27 лютого 2022 року, через три дні після повномасштабного вторгнення РФ, президент Володимир Зеленський ухвалив рішення про створення Міжнародного легіону Територіальної оборони. Зараз у ньому служать добровольці з 55 країн, й одними з перших за кількістю бійців є поляки. Проте офіційної інформації щодо числа іноземних добровольців немає.
Інтернаціональний легіон, як й інші військові підрозділи, зазнає втрат. Відомо щонайменше про п’ятьох громадян Польщі, які загинули, захищаючи Україну. Розповідаємо про них.
Томаш Валєнтек
Перший польський громадянин, що загинув на великій російсько-українській війні. Це сталося 17 липня 2022 року під Ізюмом.
Томаш (позивний — Маверік) потрапив під артобстріл, коли евакуйовував загиблого побратима з поля бою. Увесь день медики намагались врятувати його, але даремно — поранення виявилися несумісні з життям.
У Томаша вже був військовий досвід: служба у Польському війську, участь у воєнних місіях у Косові та Афганістані. 12 років тому після повернення з Афганістану він зарікся брати до рук зброю, проте після широкомасштабного вторгнення РФ поїхав в Україну воювати.
Дуже мало людей знало, з чим йому довелося зіткнутися і якою важкою була його історія як солдата, пораненого ветерана. Він обрав свою дорогу і покинув нас, глибоко вірячи у правильність власного рішення.
До лав Інтернаціонального легіону 37-річний Томаш вступив у перші дні широкомасштабного наступу, згодом він перейшов у добровольчий батальйон «Карпатська Січ».
Томаш завжди казав, що має два серця — польське та українське, і як тільки почалась війна, він, не роздумуючи, зголосився добровольцем, щоб долучитись до лав військових і допомогти у боротьбі за свободу України.
До широкомасштабної російсько-української війни Томаш працював санітаром у варшавській дитячій лікарні імені Полікарпа Брудзінського. А ще будував спортивну карʼєру — займався змішаними єдиноборствами і в листопаді 2021 року навіть виграв чемпіонат у Ґлівицях.
Вдома у воїна залишилися дочка, наречена та батьки.
Доброволець із Ґданська
Рідні воїна не хочуть оприлюднювати його імені й жодної інформації про нього.
Відомо, що 10 листопада 2022 року доброволець загинув у боях на кордоні Харківської й Луганської областей. Під час розвідки боєм його група натрапила на ворожий танк, який почав стріляти. Добровольця важко поранило. Коли його на ношах намагалися транспортувати до шпиталю, він помер.
Даніель Штибер
25 листопада 2022 року на Луганщині загинув 35-річний Даніель Штибер. Він із самого початку широкомасштабної війни активно допомагав українцям, зокрема, возив біженців із кордону, всіляко ними опікувався.
Згодом Даніель поїхав в Україну й евакуйовував людей із прифронтових міст і селищ. У березні він пішов на фронт як розвідник, служив у складі Інтернаціонального легіону.
Даніель нам не сказав, чим насправді займається в Україні. Багато чого не договорював. Ми дізналися про все згодом. Ми були проти, але Даніель непохитно реалізовував свої наміри. Він сказав моїй дружині: мамо, якщо я не воюватиму там, то росіяни прийдуть сюди.
Загинув Даніель під час бойового завдання — розвідки по російській стороні фронту. Його група мала визначити точне розташування військ РФ, що допомогло б скоординувати українську атаку. Проте бійці натрапили на міну, Даніеля поранило. Під час транспортування до лікарні воїн помер у БТР-і, яким його везли.
Даніель цікавився військовою справою з дитинства, у 13 років навчився стріляти. Здобув кілька вищих освіт, зокрема в царинах міжнародних відносин і кримінальної психології. Окрім того, він був медичним рятівником, аквалангістом, скелелазом, парашутистом, ліцензованим пілотом дронів, навіть інструктором зі стрільби. Також Даніеля знали як активного діяча фонду допомоги ветеранам Армії Крайової й кіл, пов’язаних із Варшавським повстанням.
Прощались з Даніелем у Харкові, потім його тіло перевезли до Варшави.
Януш Шеремета і Кшиштоф Тифель
4 грудня 2022 року загинули 33-річний Кшиштоф Тифель та 41-річний Януш Шеремета. Інформація про добровольця Кшиштофа не розповсюджується на прохання родичів. Януша Шеремету (позивний — Козак) поховали у селі Шкляри в Малопольському воєводстві.
У перші дні повномасштабного вторгнення Януш, попри відсутність військового досвіду, вступив до лав Інтернаціонального легіону.
Я цілком свідомо хочу воювати. Я — поляк, у мене багато спільного з Україною. Я закохався в цю землю й пережив тут прекрасні миті. Я не можу залишатися байдужим до цієї трагедії.
В Україні жили його партнерка-українка та семилітня донька. Чоловік у перші дні повномасштабного вторгнення РФ приїхав, щоб вивезти їх до Польщі, і вирішив піти на фронт.
За свою короткотривалу службу Януш двічі виносив поранених побратимів з-під обстрілів. Невдовзі він отримав звання сержанта, командував бригадою із 30 воїнів.
Ще до війни Януш цікавився козацькою культурою, подорожував Україною і навіть навчався у школі козацького бойового мистецтва. Пізніше демонстрував свої вміння на різних заходах. Окрім того, Януш був дипломованим актором — акторську школу закінчив у Англії.
У Януша Шеремети, окрім доньки й дівчини, залишилось ще троє синів — 11, 13 та 20 років.