Було між третьою й четвертою ночі. 54-річна Вікторія вийшла на вулицю покурити. Вона швидко згасила цигарку, бо було прохолодно, повернулася в ліжко й накрилася ковдрою. Минуло трохи часу. Щось спалахнуло, затріщало, і на Вікторію посипалася земля, скло та щебінь. Жінка не зрушила з місця. Вона лише кричала до своєї 24-річної доньки Каріни та собачки, старого пекінеса, — хотіла перевірити, чи з ними все гаразд. Відповіді не було. Вікторія була нажахана. Її чоловіка поранило в голову. Їй сильно порізало ноги — ймовірно, склом, що летіло на шаленій швидкості.
У найгіршому стані була Каріна. В неї була сильно поранена рука, а плечі посічені осколки. Собака був наляканий, але цілий. Незабаром сім’ю Вікторії забрала швидка. Вони отримали першу допомогу, а потім повернулися додому, щоб зайнятися тим, що залишилося від їхньої квартири.
Вікторія оглядає свою квартиру після вибуху, перевіряючи, що вціліло. Краматорськ, 5 травня 2022. Фото: Павел ПєньонжекТільки коли зійшло сонце, було видно масштаби руйнувань. У дворі виднілась гігантська вирва від ракети — однієї з кількох, які тієї ночі впали на Краматорськ, поранивши 25 мирних жителів.
Ударна хвиля вибила шибки з обох боків будинку Вікторії, повиривала двері та віконні рами, знесла стіни всередині, а квартири перевернула догори дриґом, ніби ними пройшовся ураган. Тріснула навіть несуча стіна.
— Ми не військові! Тут немає жодного об’єкта. Поруч із нашим домом був лише тепловий пункт і неробоча котельня. Чому прилетіло до нас?! — запитує Вікторія. Вранці вона все ще сердита, розлючена й налякана. — Ні, в мене не все добре! У мене немає дому! Моя донька поранена, і чоловік також!
Вирва від ракети, яка впала між багатоквартирними будинками в Краматорську. 5 травня 2022. Фото: Павел ПєньонжекЇї крик перериває пронизливий звук сирени повітряної тривоги. Вікторія проклинає чиновників за те, що ті нічого не роблять і не кажуть, як буде далі. Жінка сидить на лавці біля будинку. Її подруга тримає на руках переляканого пекінеса.
— Я тут виросла, народила дітей, квартиру зробила з нуля, вклала в неї купу грошей. А тепер мені лишилося оце, — Вікторія показує на свій одяг.
На ній тапочки, халат і куртка. Вона підходить до Каріни — дівчина не зовсім розуміє, навіщо, а її мати обережно знімає з неї джинсову куртку і показує мені рани на тілі доньки. У дівчини перебинтована вся рука, а сорочка в крові. На плечах видно порізи.
На першому поверсі знесло стіну, що розділяла дві квартири. Краматорськ, 5 травня 2022. Фото: Павел ПєньонжекМешканці розгрібають свої квартири, намагаючись відкопати особисті речі.
Вже кілька тижнів обласна влада закликає жителів Донбасу виїжджати вглиб України. Саме ці території сьогодні — основна мета російського наступу. Запеклі бої точаться поблизу Сєвєродонецька, Лисичанська, Попасної та Лиману. Хоча Краматорськ, де на початок повномасштабної війни проживало 200 000 людей, й надалі розташований за 30 км від лінії фронту, до нього долітають російські ракети. Найсерйозніша атака відбулася 8 квітня, коли обстріляли залізничний вокзал. Тоді загинуло 59 мирних жителів, зокрема семеро дітей. Понад 110 людей були поранені.
— У нашому домі ще залишалося багато людей. Ніхто не хотів виїжджати, але тепер я точно не залишуся. Усі, в кого були гроші, виїхали, ми ж чекали дива, але його не сталося, — зізнається Каріна. — Ніколи не думала, що зі мною трапиться щось подібне і в одну мить я стану бездомною.
Переклала Марія Шагурі
Стаття була опублікована на сайті видання Tygodnik Powszechny
