Мар’я Чапліцька, Марія Склодовська-Кюрі, Ганна Гіршфельд, Вільгельміна Івановська, Зоф’я Кєлан-Яворовська. Колаж: Нова Польща

Мар’я Чапліцька, Марія Склодовська-Кюрі, Ганна Гіршфельд, Вільгельміна Івановська, Зоф’я Кєлан-Яворовська. Колаж: Нова Польща

Жінки-науковиці. Польки, які змінили світ

02 листопада 2021
Люди

Про Марію Склодовську-Кюрі чули, мабуть, усі. Але чи відомі вам такі прізвища, як Бендзіславська, Гіршфельд, Івановська? Ні? Тоді обов’язково прочитайте цю статтю і познайомтеся з дивовижними польськими науковицями.

Марія Склодовська-Кюрі — нобелівська лауреатка з фізики й хімії

Марія Склодовська-Кюрі. Джерело: Вікіпедія

Вона не потребує представлення. Це гордість польської науки — перша у світі жінка , яка отримала Нобелівську премію. Та ще й двічі. Вперше — з фізики, вдруге — з хімії за відкриття полонію і радію. Завдяки науковим досягненням Склодовська-Кюрі стала першою у світі професоркою Сорбонни в Парижі. Її методи досліджень лягли в основу новітньої хімії. Можна сміливо стверджувати , що Марія Склодовської-Кюрі — одна з найвидатніших учених у світі.

Усе це звучить чудово — переломні відкриття , дві найважливіші наукові нагороди й професорське звання у тоді ще чоловічому світі науки. Проте її життя, на жаль, було не тільки історією успіху.

Марія пережила чимало випробовувань. Родина Склодовських була бідною; крім того , смерть найстаршої сестри, а через кілька років — і матері стали ударом для Марії та всієї родини. Щоби поїхати навчатися до Парижа, дівчині довелося пройти довгий шлях самопожертв і самозречень. Так склалося, що її сестра також прагнула здобувати освіту в Парижі, але через фінансові проблеми родина не могла відправити в столицю Франції обох дівчат одночасно. Як вчинила Марія? Почала працювати в Польщі, щоб надсилати гроші сестрі, яка навчалася в Парижі. А власні плани відклала на майбутнє.

Врешті Марії вдалося досягнути мети: вона вирушила на омріяне навчання , де познайомилася з майбутнім чоловіком — П’єром Кюрі. Вони почали працювати разом і незабаром відкрили полоній. Попри досягнення, кандидатуру Марії відхилили на виборах до Французької академії наук. Вона була жінкою, а жінкам у науці тоді велося непросто. Товариства такого штибу для них були закриті. Цікаво, що навіть професорське звання, яке вона отримала, нічого не змінило. Та це їй не завадило стати найвідомішою полькою в світі.

Зоф’я Кєлан-Яворовська — видатна палеонтологиня

Зоф’я Кєлан-Яворовська. Джерело: пресматеріали

Чи можна під час війни та окупації розпочати непересічну наукову діяльність? Це непросто , але Зоф’я Кєлан-Яворовська довела, що таки можливо. Вона відкрила сотні давно вимерлих видів тварин, багато з яких було названо її іменем, і стала однією з найвидатніших палеонтологинь у світі.

Народжена 1925 року , Зоф’я Кєлан-Яворовська була змушена таємно навчатися у підпільних гімназіях. Склавши іспит на атестат зрілості, вона відразу ж розпочала захопливі зоологічні студії. Під час Другої світової війни долучилася до боротьби за незалежність країни в лавах Сірих шеренг,Пол. Szare Szeregi — кодова назва підпільної організації Союзу польського харцерства, що діяла в 1939–1945 роках. де працювала санітаркою. Утім , кожної вільної хвилини науковиця читала книжки про зоологію, які завжди мала при собі. Коли після війни з’ясувалося, що родинний дім Зоф’ї у Варшаві вщент зруйновано , вона переїхала жити до Зоологічного музею й вирішила присвятити себе палеонтології.

Дослідниця вирізнялася також неабияким організаторським хистом. Вона організовувала наукові експедиції — спочатку на теренах Польщі , а потім до Скандинавії й тодішньої Чехословаччини. Та найбільшою виправою стала наукова поїздка до пустелі Гобі, що в Монголії.

В результаті цієї подорожі постала найбільша у світі колекція мезозойських черепів. Свої дослідження Зоф’я Кєлан-Яворовська публікувала у великих збірниках про мезозойських ссавців , а ще організовувала виставки, на яких демонструвала свої відкриття.

А чи знаєте ви , що одна з них досі чинна? Виставку «Еволюція на суші» можна оглянути у варшавському Палаці культури та науки!

