У Сполучених Штатах розгортається скандал довкола Джеффрі Епштейна — американського фінансиста, який керував великими інвестиційними коштами ще від 1980-х років. Згодом він придбав приватний острів Літл-Сент-Джеймс у Карибському архіпелазі Віргінських островів, де організував гучні вечірки в яких, згідно з оприлюдненими документам, записам і електронним листам, брали участь політики, дипломати, бізнесмени й знаменитості з усього світу. Поти Джеффрі Епштейна висунуті звинувачення у педофілії й сутеренерстві і, зрештою, він опинився під арештом.
Справа вже набула глобального виміру. За попередніми даними, проаналізованими медіа, польських слідів у файлах Епштейна небагато. Там фігурують імена моделей, які їздили на острів мільйонера. Трапляються й згадки про звідників Епштейна, які приїжджали до Польщі «на полювання». Скажімо, у 2009–2011 роках країною, зокрема, їздив такий собі Даніель Сіад. У електронних листах він повідомляв Епштейна про дівчат, яких йому вдалося знайти. У матеріалах є численні докази придбання авіаквитків із Варшави до США для дівчат, серед яких фігурують і польські прізвища. Однак наразі серед них зафіксовано не представників нікого зі світу політики чи великого бізнесу. Не згадано й знаменитостей, за винятком моделей Мар’яни Ідзіковської, Сандри Кубіцької, Йоанни Крупи чи колишнього тенісиста Войцєха Фібака. Їхні імена трапляються в електронному листуванні Епштейна, однак досі не до кінця зрозуміло, в якому контексті.
.jpg.webp?updatedAt=1770991499103)
Острів Джеффрі Епштейна. Джерело: Navin75 / WikimediaТому дуже дивно, що скандал, який розгорівся за океаном, опинився в центрі польського політичного порядку денного, а прем’єр-міністр Дональд Туск доручив міністрові юстиції та генеральному прокуророві Вальдемару Журеку, а також міністру-координатору спецслужб Томашу Сємоняку створити спеціальну комісію, яка вивчатиме документи справи Епштейна.
Це безпрецедентна ситуація. Увага польського суспільства прикута до скандалу через так званий польський слід у цій справі. Жодна порядна людина не повинна заплющувати очі на педофілію, це злочини проти дітей.
Дедалі більше матеріалів і коментарів у світових медіа вказують на те, що цей педофільський скандал співорганізували російські спецслужби.
Формально завданням новоствореної групи є з’ясувати, які поляки були пов’язані зі скандалом і «островом педофілії». І чи не становить він загрозу національній безпеці з огляду на потенційні зв’язки з російськими спецслужбами. Дії польського уряду цілком зрозумілі. Теоретично справа Епштейна може сильно вплинути на політичну архітектуру країн Заходу, починаючи зі США.
У Великій Британії скандал уже спричинив дві гучні відставки й похитнув позиції уряду Кіра Стармера. З урядових посад пішли двоє впливових чиновників — Тім Аллан і Морган Максвіні — через приховування контактів із Епштейном та поїздок на острів колишнього посла Великої Британії у США Пітера Мендельсона. Втім, на рішення Дональда Туска вплинула не стільки дискусія про те, наскільки справа Епштейна похитне західні еліти, скільки політичний розрахунок.
Від часу президентської виборчої кампанії весни 2025 було очевидно, що Дональд Трамп наполегливо підтримував Кароля Навроцького. Сьогодні важко недооцінити, наскільки ця підтримка допомогла йому перемогти. Американський президент не раз давав зрозуміти, що в Польщі він робить ставку саме на Навроцького, а не на прем’єра Туска.
Від вступу на посаду в серпні 2025 року Кароль Навроцький накладав вето на закони. За перші чотири місяці президент заблокував 17 проєетів, зокрема резонансний про допомогу українцям у Польщі. Також Кароль Навроцький критикував рішення Туска, останнім часом звинувачував уряд у тому, що той «розсварює» Польщу з її американським союзником.
Новою точкою напруги стало запрошення Польщі Дональдом Трампом до так званої Ради миру — міжнародного органу з невизначеним статусом, створеного для вирішення питань, пов’язаних із Сектором Гази. Оточення Навроцького звинувачує уряд у тому, що він досі не визначився, чи повинен президент, який представляє всю Польщу, ввійти в Раду миру Трампа.
Хоча з боку уряду не раз лунали заяви про те, що участь у цій ініціативі з польської перспективи не є доцільною. Зрештою сам Дональд Туск заявив, що Польща поки не братиме участі в цьому проєкті Трампа.
Втім, це не єдина тема, яка викликає бурхливі емоції на лінії Варшава—Вашингтон. У Польщі з великим обурення сприйняли слова Дональда Трампа про те, що союзники США в Афганістані стояли «на другій лінії» й «трималися дещо позаду». Під час місії в Афганістані загинуло 44 польські солдати. Польське військо і в Афганістані, і в Іраку перебувало на передовій і часто брало участь у небезпечних операціях. Тому ці слова американського президента так боляче зачепили польських ветеранів.
