Дитина біля польської стінки , 1979. Джерело: Національний цифровий архів ПольщіУ дитинстві я був елементом польської меблевої стінки. Я спав під нею багато ночей , а дні проводив, катаючи свої іграшкові автівки по вбудованому в неї столу. Геть не потрібному, але що вдієш, якщо власне таку стінку «викинули» в магазин.
Меблева стінка в панельному будинку — такою була повсякденна реальність у комуністичній Польщі. Бетонні ідентичні коробки , в яких люди зачинялися після роботи. Можливо, мої спогади занадто похмурі, адже поляки тоді дуже раділи і панельним будинкам, і меблевим стінкам. Переїжджаючи з сільських батьківських хат, вони отримували окремі квартири. А під дощем незугарна парасолька знадобиться більше, ніж красивий каталог осінньої моди.
Родина з міста Закрочимо у себе вдома , 1981. Джерело: Національний цифровий архів ПольщіТо чим була і досі є меблева стінка? Запереченням історії меблевого мистецтва. Дизайнери старої школи вважали її абсурдом. Функціонально вона нагадувала поєднання холодильника , пральної машини, праски, радіо і люстри. У довоєнних великих помешканнях стояли монофункційні меблі — шафи, ліжка, комоди, барні стійки, етажерки і бібліотеки. Мило й елегантно, наче чоловік у циліндрі, котелку або панамі. Але часи, капелюхи і режим змінювалися. Квартир у ПНР більшало, але вони все меншали. Тож окремі шафи, ліжка і столи у них просто не вміщалися.
Багатофункційна стінка ввірвалась у квартири з грацією танка , що в’їжджає на склад із кришталем.
В одному комплекті меблів були полиці для посуду , книжок, одягу, відхильні ліжка, письмовий стіл, шухляди. Частина — відкрита, частина — за склом, частина — за дверцятами з ДСП. Стінка займала всю площу від підлоги до стелі, й це дозволяло заощадити на фарбі. Адже під час ремонту меблеву стінку не пересували, щоб вона ненароком не розвалилася.
У проблиску спогадів дитинства пригадую мить , коли додому прибули коробки з меблевою стінкою, і що важливо — стінкою найкращого зразка. Себто дуже модною. Дідусь із дядьком з нетерпінням взялися збирати меблі. Здається, стінка трималася на невеличких дерев’яних кілках, які з часом розхитувалися. Здається, не все пішло відповідно до лаконічної інструкції, але в запасі дідуся було золоте рішення — зламаний сірник. Вставлений у різні монтажні отвори, він зміцнив не одну хитку конструкцію. Згодом сірники ставали у пригоді й при ремонті меблевої стінки, зокрема, при направі шухляд.
Цікаво , що історія меблевих стінок бере початок не у соціалістичному таборі, а в Сполучених Штатах. Відоме подружжя дизайнерів, Чарльз і Рей Імс, 1949 року винайшли модульні меблі Eames Storage Units. Про це в дитинстві я, звісно, не мав уявлення, адже з американців знав тільки лейтенантів Коломбо і Коджака. А сьогодні мені відомо, що на Заході стінка не прижилась, зате вона пройшлася тріумфальним маршем у країнах так званої народної демократії. І в кожній із них були власні першовідкривачі меблевих стінок.
Меблі Ковальських , 1963. Джерело: Meble Kowalskich / FacebookМеблі Ковальських — так їх називала тогочасна польська преса. І в цьому було подвійне значення. Адже Ковальські — найпоширеніше в Польщі прізвище. Таким чином назва унаочнювала запаморочливу популярність цих стінок. А до всього прізвище Ковальські мали й польські дизайнери меблів. Подружжя Ковальських — Боґуслава і Чеслав — розробили проєкт на початку 60-х років. Боґуслава викладала у педагогічному виші , Чеслав займався сценографією, й обидвоє підпрацьовували на замовленнях для меблевої промисловості. Модульні меблі, що складалися з фрагментів, які на зразок іграшкових кубиків можна поєднувати в різні конфігурації, подружжя розробило на конкурс найкращого умеблювання маленької квартири. Згодом модулі замінили полицями, що кріпились безпосередньо до стін — саме такою й була наша сімейна стінка.
Однак перша польська стінка з’явилася на кресленнях проєктувальників ще раніше , 1957 року. Тоді назва «меблева стінка» була дослівною. Дизайнер Станіслав Кухарський задля економії місця запропонував замінити майже всі квартирні стіни меблевими стінками. Так побудували 29 квартир у варшавському Кварталі молодих (Osiedle Młodych). Можливо, їх звели б і більше, але у будівництві брало участь аж п’ять компаній із різних кінців Польщі, а це означало складнощі з комунікацією — приблизно такі ж, як із темною стороною Місяця. Зате нещасні молоді мешканці району не мали жодних проблем із підслуховуванням сусідів.
Польські меблі , 1963. Джерело: Meble Kowalskich / FacebookМеблеві стінки в мене асоціюються із поверненням до влади в другій половині 1950-х років Владислава Ґомулки , відомого своїм аскетичним стилем життя. Тоді планувався розвиток житлового будівництва, але з мінімальними затратами.
У неповні 50 квадратних метрів ухитрялися втиснути три кімнати , кухню, ванну та передпокій. Кухні були без вікон. Меблева стінка ідеально пасувала до цих ліліпутних квартир.
Коли в 70-х до влади прийшов Едвард Ґєрек , стінка вже стала невіддільною частиною квартир у блокових висотках, які тоді зводилися масово. Притім і самі висотки, і стінки до них робилися абияк, позаяк при плановій економіці тільки «абияк» гарантувало необхідну кількість.
Спочатку кухонна стінка мала бути білою , а стінка для дитячої — кольоровою. Однак коли Чеслава Ковальського викликали на фабрику, аби він вибрав лаки, виявилося, що у наявності є лише один. Так Польщу накрила хвиля одноколірних стінок.
І для меблевої стінки це стало справжнім прокляттям , притому, що її дизайн, який хоча й асоціюється із убогістю Польщі часів комуністів , був досить вдалим. Але, на жаль, виробники не планували урізноманітнювати виріб — і без того за всім стояли довгі черги.
Теоретично навіть цих моделей було декілька. Теоретично можна було вибрати різні модулі й скласти з них різні стінки. Але на практиці купували те , що було в магазині. Тому, зайшовши до сусідів, можна було буквально почуватися як удома: квартири як дві краплі води були схожі одна на одну.
За свій проєкт Ковальські отримали фінансову винагороду. Меншу , ніж магазинна ціна однієї меблевої стінки.
Переклала Жанна Слоньовська
