«Напиши про польський молодіжний сленг, у тебе ж діти-підлітки!» — запропонували мені в редакції. Воно справді так, от лише діти воліють не використовувати сленг у розмовах із батьками — адже послуговуються ним у своєму середовищі саме для того, щоб утвердити власну мовну свободу, означити свою поколіннєву автономію, відгородитися дискурсивним муром від нав’язливих «бумерів». Останні, зрештою, так легко не здаються, підслуховуючи цю потаємну мову і навіть намагаючись над нею запанувати.
Як було колись: kit і git
Навіть якщо виділити в неохопному океані сленгу лише його молодіжний різновид і зосередитися на його найсвіжіших проявах, варто хоча б коротко поглянути на давніший і ширший контекст. Ще в Середньовіччі подібні функції мали цехові «мови» ремісників, жаргон злочинців або мандрівних кліриків і студентів. А вже в першій половині ХХ сторіччя в Польщі і не тільки повнокровно функціонували виразні, взаємно непрозорі міські діалекти, у творенні яких не останню роль відігравав злочинний елемент. Специфічні міські говірки сформувалися, наприклад, у Варшаві, Кракові, Лодзі, Познані, Львові, а мовний матеріал, із якого «кувалися» нові слова, потрапляв до них із німецької, французької, їдишу, ромської, грецької, української, російської та інших мов.
Якщо вже говоримо про Львів, не можна не згадати «Словник злодійської мови» Антонія Курки, який служив у львівській поліції за австрійських часів (книжка вийшла друком 1896 року й кілька разів перевидавалася). Звісно, не актуальні вже значення екзотичних слів і словосполучень (а таких там більшість) цікаві нині хіба що історикам мови, але уважний погляд виловить також слова, які в зафіксованих Куркою значеннях функціонують у розмовному регістрі польської мови навіть сьогодні.
Серед таких цікавих слівець — dycha (десятка, банкнота номіналом 10 злотих), kimać (спати, дрімати), kumać (розуміти), gwizdnąć («свиснути» у значенні ‘вкрасти’), klawy (гарний, чудовий) а навіть kiecka (сукня).
Напевно більшість людей, які вживають сьогодні ці вирази, навіть не підозрюють про їхнє «злодійське» походження. Погортавши словник, можна зробити висновок щодо різних варіантів долі, яка судилася сленговим словам (чи сленговим значенням загальновживаних слів): вони або потрапляють у ширший вжиток, переходячи в розмовний регістр, або ж забуваються і зникають.
Напівкримінальні елементи міжвоєнної Польщі на зразок львівських батярів (у Варшаві їхніх колег називали «антеками» чи «андрусами»), які виразно маніфестували свою іншість щодо загальноприйнятих норм і поведінкою, і мовленням, навряд чи можна трактувати як носіїв молодіжної субкультури: насправді до них входила не тільки молодь. Лише після Другої світової війни в західному світі, а згодом і східніше, набрали сили молодіжні субкультурні рухи зі своїми цінностями, смаками, атрибутами й мовою. Від того часу польська мова збагатилася новими словами й значеннями слів, які по-справжньому можна назвати молодіжними. Деякі з них осіли в культурі, деякі вивітрилися, а деякі, попри кількадесятирічний стаж, досі функціонують у мовленні, причому не тільки серед старших поколінь.
Наприклад, і нині можна почути, як школу чи загалом освітній заклад зневажливо називають buda (відповідно polibuda — поширена назва політехніки), товстелезний підручник чи взагалі книжку — словом cegła. На адресу неотесаної, хамовитої людини, у підтексті — сільського походження, досі можна почути зневажливі burak, czereśniak, wiśnia (відповідник зверхнього українського «кугут»). Гроші ще називають словом szmal або й давнішим forsa — цей запозичений із романських мов іменник, який раніше означав силу, впливовість, потім почав також вживатися у значенні хабаря, а вже 1900 року був зафіксований авторами так званого «Варшавського» словника польської мови в значенні грошей узагалі.
У вжитку досі зберігся сленговий прикметник, який у повоєнній Польщі означав грошовиту людину, — dziany (дослівно — в’язаний, трикотажний), який побутує також у версії nadziany (дослівно — начинений). Витримало випробування часом також схвальне окреслення czad (іменник), czadowy (прикметник), czadowo (прислівник) і відповідний вигук, який означає захоплення: Ale czad! До старожилів розмовного регістру належить і слово kit (дослівно — віконна замазка) у значенні ‘брехня’; відповідно фразеологізм wciskać kit означає те саме, що замилювати очі, тоді як вислів bez kitu з питальною інтонацією означає «справді?», а зі стверджувальною — є запевненням у правдивості сказаних слів.
