Вітальня у типовій польській квартирі. Фото: Єжи Міхальський / Forum
Вітальня у типовій польській квартирі. Фото: Єжи Міхальський / Forum

Польська стінка. Легендарні меблі комуністичної епохи

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram

Умеблювання в Польській Народній Республіці.

Дитина біля польської стінки, 1979. Джерело: Національний цифровий архів Польщі

У дитинстві я був елементом польської меблевої стінки. Я спав під нею багато ночей, а дні проводив, катаючи свої іграшкові автівки по вбудованому в неї столу. Геть не потрібному, але що вдієш, якщо власне таку стінку «викинули» в магазин.

Меблева стінка в панельному будинку — такою була повсякденна реальність у комуністичній Польщі. Бетонні ідентичні коробки, в яких люди зачинялися після роботи. Можливо, мої спогади занадто похмурі, адже поляки тоді дуже раділи і панельним будинкам, і меблевим стінкам. Переїжджаючи з сільських батьківських хат, вони отримували окремі квартири. А під дощем незугарна парасолька знадобиться більше, ніж красивий каталог осінньої моди.

Родина з міста Закрочимо у себе вдома, 1981. Джерело: Національний цифровий архів Польщі

То чим була і досі є меблева стінка? Запереченням історії меблевого мистецтва. Дизайнери старої школи вважали її абсурдом. Функціонально вона нагадувала поєднання холодильника, пральної машини, праски, радіо і люстри. У довоєнних великих помешканнях стояли монофункційні меблі — шафи, ліжка, комоди, барні стійки, етажерки і бібліотеки. Мило й елегантно, наче чоловік у циліндрі, котелку або панамі. Але часи, капелюхи і режим змінювалися. Квартир у ПНР все більшало, але вони дедалі меншали. Тож окремі шафи, ліжка і столи у них просто не вміщалися.

Багатофункційна стінка ввірвалась у квартири з грацією танку, що в’їжджає на склад кришталю.

В одному комплекті меблів були полиці для посуду, книжок, одягу, відхильні ліжка, письмовий стіл, шухляди. Частина — відкрита, частина — за склом, частина — за дверцятами з ДСП. Стінка займала всю площу від підлоги до стелі, й це дозволяло заощадити на фарбі. Адже під час ремонту меблеву стінку не пересували, щоб вона ненароком не розвалилася.

У проблиску спогадів дитинства пригадую мить, коли додому прибули коробки з меблевою стінкою, і що важливо — стінкою найкращого зразка. Себто дуже модною. Дідусь із дядьком з нетерпінням взялися збирати меблі. Здається, стінка трималася на невеличких дерев’яних кілках, які з часом все більше розхитувалися. Здається, не все пішло відповідно до лаконічної інструкції, але в запасі дідуся було золоте рішення — зламаний сірник. Вставлений у різні монтажні отвори, він зміцнив не одну хитку конструкцію. Згодом сірники ставали у пригоді й при ремонті меблевої стінки, зокрема, при направі шухляд.

Цікаво, що історія меблевих стінок бере початок не у соціалістичному таборі, а в Сполучених Штатах. Відоме подружжя дизайнерів, Чарльз і Рей Імс, 1949 року винайшли модульні меблі Eames Storage Units. Про це в дитинстві я, звісно, не мав уявлення, адже з американців знав тільки лейтенантів Коломбо і Коджака. А сьогодні мені відомо, що на Заході стінка не прижилась, зате вона пройшлася тріумфальним маршем у країнах так званої народної демократії. І в кожній із них були власні першовідкривачі меблевих стінок.

Меблі Ковальських, 1963. Джерело: Meble Kowalskich / Facebook

Меблі Ковальських — так їх називала тогочасна польська преса. І в цьому було подвійне значення. Адже Ковальські — найпоширеніше в Польщі прізвище. Таким чином назва унаочнювала запаморочливу популярність цих стінок. А до всього прізвище Ковальські мали й польські дизайнери меблів. Подружжя Ковальських — Боґуслава і Чеслав — розробили проєкт на початку 60-х років. Боґуслава викладала у педагогічному виші, Чеслав займався сценографією, й обидвоє підпрацьовували замовленнями для меблевої промисловості. Модульні меблі, що складалися з фрагментів, які на зразок іграшкових кубиків можна поєднувати в різні конфігурації, подружжя розробило на конкурс найкращого умеблювання маленької квартири. Згодом модулі замінили полицями, що кріпились безпосередньо до стін — саме такою й була наша сімейна стінка.

Однак перша польська стінка з’явилася на кресленнях проєктувальників ще раніше, 1957 року. Тоді назва «меблева стінка» була дослівною. Дизайнер Станіслав Кухарський задля економії місця запропонував замінити майже всі квартирні стіни меблевими стінками. Так побудували 29 квартир у варшавському Кварталі молодих (Osiedle Młodych). Можливо, їх звели б і більше, але у будівництві брало участь аж п’ять компаній із різних кінців Польщі, а це означало складнощі з комунікацією — приблизно такі ж, як із темною стороною Місяця. Зате нещасні молоді мешканці району не мали жодних проблем із підслуховуванням сусідів.

Польські меблі, 1963. Джерело: Meble Kowalskich / Facebook

Меблеві стінки в мене асоціюються із поверненням до влади в другій половині 1950-х років Владислава Ґомулки, відомого своїм аскетичним стилем життя. Тоді планувався розвиток житлового будівництва, але з мінімальними затратами.

У неповні 50 квадратних метрів ухитрялися втиснути три кімнати, кухню, ванну та передпокій. Кухні були без вікон. Меблева стінка ідеально пасувала до цих ліліпутських квартир.

Коли в 70-х до влади прийшов Едвард Ґєрек, стінка вже стала невіддільною частиною квартир у блокових висотках, які тоді зводилися масово. Притім і самі висотки, і стінки до них робилися абияк, позаяк при плановій економіці тільки «абияк» гарантувало необхідну кількість.

Спочатку кухонна стінка мала бути білою, а стінка для дитячої — кольоровою. Однак коли Чеслава Ковальського викликали на фабрику, аби він вибрав лаки, виявилося, що у наявності є лише один. Так Польщу накрила хвиля одноколірних стінок.

І для меблевої стінки це стало справжнім прокляттям, при тому, що її дизайн, який хоча й асоціюється із убогістю Польщі часів комуністів, був досить вдалим. Але, на жаль, виробники не планували урізноманітнювати виріб — і без того за всім стояли довгі черги.

Теоретично навіть цих моделей було декілька. Теоретично можна було вибрати різні модулі й скласти з них різні стінки. Але на практиці купували те, що було в магазині. Тому, зайшовши до сусідів, можна було буквально почуватися як удома: квартири як дві краплі води були схожі одна на одну.

За свій проєкт Ковальські отримали фінансову винагороду. Меншу, ніж магазинна ціна однієї меблевої стінки.

Переклала Жанна Слоньовська

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
Пйотр Ліпінський image

Пйотр Ліпінський

Журналіст, майже 20 років співпрацює з Gazeta Wyborcza. Також публікувався у журналах Polityka, Po prostu, Newsweek та інших польських і…

Читайте також