Книжковий магазин у Кракові. Фото: Ґжеґож Козакевич / Forum
Книжковий магазин у Кракові. Фото: Ґжеґож Козакевич / Forum
20 вересня 2021

Книгарні моєї молодості

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram

Чому краківські книжкові магазини є фортецями.

Перша моя асоціація з поїздками до Кракова — це, звичайно ж, книгарні. Так, звісно, можна написати цілі енциклопедії про краківські пам’ятки — і у мене колись були такі — дільниця за дільницею. Можна захоплюватися краківськими ресторанами й спілкуватися з людьми, з якими у тебе схожі кулінарні вподобання. Можна, зрештою, просто говорити про людей — Краків славиться такою кількістю видатних особистостей, що їм варто присвятити не одну статтю. Врешті, в якому з великих міст немає пам’яток, ресторанів і знаменитостей? Проте така неймовірна кількість книжкових магазинів знайдеться не всюди.

Мене вразило це роздолля книгарень під час мого першого приїзду до Кракова. Тоді ще була жива пам’ять про «книжковий дефіцит» у Радянському Союзі, коли книжки доводилося десь «діставати» або ж обмінювати на макулатуру. А тут, у краківському Старому місті, книжкові крамниці сусідили цілими рядами. Можна було навіть організовувати тур для бібліофілів — ось тут продаються новинки польської літератури, тут — наукова продукція, а у цьому новому магазині на Ринку можна придбати все що завгодно: від газет і журналів до путівників і бестселерів. І ось минуло вже три, а то й чотири години, а я просунувся тільки на двісті або триста метрів — з однієї книгарні до іншої.

Ці краківські книжкові магазини стали для мене справжнім вікном у польську художню літературу й публіцистику. І у світову белетристику теж — я виявив, що чимало її новинок перекладаються й видаються польською мовою куди швидше, ніж українською чи російською. Що й казати, свого першого «Гаррі Поттера» я теж купив у Кракові. У Києві про серію романів Джоан Ролінґ тоді ще ніхто і не чув Для порівняння: перший том про Гаррі Поттера вийшов друком 1997 року, у польському перекладі він з’явився 2000-го, а в українському — 2002-го.. Мав пройти час, щоб Іван Малкович та його «А-ба-ба-га-ла-ма-га» перехопили в московських видавців першість у перекладі. Але до того я вже встиг закінчити кілька класів Гоґвортсу, тому так — мій Гаррі Поттер говорить польською. І все завдяки Кракову.

Мої книжкові тури до цього міста відбувалися в той час, коли книгарні Києва та інших українських міст зникали просто на очах, що демонструвало діапазон споживчих переваг моїх краян. І це ще раз доводило, що любителів речових ринків набагато простіше обдурити, ніж відвідувачів книгарень. А потім в Україні почала формуватися своєрідна книжкова культура — ярмаркова, теж, власне, з далекого минулого. Коли досить раз на рік сходити на якийсь книжковий форум, запастися десятком книг або просто пробігтися торговими рядами, послухати письменницьку дискусію, підписати книжку в модного автора — і все, можеш вважати себе інтелектуалом і з легким серцем повертатися на свій улюблений речовий ринок або до модного бутика, якщо до цього часу ти вже розбагатів.

Це, звичайно, не культура щоденного вибору улюбленої книги в найкращій книгарні, не культура шелесту сторінок, не культура непомітного обміну поглядами з однодумцями, які зупиняються біля знайомого стелажу. І де, скажіть, юнак, який знає, чим відрізняється захоплення книгою від захоплення забитим голом, зустріне дівчину, яка знає, чим відрізняється захоплення книгою від захоплення новою косметичкою чи фотографією кошеняти в інстаграмі?

Звичайно, сьогодні краківські книгарні теж поступаються місцем магазинам одягу й парфумерії — але все ж найголовніші ще тримають оборону. Незважаючи на те, що зараз потрібну книгу можна замовити в інтернеті або просто закачати на планшет, краківська книгарня назавжди залишиться нашою фортецею.

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
Віталій Портников image

Віталій Портников

Письменник, журналіст, громадський діяч. Оглядач «Радіо Свобода», член Українського ПЕН-клубу. Засновник і ведучий телепрограми «Політклуб…

Читайте також