З-поміж позитивно забарвлених мовних одиниць витримали випробування часом запозичене з їдишу слово схвалення git (варіант: gites) чи вживане також на заході України fest у значеннях ‘дуже, сильно’ або ‘гарний’.
Усі ці слова, повторюся, сьогодні вже не сприймаються як сленгові: вони побутують як розмовні й можуть прозвучати з уст як п’ятнадцятирічних підлітків, так і їхніх сорокарічних батьків. Тож погляньмо тепер на молодші слова, облюбовані суто юними мовцями.
Віяння нашого часу: глобалізація = тіктокізація
Цілком передбачувано, в сьогоднішню глобалізовану епоху польський молодіжний сленг значно більшою мірою копіює поширювані в тіктоку чи інших соцмедійних застосунках наймодніші прояви англомовного сленготворення. Схоже явище спостерігається також в інших мовах, зокрема українській. Як наслідок, чимало елементів словникового запасу молоді з різних країн схожі, немов близнята. Судіть самі: crush, так само як і краш — об’єкт кохання чи романтичного захоплення, але також сама назва цього почуття: mieć crusha na kimś — це, просто кажучи, втюритися в когось. Izi (спольщена форма прикметника easy), так само як ізі, вживається на позначення легкости, нескладности (наприклад, якогось завдання). Із-поміж слів, наділених позитивним значенням, варто згадати про sigma (сигма) — окреслення, яке в сучасній культурі означає незалежного, впевненого в собі чоловіка, але на практиці може стосуватися кожної успішної людини, яка викликає повагу. Якщо ж людина володіє здатністю без особливих зусиль причаровувати представників протилежної статі, цю якість називають словом rizz — скороченням англійського charizma; відповідно, дієслово rizzować означає процес фліртування, по-давньому — залицяння.
Давнє англійське поетичне дієслово slay (вбити, вразити, знищити) сьогодні означає «робити щось винятково добре», але не обов’язково вживається як дієслово: воно може бути вигуком задоволення, а ще можна, наприклад, сказати, що щось wygląda slay — іншими словами czadowo, mega, cool — тобто, умовно кажучи, «відпадно».
Серед поширених висловів на позначення згоди фігурують, наприклад, rel (похідне від англійського relatable): мовляв, еге ж, твоя правда. Відповідно, похідне дієслово relować означає ‘погоджуватися’.
Ще коротшим запозиченням з англійської є fr — for real, тобто ‘справді’, вживане на підтвердження правдивости чогось сказаного (вимовляється як фр).
В арсеналі негативно забарвлених лексем знавець сучасного англійського сленгу також помітить у польському слововжитку чимало знайомих слів: тут і random (польською вимовляється не рендом, а рандом) — випадкова, незнайома людина, і sus (вимовляється як сас) — хтось підозрілий, і delulu — хтось, хто живе у вигаданому світі, відірваний від реальности. Людину, яка не вирізняється нічим особливим, уникає спілкування або ж вирізняється стереотипною, схематичною поведінкою, називають скороченням, поширеним серед користувачів комп’ютерних ігор: NPC, що означає non-playable character (може вимовлятися як енпісі, але також енпецет, енпец, енпеце).
Почуття «іспанського сорому», тобто збентеження, викликаного чиєюсь неадекватною поведінкою, незручною ситуацією, тепер називається словом cringe або krindż (знайомий українським підліткам кріндж), тоді як ще кілька-кільканадцять років тому для цього цілком вистачало іменників obciach чи siara. Тим часом словотворча гнучкість польської мови дозволяє їй, як і українській, далі освоювати й адаптувати запозичені слова: відповідно, в обіг увійшли прикметник cringe’owy (спольщена форма: krindżowy) чи дієслово krindżować, яке в різних контекстах стосується переживання дискомфорту самим мовцем або викликання його в когось. Останнім часом на позначення цього ж стану вживається також польське дієслово mrozi (дослівно «морозить»).
Цю мінливість, варіативність, багатозначність, контекстуальність характерну для сленгу загалом можна простежувати на прикладі ще двох наступних слів. Позитивно забарвлене essa (із пестливою формою essunia) може використовуватися як привітання, як прощання, як вигук, що виражає радість, гордість, задоволення собою, тріумф (із відтінком зневаги щодо супротивника); також його вживають, аби відзначити, як легко щось вдалося, позитивно закінчилося, наприклад, у формі ale essa! Словосполучення mieć essę, być na essie означають, відповідно, стан спокою, гарного настрою, розслаблености. Досить кровожерним здається слово kys — скорочення від англійського kill yourself, яке не закликає дослівно скоїти самогубство, але може вживатися і як спосіб завершення суперечки, і як спосіб агресивного чи жартівливого приниження співрозмовника, і як заклик відчепитися або схаменутися.
