Джерело: Pixabay
Джерело: Pixabay
24 лютого 2021

Ринок праці під час пандемії: хто виграв, хто програв

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram

За даними Євростату (Служба статистики ЄС), рівень безробіття в Євросоюзі в грудні 2020 року сягнув 7,5 %. У той же період у Польщі він становив 3,3 %. І хоч найдошкульніше пандемію відчули передовсім самозайняті особи, деякі галузі опинилися у виграші.

Як свідчать дані дослідження «Барометр настроїв працівників», яке щороку наприкінці січня проводять Gi Group, Grafton Recruitment, Wyser та TACK TMI, пандемія вплинула на підхід працівників до пошуків нової роботи. Вони почали більше цінувати стабільність працевлаштування.

Добра робота — надійна робота

Респонденти оцінювали різні аспекти своєї роботи за шкалою від 1 до 10. Три четвертих із тих, хто оцінив власну зарплатню на 6 і нижче, декларують, що шукають роботи з вищою зарплатнею. У попередньому дослідженні їх було аж 89 %.

Йоанна Ванатович, бізнес-директорка Grafton Recruitment

Це означає, що працівники бояться змінювати навіть низькооплачувану, але надійну роботу. Менше людей розглядає можливість змінити роботодавця.

Якщо йдеться про стабільність працевлаштування, працівники оцінюють своє становище на 6,4, а попереднього разу середній показник становив 7,1.

Маґдалена Фурс (Service & Delivery Director Gi Group)

Такі результати підтверджують тезу, що впродовж пандемії люди все більше побоювалися (й досі побоюються) за свою роботу. Зате працедавці дедалі частіше переконані: їхні дії покращують настрої працівників, підіпсуті страхом за робочі місця.

В часи пандемії стабільність працевлаштування стала набагато важливішим чинником ринку праці, ніж до коронавірусу. На жаль, чимало галузей настільки постраждали від економічних обмежень і світового локдауну, що фірми, попри всі свої зусилля, не можуть уберегти власних працівників від невпевнености чи навіть уникнути звільнень.

Економіка сповільнюється, працедавці також

Загальновідомо, що найбільше від епідемії — незалежно від країни — постраждала туристична галузь, гастрономія, готельна сфера, культура та дрібні послуги. Одні намагалися обійти обмеження всіма можливими способами, аби зберегти бізнес і робочі місця. Наприклад, власникам льодової ковзанки у Щецині спало на думку змінити характер діяльности. Замість квитків на каток вони продавали вхідні картки, за якими можна було ввійти на склад квітів, розташований на ковзанці. Власники пояснювали: якщо квіти зберігати посеред крижаної арени, вони довше залишатимуться свіжими, а «склад» функціонує за принципом самообслуговування — тож щоб отримати товар, слід узути ковзани і вийти на лід. На жаль, ця аргументація не переконала головного санітарного інспектора, який наклав на власників штраф (30 тис. злотих) і застеріг інші фірми від креативного «перепрофілювання» й ухиляння від запроваджених обмежень.

Проти закриття свого бізнесу збунтувалися також деякі ресторатори. Вони вирішили відкрити заклади раніше (попри відсутність дозволу, але з дотриманням санітарного режиму) й пояснили: якщо не відчинять двері для клієнтів — збанкрутують, а працівники й постачальники втратять робочі місця. На жаль, під час кризи багато ресторанів не втрималися на плаву. У середині грудня набула розголосу справа банкрутства ресторанів Margeritta й Esplanada (в місті Вжесня Великопольського воєводства). Власник, Ярослав Ґасік, інвестував чималу суму у відновлення класицистичного палацу Мицєльських, де відкрив ресторан Esplanada, а під час пандемії втратив цілі статки. Не в змозі розплатитися з субпідрядниками і працівниками, він скоїв самогубство у новоствореному ресторані, що для місцевої громади стало справжнім шоком.

Гастрономічна галузь поки що не може підрахувати всі збитки — невідомо, яка кількість польських ресторанів збанкрутувала торік. А скільки людей утратили працю — і поготів невідомо, адже працівників гастрономії часто наймають за договорами підряду без повноцінних соціальних гарантій, які в Польщі називають «сміттєвими» (śmieciówka).

Важка доля спіткала й самозайнятих. Дуже часто спеціалісти з графіки, піару, реклами, маркетингу втрачали замовлення, позаяк фірми в добу кризи воліли економити.