Мар’я Чапліцька — велика дослідниця Сибіру

Мар’я Чапліцька. Джерело: Вікіпедія

Це одна з видатних науковиць-мандрівниць , якій ми завдячуємо знаннями про культ духів і шаманізм у віддалених районах Сибіру. Мар’я Чапліцька народилася наприкінці XIX століття в збіднілій шляхетській родині, а 1910 отримала стипендію, завдяки якій виїхала до Великобританії. Це простелило дівчині шлях до успішної кар’єри та наступних наукових стипендій. За отримані кошти вона організувала свою першу експедицію до Сибіру.

Власні спостереження Мар’я описала в книжці про народи Сибіру , що набула шаленої популярності. Сьогодні ми б назвали її бестселером.Книжка «Корінні жителі Сибіру. Питання соціальної антропології» («Aboriginal Siberia. A study in social anthropology») побачила світ 1914 року.

Згодом була нова експедиція на схід — надзвичайно важка. Про це свідчить той факт , що чимало супутників Мар’ї Чапліцької поверталися додому задовго до закінчення мандрівки.

Окрім феноменальних результатів досліджень , науковиця прославилася ще й тим, що стала першою жінкою в історії, яка очолила кафедру антропології Оксфордського університету, і це при тім, що тоді вона була єдиною жінкою-викладачкою в цьому виші.

Ганна Гіршфельд — лікарка за покликанням

Ганна Гіршфельд. Джерело: Вікіпедія

Лікарка і патріотка. Вона жила на рубежі ХІХ і ХХ століть , а роки її зрілості припали на період Першої та Другої світових воєн. Ганна була надзвичайно талановитою і завзятою. Закінчивши середню школу у віці заледве 16 років, вона почала вивчати медицину у Франції, а згодом продовжила здобувати освіту в Берліні. Своє життя Ганна пов’язала з Людвіком Гіршфельдом, який також був лікарем, а на додачу — бактеріологом.

Вони працювали разом і були відданими супутниками як у житті , так і в щоденній праці.

Коли почалася Перша світова війна , подружжя Гіршфельдів мешкало в нейтральній Швейцарії, де їм нічого не загрожувало. Однак вони не могли змиритися з думкою, що сотні тисяч людей гинуть на фронті, тому вирушили до Сербії, де Ганна працювала лікаркою в польових лікарнях.

Вона була видатною спеціалісткою в галузі дитячих хвороб , а свої знання викладала в десятках наукових публікацій.

Навіть перебуваючи у Варшавському ґетто , Ханна не відмовилася від досліджень та лікування хворих. У неї був шанс утекти з ґетто разом із донькою, але вона цього не зробила, вирішивши залишитися з чоловіком. Але їм вдалося врятуватися.

Вільгельміна Івановська — дослідниця , закохана в зірки

Вільгельміна Івановська. Джерело: пресматеріали

Їй вдалося збільшити Всесвіт удвічі! Це звучить дивовижно , але Івановська й сама була дивовижна. Вона мусила боротися не лише за можливість власного розвитку, а й за своїх колег та учнів. Але щоб стати відомою науковицею, Вільгельміні довелося подолати довгий шлях.

Івановська народилася 1905 року у Вільні. Її здібності до навчання помітив професор астрономії Владислав Дзєвульський і запросив третьокурсницю стати його асистенткою. Тоді це було надзвичайно почесно. Завдяки цій пропозиції , почасти через волю випадку, Вільгельміна почала займатися астрономією. І згодом її дослідження довели: Всесвіт удвічі більший, ніж вважалося раніше.

Після початку Другої світової війни вона була змушена виїхати з Вільна і через якийсь час поселилася в Торуні. Завдяки контактам Вільгельміни Івановської з ученими по всьому світу Торунський університет , однією із засновників якого вона була, отримав астрограф та об’єктив — за його допомогою у місцевій обсерваторії створили перший телескоп.

Івановська мала можливість залишитися в США , щоб розвивати там свою наукову кар’єру. Однак вона повернулася до Польщі, де разом із командою молодих учених продовжила дослідження улюблених зірок.

Маґдалена Бендзіславська — перша хірургиня

Надворі XVII століття , а ви… — хірургиня. Які у вас шанси вести легальну діяльність та сповнитися як шанована професіоналка? Мабуть, мізерні. Але Маґдалені Бендзіславській це вдалося.

Її чоловік був хірургом , точніше, цирульником, бо саме так тоді називалася ця професія. Маґдалена ж була його помічницею і навчалася під пильним оком майстра. Призначені на посади самим королем, цирульник із помічницею працювали в соляній шахті у Величці.

Після смерті головного цирульника Велички хтось мусив перебрати на себе його обов’язки. Зазвичай наступником цирульника ставав його асистент , який роками навчався під наглядом майстра. От тільки проблема полягала в тому, що цього разу цим помічником була жінка...

Переклала Марія Шагурі

Томаш Рожек profile picture

Томаш Рожек

Всі тексти автора

Читайте також