«Молодіжне слово року»: одним словом, XD
Намір навіть дуже схематично представити молодіжний сленг — справа досить ризикована з огляду на плинність, динамічність, гетерогенність цього мовного явища. Буває, якесь слово чи вислів так стрімко здобуває широку популярність, що аж починає наштовхуватися серед молоді на своєрідний опір, адже стає нав’язливим, банальним, «крінджевим». Така доля спіткала, наприклад, літерний емотикон XD (широко відкриті очі й широка посмішка), який вимовляється «іксде» й означає низку емоційних реакцій від здивування до захоплення. 2017 року ця лексема перемогла в опитуванні «Молодіжне слово року», але сьогодні її можна почути радше від учнів молодших класів початкової школи. Ба більше: молода людина, яка живе в ритмі тіктоківських трендів, будь-яке слово, що було на топі кілька місяців тому, може сприйняти як застаріле. Тим часом у якомусь іншому мікросередовищі, одному з сотень чи тисяч, воно таких асоціацій не викликає.
Попри ці складнощі Наукове видавництво PWN під патронатом Варшавського університету 2016 року взялося за шляхетну й невдячну справу проведення згаданого опитування, яке стало польським аналогом давнішої ініціативи Jugendwort des Jahres німецького видавництва Langenscheidt. Слова надсилають організаторам користувачі інтернету, переважно молодь, а потім відбувається інтернет-голосування за якесь із 20 слів, відібраних журі. Згідно з задумом організаторів, молодіжне слово року не мусить бути новим, сленговим чи найчастіше вживаним цьогоріч. Насправді ж із огляду на медійний розголос конкурсу саме нові та сленгові слова притягують до себе найбільше уваги, особливо на тлі пов’язаних з конкурсом суперечок чи навіть скандалів (які, до речі можна окреслити молодіжним словом inba).
2020 року капітула опитування оголосила, що взагалі не буде оголошувати слова року, оскільки слова, які зайняли перших п’ять місць у голосуванні інтернет-користувачів, виявилися незгідними з регламентом опитування як «вульгарні, образливі, такі, що закликають до нетерпимості чи стосуються конкретних осіб» (так, одне з них було прізвищем політика з тодішньої владної партії). З одного боку, бачимо дбання про культуру мовлення молоді, а з іншого — прагнення це мовлення контролювати в ручному режимі, яке простежується й пізніше, адже 2023 року організатори знову усунули з фінальної двадцятки одне слово — згадане вище kys.
Неоднозначности конкурсу додає й те, що до участи в опитуванні деякі користувачі, особливо молоді, можуть підходити не зовсім серйозно, пропонуючи окремі слова і голосуючи за них для жарту (молоді поляки сказали б: dla beki).
Багато в кого подив викликало слово, що перемогло в опитуванні 2021 року — śpiólkolot, зліплене зі сленгового дієслова śpiulkać (спати) і морфеми -lot (як у слові samolot).
Породжене воно було мемами з зображенням домашніх тварин у м’яких плюшевих кубельцях у формі транспортних засобів і функціонувало як пестливо-жартівлива назва процесу сну або місця для спання. Після оголошення результатів посипалися коментарі в дусі: хто взагалі вживає таке слово, а якщо вживає, то напевно це не молодь, а якісь міленіали (на тоді люди віком 25+).
Тут важливо зазначити, що польське поняття młodzież не зовсім тотожне українському молодь. В Україні вік молоді законодавчо визначений рамками від 14 до 35 років, натомість у Польщі młodzież — це практично те саме, що підлітки, тінейджери. Так отож, віднедавна організатори опитування співпрацюють із Обсерваторією мови і культури молоді при Університеті Яна Кохановського в Кєльцях, у складі якої діє кільканадцятиособова молодіжна рада, що перевіряє запропоновані слова на предмет їхньої «молодіжности». Обсерваторія творить один із найретельніших ресурсів, присвячених польській молодіжній лексиці.
Які слова модні, «на топі», інакше кажучи trendy, цього року? Переконаємося вже за кілька місяців. Варто слідкувати за сайтом організаторів, де можна також познайомитися з найпопулярнішими молодіжними словами останніх років.