«У мене є один головний клієнт, тож маю певну стабільність замовлень. Оскільки я беру участь у досить тривалому процесі впровадження продукту, час реалізації замовлення значно розтягнувся. Просто чергові етапи опрацювання переносяться на пізніше. Цей час видовжився, мабуть, у 3–4 рази», — пояснює Бартек, графік і субпідрядник міжнародної фірми з галузі товарів повсякденного попиту.

Через запізнення і логістичні проблеми, обумовлені хоча б закриттям кордонів на початку пандемії, Бартек був змушений на короткий час заморозити діяльність і скористатися допомогою в рамках програми так званого «Антикризового щита».

«Підтримка держави незначна, але, на щастя, я не працюю в сфері, яку повністю закрили. Мені вдалося оформити звільнення від сплати соціальних внесків й отримати безповоротну позику. Це частково компенсувало збитки», — ділиться Бартек, але водночас наголошує, що торік пандемія врізала його прибутки на майже 40 %.

Однак допомога з «Антикризового щита» не охопила усіх підприємців, які її потребували. Вже не кажучи про те, що далеко не кожен відповідав необхідним для цього критеріям, уряд, вводячи програму допомоги, деякі сфери просто не врахував. Як наслідок, наприклад, салони мобільного зв’язку й магазини з іграшками, розташовані в зачинених торгових центрах, не могли розраховувати на допомогу держави. Один салон мобільного зв’язку, який працював у варшавському торговому центрі, повністю переніс торгівлю в інтернет і закрив торговельну точку. «Я був змушений звільнити трьох працівників, на якийсь час заморозити діяльність, інвестувати в оновлення інтернет-сторінки та її позиціювання, переглянути договори з постачальниками», — розповідає власник салону.

Зі схожими проблемами зіткнулося чимало невеликих фірм. У скрутному становищі опинилися й персональні тренери, перукарі, фізіотерапевти, манікюрниці — люди, які щодня працюють безпосередньо з клієнтами. Мацєй Врублевський, один із найбільш відомих і титулованих польських перукарів, власник мережі салонів, вирішив закрити чотири свої заклади ще на початку пандемії. Якщо не було можливости виторгувати кращі умови оренди приміщень, він просто повідомляв про припинення договору. Таким чином втратило роботу кілька десятків перукарів, які в нього працювали.

Віртуальна діяльність, справжній зиск

І все ж є галузі, яким непогано ведеться і які цьогоріч планують прийняти на роботу нових працівників. Згідно з дослідженням «Звіт про заробітну платню 2021», проведеним Hays Poland, працедавці в найближчі місяці прогнозують найбільший попит на спеціалістів із інформаційних технологій, виробництва, продажу, а також фінансів і бухгалтерії. Великий попит існує і на працівників логістики й електронної комерції. Через спричинене пандемією закриття крамниць, ТРЦ та пунктів послуг левова частка торгівлі перейшла в інтернет. Саме тут сьогодні можна зробити щоденні покупки, замовити квіти на день народження з доставкою або ж індивідуальний подарунок. Під час локдауну можна було замовити перукаря додому, а замість столика у ресторані багато фірм на день святого Валентина пропонувало особливу послугу — вишукану вечерю, подану прямо під двері.

Фірми, які швидко перенесли свою діяльність в інтернет, завдяки пандемії були у виграші, як-от польська група CCC, що є власником сайту eobuwie.pl. Вона закінчила рік із таким добрим результатом, що, за даними агенції Reuters, японська банківська група SoftBank Group планує зробити інвестиції в міноритарний пакет акцій інтернет-магазину. Крім того, цьогоріч ССС виводить свій магазин Modivo на український ринок. Ці інвестиції можливі завдяки швидкому перенесенню діяльности закритих стаціонарних магазинів у інтернет.

Не тільки великі фірми могли таким чином розвинути свій бізнес. Крамниця Wiklina («Лоза»), яка 30 років діяла у варшавському районі Праґа, була змушена закритися. Її 83-річний власник назавжди зачинив двері закладу, але його онучки перенесли діяльність в інтернет. Магазин під назвою Siostry plotą «Сестри плетуть» з’явився у соцмережах і має тепер новий інтернет-сайт. Це дало змогу врятувати від банкрутства сімейний бізнес і розвивати родинне зацікавлення лозою й іншими природними матеріалами, з яких створюються меблі, дрібне кухонне приладдя, прикраси, а ще модні сумки й аксесуари. Як бачимо, іноді ідея не менш важлива, ніж капітал.

Переклав Андрій Савенець

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
Аґата Кінасевич image

Аґата Кінасевич

Редакторка, журналістка, пише для порталу gazeta.pl, Gazeta Wyborcza й Wiadomości Handlowe. Відстежує реальний вплив економіки на людське…

Читайте також