Польські гангстери, 90-ті роки. Джерело: facebook.com/jaroslaw.masa
23 вересня 2020

Польська братва 90-х

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram

Народження, розквіт і занепад польської мафії 90-х.

Польська мафія народилася в 90-х і дуже швидко стала такою потужною, що, на думку польської поліції, могла спричинити банкрутство Центрального банку Росії. Гангстери переправили контрабандою з-за кордону півтори тонни паперу, щоби фальшувати російські рублі. Справа загрожувала серйозним політичним скандалом, тож польська поліція розпочала переговори з бандитами на чолі з людиною на прізвисько Дзяд. Поставила питання руба: віддайте папір або ми будем вас переслідувати до останнього. Гангстери вирішили, що ліпше позбутися, як виявилося, крапленого товару. Цього разу розсудливість узяла гору, проте злочинці дедалі частіше керувалися емоціями. А все тому, що в Польщі переміг капіталізм.

Ринкова економіка, яка почала функціонувати в Польщі з 1989 року, перетворила звичайних бандитів на мафіозі. Якби не ця політична та економічна революція, вони так і залишилися б дрібними злодіями чи шахраями, які помирали від алкоголізму, а не гинули від куль конкурентів.

Початок 90-х став межею, яка відділила старий бандитизм від нового. 1991 року в автокатастрофі загинув Барабаш, а його доволі звичайна банда, яка діяла в Польській Народній Республіці, перетворилася на перше мафіозне угрупування. До речі, деякі поляки, зокрема і Барабаш, вважали ладу непоганим, «західним» автомобілем.

За комунізму майбутні мафіозі нелегально торгували доларами або розводили народ на вулицях, граючи в так звані три картиАзартна гра, схожа до гри в наперстки. Зазвичай шахрайство.. Вони нападали на вілли заможних поляків, грабували крамниці, а іноді й банки, але при цьому об’єднувалися в невеликі кримінальні групи. Зрештою, багато бандитів були інформаторами міліції.

Автомобіль міліції, кінець 80-х років. Фото: Славомір Ользацький / Forum

Деякі їздили «на роботу» до Західної Німеччини, а в ті часи отримати закордонний паспорт виходило за межі звичайної формальності. Траплялися випадки, коли бандити співпрацювали з польською розвідкою — вони грабували мешканців західних країн, а здобиччю ділилися зі спецслужбами. Цю злочинну діяльність підтверджують розслідування, що проводилися ще за ПНР.

Однак усе змінилося приблизно 1989 року.

На початку 90-х у Gazeta Wyborcza, де я тільки-но почав працювати репортером, з’явилася стаття: «На очах Міхніка мафіозі напала на “Флік”». Для мене цей текст назавжди залишиться символом епохи, коли Польщу заполонила організована злочинність.

Gazeta Wyborcza тоді була найважливішим періодичним виданням, яке народилося в середовищі антикомуністичної опозиції. Адам Міхнік — головний редактор, а «Флік» — дуже відомий варшавський ресторан. У статті розповідалося про погром, який гангстери вчинили в закладі, саме коли там відпочивав Міхнік. Якщо поєднати різні часові пласти, то в американських реаліях цим подіям відповідав би напад банди Аль Капоне на ресторан, де перебував міжнародний медіамагнат Руперт Мердок.

Озброєні бейсбольними бітами мурляки, яких називали «бійцями» мафії, серед білого дня трощили ресторани і крамниці, щоби змусити власників сплачувати данину за так звану «кришу». Згодом це явище стало таким нестерпним, що ресторатори варшавського Старого міста в серпні 1994 року почали страйкувати, зачинивши свої заклади в розпал туристичного сезону, — протест проти безпорадності поліції.

Мафіозі вирізнявся своєю «робочою» формою, себто спортивним костюмом. Обов’язково білим і обов’язково фірми «Адідас» із трьома смужками. Той, хто хотів бути схожим на гангстерів, залюбки одягав таке вбрання, на чому наголошується у популярному тоді віршику: «Хто носить фірму “Адідас”, тому дівиця кожна дасть». Для значної частини польської молоді гангстери стали синонімом успішної, гідної наслідування людини.

