Чи справді Пілсудський так казав?

«Немає вільної Польщі без вільної України» («Nie ma wolnej Polski bez wolnej Ukrainy»)

Вислів, що звучить майже як афоризм, часто цитують у підручниках, промовах, статтях. Заведено вважати, що це — стисла формула доктрини Єжи Ґєдройця. Нерідко авторство приписують Юзефу Пілсудському, однак без будь-яких підтверджень чи посилань на першоджерела.

Насправді, як свідчать документи, Див., зокрема, Протокол засідання Польсько-української конференції 13 квітня 1920 року в «Літописі української революції» О. Доценка (том ІІ, книга 5, 1917-1923 роки.) ці слова сказав Іґнацій Дашинський (перший прем’єр-міністр відновленої Речі Посполитої, голова Польської соціалістичної партії) на банкеті в березні 1920 року. 

Читати далі

Ідеї

Історія одного банкета

Тадеуш Анджей Ольшанський

«Від імені Польщі виголошую заклик: Хай живе вільна Україна!» («W imieniu Polski wznoszę okrzyk: Niech żyje wolna Ukraina!»)

Цю документально підтверджену фразу Юзеф Пілсудський промовив 17 травня 1920 року у Вінниці. Напередодні там відбулася його зустріч із Симоном Петлюрою, головою Директорії УНР, під час якої сторони обговорювали подальшу польсько-українську співпрацю. Цікаво, що це один із небагатьох випадків, коли польський маршал прямо висловився про незалежну Україну як про політично важливий суб’єкт. Тому цю цитату часто використовують як аргумент у дискусіях про польсько-українські відносини та погляди Пілсудського.

«Народ прекрасний, лише люди — кур***и» («Naród wspaniały, tylko ludzie kur***y») 

Цей вислів уже став таким собі народним жартом — його навіть друкують на сувенірних кружках і футболках. Тон справді нагадує саркастичний стиль Пілсудського, проте жодного підтвердження того, що фраза належить саме маршалу, немає. Ба більше: існує кілька варіантів вислову, і це лише підсилює сумнівність його автентичності.

«Я створив безліч гарних слівець і висловів, які залишаться після моєї смерті і виставлятимуть польський народ у дурному світлі» («Wytworzyłem całe mnóstwo pięknych słówek i określeń, które po mojej śmierci zostaną, a które naród polski stawiają w rzędzie idiotów») 

Це цитата з промови Юзефа Пілсудського, виголошеної на з’їзді польських легіоністів Учасники Польських легіонів — добровольчого формування 1914–1918 років, створеного за ініціативи Пілсудського в складі австро-угорської армії з метою боротьби за відновлення незалежності Польщі. у серпні 1927 року. З’їзд відбувся саме в Каліші невипадково: поблизу цього міста під час Першої світової війни німці інтернували легіоністів, які відмовилися складати їм присягу. Десять років по тому там спорудили пам’ятник на честь незламності польських вояків, а на урочисте відкриття запросили маршала Юзефа Пілсудського. Він добре розумів, що чимало його висловів, гарних і влучних, аж ніяк не були взірцевими візитівками здобутків незалежної Другої Речі Посполитої.

«Хоч я часто говорю про дурну Польщу, лаю Польщу й поляків, та все ж служу лише Польщі» («Choć nieraz mówię o durnej Polsce, wymyślam na Polskę i Polaków, to przecież tylko Polsce służę»)

Цитата з розмови Юзефа Пілсудського й Артура Слівінського — польського державного і політичного діяча, історика та публіциста. Текст опублікував часопис Niepodległość 1931 року. Артур Слівінський був дуже близький до маршала і певний час виконував обов’язки його емісара.

«Хто не був соціалістом у молодості, той на старість буде сволотою» («Kto nie był socjalistą za młodu, ten na starość będzie skurw***synem»)

Ще одна широко відома цитата, яку часто приписують Юзефу Пілсудському. Втім, не має підтверджень тому, що слова належать саме маршалу. А навіть якщо й належать, то він точно не першим сказав їх.

Ця фраза є варіацією відомого вислову, що існує у кількох версіях французькою мовою. Найдавніша й документально підтверджена належить французькому політику та історику Франсуа Ґізо й у перекладі з французької звучить так: «Не бути республіканцем у 20 років означає мати кам’яне серце. Залишатися ним у 30 — означає мати дерев’яний розум» («Ne pas être républicain à vingt ans prouve un cœur de pierre ; l’être encore à trente prouve un esprit de bois»).

