Коронавірус удруге вдарив по Польщі. Експерти дискутують , чи це друга хвиля, чи продовження першої. Незаперечним фактом є те, що кількість випадків захворювань за останні дні однозначно зросла і вагається в межах 8 тисяч на день.
Від 10 жовтня в Польщі вже немає зелених зон , де коронавірусні обмеження були мінімальними. Країну поділено на жовту й червону зони. В останній опинилася столиця , а також воєводські міста, як-от Лодзь чи Ґданськ.
На вулицях знову з’явилися захисні маски , які треба мати на собі всюди, за винятком парків, лісів чи присадибних ділянок.
Покаранням за відсутність маски є штраф у розмірі до 500 злотих , що накладається поліцією. Поліціянти можуть також передати справу до санітарно-епідеміологічної служби з проханням про накладення додаткового штрафу в розмірі від 5 до 30 тисяч злотих.
За перший тиждень дії нових обмежень поліція винесла попередження майже 200 тисячам людей , а понад 55 тисяч покарала штрафами.
Майже 15 тисяч випадків передано до суду — це , імовірно, означає, що покарані особи відмовилися сплатити штраф.
Серед них , безумовно, були коронаскептики, які стають у Польщі дедалі більшою проблемою. Влада намагається боротися з тими, хто не дотримується нових обмежень. Згідно вказівок від обов’язку закривання рота й носа звільнені лише ті, хто має медичну довідку, що підтверджує порушення розвитку, психічні розлади чи розумову неповноцінність. В інтернеті почалася торгівля липовими довідками, за які треба заплатити від 100 до 300 злотих.
Деякі експерти , зокрема вірусологи, говорять про необхідність застосування шведської моделі боротьби з епідемією, тобто захисту найбільш загрожених, передовсім літніх людей, при одночасному мінімальному запровадженні обмежень для решти суспільства. Однак уряд обрав інший шлях — не зупиняти економіку цілком , але вводити значні обмеження.
прем'єр-міністр
Дуже важливе завдання — це утримати ефективність системи охорони здоров’я , але водночас зберегти ліквідність економіки завдяки збереженню робочих місць. Ми не приречені на вибір між повною відсутністю обмежень і абсолютним локдауном. Є серединний шлях.
Уряд закликав перейти на дистанційну роботу тих , хто може це зробити, а літніх людей залишатися вдома. Запроваджено також значні обмеження щодо кількости пасажирів у громадському транспорті та клієнтів у ресторанах і кав’ярнях. У червоних зонах школи й вищі навчальні заклади перейшли на дистанційне навчання, а в жовтих зонах — на гібридне.
«Боюся , що діти перестануть ходити до школи й сидітимуть удома. Працювати в такій атмосфері дуже важко, бо вони постійно чогось хочуть, через що важко зосередитися» , — зізнається «Новій Польщі» перекладач Адам.
За даними опитування , проведеного вже після введення обмежень, 44 % батьків дітей, які ходять до початкових шкіл, і 39 % тих, чиї діти навчаються в середніх школах, проти того, щоби діти навчалися лише вдома. Відповідно 34 і 33 % допускають можливість гібридного навчання, тобто такого, при якому частина уроків проводиться в школі, а частина вдома. 21 i 27 % батьків хотіли б, аби діти навчалися вдома.
До дистанційного навчання зараз усі підготовлені набагато краще , ніж на початку пандемії, оскільки в багатьох містах ще пізньої весни місцева влада допомогла тим учням і школам, які не мали відповідного обладнання — наприклад, планшетів чи комп’ютерів.
На початку ж пандемії така форма навчання стала для багатьох несподіванкою й найчастіше добре функціонувала лише там , де були активні вчителі, які мали базове уявлення про такі платформи, як Google Classroom чи Zoom, а більшість учнів мала принаймні мінімальне обладнання на зразок смартфонів чи планшетів.
У всій країні також закрили басейни і тренажерні зали. У театрах і кінотеатрах можна займати 1/4 місць.
Обмежено кількість учасників богослужінь до 1 людини на 7 м2 храму. Римсько-католицька церква також звільнила деякі категорії вірян від обов’язку участи в недільних месах. Проте багато хто не може зрозуміти , чому храми залишаються відчиненими, а фітнес-клуби та басейни — ні. Їхні власники стверджують, що заповненість тренажерних залів становить 60 %, а ризик зараження дуже малий. Натомість існує високий ризик того, що вони збанкрутують. Ось чому дехто намагається обійти обмеження. Тренажерні зали перетворюються на «крамниці з можливістю платного тестування пристроїв» або місця зустрічей вірян «Церкви здорового тіла», як це зробив один із краківських підприємців.
Про загрозливість ситуації свідчить утворення на Національному стадіоні у Варшаві польового шпиталю на 500 місць , серед яких 50 місць інтенсивної терапії. І це далеко не останній цього типу заклад, який з’явиться в Польщі — наступні мають бути відкриті в інших воєводських містах.
Проблема , однак, полягає не у відсутності місць у лікарнях, а в нестачі медичного персоналу. Польща вже багато років бореться з цією проблемою, оскільки багато лікарів чи медсестер виїхало на Захід.
Цю нестачу неможливо заповнити працівниками з України чи Білорусі , адже процес нострифікації виданого там диплому лікаря, досить тривалий. Представники уряду натякають, що у зв’язку з епідемією це може змінитися.
Тим часом чути голоси , що б’ють на сполох. Д-р Лідія Стопира, завідувач відділення інфекційних захворювань і педіатрії в краківській лікарні ім. С. Жеромського, повідомила Польському агентству преси, що польові шпиталі не вирішать проблеми, оскільки вже бракує персоналу, щоб опікуватися літніми людьми.
«До епідемії не було працівників , а тепер просто катастрофа. Багато з них на карантині через вогнище коронавірусу в школі чи дитячому садочку їхньої дитини. Кадрів не вистачає на ті місця, які вже є» , — зазначила вона.
Сухої нитки на уряді не залишає опозиція , яка звертає увагу на те, що замість готуватися до епідемії партія «Право і справедливість» останні місяці провела в переговорах зі своїми коаліціянтами , результатом чого стало, зокрема, перефоматування уряду. Тим часом влада, з одного боку, лякає можливістю зростання захворювань до 20 тисяч випадків на день, а з іншого — сподівається, що наслідки найновіших обмежень буде помітно вже за тиждень. Тоді виявиться, чи кількість захворювань зменшиться, чи навпаки — зросте.
Переклав Андрій Савенець