Бандити 90-х, яких називали «хлопцями з міста», хизувалися своїми м’язами, накачаними не тільки вправами в спортзалах, але і стероїдами. Сьогодні вони б асоціювалися з надувним чоловічком із логотипа фірми Michelin. Накачані мафіозі їздили БМВ і мерседесами із обов’язково тонованими вікнами.

Поляки швидко запам’ятали прізвиська гангстерів: Першинг, Дзяд, Ковбаса, Псих, Нікось. Про них чи не щодня писали газети. Траплялося, мафія навіть запрошувала журналістів до себе на пресконференції.

Столицями польської мафії стали невеличкі підваршавські містечка — Воломін і Прушкув. Від них походять назви двох найнебезпечніших кримінальних угруповань. Банда з Прушкова «тримала» всю територію країни на захід, північ і південь від Варшави, натомість хлопці з Воломіна контролювали схід Польщі аж до кордонів країн СНД.

Бандити зібрали цілий арсенал зброї: калаші, гранати тощо. Значну частину купили у військових Червоної армії, яка після 1989-го поступово відходила з території Польщі. Армія то відходила, але в країні залишилося багато зброї.

Польські гангстери, 90-ті роки. Джерело: facebook.com/jaroslaw.masa

Мафія грабувала далекобійні вантажівки, викрадали автівки й людей, торгувала наркотиками. Одним із головних джерел прибутку була контрабанда спирту для виробництва горілки. Мафія самостійно організовувала нелегальні перевезення або ж грабувала інших дрібних контрабандистів. Гангстерам сприяли також обставини, позаяк Польща довго зволікала з ухваленням законів із протидії відмивання брудних грошей. Мафія корумпувала поліцейських, які інформували її про заплановані облави; суддів, які сприяли звільненню з-під арешту; митників, які уможливлювали контрабанду; чиновників, які допомагали оформлювати документи на вкрадені автівки. Гангстери залякували цілі громади, переконуючи всіх доокола, що їх ніхто й ніколи не покарає. Зрештою, досить довго вони і справді були безкарні.

Гангстери ставилися жорстоко не тільки до жертв, а й до своїх. Якщо бос вирішував когось провчити, винного карали побиттям бейсбольними бітами, ламаючи руки й ноги; прив’язували ланцюгом до автівки й тягнули асфальтом або прострілювали коліно. У крайньому разі пускали кулю в лоб. Тих, кого підозрювали в співпраці з поліцією, катували: били по п’ятах, ламали плоскогубцями пальці, встромляли під нігті голки, свердлили в суглобах дірки або палили вогнеметом.

Поступово мафія почала проливати все більше крові, вбиваючи не тільки чоловіків і жінок, а навіть працівників поліції. Одне з найрезонансніших убивств — смерть генерала Марека Папали, колишнього головного коменданта поліції.

Він загинув у червні 1998 року від пострілу в голову на парківці біля дому. Поліція підозрювала, що це була розправа: Папала заволодів небезпечною для мафії інформацією. Але й досі не вдалося знайти й засудити вбивцю. З розслідуванням цієї справи пов’язаний певний курйоз: дві польські прокуратури приготували два взаємосуперечні обвинувачення. Варшавська прокуратура відстоювала тезу, буцім вбивство замовив польський бізнесмен з-за кордону, натомість лодзька прокуратура наполягала: генерал загинув випадково, коли намагалися вкрасти його службову автівку. Проте в обох випадках за вбивством стояла мафія.

Місце вбивства Марека Папали, 1998 рік. Фото: Ґжеґож Якубовський / Forum

Гангстери жили в розкоші, але недовго. Досить швидко проявилася їхня схильність до самовбивств. Конкуренція усунула з гри більше бандитів, ніж система правосуддя. І йдеться не про зникнення на кілька років, бо зазвичай власне такі були вироки суду, а назавжди.

Організована злочинність продемонструвала свою важливу рису — схильність до самознищення. Хоча з погляду конкурентних груп, смерть кожного суперника посилювала позиції власного угрупування, проте з погляду держави, смерть кожного гангстера зсередини руйнувала систему організованої злочинності.

