Збирання врожаю. Фото: Адам Хелстовський / Forum

Збирання врожаю. Фото: Адам Хелстовський / Forum

Зерно розбрату. Чому Польща блокує експорт українського збіжжя

Ідеї

Від початку повномасштабного нападу РФ з України до Польщі ввезено мільйони тонн зерна. Це дестабілізувало польський ринок і спричинило численні протести. Сьогодні польські аграрії налаштовані на рішучу боротьбу. До того ж невдовзі відбудуться вибори.

У середині липня 2023 року Росія вийшла з так званої зернової угоди , яка давала змогу експортувати українське зерно з чорноморських портів. Водночас росіяни розпочали обстрілювати порти, знищуючи десятки тисяч тонн зерна. Україна, для якої сільськогосподарське виробництво є однією з головних галузей економіки, зіткнулася з величезною проблемою. Рік тому, коли Росія заблокувала експорт зерна, Україні допомогла Польща. Зараз усе може бути набагато складніше.

Зернова проблема

За даними Міністерства фінансів та Національної скарбової адміністрації , 2021 року до Польщі ввезли 1,1 мільйона тонн пшениці. Скільки з них транзитом вивезено з країни? Невідомо. 2021 року експорт пшениці з України до країн Євросоюзу становив 7,8 мільйона тонн, проте більшість з них постачалася кораблями (наприклад, понад 4 мільйони тонн — до самої Іспанії).

90 % експорту зерна Україна здійснювала через свої порти на Чорному морі. Після того , як почалася повномасштабна війна і РФ заблокувала ці порти, проблеми з’явилися й далеко поза межами України. Адже українське збіжжя ввозили здебільшого в країни, що розвиваються, передусім африканські. У першому півріччі 2022 року над цими країнами нависла загроза голоду. Тому й з’явилася ініціатива відкрити кордони Євросоюзу для подальшого експорту зерна з України. Це відбулося у травні 2022 року, завдяки чому пшеницю в більшому обсязі можна було ввозити до Польщі й Румунії, щоб звідти, з портів у Ґданську чи Констанці, її відправили в інші країни.

За даними сайту farmer.pl , з січня по серпень 2022 року експорт зерна з України до Польщі зріс аж на 180 % порівняно з аналогічним періодом 2021-го. Проте на практиці тільки частина української сільськогосподарської продукції потрапляла до польських портів, щоби звідти морем вирушити, наприклад, до Африки. Решта залишалася в Польщі, а точніше, потрапляла на різні оптові склади.

Справжня хвиля імпорту українського зерна до Польщі почалася в червні 2022 року , коли Єврокомісія погодилася лібералізувати торгівлю з Україною, скасувавши мита та спростивши процедури імпорту. Врешті-решт польські політики вирішили тимчасово заблокувати весь експорт зерна до Польщі, отримавши на цей крок також «благословення» Євросоюзу.

Масштаби імпорту українського зерна досі важко оцінити. Польське Міністерство сільського господарства не здійснило жодного посутнього аналізу і не збирало звітів стосовно імпорту зернових. Тим більше , що значна частина імпорту здійснювалася не зовсім законним чином.

До Польщі масово потрапляло так зване «технічне зерно» , себто неякісна продукція, призначена для нехарчових цілей — зазвичай для спалювання (як альтернативне топливо).

Це зерно не проходило жодного контролю , проте мало величезну перевагу над польським — було значно дешевшим. Тож сотні польських підприємств кинулись масово його скуповувати.

У результаті польські склади (передусім ті , які використовувалися при виготовленні кормів чи борошна) були забиті дешевим українським зерном, — невідомо якої якості й наскільки бракованим внаслідок воєнних дій. Адже значна частина сільськогосподарського виробництва в Україні розміщена на територіях, де 2022 року велися бої.

Шум довкола нових обставин зчинили аграрії , наприклад, суспільно-політичний рух «Агроунія» (Agrounia) й спілка «Ошукане село» (Oszukana Wieś). Справою зацікавилися медіа. Натомість тодішній міністр сільського господарства Польщі Генрик Ковальчик радив аграріям не розпродувати своїх запасів зерна. За його словами, через прогнозовану продовольчу кризу у світі наприкінці року ціни мали б ще більше зрости. Проте його прогнози справдилися не цілком.

У світі дійсно виникли проблеми , але в Польщі ціни на зерно почали різко падати. У першому півріччі 2022 року середня ціна споживчої пшениці коливалася від 1,6 до 1,8 тисячі злотих за тонну. У березні 2023 року вартість знизилася до тисячі злотих за тонну, а в травні ціни вже впали до 900 злотих за тонну.

Результат? За даними звіту , опублікованого Міністерством сільського господарства у липні 2023 року, 2021-го до Польщі ввезли 610 тисяч тонн пшениці та 221 тисячу тонн кукурудзи. 2022 року — майже мільйон тонн пшениці та понад 2 мільйони тонн кукурудзи. І це лише попередні, неповні дані! Крім того, за січень − квітень 2023 року до Польщі, найімовірніше, ввезли ще 400 тисяч тонн пшениці. Для порівняння: річне виробництво пшениці в Польщі становить близько 13 мільйонів тонн, а кукурудзи — близько 7,5 мільйона тонн.

Аграрії починають свою війну?

Для польських аграріїв така ситуація виявилася неприйнятною. Наприкінці 2022 року почалися протести — зокрема , фермери перекривали дороги й намагалися зупинити транспорт з українським зерном. Тоді польський міністр сільського господарства недооцінював ситуацію, стверджуючи, наприклад, що немає ніякого імпорту технічного зерна з України.