Майже водночас до польського Сейму на ім’я маршалка Влодзімєжа Чажастого надійшов лист від Палати представників Сполучених Штатів із закликом підтримати ініціативу присудження Дональдові Трампу Нобелівської премії миру. 2 лютого маршалок Чажастий у своєму публічному виступі категорично відкинув можливість підтримки мрії Трампа про Нобелівську премію. Він зазначив, що американський лідер на цю відзнаку не заслуговує. Реакція Вашингтона була різкою. Уже наступного дня посол США у Польщі Том Роуз написав на платформі X, що Чажастий образив Трампа, а тому Сполучені Штати припиняють будь-які контакти з маршалком польського Сейму.
Останнім акордом конфлікту з Трампом стало скликання президентом Навроцьким на 11 лютого Ради безпеки. У польській політичній системі Рада безпеки — дорадчий орган, який скликають у зв’язку з особливими обставинами. Президент запрошує до себе прем’єра, міністрів та лідерів парламентських фракцій, щоб обговорити ключові питання державної безпеки.
Та цього разу Навроцький планував винести на розгляд можливу участь Польщі в так званій Раді миру Дональда Трампа, питання про програму Євросоюзу SAFE й кредиту розміром 43 мільярда євро на озброєння Польщі, а також питання зв’язків маршалка Чажастого з Росією.
Перше питання, тобто участь Польщі в Раді миру, — очевидний реверанс у бік Трампа й спроба показати, що саме уряд блокує участь Польщі в цій ініціативі.
Друге питання, щодо SAFE і кредит, також вписується в проамериканську лінію Навроцького. Адже основна критика президента щодо програми SAFE полягає в тому, що за кошти кредиту Євросоюзу не можна буде купувати американське озброєння — лише польське та загалом європейське. Це, за задумом, мало б стимулювати розвиток оборонної промисловості ЄС, зокрема Польщі.
Нарешті, третій пункт — питання про бізнесові контакти маршалка Чажастого (ще до 2022 року) з росіянкою, яка причетна до сумнівних оборудок у Росії. Скажімо, вона допомагає обходити санкції людям, пов’язаним із спецслужбами і владою. Для Чажастого це очевидно болісний удар — і доволі симптоматичний у часі, адже пролунали ці звинувачення невдовзі після того, як маршалок Сейму публічно відмовився підтримати ідею Нобелівської премії для Дональда Трампа.
Ці події лише на перший погляд не мають нічого спільного зі скандалом довкола Епштейна. Насправді вони мають до нього чималий стосунок, хоч і не прямий — у політичній площині та в риториці, що формує політичні емоції. Справа Епштейна ще певний час підживлюватиме медійні й політичні пристрасті у США.
Невідомо, наскільки сильно ця справа зашкодить Трампу, але вона, без сумніву, ляже тінню на американський істеблішмент — на весь, а не лише на ту його частину, що пов’язана з Трампом. Утім цілком закономірно, що найбільший тягар цього скандалу нестиме чинна влада США. Тим більше, що сам Трамп намагається уникати цієї теми й не пряснив ситуацію щодо звинувачень у зв’язках та знайомстві з Епштейном у минулому.
Завданням новоствореної в Польщі урядової комісії певний час буде підігрівати зацікавлення громадськості до скандалу довкола Епштейна. Водночас помітно, що президент Навроцький і головна опозиційна сила, яка його підтримує — «Право і справедливість» (PiS), — палко захищають Трампа й демонструють величезну лояльність до американського лідера.
Кароль Навроцький і Дональд Трамп. Джерело: prezydent.plЗвісно, свою позицію вони пояснюють турботою про стан польсько-американських відносин, наголошуючи, що США — ключовий союзник Польщі. Усе це правда, однак паралельно в польському суспільстві — донедавна одному з найбільш проамериканських у Європі — дедалі відчутнішими стають розчарування й втома від американської політики. І навіть серед виборців правих сил з’являються запитання: чи повна і беззастережна відданість Трампу — справді добра ідея?
Тоді, коли сам Трамп зневажливо висловлюється про європейських союзників, коли тепло говорить про Путіна й оцінює російську агресію проти України так, ніби обидві сторони однаково відповідальні за війну. І зрештою — коли, спостерігаючи за ексцентричною політикою Трампа щодо хоча б Данії й Ґренландії чи Канади, не можна бути певним, що США будуть так само лояльними до Польщі, як Польща — до США.
Справа Епштейна — лише одна з деталей великої мозаїки. Для правлячої коаліції те, що Навроцький і ПіС стають на сторону Трампа, означає великий потенціал політичних дивідендів. Коли розчарування американською політикою сягне достатньо високого рівня, відданість польських правих сил президентові США може обернутися для них політичними втратами.
У скандалі навколо Епштейна може і не з’явитися польського сліду. А якщо такий слід і з’явиться, він зовсім не обов’язково виведе на представників владних чи бізнесових еліт. Досить того, що справа за океаном розгортатиметься у власному ритмі. Що лунатимуть звинувачення з боку жертв педофільських злочинів Епштейна та його оточення, що Трамп із дедалі більшим роздратуванням і притаманною йому зверхністю ігноруватиме скандал, а медіа знову й знову повертатимуть його в інформаційний обіг. Польська комісія також час від часу підтримуватиме зацікавлення з боку преси. І цього цілком вистачить, аби американський скандал так чи сяк впливав на політичні настрої в Польщі.
Перекладачка і редакторка Наталя Ткачик
