Існує не так багато видів спорту, в яких поляки такі ж сильні й непереможні, як у метанні молоту. Організатори Олімпіади в Токіо приготували шість медалей — по три для жінок і чоловіків. Чотири з них отримали польські легкоатлети. Войцєх Новіцький, Павел Файдек, Мальвіна Копрон і вона — Аніта Влодарчик, спортивна легенда. Про неї пише весь легкоатлетичний світ, а вітання шле сам Сергій Бубка, видатний стрибун із жердиною. 35-літня спортсменка зізнається, що не збирається зупинятися на досягнутому і через три роки в Парижі залюбки позмагається за чергову медаль. Звісно, золоту, бо саме таких найбільше в її спортивному доробку.
Коли я збиралася на фінальний конкурс, не сподівалася таких результатів. 1 серпня 2015 року я ввійшла в історію як перша жінка, що метнула далі, ніж на 80 метрів. А 3 серпня — як перша легкоатлетка, яка здобула третю золоту медаль поспіль.
Тренування в готельному номері
Аніта Влодарчик на Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро, 2016. Джерело: ВікіпедіяЦього золота могло взагалі не бути. Торік Аніта відновлювалася після серйозної травми і пропустила довгі місяці тренувань. Якби не пандемія коронавірусу і перенесення змагань на рік, олімпійський п’єдестал виглядав би геть по-іншому: без Аніти Влодарчик. А це річ нечувана вже впродовж багатьох років. Лондон–2012, Ріо–2016 і Токіо–2021 — три Олімпіади і три перемоги. Щоправда, спершу в Лондоні спортсменка виборола срібло, а золото вже потім, коли дискваліфікували суперницю.
Вона вже звикла до успіху, але досі хвилюється і не стримує емоцій: золото, виборене в Токіо, далося їй нелегко.
На церемонії я була зворушена і навіть зронила сльозу. Здається, вдруге за кар’єру. Уперше я так розхвилювалася на церемонії в Ріо, коли мені вручала медаль світлої пам’яті пані Ірена Шевінська Ірена Шевінська (1946–2018) — польська легкоатлетка, триразова олімпійська чемпіонка та п’ятиразова чемпіонка Європи.. Сьогодні нахлинули спогади про Лондон. Пригадую, як тоді відчула вагу срібної медалі. Зараз ті самі відчуття. Медаль справді важка!
Спортсменці довелося докласти чимало зусиль, пройти складні ситуації, щоб у Токіо закинути молот аж так далеко. Тільки коли вона дізналася, що третє золото — її, Влодарчик згадала про те, вона пройшла.
Тренер нагадав мені про два карантини, які я провела в готелі, як тренувалася в своєму номері. Але ми вірили, що все буде добре. І за дев’ять місяців уже повернулися в форму. Це неймовірно, що за такий короткий час ми досягли такого результату.
Спадщина Каміли Сколімовської
Три золоті медалі поспіль, чотири титули чемпіонки світу, чотири титули чемпіонки Європи — факти говорять самі за себе. Аніта продовжує видатну історію польського метання молоту, яку почала Каміла Сколімовська. 2000 року в Сіднеї 18-літня Сколімовська стала олімпійською чемпіонкою. А через дев’ять років померла, знепритомнівши на зборах.
Рукавиця Каміли Сколімовської. Джерело: Anitawlodarczykk / InstagramВлодарчик завжди виходить на змагання в рукавиці Каміли — це її талісман. У десяту річницю смерті подруги Аніта опублікувала в соцмережі фото рукавиці з коментарем: «18.02.2009. Каміла Сколімовська. Є речі, яких ніхто і ніщо не змінить. Ти завжди в моєму серці і зі мною на змаганнях».
Через кілька місяців після смерті Сколімовської Влодарчик уперше побила світовий рекорд.
Вона щаслива, коли валиться з ніг від утоми
Відважна, амбітна, незламна Аніта Влодарчик упевнено іде власним шляхом. Вона самовіддано тренується і часто падає від утоми. Та знає, що це ще один крок до наступної перемоги.
Якщо на тренуваннях я витисну з себе все до останнього — я щаслива. Адже знаю, що чудово попрацювала. Під час самого метання це неможливо відчути, бо воно аж так сильно не втомлює. Натомість після інтервального силового тренування трапляються миті, коли ти просто валишся з ніг. І закінчуєш заняття з однією думкою: я ніколи більше так не робитиму. Та минає день, і ти вже не можеш дочекатися наступного разу.
За минулий рік Аніта Владарчик не була вдома 320 днів. Стільки часу вона провела на зборах, але до таких жертв була готова віддавна. Вона знала: якщо вже обирає кар’єру професійної спортсменки, то мусить відмовитися від певних речей. Дома вона відчуває себе як у готелі. Більшість часу спортсменка провела там, коли лікувалася від травми. Тієї, через яку могла пропустити змагання.
Справжня чемпіонка
У Токіо Аніта Влодарчик знову була найкраща і поки що не говорить «пас». «Якщо дозволить здоров’я, побачимося в Парижі», — заявила спортсменка, коли завоювала третє золото. Вона дарує радість не тільки собі, а й мільйонам прихильників по всьому світу. Деякі з них уже в похилому віці. Аніта Влодарчик із величезною повагою ставиться до старших, торік вона долучилася до акції «Допомога людям похилого віку». Чемпіонка купувала для них продукти, приносила додому. А коли від знайомої дізналася, що один літній чоловік — її фанат, негайно до нього зателефонувала.
Коли пан Ян почув мій голос у телефонній слухавці, він розплакався. Уявляєте? П’ять хвилин розмови, а стільки емоцій. У нього нещодавно померла дружина, він не може змиритися з самотністю. Йому потрібен контакт із людьми, живе спілкування.
Переклала Ірена Шевченко