Перелом відбувся лише в березні 2023 року , коли під час сільськогосподарського ярмарку в Кєльцях група фермерів зі спілки «Ошукане село» напала на оточення міністра сільського господарства (він також обіймав посаду віцепрем’єр-міністра). Міністр утік із конгресу, але про цю історію писали всі провідні ЗМІ. І тоді почали копати глибше.

Результат? Міністр Ковальчик втратив свою посаду , а його функції перейняв Роберт Телюс.

Також Польща вжила конкретні заходи , зокрема впровадила тимчасове ембарго на імпорт зерна з України.

Міністерство почало укладати перелік компаній , які скуповували завезене дешеве зерно (яке мало статус технічного), а потім змішували його з польським і вводили в оборот, наприклад, як корм для худоби або навіть для споживання людьми.

Цей список досі не оприлюднено , але міністр Телюс обіцяє, що врешті-решт опублікує його. Сьогодні у прокуратурі щодо цього питання відкрито близько сотні різних судових справ. Також проведено обшуки на кількасот підприємствах. Проте конкретних результатів досі немає.

На обмеження щодо торгівлі зерном дуже негативно відреагувала українська влада. «Це неприйнятно» , — зазначив речник МЗС України Олег Ніколенко. Дипломат, зокрема, покликався на договори, укладені між Україною та Європейською комісією й країнами ЄС: підписані домовленості не передбачали таких обмежень. Володимир Зеленський у своїх виступах теж неодноразово зазначав, що ембарго неприйнятне, ба більше — його введення зміцнює Росію.

Українська сторона здійснювала спроби дискутувати з польською , щоб ембарго таки скасували. Чи успішно? Наприкінці липня прем’єр Матеуш Моравецький зазначив, що навіть якщо Євросоюз погодиться на імпорт пшениці з України після 15 вересня (а саме тоді закінчується дія ембарго), то Польща в односторонньому порядку все одно на це не погодиться. Водночас він зазначив, що транзит зерна через Польщу проходить нормально i так залишиться й надалі.

Незважаючи на усунення порушень , зернова проблема нікуди не поділася. Закупівельні ціни польського зерна досі вкрай низькі. Часто доходи польських аграріїв не покривають їхніх виробничих витрат. Через російсько-українську війну та високу інфляцію в Польщі ціни як на добрива , так і на пальне зросли на кількадесят відсотків. При цьому ціни зараз нижчі, ніж до початку повномасштабної війни. А склади досі забиті зерном, ввезеним минулого року.

Напередодні виборів

Наступні два місяці будуть вирішальними. У Польщі розпочалися жнива , а незабаром розпочнеться збір кукурудзи — тобто зернових, які масово завезені з України. Як уже зазначалося, ембарго закінчується 15 вересня. Чи його продовжать? Невідомо. Але якщо польська влада дозволить відновити імпорт, ситуація може загостритися.

«Тоді ми перекриємо кордон» , — обіцяє товариство «Ошукане село». А в Польщі всі знають, що така погроза цілком реальна.

Важливий ще один фактор — вибори до польського парламенту. Вони відбудуться 15 жовтня. За даними опитувань , правляча «Об’єднана правиця», найімовірніше, не набере достатньої кількості голосів, щоб і надалі самостійно керувати в парламенті. Так історично склалося, що її електорат здебільшого проживає в невеликих містах і селах.

Зараз влада намагається всіляко повернути втрачену підтримку аграріїв , по яких сильно вдарив зерновий скандал. Тим більше, що польські селяни — одна з тих соціальних груп, з якою вже понад століття повинна рахуватися кожна влада.

Саме аграрії стали однією з причин краху уряду Союзу демократичних лівих 2005 року. Партія «Самооборона Республіки Польща» на чолі з тодішнім лідером Анджеєм Лєппером , організувала десятки протестів невдоволених фермерів. Серед них такі резонансні акції, як висипання імпортованого з Німеччини зерна — ще до вступу Польщі до Європейського Союзу. Зерно з вагонів висипали просто на колії варшавської станції «Жерань», у результаті чого 1,2 тонни збіжжя знищено, а 24 тонни забруднено. 2005 року «Самооборона Республіки Польща» разом з «Правом і Справедливістю» та Лігою польських родин сформували уряд.

В останні роки про фермерів знову почали говорити. Розголосу набула діяльність руху «Агроунія» та його лідера Міхала Колодзєйчака. Фермери звинувачують уряд , зокрема, в недопрацюваннях, пов’язаних із поширенням у Польщі африканської чуми свиней та неконтрольованим збільшенням популяції диких кабанів, а також критикують владу, наприклад, за плани будувати аеропорт у Барануві під Варшавою, що призведе до знищення тисяч гектарів сільськогосподарських угідь.

Сьогодні в Колодзєйчака з’явилися політичні амбіції. Зерновий скандал може йому бути на руку , позаяк це гучна справа, а українська влада, якщо хоче й надалі мати польську допомогу в експорті зерна, повинна розуміти ці проблеми і на рівних з польським урядом розробити план контролю потоку зернових, який буде прийнятним для польських фермерів. Без цього емоції лише наростатимуть, а протести посилюватимуться.

Переклала Марія Шагурі

Цезарій Щепанський profile picture

Цезарій Щепанський

Всі тексти автора

Читайте також