Згодом вислів почали переінакшувати й адаптовувати, надаючи йому форми своєрідного політичного парадоксу. Наприклад, журналіст Джордж Селдс наводив варіант, приписаний британському політику Ллойду Джорджу: «Молодий чоловік, який не є соціалістом, не має серця. Літній чоловік, який залишається соціалістом, не має голови» («A young man who isn’t a socialist hasn’t got a heart; an old man who is a socialist hasn’t got a head»).

Іноді афоризм приписують Жоржу Клемансо й навіть Вінстону Черчиллю. 

«Соціаліст у Польщі повинен прагнути незалежності країни, а незалежність є визначальною умовою перемоги соціалізму в Польщі» («Socjalista w Polsce dążyć musi do niepodległości kraju, a niepodległość jest znamiennym warunkiem zwycięstwa socjalizmu w Polsce»)

Це цитата зі статті Юзефа Пілсудського «Як я став соціалістом» («Jak stałem się socjalistą»), опублікованій у молодіжному щомісячнику Promień у Львові 1903 року. Вислів став своєрідною програмною декларацією «націонал-соціалізму по-польськи».

Стаття «Як я став соціалістом». Джерело: Польська національна бібліотека

У статті Юзеф Пілсудський описує свої юнацькі переживання з перспективи зрілої людини. По суті, «Як я став соціалістом» — дуже особистий текст, створений із виразною агітаційною метою. Він написаний передусім із думкою про залучення молодіжних кадрів до соціалістичного руху.

«Слушність — як дупа, у кожного — своя» («Racja jest jak dupa, każdy ma swoją»)

У сучасних виданнях цю фразу зазвичай приписують Юзефу Пілсудському, інколи з уточненням, що нібито це відповідь маршала журналісту про табір у Березі-Картузькій, куди інтернували супротивників тогочасної влади Другої Речі Посполитої. Так, зокрема, подано в польських Вікіцитатах без зазначення першоджерела. 

Вислів зустрічається і в збірці фраз Юзефа Пілсудського «Думки й шпильки» («Myśli i wypsknięcia», 2010). Відомі медіа, як-от часописи Polityka й Gazeta Wrocławska чи радіо Radio Kraków повторювали цитату як «маршалкову» без наведення першоджерела. І хоча ми знаємо, що Юзеф Пілсудський, авжеж, умів бути саркастичний, підтвердити його авторство цього вислову на разі не вдалося. 

«Незалежність не дана полякам раз і назавжди» («Niepodległość nie jest Polakom dana raz na zawsze»)

І ще одна фраза, достовірних джерел якої немає. Її часто цитували польські політики, зокрема президент Польщі Кароль Навроцький у своїй інавгураційній промові. На численних освітніх чи меморіальних сайтах можна знайти не одне перепосилання на цей вислів із коментарем, що він належить Юзефу Пілсудському. Однак, знову ж таки, підтверджених джерел, які б засвідчували авторство маршала, немає. Найімовірніше, таким афористичним висловом з плином часом почали узагальнено окреслювати політичні ідеї Пілсудського.

«Ми хочемо незалежної Польщі, щоб могти влаштувати в ній краще й справедливіше життя» («Chcemy Polski niepodległej, abyśmy mogli tam urządzić życie lepsze i sprawiedliwsze dla wszystkich»)

Ці слова Юзеф Пілсудський промовив на зламі XIX–XX століть, коли редагував соціалістичну газету Robotnik. У наведеному висловлюванні поєднано два ключові елементи його світогляду: боротьбу за незалежність Польщі як першочергову мету й ідею соціальної справедливості, яка мала стати основою майбутньої держави.

Юзеф Пілсудський наголошував, що самих соціальних гасел («+10 ґрошів до зарплати») недостатньо, аби надихнути людей — потрібна велика ідея, яка б мобілізувала націю. І нею мала стати ідея незалежної й справедливої Польщі.

«Балансуйте, доки можете, а коли вже стане неможливо — підпаліть світ!» («Balansujcie, dopóki się da, a gdy się już nie da, podpalcie świat!»)

Ця нібито «заповітна» порада маршала. Кажуть, він уже на смертному ложі сказав ці слова міністру закордонних справ Юзефу Беку. Звучить ефектно, майже як у сцені з кіно. Проте сам Бек ніколи не згадував про ці слова маршала. Тож цілком імовірно, що це лише красива легенда, а не справжній політичний заповіт.

Редакторка Наталя Ткачик