У грудні 1999 року в Закопаному загинув бос прушківської мафії — Першинг. Його вбили кілери, коли той повертався з гірськолижного схилу. Один стріляв у повітря, щоб відлякати свідків, а другий у Першинга. Гангстер загинув на місці, а його дівчина, юна студентка юридичного факультету, вижила, бо в ту мить повертала орендовані лижі. Гірськолижний спорт, либонь, був новим захопленням Першинга: той загинув на Шимошковій поляні, де розташовані траси для початківців.

Бос прушківської мафії Першинг під час судового процесу, 1998 рік. Фото: Ґжеґож Роґінський / Forum

Ворожнеча між гангстерами-конкурентами набрала таких обертів, що від вибухів і куль загинули сотні бандитів. Траплялися й загадкові випадки, коли хтось виходив із дому і безслідно зникав. Мертві тіла щезали в торфовищах, а в одній із справ, за припущеннями слідчих, труп перемололи на м’ясокомбінаті.

Власне цією кровожерливістю нова злочинність 90-х відрізнялася від тієї, що панувала в ПНР. Тоді бандити також стріляли і вбивали, але радше у виняткових ситуаціях. А в злочинному світі 90-х вбивства стали нормою. Будь-який, навіть найменший конфлікт призводив до кровопролиття. Один із гангстерів навіть застрелив свого спільника, бо той образив його собаку.

1997 року Польща ухвалила закон про коронного свідкаПідозрюваний, який погодився давати свідчення взамін за скасування або пом’якшення вироку. і врешті-решт правосуддя отримало ефективний інструмент, завдяки якому вдалося приборкати організовану злочинність 90-х.

Маса. Джерело: пресматеріали

Першим відомим коронним свідком став Маса, людина гігантських розмірів, яка була дуже важлива в прушківській мафії. Поліція завербувала його 1994 року, а на початку нульових він отримав офіційний статус коронного свідка. В обмін на амністію за скоєні злочини Маса на багатьох судових процесах свідчив проти своїх спільників із банди.

За прикладом Маси йшли й інші гангстери. З одного боку, їм світили багаторічні ув’язнення, а з іншого — смерть від рук конкурентів. Захист поліції в обмін на «злив» виявився найкращим рішенням. Наступні покоління польських мафіозі поводили себе значно тихіше: вони зрозуміли, що увага з боку ЗМІ тільки шкодить їхнім справам.

Чимало гангстерів 90-х вижили завдяки тому, що потрапили у в’язницю. А вийшовши на волю, вони стали поважними бізнесменами, минуле яких уже ніхто не пам’ятав.

Останнім часом серед поляків спостерігається незрозуміле захоплення бандитами 90-х. І хоч фанати фільмів і книжок про польських гангстерів, швидше за все, були б їхніми жертвами, а не босами, все одно вони зі щирим зацікавленням ковтають стилізовані історії про сильних чоловіків.
Книги Маси. Джерело: пресматеріали

Маса, який і досі з сім’єю перебуває під захистом поліції, став свого роду знаменитістю серед коронних свідків. Майже щороку видаються книжки з інтерв’ю Маси. Уже вийшло сім томів: «Маса про жінок польської мафії», «Маса про гроші польської мафії», «Маса про зведення рахунків у польській мафії», «Маса про босів польської мафії», «Маса про кілерів польської мафії», «Маса про бійців польської мафії», «Маса про життя коронного свідка», «Маса про судовий процес над польською мафією».

Подейкують, дехто з його колишніх братків-гангстерів дійшов висновку, що Маса повівся розумніше, ніж вони. Він зумів уникнути вироку (хоч і провів під арештом три роки, а зараз на волі чекає суду в черговій справі) і майже став кумиром у сучасній Польщі2018 року проти Маси відкрили кримінальну справу: його звинувачують у вимаганні кредиту і хабарництві..

Переклав Валерій Бутевич

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram

Пйотр Ліпінський

Журналіст, майже 20 років співпрацює з Gazeta Wyborcza. Також публікувався у журналах Polityka, Po prostu, Newsweek та інших польських і…