промовив: «Відвезіть до Варшави хоча б моє серце».
У серпні 1849 року на прохання Фридерика, який уже відчував свій близький кінець, приїхала найстарша з його трьох сестер, Людвіка Єнджеєвич. Вона доглядала хворого брата й була поруч, коли він помер, а після того розпоряджалася його спадщиною. Людвіка зорганізувала продаж речей композитора з аукціону, щоб їх змогли викупити його друзі, а ще роздала їм частину рукописів.
Саме вона вирішила виконати передсмертне прохання брата. Людвіка поклала його серце, вирізане під час розтину, до слоїка, наповненого спиртним напоєм. Очевидно, вона вивезла його з Парижа нелегально, тому, побоюючись обшуку, сховала слоїк під одягом у сплетеному зі шкіряних ремінців мішечку, прив’язаному до каркасу криноліна на висоті лона. У січні 1850 року вона привезла серце Фридерика Шопена (і, як стверджує легенда, пасмо його волосся) до Варшави.
Людвіка передала серце священникам костелу Святого Хреста на Краківському передмісті. Це був парафіяльний храм родини Шопенів, який водночас відігравав роль національного святилища — саме тут відбувалися різноманітні національно-патріотичні урочистості. Однак дар сестри Шопена не був прийнятий із радістю. Причина тому — зв’язок Шопена з письменницею Жорж Санд — розлученою, до того ж, як тоді вважалося, скандалісткою. Тридцять років серце Шопена пролежало у скриньці, схованій у підземеллях храму.
1880 року серце перенесли в нішу однієї з колон костелу. В цьому місці встановили пам’ятну дошку з написом: «Фридерикові Шопену — співвітчизники» та цитатою з Євангелія від Матвія: «Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!»
Над епітафією встановили прекрасне погруддя Шопена, а внизу вирізьбили барельєф із зображеннями ліри, нотного зошита, лаврових галузок та польових маків. Саму нішу зі серцем, захованим у подвійній урні — внутрішній дерев’яній та зовнішній олов’яній — приховує окрема скромна табличка під барельєфом. Первісно на ній був напис: «Тут спочиває серце Фридерика Шопена». Це місце стало однією з найвизначніших пам’яток базиліки, де в різні часи з’явилися численні епітафії та меморіальні дошки на честь інших великих поляків, зокрема Адама Міцкевича, Юліюша Словацького та Болєслава Пруса.
Однак це ще не вся історія. 1944 року, під час Варшавського повстання, серце Шопена евакуювали до Мілянувка, міста неподалік столиці, й передали єпископу Шляґовському. Що цікаво, дослідники досі не мають одностайної думки щодо того, хто вивіз серце з Варшави: німці чи поляки. Так чи інакше, реліквію вдалося врятувати від бойових дій.
Роком пізніше, 17 жовтня 1945-го, в 96-ті роковини смерті композитора, його серце в супроводі представників влади і тисяч варшав’ян повернулося до Варшави, в костел Святого Хреста. В ущент зруйнованій столиці повернення урни з серцем Шопена на її колишнє місце мало символічний вимір. «Закінчились поневіряння серця Шопена, сьогодні віднаходить спокій кожна культурна людина», — було сказано на урочистій церемонії.
Цю подію транслювало Польське радіо, завдяки чому в архівних радіоматеріалах можна знайти, зокрема, фрагменти проповіді, виголошеної отцем Леопольдом Петшиком.
Повертається серце Шопена на належне йому місце, повертається це полум’яне серце до столиці, за якою колись воно так гаряче тужило і в якій прагнуло спочити після смерті.
Нинішній напис на табличці в костелі відрізняється від первісного й звучить: «17 X 1945 серце Фридерика Шопена повернулося до Варшави».
У наступних роках серце покоїлося з миром, поки 2014-го його не відмурували зі сховку з метою... обстеження. Причиною стала підозра, чи орган не пошкоджений, а головне — чи серце насправді належало Шопену.
Після проведення експертизи професор Тадеуш Добош із кафедри судової медицини Медичної академії у Вроцлаві заявив, що дослідження розвіяли всі сумніви: це дійсно серце Фридерика Шопена і перебуває воно в дуже доброму стані.
Стан, вигляд органа, різновид нитки, якою серце було зшите після розтину, здійсненого в Парижі, тип слоїка — усе це, як ми переконані, походить із тієї епохи. Стверджено повну згідність описів слоїка й урн, де він зберігається, із їхнім дійсним станом.
Принагідно підтвердилася теорія, згідно з якою сестра композитора привезла серце в коньяку — кажуть, у ньому воно зберігається й досі.
Детальна фотодокументація і протокол огляду вміщені у костельному сховку разом із серцем.
міністр культури 2014-2015 рр.
Традиція велить залишати після таких нестандартних заходів історичний слід. У документах міститься прохання до прийдешніх поколінь робити нові обстеження.
Наступний огляд серця Фридерика Шопена рекомендовано провести через 50 років, тобто 2064-го.
При написанні тексту використано матеріали з сайтів dzieje.pl, polskieradio.pl, historiaposzukaj.pl та chopin.nifc.pl.
Переклав Андрій Савенець
